Дата документу 10.07.2023
Справа № 334/5583/23
Провадження № 1-кс/334/1916/23
про застосування запобіжного заходу
10 липня 2023 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який у шлюбі не перебуває, на утриманні дітей не має, фізичної особи-підприємця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за участю: прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_7 ,
встановив:
слідчий ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_8 , в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладанням обов'язків.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023082050001236, відомості про яке внесені 17.06.2023 до ЄРДР за частиною четвертою статті 185 КК України. У вчиненні даного злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Під час проведення досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, що обґрунтовано тим, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти років, може негативно впливати на психологічний стан потерпілої та свідків шляхом погроз або вмовляння, чим провокуватиме у них бажання відмовитись від показань, не має джерел доходів, вживає алкоголь.
Слідчий та прокурор клопотання та обставини, яким воно обґрунтоване, підтримали.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечував.
Захисник адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання не заперечувала. Проте пояснила, що прокурором не доведено існування ризиків передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України. Тяжкість покарання не є єдиною підставою для застосування запобіжного заходу. Підозрюваний зобов'язався не впливати на потерпілу. До кримінальної відповідальності він не притягувався.
Слідчий суддя, заслухавши учасників провадження, дослідивши клопотання та документи, надані в його обґрунтування, дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 131 КПК України одними із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
16.06.2023 слідчим ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082050001236 внесені відомості за попередньою правовою кваліфікацією злочину - частина четверта статті 185 КК України, за заявою ОСОБА_10 про те, що 16.06.2023 приблизно о 08.00 годині невстановлена особа таємно в період воєнного стану, знаходячись у якості гості в її квартирі шляхом вільного доступу викрала мобільний телефон «Ксіомі ред ми 9».спричинивши їй матеріальний збиток, сума якого встановлюється (ЄО № 12979).
30.06.2023 про підозру у вчиненні вказаного злочину повідомлено ОСОБА_4 .
Ухвалюючи судове рішення слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, які могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин.
Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними на досудовому розслідування доказами: протоколом огляду місця події від 16.06.2023; протоколами допитів потерпілої ОСОБА_10 від 17.06.2023 та 18.06.2023; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком за участю потерпілої ОСОБА_10 від 18.06.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.07.2023; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком за участю свідка ОСОБА_11 від 04.07.2023; протоколом огляду речей від 20.06.2023; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 06.07.2023року.
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України.
Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
При вирішенні питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
У клопотанні необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме - підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення справі «Ніколова проти Болгарії»). Крім того, у рішенні у справі «Ноймайстер проти Австрії» викладена позиція відповідно до якої позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Таким чином, запобіжний захід не може бути виправданий очікуваним покаранням у виді позбавлення волі.
Проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду».
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч частиною четвертою статті 185 КК України, який відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк п'яти до восьми років. Підозрюваний у шлюбі не перебуває, на утриманні дітей не має, що свідчить про те що він не має стійких соціальних зв'язків. Вказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, що свідчить про наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України.
Ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Не дивлячись на те, що органом досудового розслідування допитані потерпіла та свідок у кримінальному провадженні, вони, у разі спрямування обвинувального акту до суду, мають бути допитані під час судового провадження. Підозрюваному можуть бути відомі місця проживання вказаних осіб, а отже підозрюваний має можливість незаконного впливати на них з метою спонукання їх до відмови від наданих слідчому показань.
Підозрюваний раніше не судимий, є фізичною особою-підприємцем, а отже має джерело доходів, що не спростовано прокурором та слідчим. Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України.
Таким чином, є обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
На підставі викладеного, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Керуючись статтями 176 - 179, 181, 193, 194, 196, 206, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора;
2) не відлучатися із м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора;
3) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками в даному кримінальному провадженні.
Строк дії вказаних обов'язків визначити до 30 серпня 2023 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений 11 липня 2023 року.
Слідчий суддя: