03 липня 2023 р.Справа № 520/5988/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Дуднік Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року (головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С.) по справі № 520/5988/22
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:
визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції «Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень» від 27.05.2022 № 319 в частині притягнення позивача, інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції «По особовому складу» від 16.06.2022 № 860 о/с в частині звільнення позивача, інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , зі служби в поліції;
поновити інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , на посаді з 16.06.2022.
стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 16.06.2022 по день винесення судом рішення про поновлення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом начальника УПП в Харківській області ДПП № 185 від 16.03.2022 року (який реалізовано наказом № 626 о/с від 16.03.2022) ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення. В подальшому, наказ начальника УПП в Харківській області ДПП № 185 від 16.03.2022 року скасовано наказом № 281 від 12.05.2022, а наказ № 626 о/с від 16.03.2022 скасовано наказом № 785 від 13.05.2022 року, тобто з позивача знято дисциплінарне стягнення. Однак, наказом № 579 від 14.05.2022 року стосовно ОСОБА_1 повторно ініційовано службове розслідування щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Тобто, на думку позивача службове розслідування стосовно позивача проводилось два рази - згідно наказу начальника УПП в Харківській області ДПП № 185 від 16.03.2022 року та згідно наказу начальника ДПП № 579 від 14.05.2022 року, а тому, на думку представника позивача, мало місце повторне службове розслідування за тих самих обставин та по тим самим фактам та, відповідно, позивача двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що суперечить вимогам чинного законодавства. Також посилається на порушення відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року по справі № 520/5988/22 позовні вимоги залишено без задоволення.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач надав до суду відповідь на відзив відповідача, в якому зазначив, що позивача двічі було притягнуто до найсуворішого виду дисциплінарної відповідальності та звільнено зі служби в поліції за його відсутність на службі 01.03.2022, 04.03.2022, 08.03.2022 та 12.03.2022 нібито без поважних причин, що є порушенням вимог ст. 61 Конституції України та ч. 9 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
В період з 24 лютого по час розгляду справи в Харкові та області відбуваються активні бойові дії.
Зі змісту поданого до суду відзиву на позов встановлено, що особовий склад Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції був негайно викликаний до місця дислокації та залучений до виконання завдань територіальної оборони міста Харкова.
В той же час, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на службі 01.03.2022, 04.03.2022, 08.03.2022, 12.03.2022 самоусунувся від виконання службових обов'язків без повідомлення керівництва УПП в Харківській області ДПП, з огляду на що відповідно до наказу УПП в Харківській області ДПП «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 16.03.2022 року № 185 за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти №1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у невиході на службу без поважних причин у період з 01.03.2022 по 12.03.2022 року ініційовано проведення відповідного службового розслідування.
Наказом ДПП від 16.03.2022 № 185 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказ ДПП № 185 від 16.03.2022 року реалізовано наказом ДПП № 626 о/с від 16.03.2022 року.
В подальшому, відповідно до вимог ч. 7 ст. 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції країни, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та з урахуванням змін до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, внесених Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», наказ ДПП № 185 від 16.03.2022 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» скасовано наказом ДПП № 281 від 12.05.2022 року.
Наказом ДПП від 13.05.2022 року № 785 о/с скасовано пункт наказу ДПП від 16.03.2022 № 626 о/с в частині звільнення зі служби в поліції інспектора взводу № 2 роти №1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Наказом ДПП № 579 від 14.05.2022 року «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» ініційовано проведення службове розслідування щодо обставин можливого порушення службової дисципліни працівниками УПП в Харківській області ДПП, у тому числі і інспектором взводу № 2 роти №1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , якого зобов'язано знаходитись на робочому місці у відділі транспортного забезпечення УПП в Харківській області ДПП.
Начальником ДПП 26.05.2022 року затверджено висновок службового розслідування, проведеного з метою усебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни працівниками УПП в Харківській області ДПП, у тому числі і інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , за результатом чого застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді звільнення.
Так, судом встановлено, що підставою службового розслідування слугували обставини того, що інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 01.03.2022, 04.03.2022, 08.03.2022, 12.03.2022 самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на ДПП в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного по всій території України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до вимог наказу ДПП від 21.02.2022 № 364 та наказу НПУ від 23.02.2022 № 171 особовий склад підрозділів патрульної поліції з 21.02.2022 переведений на посилений режим несення служби, у зв'язку із здійсненням заходів щодо забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації.
Відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив вказано, що 25.02.2022 о 07 год. 28 хв. начальником УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_2 сформовано наказ про те, що всі працівники мають прибути до місця несення служби, на території України введено воєнний стан, ніхто самовільно не вирішує хочу він чи не хоче прибути на службу, працівників УПП в Харківській області ДПП зараз, як ніколи, хочуть бачити громадяни та всі зобов'язані виконувати службові обов'язки.
Ввечері 25.02.2022 о 21 год. 14 хв. начальник УПП в Харківській області ДПП повідомила поліцейським, що вона разом з частиною особового складу УПП в Харківській області ДПП буде здійснювати виїзд до міста Дніпра. Тим, хто не висловив бажання їхати, дозволено залишитися вдома.
26.02.2022 керівництво УПП в Харківській області ДПП продовжувало виконання службових обов'язків на території м. Харків, на підтвердження чого капітан поліції ОСОБА_2 записала відео звернення, яке було розміщено у службовому чаті та доведено особовому складу УПП в Харківській області ДПП.
Відеозапис звернення долучено відповідачем до матеріалів справи.
28.02.2022 о 16 год. 11 хв. начальник УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_2 повторно нагадала підлеглим про посилений режим служби та необхідність виконання всіма працівниками своїх службових обов'язків, з метою уникнення дисциплінарних покарань.
01.03.2022 о 00 год. 54 хв. начальник УПП в Харківській області ДПП капітан поліції ОСОБА_2 довела до відома усіх працівників управління про те, що всі мають бути на службі і заступати в тому графіку, який підходить до військового часу та оперативної обстановки, вимагає прибуття на службу всього особового складу УПП в Харківській області ДПП, який залучається згідно графіку несення служби, незважаючи на обставини, що склалися поліцейські повинні виконувати їх службові обов'язки. Тим, хто не забажав далі нести службу в поліції і вчасно за наказом керівництва не прибув до місця дислокації УПП (м. Харків), надано можливість написати рапорти про звільнення з органів поліції за власним бажанням. В іншому разі, це було б законною підставою для призначення службового розслідування та звільнення останніх за невихід на службу.
01.03.2022 року т.в.о. заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_3 та заступником начальника управління - начальником ВМАЗ УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 складено акт про відсутність на службі 01.03.2022 року без поважних причин інспектора взводу № 2 роти 31 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Акти аналогічного змісту за присутності ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 сформовано 04.03.2022, 08.03.2022, 12.03.2022 року.
За фактом відсутності на службі працівників поліції, у тому числі і старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , наказом ДПП від 14.05.2022 № 579 призначено службове розслідування.
Лист - запрошення № 309з-41/14/02-2022 від 14.05.2022 року про необхідність з'явитись ОСОБА_1 до УПП в Харківській області для надання пояснень щодо обставин проведення службового розслідування скеровано ОСОБА_1 телекомунікаційними засобами, що підтверджується скріншотом за 14.05.2022 року.
Обставини обізнаності позивача про факт проведення щодо нього службового розслідування також підтверджується скріншотом з телекомунікаційного месенджеру.
ОСОБА_1 18.05.2022 року надано письмові пояснення по обставинам можливого порушення ним службової дисципліни, в яких вказано, що 24.02.2022 року, заходячись у відпустці, він близько 12:00 прибув до АДРЕСА_2 та отримав зброю, після чого відправився до станції метро Майдан Конституції, де дислокувалась його рота. До певного часу виконував функції з ОГД, потім надійшла вказівка направлятись додому. Наступного дня був задіяний до охорони ТЦ «Нікольський», де дислокується підрозділ.
Після того, як надійшла пропозиція від керівництва вирушати до м. Дніпро, ОСОБА_1 вирішив евакуювати свою матір похилого віку (64 роки), яка перенесла на той час хірургічне втручання, у зв'язку з чим потребувала стороннього догляду, до більш безпечного місця у Вінницьку область (селище Кинашев, Тульчинського району).
До вказаного місця позивач зміг дістатися 02.03.2022 року, враховуючи значні затори на дорогах та черги на автозаправних станціях, про що, як вказав позивач, ним було повідомлено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 та співробітників Харківського управління ДВБ, які йому телефонували.
Також позивач вказав, що на наступний день його автомобіль зламався, здійснити ремонт автомобіля вдалось лише 10.03.2022, залишить без власного транспорту під час війни ОСОБА_1 не забажав.
Через необхідність догляду за матір'ю у Вінницькій області та зважаючи на наказ Національної поліції України про необхідність прибути до найближчого відділу поліції для реєстрації/обліку, ОСОБА_1 звернувся до керівництва Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області з рапортом про тимчасове закріплення його для виконання службових обов'язків за вказаним вище підрозділом.
