Справа № 639/4681/21 Номер провадження 33/814/497/23Головуючий у 1-й інстанції Курило В.О. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
07 липня 2023 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем Іваниною А.В., за участі адвоката Галінкіна В.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Галінкіна В.Ф. поданої в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 січня 2022 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Олексіївка Близнюківського району Харківської області, працюючого слюсарем-механіком в «VIPserviseGAS», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 496, 20 гривень.
Згідно з постановою судді, 05 липня 2021 року приблизно о 02 годині 15 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 65, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка 26, водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Галінкін В.Ф. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції проігноровано відсутність доказів, які б доводили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. У справі відсутні докази на підтвердження виконання ОСОБА_1 функцій водія.
Долучений відеозапис не містить відображення усієї процедури спілкування поліцейських із ОСОБА_1 , не відображає особу водія, зупинку транспортного засобу та виявленні у ОСОБА_1 конкретні ознаки наркотичного сп'яніння.
Посилається на те, що судом першої інстанції не надано правової оцінки факту неправомірності зупинки транспортного засобу ВАЗ 2101.
Зазначає, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
На відеозаписі поліцейський озвучує виявлені інші ознаки наркотичного сп'яніння, аніж зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавав, адвокат Галінкін В.Ф. не заперечував щодо проведення апеляційного перегляду справи за відсутності самого ОСОБА_1 , за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити без участі ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши адвоката Галінкіна В.Ф. приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №44772 від 05 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 за порушення вимог п.2.5 ПДР України; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.07.2021 року де вказано про те, що ОСОБА_1 направлявся до КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак від проходження такого огляду останній відмовився; письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 05.07.2021 року, якими підтверджується факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер»; рапорт інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області лейтенанта поліції В.Харченка від 05.07.2021року, з якого встановлено, що під час патрулювання Холодногірського району м.Харкова 05.07.2021року екіпажем 3102 за адресою: м.Харків, вул.Полтавський Шлях,65, приблизно о 02 год 15хв було зупинено транспортний засіб ВАЗ2101 ,номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в якого в ході спілкування виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, не природня блідість обличчя, порушення мови. Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, однак у присутності двох свідків водій відмовився від проходження огляду.
Апеляційний судом було досліджено відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції, відповідно до якого інспектор поліції пропонував пройти ОСОБА_1 огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, від якого останній в присутності двох свідків відмовився.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, оскільки судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд вважає непереконливими, оскільки сам ОСОБА_1 у ході спілкування з працівниками патрульної поліції, як убачається з відеозапису, жодним чином не заперечував вказану обставину, та не наголошував поліцейським на тому, що не він перебував за кермом автомобіля. Більше того, сам ОСОБА_1 в ході дачі пояснень у суді першої інстанції не заперечував самого факту керування транспортним засобом.
Доводи апеляційної скарги про те, що у справі відсутні причини зупинки
працівниками поліції ОСОБА_1 , є безпідставними та спростовуються дослідженими та правильно оціненими доказами. Так, згідно рапорту інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області лейтенанта поліції В.Харченка від 05.07.2021року вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено на виконання положень п.5 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Такі твердження викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення.
Будь-яких відомостей, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції, в тому числі щодо причин зупинення транспортного засобу або при складанні протоколу стосовно ОСОБА_1 , оскарження їх дій або бездіяльності згідно чинного законодавства України матеріали справи не містять, а отже суб'єктивні твердження апелянта з цього приводу, а саме те, що він не керував транспортним засобом та введення його в оману під час складання адміністративного матеріалу, є необґрунтованими.
В апеляційній скарзі не заперечується того, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений вичерпний перелік ознак наркотичного сп'яніння, що узгоджується із тими ознаками, що були виявлені працівниками поліції під час спілкування з ОСОБА_1 , а тому апеляційний суд дійшов висновку, що дії працівників поліції під час складання протоколу відповідали вимогам цієї Інструкції.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Такі посилання апелянта спростовуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що у графі роз'яснення громадянину його прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП мається підпис ОСОБА_1 . Будь - яких зауважень ОСОБА_1 з цього приводу не заявляв.
Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Згідно п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Тобто в цьому випадку працівникам поліції достатньо наявності підстав вважати особу такою, що можливо перебуває у стані сп'яніння, що в свою чергу обумовлює законність вимоги поліцейських пройти відповідний огляд в медичному закладі.
Відповідно до п.4 Розділу І вищенаведеної Інструкції вбачається, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці;
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неприродня блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло, порушення мови.
Отже, працівник поліції, виявивши хоча б одну із вказаних ознак, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння, від якого останній відмовився.
З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає істотних порушень вимог Інструкції з боку інспектора поліції щодо виявлення ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , а також порушення порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.
Апеляційний суд дійшов висновку, що визнаючи ОСОБА_1 винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, які походять з різних джерел, але узгоджуються між собою, та надав їм належну правову оцінку.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто його за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість постанови суду є безпідставними, а тому, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.293, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Галінкіна В.Я. поданої в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 11 січня 2022 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко