Рішення від 20.06.2023 по справі 17-14-01/1494

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року справа № 17-14-01/1494(925/1318/21) м. Черкаси

За позовом приватного акціонерного товариства "Укренерго"

до публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

про стягнення 7541869,54 грн.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

За участю:

представника позивача Горбенка М.С. за довіреністю від 16.12.2021 №16/12-2;

представниці відповідача Мельник А.С. за довіреністю від 10.05.2023 №3486/09-02-01/2023.

Приватне акціонерне товариство "Укренерго" (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою від 13.09.2021 №01/40465 до публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (далі також - відповідач) про стягнення 7541869,54 грн. заборгованості за укладеним між сторонами договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 09.05.2019 № 0530-01041, у тому числі: 1531658,93 грн. три проценти річних, 4135030,30 грн. інфляційних нарахувань та 1875180,31 грн. пені.

Позивач у позовній заяві також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне (несвоєчасне) виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати вартості небалансів електричної енергії, врегульованих позивачем для відповідача в грудні 2020 року та в січні 2021 року за укладеним між сторонами договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 09.05.2019 № 0530-01041, що було встановлено рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.08.2021 у справі №17-14-01/1494(925/83/21).

Ухвалою від 30.09.2021 Господарський суд Черкаської області у складі судді Грачова В.М. за вказаною позовною заявою позивача відкрив провадження у справі №925/1318/21, вирішив розглядати її за правилами загального позовного провадження і призначив у ній підготовче засідання.

18 жовтня 2021 року до Господарського суду Черкаської області надійшов відзив із запереченнями проти позову, в обґрунтування яких представник відповідача адвокат Якушенко В.А. вказав на таке:

- посилання позивача на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2021 у справі №17-14-01/1494(925/83/21) як на преюдиційне для розгляду даної справи є безпідставним через не набрання ним законної сили;

- до позовної заяви позивачем не додано належних та допустимих доказів на підтвердження прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 09.05.2019 № 0530-01041, що свідчить про відсутність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені;

- на підтвердження виставлення рахунків та отримання їх відповідачем, позивач не надає жодних доказів, які б підтвердили відправлення позивачем та отримання відповідачем рахунків на сплату послуг за договором від 09.05.2019 № 0530-01041;

- в договорі про врегулювання небалансів електричної енергії від 09.05.2019 № 0530-01041 строк оплати вартості небалансів електричної енергії відсутній;

- наявність підстав для застосування до спірних правовідносин сторін положень ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України про зменшення розміру застосованих позивачем до відповідача штрафних санкцій з огляду на те, що позивач на доказав завдання йому збитків несвоєчасною оплатою відповідачем послуг і наявність значної суми непогашеної заборгованості перед відповідачем в одного із найбільших його контрагентів - ТОВ "Черкасиенергозбут";

- якщо припустити, що у відповідача й є невиконані зобов'язання перед позивачем за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 09.05.2019 № 0530-01041, то розрахунок позивача стягуваних сум 3% річних, інфляційних втрат та пені є неправильним, оскільки позивачем не правильно визначив період та кількість днів прострочення, до яких безпідставно включив і день фактичної оплати відповідачем заборгованості. За розрахунком відповідача 3% річних становить суму в розмірі 1540102,94 грн., інфляційні втрати - 3956626,68 грн., пені - 1784190,41 грн., а разом - 7280920,03 грн., що на 260949,51 грн. менше від заявленої у позові загальної суми стягнення.

15 листопада 2021 року до Господарського суду Черкаської області надійшла відповідь на відзив на позов, якою позивач відхилив аргументи відповідача, вказані ним в обґрунтування заперечень проти позову, і підтвердив свої доводи, приведені в обґрунтування позову.

06 грудня 2021 року до Господарського суду Черкаської області від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, яким відповідач відхилив аргументи позивача, приведені ним в обґрунтування позову та відповіді на відзив, і підтримав свої аргументи, приведені у відзиві в обґрунтування заперечень проти позову.

Ухвалою від 07.12.2021 Господарський суд Черкаської області у складі судді Грачова В.М. зупинив провадження у справі №925/1318/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 17-14-01/1494 в частині перегляду Верховним судом у складі Касаційного господарського суду постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021.

Ухвалою від 29.03.2022 Господарський суд Черкаської області у складі судді Грачова В.М. поновив провадження у справі №925/1318/21 та передав цю справу на стадії підготовчого провадження для розгляду судді Господарського суду Черкаської області, у провадженні якого перебуває справа №17-14-01/1494 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго".

Ухвалою від 05.04.2022 Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М.В. прийняв справу №925/1318/21 до розгляду в межах справи №17-14-01/1494 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" за правилами загального позовного провадження, присвоїв справі №925/1318/21 єдиний унікальний номер №17-14-01/1494(925/1318/21), призначив у ній підготовче засідання на 12 год. 00 хв. 28.04.2022 в приміщенні Господарського суду Черкаської області і повідомив учасників справи про дату час і місце судового засідання.

Ухвалою від 28.04.2022 Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М.В. за клопотанням обох сторін відклав розгляд справи№17-14-01/1494(925/1318/21) і повідомив її учасників, що дата, час і місце підготовчого засідання у цій справі будуть визначені судом після припинення воєнного стану в Україні, про що учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

06 квітня 2023року до Господарського суду Черкаської області надійшло клопотання представника позивача Горбенка М.С. від 05.04.2023 №01/16969 про призначення справи №17-14-01/1494(925/1318/21) до розгляду у зв'язку з стабільною ситуацією у м. Києві та м. Черкаси і відсутність активних бойових дій та про проведення судового засідання для нього в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 06.04.2023 Господарський суд Черкаської області призначив підготовче засідання у справі №17-14-01/1494(925/1318/21) на 10 год. 30 хв. 09 травня 2023 року в приміщенні Господарського суду Черкаської області, а для приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (його представника Горбенка М.С.) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

Ухвалою від 09.05.2023 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження у справі №17-14-01/1494(925/1318/21), призначив її до розгляду по суті в судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 20.06.2023 в приміщенні Господарського суду Черкаської області, а для приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (його представника Горбенка М.С.) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

В судовому засіданні, яке відбулося 20.06.2023 за участю представників обох сторін, господарський суд розглянув справу №17-14-01/1494(925/1318/21) по суті і оголосив вступну та резолютивну частини ухваленого в нарадчій кімнаті рішення.

Заслухавши представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд Черкаської області

УСТАНОВИВ:

03 травня 2019 року відповідач підписав і подав позивачу заяву - приєднання до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії, розміщеного на офіційному вебсайті позивача в мережі Інтернет https://ua.energy/.

Листом від 15.05.2019 №01/17356 позивач повідомив відповідача про приєднання останнього до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення до реєстру учасників ринку і вказав дату акцептування заяви 09.05.2019 та ідентифікатор договору №0530-01041. В цьому листі позивач також зазначив, що з моменту акцептування заяви-приєднання до договору в порядку, встановленому Правилами ринку та Законом України "Про ринок електричної енергії", учасник ринку набуває всіх прав та зобов'язань за договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору, Правилами ринку та чинним законодавством.

Таким чином, 09.05.2019 між позивачем як оператором системи передачі (скорочено ОСП) і відповідачем як стороною, відповідальною за баланс (скорочено СВБ) був укладений договір врегулювання небалансів електричної енергії №0530-01041 (далі - Договір №0530-01041) в редакції, чинній станом на 09.05.2019, розробленій і затвердженій позивачем на підставі Типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком №1 до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 14.03.2018 №307.

НКРЕКП після затвердження Правил ринку своїми постановами час від часу вносило до них та до їх додатку №1 зміни та доповнення, що зумовлювало й позивача приводити розроблені ним умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії у відповідність з внесеними змінами і доповненнями до Типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затверджувати їх своїми наказами і розміщувати їх на офіційному вебсайті в мережі Інтернет https://ua.energy/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору №0530-01041 (тут і в подальшому в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

Пунктом 1.2 Договору №0530-01041 визначено, що сторона, яка приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність як СВБ.

Відповідно до пункту 1.3 Договору №0530-01041 за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.

Пунктом 1.4 Договору №0530-01041 передбачено, що ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307.

Згідно з пунктом 1.5 Договору №0530-01041 врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору №0530-01041 вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються адміністратором ринку (далі - АР) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Пунктом 3.1 Договору №0530-01041 встановлено, що при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, Законом України "Про ринок електричної енергії" та чинним законодавством України.

Згідно з підпунктом 2 пункту 3.2 Договору №0530-01041 ОСП має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді.

Відповідно до підпунктів 1, 3 пункту 3.3 Договору №0530-01041 ОСП зобов'язаний виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку; проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.

Підпунктами 1, 2, 5 пункту 3.5 Договору №0530-01041 на СВБ покладені обов'язки нести фінансову відповідальність перед ОСП за врегулювання небалансу електричної енергії, спричиненого цією СВБ або учасниками ринку, які входять до балансуючої групи; дотримуватись Правил ринку; здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку.

