05 липня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/910/20
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву прокурора про остаточне визначення предмету спору та позовних вимог у справі
за позовом Першого заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Черкаси
до Черкаської міської ради,
до Державного реєстратора Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Великої Олени Володимирівни,
до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Жужоми 7",
про скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку та визнання недійсною державної реєстрації цієї земельної ділянки,
1. 15.07.2020 Перший заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Територіальної громади міста Черкаси до Черкаської міської ради, Державного реєстратора Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Великої Олени Володимирівни, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
2. Змістом позову прокурора є вимоги:
- визнати недійсною реєстрацію земельної ділянки площею 1,2148 га під кадастровим номером 7110136700:03:028:0020, яка розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Сержанта Жужоми, як об'єкта речових прав у Державному земельному кадастрі, проведеної 07.02.2018 Міськрайонним управлінням у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області;
- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права комунальної власності за Черкаською міською радою на земельну ділянку площею 1,2148 га під кадастровим номером 7110136700:03:028:0020, яка розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Сержанта Жужоми, здійснену державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Великою О. В. від 25.06.2019 за №32207157.
3. 03.11.2020 року прокурор звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог (а.с. 214-216 том 1), у якій виклав пункт 3 прохальної частини позовної заяви у новій редакції та просив суд:
- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права комунальної власності за Черкаською міською радою на земельну ділянку площею 1,2148 га під кадастровим номером 7110136700:03:028:0020, яка розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Сержанта Жужоми, здійснену державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Великою О. В. від 25.06.2019 за №32207157 шляхом припинення за Черкаською міською радою набутого нею права комунальної власності на вказаний об'єкт нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
4. 05.11.2020 суд ухвалив прийняти заяву прокурора про уточнення позовних вимог до розгляду (а.с. 220-222 том 1).
5. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.10.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022, у позові відмовлено.
6. Постановою Верховного Суду від 15.03.2023 рішення Господарського суду Черкаської області від 12.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі №925/910/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.
7. 13.04.2023 справу №925/910/20 за результатами автоматизованого розподілу передано на розгляд судді Гладуну А.І.
8. 14.04.2023 Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І. ухвалив прийняти справу № 925/910/20 до свого провадження, розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначив справу до розгляду у підготовчому засіданні на 09.05.2023 о 14 год. 00 хв. Запропонував учасникам справи надати до дня судового засідання пояснення по суті спору та документи, що їх підтверджують, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.03.2023.
9. 07.05.2023 відповідач Черкаська міська рада подала до суду пояснення на виконання ухвали суду від 14.04.2023 (а.с. 210-217 том 3), у яких зазначила, що визначений прокурором спосіб захисту як визнати недійсною реєстрацію земельної ділянки, як об'єкта речових прав у Державному земельному кадастрі, та визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права комунальної власності не передбачено законом. При скасуванні державної реєстрації, припиниться за Черкаською міською радою право комунальної власності на спірну земельну ділянку, що призведе до порушення законного права територіальної громади міста Черкаси на земельну ділянку та суперечить доводам прокурора, який у позові стверджує, що спірна земельна ділянка належить до комунальної власності і Черкаська міська рада є законним та повноважним власником цієї земельної ділянки. Таким чином, визначений прокурором спосіб захисту відповідно до статті 5 ГПК України є неефективним способом захисту, який не спрямований на реальне відновлення порушеного права та інтересу позивача. Черкаська міська рада вважає, що вимоги першого заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури не підлягають до задоволення.
10. 09.05.2023 відповідач Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подало до суду клопотання (а.с. 228 том 3), у яких просило здійснювати розгляд справи 09.05.2023 без участі його представника.
11. 08.06.2023 відповідач Черкаська обласна прокуратура подала до суду пояснення на виконання ухвали суду від 14.04.2023 (а.с. 12-22 том 4), у яких зазначила, що прокурором вірно визначено спосіб захисту.
12. 13.06.2023 заступник керівника Черкаської окружної прокуратури подав до суду заяву про остаточне визначення предмету спору та позовних вимог (а.с. 28-32 том 4), у якій просив змінити предмет позову у справі №925/910/20 шляхом викладення позовних вимог у наступній редакції:
"1. Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі, як об'єкта цивільних прав, земельної ділянки площею 1,2148 га під кадастровим номером 7110136700:03:028:0020, за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 проведену 07.02.2018 Міськрайонним управлінням у Черкаському районі та м. Черкаси Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
2. Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності за Черкаською міською радою на земельну ділянку площею 1,2148 га під кадастровим номером 7110136700:03:028:0020 розташовану за адресою: вул. Сержанта Жужоми, м. Черкаси, здійснену державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Великою О.В. від 25.06.2019 під № 32207157".
13. В обґрунтування заяви про остаточне визначення предмету спору та позовних вимог прокурор зазначив, що у даній справі 03.11.2020 прокурором подано до суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої пункт 3 прохальної частини позову викладено у новій редакції. Проте, на сьогоднішній день відбулися зміни у законодавстві України, а тому виникла необхідність в остаточному визначенні предмету спору та позовних вимог. У випадку скасування судом державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі відповідно до частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", частини 13 статті 79-1 Земельного кодексу України вона припинить своє існування як об'єкт цивільних прав, що дасть змогу запобігти можливим повторним порушенням земельного законодавства. З урахуванням вимог законодавства, ефективне поновлення порушеного права можливе при винесенні судового рішення про визнання незаконним та скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
14. 14.06.2023 відповідач Черкаська міська рада подала до суду заяву про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів (а.с. 41 том 4).
