Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" липня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3921/21 (922/1371/22)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді: Аюпової Р.М.
розглянувши заяву Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" про відвід судді Аюпової Р.М. від розгляду справи № 922/3921/21 (922/1371/22) (вх. № 17604 від 06.07.2023)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олівіт" (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 317);
до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" (63030, Харківська обл., Валківський район, с. Шарівка).
про визнання банкрутом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олівіт", м. Харків, звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва", с. Шарівка, посилаючись на те, що боржник має заборгованість перед кредитором на загальну суму 761 372, 24 грн, строк сплати якої настав.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва", код ЄДРПОУ 14344275. Визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "Олівіт", у загальному розмірі 844 682,24 грн (761 372, 24 грн - основний борг; 24 810, 00 грн - судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58 500,00 грн - витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва", код ЄДРПОУ 14344275, арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну (свідоцтво № 174 від 24.04.13, адреса : 49000, м. Дніпро, а/с 162). Здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва", код ЄДРПОУ 14344275, із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничного строку подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника. Попереднє засідання призначено на 11.10.2022 о 14:00 год.
Дана ухвала суду оскаржувалась боржником у апеляційному та касаційному порядку.
Постановою Верховного Суду від 23.05.2023 касаційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва" залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) залишено без змін.
14.06.2023 матеріали справи № 922/1371/22 повернуто до Господарського суду Харківської області.
Враховуючи знаходження судді Аюпової Р.М. у щорічній відпустці у період з 02.06.2023 по 02.07.2023, суд ухвалою від 03.07.2023 призначив попереднє засідання у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) на 06.07.2023 о 16:00 год., у приміщенні Господарського суду Харківської області. Явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась; запропоновано учасникам справи надіслати документи, що стосуються розгляду справи, без особистого прибуття до приміщення суду, з використанням програми "Електронний суд". Дана ухвала суду, була підписана суддею та 03.07.2023, відповідно до вимог ст. 122 ГПК України, вчасно офіційно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та її копії, в порядку ч. 5 ст. 242 ГПК України, 04.07.2023 направлено на юридичну адресу кредитора, боржника рекомендованим листом з повідомленнями про вручення № 6102272446791. Також, з метою належного повідомлення кредитора, боржника та арбітражного керуючого про призначення попереднього засідання у справі, помічником судді, за наявними у справі засобами зв'язку, були направлені телефонограми, а також смс повідомлення.
06.07.2023 за вх. № 17604 від боржника - Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва", через канцелярію господарського суду, надано заяву про відвід судді, в якій заявник, просить здійснити відвід судді Аюпової Р.М. від розгляду справи № 922/3921/21 (922/1371/22).
Заявлений відвід мотивований наявністю, як вважає заявник, фактів (обставин), що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді під час розгляду справи № 922/3921/21 (922/1371/22), у зв'язку з порушенням, на його думку, прав та інтересів боржника щодо участі у розгляді справи.
Враховуючи надання боржником до суду заяви про відвід судді, у судовому засіданні оголошено перерву, з метою вирішення даної заяви.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За приписами ч. 7, 8, 11 ст. 39 ГПК України, вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Розглянувши заявлений Торгівельно-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" відвід судді Аюпової Р.М. від розгляду справи № 922/3921/21 (922/1371/22), суд дійшов висновку про його необґрунтованість, з огляду на таке.
Ч. 1 ст. 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини під терміном "суд, встановлений законом" у статті 6 Конвенції мається на увазі, що "судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент". Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі (рішення ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" та у справі "Сокуренко і Стригун проти України").
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейським судом з прав людини в рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що: "Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Також, у п. 105 рішення ЄСПЛ у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: "між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності".
Як визначають Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, "об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття".
Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі, як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
За змістом ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).
За таких обставин, особа, яка подає заяву про відвід судді, повинна довести на підставі певних конкретних доказів факт упередженості та необ'єктивності судді у розгляді справи. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність фактичних обставин, що можуть бути підставами для відводу.
Ч. 1 ст. 35 ГПК України визначено перелік випадків, в яких суддя підлягає відводу, а саме:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Дослідивши, з урахуванням наведених вище критеріїв безсторонності суду доводи Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва", наведені у відводі, суд зазначає, що заявником у порушення ст. 74 ГПК України не надано до відводу будь-яких доказів необ'єктивності або упередженості судді Аюпової Р.М. під час розгляду справи № 922/3921/21 (922/1371/22).
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що заявник посилається на те, що суддя Аюпова Р М. обмежує права боржника по справі та доступ до правосуддя, оскільки судом було повідомлено про час та дату попереднього засідання телефонограмою та смс повідомленням, на що відповідну згоду адвокат боржника не надавала, чим самим позбавляє можливості підготуватись до розгляду справи належним чином та підготувати відповідну правову позицію.
Так, заявник вказує, що 03.07.2023 представнику боржника по справі Третьяковій Н Ю. надійшов дзвінок із приватного телефонного номеру від особи, яка представилась помічником судді Аюпової Р.М та було повідомлено про те, що розгляд справи № 922/1371/22 відбудеться 06.07.2023 о 16 год. 00 хв. в приміщенні Господарського суду Харківської області, в кабінеті 110, та смс повідомлення, хоча виклики і повідомлення учасників справи, відповідно до ст. 120 ГПК України, здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. При цьому, не зважаючи на подання представником боржника заяви про доступ до матеріалів справи в електронному вигляді через систему Електронний суд ще 29.08.2022, доступу до матеріалів справи представнику боржника не надано.
Надаючи оцінку зазначеним у заяві обставинам, суд виходить с наступного.
Так, відповідно до ч. 8, 9 ст. 120 ГПК України, якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Суд зауважує, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висловленій у рішенні "Каракуця проти України", заявник повинен виявляти належну зацікавленість у розгляді справи.
Слід зазначити, що виходячи з практики ВС, і це вже постійно презюмується, у тому випадку, якщо особа, звертаючись до суду, в заяві або по суті справи, або в заяві з процесуальних питань, вказала свою електронну пошту, номер телефону, які не є офіційною, то вважається, що вона погоджується на отримання повідомлення саме на цю електронну пошту або саме за цим номером телефону, тобто, діє презумпція обізнаності - особа має цікавитися, чи отримала лист, телефонограму або повідомлення.
Отже, Верховний Суд виходить з того, що, якщо учасник надав суду електронну адресу, номер телефону (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Постанови ВС від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22 (провадження № 61-7107 св22).
Так, 03.07.2023 (перший робочий день судді Аюпової Р.М. після виходу з відпустки) судом було здійснено відправлення поштового повідомлення ухвали суду від 03.07.2023 про призначення попереднього засідання у справі № 922/1371/22 на 06.07.2023, враховуючи, що дана справа тривалий час, з 18.10.2022 перебувала на розгляді судів апеляційної та касаційної інстанцій.
ГПК України передбачена можливість повідомлення сторін щодо розгляду справи за допомогою направлення телефонограм, у зв'язку з чим, додатково, для надання доступу до правосуддя, судом було повідомлено усіх учасників судового процесу ще й телефонограмами про час та дату призначеного судового слухання.
При цьому, адвоката боржника додаткового про час та дату судового слухання було повідомлено за допомогою смс повідомлення на номер телефону, який було зазначено їм особисто у матеріалах справи, оскільки адвокат Третьякова Н.Ю. не відповіла на дзвінок.
Суд зазначає, що у відповідності до зазначених правових норм, 03.07.2023 помічником судді було зателефоновано адвокату Третьяковій Н.Ю. за наявним у справі номером телефону та додатково повідомлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.07.2023 було призначено попереднє засідання суду у справі № 922/1371/22, про розгляд грошових вимог заявлених до боржника, що в свою чергу, дозволило адвокату бути вчасно обізнаним про повернення справи із суду вищої інстанції та призначення справи до розгляду. Явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Відповідно до ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.
Заявник вказує, що він був позбавлений можливості підготуватись до розгляду справи належним чином, зокрема ознайомитись із матеріалами справи та підготувати відповідну правову позицію. Натомість, зазначене спростовується наданням адвокатом Третьяковою Н.Ю. до початку судового засідання 06.07.2023 о 16:00 до канцелярії господарського суду низки клопотань, заперечень по справі, зокрема щодо заявлених вимог кредиторів, а також клопотання про відкладення розгляду справи, ознайомлення з матеріалами справи, а також про відвід судді.
Окрім цього, суд зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року.
Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №152 від 14.07.2022), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789.
При цьому Господарський суд Харківської області продовжував здійснювати правосуддя.
Наказом Господарського суду Харківської області було встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: зупинено тимчасово розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду; запроваджено з 01.04.2022 роботу суду у віддаленому режимі; рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду; забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв'язку.