Як вбачається з висновку службового розслідування, опитаний т.в.о. командира взводу №2 роти №1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_7 пояснив, що інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 відповідно до дислокації сил та засобів роти № 1 батальйону № 3 УПП в Харківській області в період з 01.03.2022 по 12.03.2022 не виходив для несення служби. З 24.02.202 на зв'язок не виходив, зі слів його знайомих встановлено, що він знаходиться на території Західної України. На теперішній час місце перебування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 невідоме. Вказані обставини підтверджуються письмовими поясненнями лейтенанта поліції ОСОБА_7 від 18.05.2022 року.
Опитані командор роти №1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП капітан поліції ОСОБА_8 та заступник начальника управління - начальнк ВЧС УПП в Харківській області ДПП капітан поліції ОСОБА_5 у поясненнях зазначив інформацію аналогічного змісту, що зафіксовано в поясненнях від 18.05.2022 року.
Таким чином, в ході службового розслідування встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в недотриманні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1 та 2 ч. 1 ст 18, ч.2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 2 та 3 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
З урахуванням порушень, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування, затвердженого 26.05.2022 начальником Департаменту патрульної поліції було видано Наказом ДПП від 27.05.2022 № 319 «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенант поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни.
Наказом ДПП від 16.06.2022 № 860 о/с інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Позивач не погоджуючись з правомірністю звільнення зі служби в поліції, звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу начальника Департаменту патрульної поліції «Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень» від 27.05.2022 № 319 в частині притягнення позивача, інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенанта поліції ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції з огляду на його правомірність.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
Так, частиною першою статті 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 Закону № 580-VIII).
Згідно з частиною першою статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно зі статтею 24 Закону № 580-VIII виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом.
У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.
Частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, серед іншого, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частини друга статті 77 Закону № 580-VIII).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1); знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки (пункт 2); поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень (пункт 3); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (пункт 4); знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку (пункт 8).
Відповідно до частин першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частинами першою - четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом частини першої, пункту 1 частини дев'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб
Згідно із частинами першою та другою статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
Частинами першою та третьою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (частина сьома статті 19 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частин першої та другої статті 21 Дисциплінарного статуту Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (частина третя статті 22 Дисциплінарного статуту).
Пунктом 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2018 року № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок №893, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 7 розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Судовим розглядом встановлено, що наказом ДПП № 579 від 14.05.2022 року «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» ініційовано проведення службового розслідування щодо обставин можливого порушення службової дисципліни працівниками УПП в Харківській області ДПП, у тому числі і інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , якого зобов'язано знаходитись на робочому місці у відділі транспортного забезпечення УПП в Харківській області ДПП.
Підставою службового розслідування слугували обставини того, що інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 01.03.2022, 04.03.2022, 08.03.2022, 12.03.2022 самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на ДПП в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного по всій території України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Начальником ДПП 26.05.2022 року затверджено висновок службового розслідування, проведеного з метою усебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни працівниками УПП в Харківській області ДПП, у тому числі і інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , за результатом чого застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді звільнення. Правовою підставою зазначено порушення позивачем вимог п. п. 1, 2, 4, 5, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 2 чт. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 2, 3 п. 1 розд. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських.
Спір у цій справі виник у зв'язку із застосуванням до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за грубе порушення службової дисципліни, невиконання посадових (функціональних) обов'язків, недотримання вимог статей 1, 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 18 Закону № 580-VIII, Присяги працівника поліції у частині самоусунення 01.03.2022, 04.03.2022, 08.03.2022, 12.03.2022 від виконання службових обов'язків як поліцейського від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, без будь-якого погодження з керівництвом, території дислокації підрозділу.
З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції вбачається, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
Суд враховує, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Судовим розглядом встановлено, що у березні 2022 року відносно ОСОБА_1 вже проводилося службове розслідування щодо ймовірного відхилення від служби позивача 01.03.2022 до 12.03.2022, за результатами проведення якого був складений та 16.03.2022 затверджений висновок, згідно якого застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за порушення позивачем вимог п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 2 ст. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 2, 3 п. 1 розд. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських.
Наказом начальника УПП в Харківській області ДПП № 185 від 16.03.2022 року (який реалізовано наказом № 626 о/с від 16.03.2022) ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
Разом з тим, в подальшому, наказ начальника УПП в Харківській області ДПП № 185 від 16.03.2022 року скасовано наказом № 281 від 12.05.2022, а наказ № 626 о/с від 16.03.2022 скасовано наказом № 785 від 13.05.2022 року.