Пункт 4.1 Договору №0530-01041 передбачає, що за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Згідно з пунктом 4.2 Договору №0530-01041 у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.6 - 5.10 Договору №0530-01041 виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. Якщо СВБ має заперечення до інформації, що міститься у платіжному документі, то вона зобов'язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП. Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів з врегулювання у порядку, передбаченому Правилами ринку. ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладенням КЕП) два примірники акту купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано. СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акту купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладенням КЕП).

Пунктами 9.1 та 9.2 Договору №0530-01041 встановлено, що цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов'язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру. Якщо жодна із сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.

Пунктами 10.1 - 10.3 Договору №0530-01041 передбачено, що цей договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення регулятором змін до Типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. У такому випадку зміни до цього договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності. Договір зі змінами оприлюднюється на вебсайті ОСП. Якщо учасник ринку не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим договором.

Строк дії договору №0530-01041 відповідно до його пункту 9.2 після 2019 року щорічно автоматично продовжувався на наступний календарний рік. Він був чинним і у спірний період.

Частиною сьомою статті 68 Закону України від 13.04.2017 №2019-VIII "Про ринок електричної енергії" встановлено, що за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансійної електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.

Відповідно до пункту 1.1.2 глави 1.1 та пунктів 1.11.1 та 1.11.8 глави 1.11 розділу І Правил ринку система управління ринком (скорочено СУР) - це програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. Адміністратор ринку надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив адміністратор ринку щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

За умовами пункту 5.28.1 глави 5.28 розділу V Правил ринку щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному постачальнику послуг з балансування (скорчено - ППБ) та стороні, відповідальній за баланс (СВБ) і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ.

Розділом VІІ Правил ринку врегульовані відносини щодо виставлення рахунків та платежів. Він містить, зокрема, такі глави і пункти в редакції, чинній у спірний період:

7.1. Загальні положення.

7.1.1. АР встановлює регламент щодо розрахунків, у якому зазначаються формати платіжних документів і супровідних даних, що будуть надаватись в електронному вигляді.

7.1.2. Окремий порядок виставлення рахунків застосовується для розрахунків за ДП, послуги із зменшення навантаження та розрахунків за балансуючу електричну енергію, розрахунків за небаланси електричної енергії, платежів з/на збірні рахунки і плати за невідповідність та інших платежів.

7.1.3. Платіжні документи виставляються із включенням усіх застосовних податків.

7.3. Виставлення рахунків за небаланси електричної енергії.

7.3.1. АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

7.3.2. Платіжний документ повинен містити окрему позицію щодо оплати за управління небалансами міждержавних перетинів (якщо такий небаланс сплачується/зараховується і не розраховується в натуральній формі).

7.7. Цикл рахунків та платежів для розрахунків.

7.7.1. Платіжні документи для торгового дня надаються відповідним учасникам ринку на другий робочий день після цього дня.

7.7.2. Платіжні документи для торгового місяця (стосовно оплати наданих ДП) надаються відповідним учасникам ринку на восьмий робочий день після останнього дня місяця.

7.7.3. Оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

7.7.4. Оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

7.8. Запити платіжних документів.

7.8.1. Якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов'язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок.

7.8.2. За несвоєчасну оплату нараховується пеня за ставкою, що визначається відповідно до діючого законодавства.

7.8.3. Пеня нараховується на грошові суми, що представляють різницю між сплаченою сумою та сумою, визначеною після вирішення суперечки, і повинна бути сплачена ОСП (у якості АР) або сплачена йому в залежності від обставин.

7.8.4. Запит платіжного документа обробляється відповідно до чинного законодавства.

7.8.5. При розрахунках відповідно до запиту платіжного документа оплата повинна бути здійснена протягом трьох робочих днів з моменту вирішення суперечки. Після цієї дати пеня на непогашену суму нараховується за ставкою, що встановлюється відповідно до діючого законодавства.

Позивач на виконання Договору №0530-01041 відповідно до вимог Закону України від 13.04.2017 №2019-VIII "Про ринок електричної енергії" та Правил ринку виставив відповідачу вказані у позовній заяві такі рахунки-фактури за куплену останнім електричну енергію для врегулювання небалансів:

- на щоденній основі 12 рахунок-фактур за розрахункові дні 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 і 31 грудня 2020 року на загальну суму 41165593,17 грн.;

- на щоденній основі 31 рахунок-фактуру за 31 розрахунковий день січня 2021 року на загальну суму 62319678,28 грн.,

а всього 43 рахунки-фактури на загальну суму 103485271,45 грн.