Суд зауважує, що враховуючи ситуацію, яка склалась в Україні у зв'язку з військовою агресією РФ та те, що Господарський суд Харківської області деякий час працював у дистанційному режимі, з метою забезпечення безпеки сторін, сторони користувались можливістю дізнатись про рух справ та телефонували до суду. Додатково апарат судді, повідомляв про рух справ, що знаходиться у провадженні даного судді задля доступу до правосуддя, щоб учасники судового процесу не відвідували приміщення суду без необхідної потреби.
Враховуючи знаходження боржника на території Харківської області, яка наразі знаходиться в зоні активних бойових дій, та те, що поштова кореспонденція суду може бути доставлена невчасно, що позбавить боржника можливості вчасно бути обізнаним про розгляд справи господарським судом, за дорученням судді, помічником додатково повідомлялись сторони про розгляд справи, шляхом відправлення телефонограм за наявними у справі засобами зв'язку, зазначених учасниками судового процесу особисто.
Слід зауважити, що адвокат Третьякова Н.Ю. особисто неодноразово прохала повідомляти апарат суду про рух справи, їй було дуже добре відомо номер телефону помічника судді Аюпової Р.М., яким вона неодноразово користувалась в разі її потреби в отриманні необхідної інформації по справі. Тому, суд вважає некоректним з боку адвоката Третьякової Н.Ю. заявляти про дзвінок з невідомого приватного номера особою, яка представилась помічником судді Аюпової Р.М.
Щодо надання доступу адвоката до матеріалів справи № 922/1371/22 в електронному вигляді через систему Електронний суд, то зазначені процесуальні дії, не відносяться до компетенції судді у справі, а здійснюється працівником відділу документального забезпечення та контролю (канцелярії) з дозволу судді, що суддею Аюповою Р.М. й було зроблено після надходження до суду відповідного клопотання адвоката боржника.
При цьому суд зауважує, що боржник (підписант) має доступ до Електронного суду. Зазначене було підтверджено у судовому засіданні 08.09.2022 адвокатом Третьяковою Н.Ю. щодо наявності доступу до Електронного суду підписанта боржника.
Щодо твердження заявника, що на сайті Єдиного реєстру судових рішень, пошук за номерами справ № 922/1371/22 та № 922/3921/21, починаючи із 23.05.2023 відсутні взагалі будь-які ухвали Господарського суду Харківської області по даній справі, суд зазначає про таке.
Ухвала господарського суду від 03.07.2023 про призначення попереднього засідання у справі № 922/3921/21 (922/1371/22), як вбачається з програми Діловодство господарського суду, була офіційно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03.07.2023 о 16:13 год, та часом реєстрації в ЄДРСР є: 04.07.2023 00:00 год.
Отже, доводи заявника щодо обмеження суддею доступу представника боржника до правосуддя, шляхом позбавлення можливості підготуватись до розгляду справи належним чином, зокрема ознайомитись із матеріалами справи та підготувати відповідну правову позицію, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.
З приводу інших підстав для відводу судді Аюпової Р.М., викладених у відповідній заяві, а саме, щодо того, що суд у судовому засіданні 08.09.2022 не перевіряв законність вимог ініціюючого кредитора ТОВ "Олівіт", не з'ясовував підставність його вимог, не з'ясовував питання щодо недобросовісної поведінки кредитора, яка спрямована, у змові із визначеними особами, в тому числі із арбітражною керуючою Венською О.О., виключно на порушення провадження у справі про банкрутство відносно ТК ТОВ фірма «Харків-Москва», не забезпечив представнику боржника можливість реалізувати право надати пояснення суду відносно заяви, послатись на докази платоспроможності боржника та можливості виконати грошове зобов'язання перед ініціюючим кредитором без порушення провадження у справі про банкрутство суд не здійснював дослідження матеріалів справи, не переходив до судових дебатів, тобто, участь представника боржника в судовому засіданні була повністю обмежена судом першої інстанції, суд вважає за обхідне зазначити наступне.
Так, дані твердження боржника були неодноразово викладені ним під час подання до судів вищих інстанцій апеляційної та касаційної скарг на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 та яким була надана відповідна оцінка Східним апеляційним господарським судом та Верховним Судом.
Постановою Верховного Суду від 23.05.2023 касаційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва" залишено без задоволення. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) залишено без змін.
Так, у постанові від 23.05.2023 Верховний Суд зазначив: "З матеріалів справи також, вбачається, що заява ТОВ "Олівіт" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Харків-Москва" була подана 24.08.2022, тобто після ухвалення Верховним Судом постанови.