Наказом ДПП № 579 від 14.05.2022 року «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» ініційовано проведення службового розслідування щодо обставин можливого порушення службової дисципліни працівниками УПП в Харківській області ДПП, у тому числі і інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , якого зобов'язано знаходитись на робочому місці у відділі транспортного забезпечення УПП в Харківській області ДПП.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Дисциплінарного статуту (в редакції, яка діяла до 01.05.2022 р.), дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Аналогічного змісту норми закріплені і в ст. 21 Дисциплінарного статуту (в редакції, яка діє з 01.05.2022 р.).
Враховуючи наведені вище норми Дисциплінарного статуту, колегія суддів дійшла до висновку, що днем виявлення дисциплінарного проступку, який вчинений позивачем та який полягав у відсутності позивача на службі 01.03.2022, 04.03.2022, 08.03.2022, 12.03.2022 є 16.03.2022 - тобто день затвердження висновку службового розслідування, яке проводилося у березні 2022 року.
В свою чергу, наказ про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень» № 319 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ Департаменту патрульної поліції «По особовому складу» № 860 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції прийняті 27.05.2022 та 16.06.2022, тобто без дотримання місячного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, суд зазначає, що видання наказу начальника УПП в Харківській області ДПП № 185 від 16.03.2022 року (який реалізовано наказом № 626 о/с від 16.03.2022), згідно яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за дисциплінарний проступок, який полягав у відсутності позивача на службі 01.03.2022, 04.03.2022, 08.03.2022, 12.03.2022 та подальше скасування наказу начальника УПП в Харківській області ДПП № 185 від 16.03.2022 року згідно наказу № 281 від 12.05.2022, та наказу № 626 о/с від 16.03.2022 - згідно наказу № 785 від 13.05.2022 року, не перериває строки притягнення до відповідальності, оскільки обставини, які були предметом службових розслідувань, які проводилися у березні 2022 та у травні 2022 стосуються одних і тих же обставин.
Колегія суддів зазначає, що порушення процедури при прийнятті рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalidact). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Тобто, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.
Враховуючи те, що відповідачем не було дотримано строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і зазначене порушення не є таким, що носить суто формальний характер, колегія суддів дійшла до висновку, що наказ начальника Департаменту патрульної поліції «Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень» від 27.05.2022 № 319 в частині притягнення інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ начальника Департаменту патрульної поліції «По особовому складу» від 16.06.2022 № 860 о/с в частині звільнення інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , зі служби в поліції є протиправними та підлягають скасуванню.
З урахуванням порушення процедури притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, в частині дотримання строків притягнення до такої відповідальності, інші доводи сторін, на вирішення цього спору не впливають.
Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
На підставі цього, вимога позивача про поновлення інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді з 17.06.2022 (наступного дня за днем його звільнення) підлягають задоволенню.
Також суд зазначає, що частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з пунктом 10.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати, період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення.
Частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24 березня 1995 року порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, підпунктом "з" пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року (далі Порядок № 100), встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Відповідно до пункту 5 цього Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до довідки про середньомісячну заробітну плату позивача № 1398 від 26.08.2022 року (а.с. 73, т. 2), заробітна плата за січень-лютий 2022 року становила - 29644,68 грн. Середньомісячна заробітна плата становить 14822,34 грн. Середньоденна заробітна плата становить 502,45 грн.
Таким чином, період вимушеного прогулу з 17.06.2022 року по 03.07.2022 року складає 12 місяців та 16 днів, а тому загальна сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 17.06.2022 року по 03.07.2022 року складає 185907,28 грн. із утриманням із цієї суми обов'язкових податків та зборів, оскільки відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України та як страхувальник згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зобов'язаний виплатити позивачеві суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утримавши із нього при виплаті податки та інші обов'язкові платежі.
Стосовно негайного виконання рішення суду в частині, слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 2 та 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
В той же час, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, в той час як відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірність прийняття спірних рішень.
З урахуванням викладеного, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки колегія суддів дійшла висновку про задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 по справі №520/5988/22 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції "Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень" від 27.05.2022 № 319 в частині притягнення інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (пункт 26 наказу).
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції "По особовому складу" від 16.06.2022 № 860 о/с в частині звільнення інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 ) на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції з 17.06.2022 року.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 ), середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 17.06.2022 року по 03.07.2023 р. у розмірі 185907,28 грн. (сто вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот сім гривень) 28 коп.
Судове рішення в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції з 17.06.2022 року, звернути до негайного виконання.
Судове рішення в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17.06.2022 року по день поновлення на посаді, в межах стягнення за один місяць, звернути до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 10.07.2023 року