10 липня 2023 року справа №200/4382/20-а
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на окрему ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року (головуючий суддя І інстанції - Кочанова П.В.) у справі № 200/4382/20-а за ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
21 березня 2023 року засобами електронного зв'язку представником позивача подана до суду заява, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, стосовно не виплати пенсії позивача через його особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ "Приватбанк", допущеною ним на виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року у адміністративній справі №200/4382/20-а (далі - "Рішення від 14.09.2020 року"), таким що порушує право Позивача на отримання пенсії;
- поновити строк, передбачений частиною четвертою статті 383 КАС України, враховуючи висновок шановного апеляційного суду викладений у Постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 року у адміністративній справі №200/4251/22 (далі - "Постанова суду від 21.02.2023 року), а саме:"...вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності пенсійного органу, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення у справі №200/4382/20, в окремому судовому провадженні не повинні розглядатися. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права. При розгляді позовних вимог позивачки стосовно фактичного невиконання окремого судового рішення у іншій справі, Суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадію судового провадження… ...Суд також звертає увагу, що строк, передбачений частиною четвертою статті 383 КАС України, за наявності причин, які можуть бути визнані судом у справі № 200/4251/22 поважними, підлягає поновленню, зокрема, з огляду на закриття провадження у справі № 200/4251/22",
- згідно до положень ч.ч.1-3 ст.249 КАС України постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону,
- зобов'язати відповідача подати у десятиденний строк звіт про виконання рішення від 14.09.2020 року у справі №200/4382/20-а.
Окремою ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року заяву задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії, призначеної на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі №200/4382/20-а, на особистий банківський рахунок, відкритий у Жовтневому відділенні Запорізького Регіонального управління АТ КБ «Приватбанк».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вжити заходи щодо належного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі №200/4382/20-а, шляхом виплати на особистий банківський рахунок, відкритий у Жовтневому відділенні Запорізького Регіонального управління АТ КБ «Приватбанк», належні ОСОБА_1 пенсійні виплати починаючи з 10.04.2019.
Не погодившись із вищевказаною ухвалою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив її скасувати та відмовити у задоволені вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що постановою державного виконавця закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 200/4382/20-а, виданого 27.10.2020 у зв'язку з виконанням у повному обсязі.
Зазначив, що про порушення свого права позивач дізнався 23 березня 2021 року (дата отримання пенсійних виплат), із заявою звернувся до суду 21 березня 2023 року, тобто з пропущенням встановленого ст. 383 КАС України строку звернення, однак спірною ухвалою не встановлено поважності причин пропуску строку звернення до суду
Враховуючи неповідомлення позивачем Пенсійного органу про його місцезнаходження для виплати пенсії на поштове відділення (як вказано у пенсійній справі) управлінням в межах своєї компетенції (щодо призначення пенсії, але не виплати її) виконано рішення суду по справі.
Вказано, що заміна відповідача по справі не відбулась.
Крім того, зазначив, що фактично ухвалою змінено предмет спору.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/4382/20-а, однак листом суд першої інстанції повідомив про відсутність можливості надати справу в паперовому вигляді. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд»
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, з наступних підстав.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Щодо строку звернення до суду із заявою, суд зазначає, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року, зокрема, поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із даною заявою, прийнято до провадження заяву та призначено розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року не оскаржувалась, не скасовувалась, відтак, посилання на пропущення строку звернення до суду є неприйнятним.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відтак, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Суд зазначає, що застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
В контексті розуміння вимог чинного законодавства протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені, про що зазначив у постанові від 13 червня 2017 року у справі № 21-1393а17 Верховний суд України, роз'яснивши при цьому, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
З огляду на вищевикладене, суд вказує на те, що бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у не вчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Відтак, відповідач зобов'язаний виконати судове рішення, яке набрало законної сили, в межах покладених на нього цим рішенням зобов'язань.