Всі вказані вище рахунки-фактури були виставлені позивачем в системі управління ринком (ММS), що підтверджується скріншотами із системи ММС (а. с. 140-147) і відповідно до пункту 1.1.2 глави 1.1 та пунктів 1.11.1 та 1.11.8 глави 1.11 розділу І Правил ринку застосовується для проведення розрахунків за небаланси електричної енергії, тому господарський суд відхиляє аргумент відповідача, приведений ним у відзиві, щодо ненадання позивачем жодних доказів на підтвердження виставлення ним рахунків на оплату вартості небалансів електричної енергії та отримання таких рахунків відповідачем.

Крім того, позивач подав підписані обома сторонами копії актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з Договором №0530-01041 за грудень 2020 року від 31.12.2020 №ВН/20/12-№0530 та за січень 2021 року від 31.01.2021 №ВН/21/01-№0530.

Вартість небалансів електричної енергії в сумі 2351356,43 грн. за рахунок-фактурою від 24.12.2020 №2412202003066 відповідач оплатив позивачу 30.04.2021.

Вартість небалансів електричної енергії в сумі 3289352,82 грн. за рахунок-фактурою від 05.01.2021 №0501202100321 відповідач оплатив позивачу 31.05.2021.

Вартість небалансів електричної енергії в сумі 3887302,49 грн. за рахунок-фактурою від 05.01.2021 №501202100636 відповідач оплатив позивачу 30.06.2021.

Вартість небалансів електричної енергії в сумі 4355703,37 грн. за рахунок-фактурою від 05.01.2021 №501202100951 відповідач оплатив позивачу 30.07.2021.

Решту 39 рахунок-фактур відповідач станом на 03.09.2021 не оплатив.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.08.2021 у справі №17-14-01/1494(925/83/21), яке набрало законної сили 18.01.2022, позов приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про стягнення коштів задоволено частково і стягнуто з публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на користь приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 100195918,63 грн. основного боргу, 1218792,63 грн. інфляційних втрат, 420114,51 грн. 3% річних та 735700,00 грн. судового збору. У справі №17-14-01/1494(925/83/21) позивач інфляційні втрати в розмірі 1218792,63 грн. та 3% річних в сумі 420114,51 грн.

Стягнуті за рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.08.2021 у справі №17-14-01/1494(925/83/21) з публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на користь приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" суми інфляційних втрат та 3% річних були нараховані за тими ж самими рахунками-фактурами, що й у цій справі, за прострочення оплати вартості небалансів електричної енергії станом на 24.02.2021 включно.

У даній справі позивач за прострочення оплати вартості небалансів електричної енергії за тими ж самими 43-ма рахунками-фактурами, що й у справі №17-14-01/1494(925/83/21), за період, що настав після 24.02.2021, нарахував і пред'явив до стягнення з відповідача станом на 03.09.2021 1875180,31 грн. передбаченої пунктом 4.2 Договору № 0530-01041 пені, а також передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати в сумі 4135030,30 грн. та 3% річних в сумі 1531658,93 грн.

Згідно з поданим з позовом розрахунком позивач стягувані суми пені - 1875180,31грн., інфляційних втрат - 4135030,30 грн. та 3% річних - 1531658,93 грн. нарахував за прострочення оплати вартості небалансів електричної енергії за рахунком-фактурою від 24.12.2020 №2412202003066 за період прострочення з 25.02.2021 по 30.04.2021, за рахунком-фактурою від 05.01.2021 №0501202100321 за період прострочення з 25.02.2021 по 31.05.2021, за рахунком-фактурою від 05.01.2021 №501202100636 за період прострочення з 25.02.2021 по 30.06.2021, за рахунком-фактурою від 05.01.2021 №501202100951 за період з 25.02.2021 по 30.07.2021, а за рештою 39і рахунків - фактур за період з 25.02.2021 по 03.09.2021.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Ні законом, ні Договором № 0530-01041 не встановлений більший від встановленого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати вартості небалансів електричної енергії.

З урахуванням встановлених рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.08.2021 у справі №17-14-01/1494(925/83/21) днів, коли зобов'язання за усіма 43-ма рахунками-фактурами щодо оплати вартості небалансів електричної енергії мали бути виконані, позивач станом на 03.09.2021 нарахував стягувану пеню за 40-ма рахунок-фактурами (крім рахунок-фактур від 24.12.2020 №2412202003066, від 05.01.2021 №501202100321 і від 05.01.2021 №501202100636) за період прострочення, більший від встановленого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку.

