10 липня 2023 року справа №200/4862/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року (головуючий суддя І інстанції - Аляб'єв І.Г.), складену у повному обсязі 20 березня 2023 року, у справі № 200/4862/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2022 позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Стягнуто з Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (код ЄДРПОУ 26010987 вул. Машинобудівників, 64 м. Дружківка , Донецька обл., 84206) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) недоплачену суму разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 8179 гривень.
У зв'язку з набранням рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2022 законної сили 06.01.2023 Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
Виконавчий лист не пред'явлено до виконання.
14.03.2023 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду (в порядку статті 382 КАС України). Заява обґрунтована тим, що, 08.03.2023 на адресу управління соціального захисту населення Дружківської міської ради було направлено листа щодо виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду. УСЗН Дружківської міської ради продовжує працювати у дистанційному режимі, в листі-відповіді №0782 від 09.03.2023 року УСЗН Дружківської міської ради повідомив, що вони фактично відмовляються виконувати рішення суду, оскільки вказані виплати проводяться на їх розсуд .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року вищевказану заяву задоволено, зобов'язано Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради подати у строк до 21.04.2023 звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2022 у справі № 200/4862/22.
Не погодившись із вищевказаною ухвалою Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просило її скасувати та відмовити у задоволені заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що виплата бюджетних коштів за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2022 буде здійснена в порядку черговості та в межах бюджетних асигнувань після надходження коштів з Державного бюджету України.
При цьому, вказано на запровадження в країні воєнного стану та обмеження фінансових ресурсів державного бюджету на покриття спірних виплат.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/4862/22, однак листом суд першої інстанції повідомив про відсутність справи в паперовому вигляді. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд»
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 вказаної статті).
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини»).
Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Аналіз цих рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15 жовтня 2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Матеріали справи свідчать, що станом на дату звернення заявника з заявою про встановлення судового контролю за судовим рішенням, рішення суду у повному обсязі відповідачем не було виконано.
Докази які б підтверджували виконання відповідачем зазначеного судового рішення у повному обсязі, зокрема виплати недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 8179 гривень, матеріали справи не містять.
Отже, управлінням не виконано рішення суду від 05 грудня 2022 року, що є порушенням статті 129-1 Конституції України.
КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Норма статті 382 КАС України не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.
У випадку ухилення боржника - суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов'язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.
При цьому суд зазначає, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 сформульовано правовий висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого ст. 382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі.
Оскільки до теперішнього часу судове рішення не виконано, а визначені вище обставини свідчать, що відповідач ухиляється від виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо необхідності встановлення контролю за виконанням рішення суду - шляхом зобов'язання Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради подати до суду звіт про його виконання
Введення в країні воєнного стану не зупиняє обов'язку управління щодо виконання судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, оскільки суд першої дійшов вірного висновку про необхідність передати адміністративну справу з одного адміністративного суду до розгляду іншого адміністративного суду.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 липня 2023 року.
Судді А.В. Гайдар
Т.Г.Гаврищук
Е.Г. Казначеєв