Судами встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі №200/4382/20-а, адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28.02.2020 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язано Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171400, адреса: 85113, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Ціолковського, б.25) розглянути по суті заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 10.04.2019 року про призначення пенсії за віком та надати належну оцінку поданим до заяви документам, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення набрало законної сили 14.10.2020 року та 27.10.2020 року у справі було видано виконавчі листи.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (ВП №64193698) від 19.01.2021 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №200/4382/20-а виданого 27.10.2020 року про зобов'язання Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171400, адреса: 85113, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Ціолковського, б.25) розглянути по суті заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 10.04.2019 року про призначення пенсії за віком та надати належну оцінку поданим до заяви документам, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (ВП №64193698) від 12.03.2021 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №200/4382/20-а виданого 27.10.2020 року у зв'язку з виконанням у повному обсязі. Боржником повідомлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 управлінням розглянуто по суті заяву ОСОБА_1 від 10.04.2019 року про призначення пенсії за віком та призначено ОСОБА_1 з 10.04.2019 року пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 від 18 березня 2021 року про поновлення виплат пенсій на поточний банківський рахунок, відкритий у Жовтневому відділенні Запорізького Регіонального управління «ПриватБанк».
03.02.2022 через вебпортал Пенсійного фонду України представник позивача звернувся із заявою вх.№ВЕБ-05001-Ф-С-22-012190 про поновлення виплат пенсії ОСОБА_1 на поточний банківський рахунок, відкритий у Жовтневому відділенні Запорізького Регіонального управління "ПриватБанк".
24.03.2022 листом вих.№4905-2946/М-15/8-0500/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відповідь на звернення представника позивача в якій зазначає, зокрема, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 виплата (продовження виплати) пенсій особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України здійснюється в установах публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та з використанням його платіжних пристроїв. Відповідно до пункту 1.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення/перерахунку пенсій відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (із змінами від 25.11.2021 № 33-1), заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 (в редакції ПКМУ №662 від 22.09.2016), в якій передбачено, що заява про виплату пенсії подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду за місцем проживання одержувача або приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку. Заяви приймаються за умови пред'явлення паспорту громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з'ясування місця проживання, і реєструються в установленому порядку. Виходячи з вищевикладеного, для зарахування поточної пенсії, ОСОБА_1 необхідно особисто надати відповідну заяву, видану установою банку.
05.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправною бездіяльність відповідача стосовно відмови виконувати певний обов'язок - виплачувати пенсію ОСОБА_1 на його особистий банківський рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у Жовтневому відділенні Запорізького Регіонального управління "Приватбанку";
- зобов'язання Управління здійснювати виплату поточної пенсії позивачу, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 10.04.2019, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у Жовтневому відділенні Запорізького Регіонального управління "Приватбанку".
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2022 року у справі №200/4251/22, визнано протиправним та скасовано рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24.11.2020 щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови виплачувати пенсію ОСОБА_1 на особистий банківський рахунок, відкритий у Жовтневому відділення Запорізького Регіонального управління АТ КБ "Приватбанк". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити на особистий банківський рахунок, відкритий у Жовтневому відділення Запорізького Регіонального управління АТ КБ "Приватбанк", належні ОСОБА_1 пенсійні виплати починаючи з 10.04.2019. В решті позовних вимог - відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року - скасовано, а провадження в справі № 200/4251/22 - закрито.
Підставою для закриття провадження у справі слугувало те, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності пенсійного органу, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення у справі №200/4382/20-а, в окремому судовому провадженні не повинні розглядатися. Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення у справі № 200/4382/20-а порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Також, у постанові «судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання рішення суду у справі № 200/4382/20 відповідачем було призначено пенсію позивачу, однак пенсійний орган не розпочав виплату пенсії ОСОБА_1 . При цьому пенсійним органом не приймалось рішення про припинення виплати пенсії позивачу. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач та його представник не погоджуються із діями відповідача, здійсненими на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, у справі № 200/4382/20. Позивач та його представник вважають, що пенсійний орган не у повному обсязі виконав рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі № 200/4382/20, зокрема призначив ОСОБА_1 пенсію за віком, однак так і не здійснив її виплату».
Отже, судами встановлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі №200/4382/20-а, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, проте не здійснюється її виплата.
З приводу відмови відповідача у виплаті пенсії на обраний позивач рахунок, відкритий в АТ КБ "Приватбанк", суд зазначає наступне.
Пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок 22-1), поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Пунктом 2.9 цього ж Порядку передбачено, що подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-ІV особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Відповідно до пункту 1.2 Порядку №22-1 заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596.
Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596, визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.
Згідно пункту 4 Порядку №1596, виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).
Згідно з абзацом 1 пункту 6 Порядку №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Абзацом 2 пункту 6 Порядку №1596 визначено, що для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312) - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 269 та від 20 березня 2022 р. № 332, за виключенням осіб, зазначених в абзаці вісімнадцятому пункту 2 цього Порядку, уповноваженим банком є АТ "Ощадбанк".
Водночас, суд зазначає, що оскільки місцем фактичного проживання позивача є країна Ізраїль, зазначений абзац пункту 6 не розповсюджується на позивача.
Відповідно до пункту 8, пункту 9 Порядку №1596, поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.
Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.
Згідно пункту 10 Порядку №1596, заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку. Заява приймається за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з'ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.
За змістом пункту 12, пункту 13 Порядку №1596, органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають:
- списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках;
- опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.
Списки подаються одночасно на паперових і магнітних (електронних) носіях, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цього пункту.
Таким чином, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги (бланк якої є Додатком №1 до Порядку №1596), яка може бути подана пенсійному органу відповідно до п.10 Порядку №1596 двома шляхами, а саме: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду; від установи уповноваженого банку.
Аналогічні положення закріплені у пункті 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (надалі - Порядок № 22-1), яким передбачено, що заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (зі змінами).
Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що органи Пенсійного фонду України уповноважені здійснювати виплату пенсії через поточні рахунки в банках у разі наявності заяви про виплату пенсії або грошової допомоги (бланк якої є Додатком №1 до Порядку №1596).
Судами встановлено, що позивачем відкрито особистий рахунок у Жовтневому відділенні Запорізького Регіонального управління АТ КБ "Приватбанк", реквізити вказаного рахунку представник позивача особисто надав до відповідача, відповідно до Порядку №1596 від 30.08.1999.
Відмовляючи перераховувати позивачу пенсію на визначений ним банківський рахунок, відповідач посилається на те, що позивачу необхідно особисто надати відповідну заяву, видану установою банку.
Суд вважає такі доводи відповідача помилковими з огляду на те, що Порядком №1596 не передбачено такої підстави для відмови у виплаті раніше призначеної пенсії на банківський рахунок, як надання заяви про виплату пенсії або грошової допомоги через уповноваженого представника.
При цьому, Порядком 22-1 передбачено можливість подачі заяви саме заявником, тобто, як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником.
Крім того, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016 у справі №К/800/6581/1613 визначено, що пенсія повинна бути виплачена на банківський рахунок, який було вказано пенсіонером, зокрема: "...виплата пенсії повинна проводитися незалежно від місця проживання пенсіонера".
Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що позивачем була дотримана вимога щодо особистої подачі заяви про виплату пенсії на банківський рахунок та відповідачем було безпідставно відмовлено позивачу у виплаті пенсії на його особистий банківський рахунок, відкритий у Жовтневому відділення Запорізького Регіонального управління АТ КБ «Приватбанк».
ГУ ПФУ в Донецькій області не подано жодних доказів та не наведено жодних аргументів на підтвердження правомірності дій з приводу не реалізації управлінської функції у порядку наведених норм.
Водночас суд зауважує, що фактичне право особи на отримання пенсійних виплат складається зі складових, які є пов'язаними між собою та існують у тісному взаємозв'язку. Установивши право особи на отримання пенсійних виплат, пенсійний орган повинен був розглянути і питання про виплату пенсії за даним рішенням суду.
За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що всупереч приписам статті 370 КАС України Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області допущено протиправну бездіяльність в частині невиплати позивачу призначеної на виконання рішення суду №200/4382/20-а пенсії.
Таким чином, судами встановлено неповне виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі №200/4382/20-а.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 2, 14, 370 КАС України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (частина 6 статті 383 КАС України).
Статтею 249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (частина 1 статті 249 КАС України).
З огляду на вищевикладене та у зв'язку з тим, що до цього часу відповідачем не вжито достатніх заходів для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі №200/4382/20-а, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо постановлення окремої ухвали та направлення її Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області та Пенсійному фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, та доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Окрему ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 липня 2023 року.
Судді А.В. Гайдар
Т.Г.Гаврищук
Е.Г. Казначеєв