Крім того, позивач у розрахунках стягуваних сум пені, інфляційних втрат та 3% річних нарахувань за 4-ма оплаченими рахунками-фактурами від 24.12.2020 №2412202003066, від 05.01.2021 №0501202100321, від 05.01.2021 №501202100636 і від 05.01.2021 №501202100951 безпідставно включив до періоду прострочення день фактичної оплати цих рахунків-фактур, що не відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у його постанові від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16.

За результатами здійсненого судом перерахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних з дотриманням строку нарахування пені, встановленого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, та виключення із періоду прострочення оплати 4-х рахунків-фактур від 24.12.2020 №2412202003066, від 05.01.2021 №0501202100321, від 05.01.2021 №501202100636 і від 05.01.2021 №501202100951 днів їх фактичної оплати, правильно нараховані суми пені, інфляційних втрат та 3% річних становлять відповідно: 1486654,55 грн., 4135030,30 грн. і 1530837,31 грн.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Стаття 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визначає грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно із статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до частини другої статті 193, частини першої статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина друга статті 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд дійшов таких висновків.

З Договору №0530-01041 як з господарського договору у його сторін виникли господарські зобов'язання з врегулювання небалансів електричної енергії.

Позивач належним чином виконував свої зобов'язання за Договором№0530-01041.

Відповідач свої зобов'язання за Договором №0530-01041 щодо оплати вартості небалансів електричної енергії в установлений підпунктом 7.7.3 глави 7.7 розділу VII Правил ринку строк належним чином не виконав, припустившись прострочення в оплаті і невиконання зобов'язань, чим порушив права позивача на своєчасне одержання ним в повному обсязі плати за небаланси електричної енергії.

При цьому відповідач не доказав, що вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення порушення зобов'язання за Договором №0530-01041, а відсутність у відповідача необхідних для виконання зобов'язань коштів не звільняє його від відповідальності за їх невиконання (неналежне виконання).

Отож позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати присудження до виконання відповідачем обов'язку в натурі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача передбаченої п. 4.2 Договору №0530-01041 пені в сумі 1486654,55 грн. та передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат в сумі 4135030,30 грн. і трьох процентів річних в сумі 1530837,31 грн.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України означає, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17.

Тобто, обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але Господарський кодекс України вказує на неспівмірність розміру пені з розміром збитків кредитора як на обов'язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як Цивільний кодекс України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 вказано, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. Тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільним кодексом України.

Отож, при вирішенні питання про зменшення штрафної санкції суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру штрафної санкції. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).

Поняття "значно" та "надмірно", які використовуються ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей спрямовані на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

Стягнення збитків є окремою грошовою вимогою і може не заявлятися кредитором, оскільки це вимагає доведення їх складу та розміру з боку кредитора, тоді як для стягнення штрафних санкцій кредитору потрібно довести лише факт прострочення, а заперечення вини покладається на боржника (постанова Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №910/8698/19).

Якщо кредитором заявлено також вимогу про стягнення збитків у значенні статей 224, 225 Господарського кодексу України, і доведено їх розмір, то така сума теж повинна братися судом до уваги при вирішення питання про зменшення розміру пені.

У справі, що розглядається, позивач вимогу про стягнення збитків не заявляв. Розмір передбаченої пунктом 4.2 Договору №0530-01041 пені - 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за рік 3,65% (365 днів х 0,01%) є незначним.

Врахувавши, незначний розмір стягуваної пені, ступінь невиконання зобов'язань відповідачем, необхідності забезпечення балансу інтересів сторін, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру стягуваної пені.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь 1486654,55 грн. пені, 4135030,30 грн. інфляційних втрат і 1530837,31 грн. трьох процентів річних.

За подання позову позивач за платіжними дорученнями від 16.09.2021 №2101 сплатив судовий збір в сумі 113128,04 грн., із якої відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог 107287,83 грн. слід покласти на відповідача, а решту 5840,21 грн. на позивача.

Про інші судові витрати сторони не заявили.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ

Позов задовольнити частково.

Судовий збір за подання позову в сумі 107287,83 грн. покласти на відповідача, а в сумі 5840,21 грн. на позивача.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (вул. Гоголя, 285, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 22800735) на користь приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227) - 1530837,31 (один мільйон п'ятсот тридцять тисяч вісімсот тридцять сім гривень 31 копійку) три проценти річних, 4135030,30 грн. (чотири мільйона сто тридцять п'ять тисяч тридцять гривень 30 копійок) інфляційних втрат, 1486654,55 грн. (один мільйон чотириста вісімдесят шість тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривні 55 копійок) та 107287,83 грн. (сто сім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 83 копійки) судового збору.

В решті позову відмовити.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 10 липня 2023 року.

СУДДЯ М.В. Дорошенко