51.8. З протоколу судового засідання від 08.09.2022 вбачається, що розгляд заяви ТОВ "Олівіт" від 24.08.2022 (за хронологією подій) відбувся після розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.07.2022, за результатом якого останній відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Харків-Москва".
51.9. Відтак, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції було дотримано порядок розгляду заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, визначені статтею 39 КУзПБ та сталою судовою практикою.
52. Враховуючи викладене вище, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Харків-Москва".
Щодо тверджень заявника, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Олівіт» була зареєстрована судом 24.08.2022 в офіційний неробочий на території України час, у зв'язку із введенням на всій території України комендантської години на дві доби з 23.08.2022 до 24.08.2022 включно та на офіційному сайті Господарського суду Харківської області було розміщено оголошення про те, що 23.08.2022 та 24 08.2022 є неробочими днями, судді та весь колектив суду не працює, зважаючи на необхідність дотримуватись комендантської години, суд зазначає про таке.
Відповідно до наказу в.о. голови господарського суду Новікової Н.А. від 22.08.2022, у зв'язку із введенням на всій території України комендантської години на дві доби з 23.08.2022 до 24.08.2022 та необхідністю дотримуватись працівниками суду комендантської години, у вказаний період працівники апарату суду виконували свої посадові обов'язки у дистанційному режимі у будь-якому безпечному місці поза межами адміністративної будівлі суду.
Як свідчать матеріали справи, заява ТОВ "Олівіт" про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, була подана останнім 24.08.2022 без особистого прибуття до приміщення суду через особистий кабінет в системі "Електронний суд», була зареєстрована та передана для розгляду раніше визначеному складу суду.
Отже, враховуючи вищевикладене, зі змісту заявленого відводу вбачається, що заявник у поданій заяві зокрема вкотре висловлює незгоду та оцінює процесуальні дії судді Аюпової Р.М. щодо ухваленого процесуального рішення у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) про відкриття провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва", оцінка якому вже надана судами вищих інстанцій, обґрунтовуючи постановлення даного судового рішення цілим спектром суб'єктивних суджень, через невмотивовану суб'єктивну оцінку процесуальним діям судді, яка не ґрунтується на приписах чинного законодавства України.
Тобто, викладені заявником у поданій заяві підстави для відводу судді Аюпової Р.М. зводяться до оцінки застосування судом норм процесуального законодавства України, що не може свідчити про наявність упередженості та необ'єктивності судді, якому заявлено відвід, під час розгляду справи, а отже, зважаючи на приписи ч. 4 ст. 35 ГПК України, не може бути підставою для задоволення відводу вказаного судді.
Водночас слід зазначити, що всі доводи, викладені заявником у відводі, були предметом дослідження у апеляційній та касаційній інстанціях.
Будь-яких інших доказів необ'єктивності або упередженості судді Аюпової Р.М., як того передбачають приписи ст. 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень), заявником не надано.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Щодо вимог заявника, що заяву про відвід судді Аюпової Р.М. необхідно передати до Господарського суду Полтавської області, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Враховуючи дану правову норму, суд вважає безпідставним вимогу заявника про передачу заяви про відвід судді Аюпової Р.М. на розгляд до Господарського суду Полтавської області та вважає, що вирішення питання про відвід повинно здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
На підставі викладеного, враховуючи, що доводи, викладені в заяві про відвід є невмотивованими, ґрунтуються лише на припущеннях заявника та спростовуються матеріалами справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого Торгівельно-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" відводу судді Аюповій Р.М. від розгляду справи № 922/3921/21 (922/1371/22), та з огляду на положення абз. 1 ч. 3 ст. 39 ГПК України, з метою уникнення сумнівів у неупередженості судді Аюпової Р.М., суд вважає за необхідне передати справу № 922/3921/21 (922/1371/22) на автоматизований розподіл між суддями, з метою вирішення заяви Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" про відвід судді Аюпової Р.М. від розгляду справи № 922/3921/21 (922/1371/22) суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 33, 35, 38-39, 73-74, 232-235 ГПК України, Господарський суд Харківської області
1. Визнати заявлений Торгівельно-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" відвід судді Аюповій Р.М. від розгляду справи № 922/3921/21(922/1371/22) (вх. № 17604 від 06.07.2023) необґрунтованим.
2. Передати заяву Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" про відвід судді Аюпової Р.М. від розгляду справи № 922/3921/21(922/1371/22) (вх. № 17604 від 06.07.2023) для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПУ України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвалу суду складено та підписано 10.07.2023
Суддя Аюпова Р.М.
справа № 922/3921/21 (922/1371/22)