15. 14.06.2023 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 05.07.2023 до 14 год. 00 хв.
16. 26.06.2023 відповідач Черкаська міська рада подала до суду заперечення на заяву заступника керівника Черкаської окружної прокуратури (а.с. 51-54 том 4). В обґрунтування заперечень Черкаська міська рада зазначила, що заява прокурора про зміну предмета позову є незаконною та такою, що подана з порушенням норм процесуального права, оскільки відповідно до ч.4 ст. 46 ГПК України у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається у строки, встановлені ч.3 цієї статті ГПК лише у випадку, якщо це необхідно для захисту права позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Оскільки фактичні обставини справи №925/910/20 не змінились, що не надає права прокурору змінювати підстави для предмету позову при новому розгляді справи. Черкаська міська рада вважає, що заява про зміну предмету позову не підлягає до задоволення.
17. 03.07.2023 заступник керівника Черкаської окружної прокуратури подав до суду пояснення (а.с. 59-61 том 4), у яких зазначив, що з часу скерування позовної заяви до суду та беручи до уваги зміни, які відбулися в законодавстві України, прокурор подаючи заяву про остаточне визначення предмету спору та позовних вимог керувався статтями 177, 182 Господарського процесуального кодексу України, а тому правова позиція прокурора є логічною, аргументованою, відповідною чинному законодавству та не спростована Черкаською міською радою у запереченні.
18. У підготовче судове засідання 05.07.2023 з'явилися прокурор Куліш А.А. та представник відповідача Черкаської міської ради Птуха В.І. Відповідачі Державного реєстратора Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Велика Олена Володимирівна, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області та третя особа не з'явилися у підготовче судове засідання.
19. Прокурор Куліш А.А. у підготовчому судовому засіданні просила суд прийняти до розгляду заяву прокурора про остаточне визначення предмету спору та позовних вимог. Представник відповідача Черкаської міської ради Птуха В.І. заперечила проти прийняття до розгляду заяви прокурора про остаточне визначення предмету спору та позовних вимог.
20. Розглянувши заяву прокурора про остаточне визначення предмету спору та позовних вимог, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача Черкаської міської ради, суд дійшов висновку про прийняття заяви до розгляду.
21. У судовому засіданні 05.07.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали суду.
22. Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
23. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
24. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина 1 статті 8 Конституції України).
25. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
26. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
27. Однією із засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність, за змістом якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
28. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
29. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
30. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
31. Сторонами в господарського процесі є позивач та відповідач (стаття 45 Господарського процесуального кодексу України).
32. Відповідно до частини 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
33. Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
34. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи (частина 4 статті 46 Господарського процесуального кодексу України).
35. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
36. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
37. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
38. Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження, зокрема є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
39. Згідно з частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви (п. 3).
40. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
41. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені процесуальним законом.
42. Суд враховує висновки Верховного Суду, за змістом яких при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
43. Скасовуючи ухвалені у цій справі рішення судів першої та апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зауважив (п. 67 постанови від 15.03.2023), що надміру формалізований підхід до заявлених позовних вимог суперечить завданню господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
44. Звертаючись з позовом прокурор просив суд визнати недійсною держану реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, як об'єкта речових прав.
45. У заяві про остаточне визначення предмету спору та позовних вимог прокурор просить суд визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав.
46. Також, звертаючись з позовом, прокурор просив суд визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права комунальної власності за Черкаською міською радою на земельну ділянку, шляхом припинення за Черкаською міською радою набутого нею права комунальної власності на вказаний об'єкт нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
47. У заяві про остаточне визначення предмету спору та позовних вимог прокурор просить суд скасувати державну реєстрацію права комунальної власності за Черкаською міською радою на земельну ділянку.
48. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
49. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (стаття 15 Цивільного кодексу України).
50. За змістом статті 15 Цивільного кодексу України об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
51. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.
52. Порівнявши зміст позовних вимог прокурора суд дійшов висновку, що об'єкт захисту та предмет позову внаслідок подання зави про остаточне визначення предмету спору та позовних вимог не змінилися й спрямовані на оспорення реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
53. Внаслідок подання зави про остаточне визначення предмету спору та позовних вимог не змінився спосіб захисту, обраний прокурором при зверненні з позовом до суду.
54. У спірних правовідносинах вимоги про визнання недійсною чи незаконною державної реєстрації земельної ділянки, а також вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки є спорідненими способами захисту, відповідають змісту оспорюваного права чи інтересу та спрямовані на досягнення єдиної мети.
55. З урахуванням наведеного, суд при розгляді зави прокурора не застосовує передбачені частиною 4 статті 46 Господарського процесуального кодексу України процесуальні наслідки подання заяви про зміну предмета позову під час нового розгляду справи.
56. На переконання суду, прокурор, до закінчення підготовчого провадження, подавши письмову заяву, якою, незважаючи на назву такої заяви, фактично лише конкретизував раніше обраний спосіб захисту, не змінюючи предмета позову.
57. Прийняття заяви прокурора відповідатиме завданню господарського судочинства загалом та завданню підготовчого провадження зокрема.
58. При постановленні ухвали суд врахував висновки Верховного Суду викладені в постановах від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, від 17.08.2021 у справі № 910/19210/15, від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17, від 13.10.2020 у справі № 369/10789/14-ц, від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20.
Керуючись статтями 46, 181-183, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву прокурора про остаточне визначення предмету спору та позовних вимог у справі №925/910/20 прийняти до розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення, в порядку передбаченому частиною першою статті 235 Господарського процесуального кодексу України, і окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 10.07.2023.
Суддя А.І. Гладун