Справа № 199/47/23
(2/199/947/23)
Іменем України
30.06.2023
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Спаї В.В.
секретар судового засідання Подварченко А.Ю.,
за участі представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 та Обухівська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області,
Згідно з позовом в останньому заявлено вимогу витребування від ОСОБА_3 на користь Дніпровської міської територіальної громади в особі Дніпровської міської ради земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:01:709:0124, площею 0,15 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2060587212214.
Позов обґрунтований тим, що 05.02.2020 р. було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:01:709:0124. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, місцем розташування цієї земельної ділянки є АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа - 0,15. Підставою для державної реєстрації земельної ділянки є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблена ТОВ «Український земельно-правовий центр» ( ОСОБА_5 ).
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна встановлено, що на даний час власником цієї земельної ділянки є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2020 № 696, укладеного із ОСОБА_4 . Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 проведено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В. 22.05.2020 (номер запису про право власності 36589670, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - індексний номер 52339668 від 22.05.2020).
Право власності ж на земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:01:709:0124 у ОСОБА_6 виникло на підставі рішення Кіровської селищної ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровського району від 24.10.1995 №198 та довідки Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 27.02.2020 №051; державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 проведено державним реєстратором Глеюватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Волос Оленою Володимирівною 19.03.2020 (номер запису про право власності 36063399, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) - індексний номер 51755245 від 24.03.2020).
На переконання позивача, державна реєстрація права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:01:709:0124 є такою, що здійснена всупереч вимогам чинного законодавства.
Постановою Верховної Ради України «Про зміну меж міста Дніпропетровська Дніпропетровської області» від 11.07.2001 №2641-ІІІ було затверджено межі м. Дніпра загальною площею 40507,7 га. Відповідно до матеріалів технічної документації по землевпорядних та топографо-геодезичних роботах з встановлення межі міста Дніпропетровська в натурі (на місцевості) територія, на якій розташована земельна ділянка за кадастровим номером 1210100000:01:709:0124 знаходиться в межах м. Дніпра та територіально розташована в Амур-Нижньодніпровському районі міста.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. В кадастровому номері «зберігається» інформація щодо розташування земельної ділянки, цільового призначення, меж та інших важливих даних. Унікальний цифровий код присвоюється земельній ділянці під час реєстрації в Державному земельному кадастрі та не повторюється на всій території України.
Кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапкою та має наступне тлумачення:
?перші 10 визначають межі адміністративно-територіального устрою України (населений пункт).
?наступні 2 - номер кадастрової зони відносно адміністративної області.
?наступні 3 - номер кадастрового кварталу відносно кадастрової зони.
?останні 4 - інформують про місцезнаходження земельної ділянки відносно кадастрового кварталу.
Як вбачається з кадастрового номеру земельної ділянки - її місцем фактичного розташування є місто Дніпро.
Вищевказане підтверджується, на переконання позивача, також листом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.02.2022 № 18-4-0.222-798/2-22, в якому зазначено, що відповідно до внесеної до Державного земельного кадастру межі індексної кадастрової карти України, земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:01:709:0124, згідно з координатами меж земельної ділянки, розташована в межах кадастрового кварталу 1210100000:01:709 м. Дніпра.
Таким чином, спірне нерухоме майно та земельна ділянка розташовані на території Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра.
Архівний відділ Дніпровської районної державної адміністрації листом від 29.10.2021 № 834/07/03-21 повідомив, що відповідно до описів справ постійного зберігання Кіровської селищної ради народних депутатів за період 1987-1997 р.р. в опис внесено 7 протоколів засідань виконкому Кіровської селищної ради народних депутатів за 1995 рік. Протокол засідання виконавчого комітету Кіровської селищної ради народних депутатів від 24.10.1995 в архівному відділі відсутній. В журналі реєстрацій рішень виконкому Кіровської селищної ради народних депутатів за 1995 рік рішення стосовно передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки відсутнє.
На переконання позивача, є підстави вважати, що рішення, яке слугувало підставою для державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_4 , є підробленим.
Листом від 04.01.2021 №16 Обухівська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області повідомила, що довідка від 27.02.2020 №051 (яка також слугувала підставою виникнення права власності на земельну ділянку у ОСОБА_4 ), ані ОСОБА_4 , ані будь-якій іншій особі не видавалась.
Площа вказаної земельної ділянки складає 0,1500 га, її цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), в той час як статтею 121 Земельного кодексу України передбачені норми безоплатної передачі земельних ділянок. Такою нормою розміру земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах є - не більше 0,10 га, що, на переконання позивача, свідчить про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:01:709:0124 вибула з власності Дніпровської міської територіальної громади в особі Дніпровської міської ради поза волею власника, а отже наявні підстави для повернення вказаного майна шляхом його витребування.
Представники позивача позов підтримали повністю, просили суд його задовольнити.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76-80 ЦПК України, відповідач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:709:0124 площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 22.05.2020 р., який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Н.В. (реєстр 696 (а.с. 13, 25)).
Зазначений договір був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , остання була власником земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:709:0124, яка належала їй на праві приватної власності, з 19.03.2020 р., підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51755245 від 24.03.2020 р. 12:18:24, ОСОБА_7 , Глеюватська сільська рада Криворізького району, Дніпропетровська область (а.с. 13).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 19), земельна ділянка площею 0,1500 га має кадастровий номер 1210100000:01:709:0124 та розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з рішенням №198 від 24.10.1995 р. про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування виконкому Кіровської селищної ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 безкоштовно передано у приватну власність земельну ділянку площею 1500 м2 по догляду за будинком по АДРЕСА_1 (а.с. 29).
Відповідно до довідки від 27.02.2020 р. №051, остання видана виконкомом Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_8 в тому, що згідно наявних даних Обухівської селищної рази за адресою домоволодіння по АДРЕСА_1 , змінено після упорядкування нумерації по АДРЕСА_1 (а.с. 31)).
Виконком Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області у відповіді від 04.01.2021 р. за вих. №16 повідомив про відсутність в архіві селищної ради рішень виконавчого комітету Кіровської селищної ради від 24.10.1995 №198, 24.02.1995 №12 та 24.09.2004 №204 та про передачу всіх протоколів сесій на зберігання до архівного відділу Дніпровської райдержадміністрації (а.с. 30). В цій відповіді також повідомляється про те, що довідка №051 від 27.02.2020 р. про зміну адреси після упорядкування нумерації домоволодіння по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_4 та іншим громадянам не видавалась (а.с. 30).
10.11.2021 р. за вих. №4/10-923 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомив про щодо територіальної належності земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:709:0124, яка знаходиться в межах м. Дніпра (а.с. 32).
Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 03.02.2022 р. за вих. №18-4-0.222-798/2-22 повідомило Департамент правового забезпечення Дніпровської міської ради, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:01:709:0124 розташована в межах кадастрового кварталу 1210100000:01:709 м. Дніпра (а.с. 34).
Процесуальні дії у справі:
-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.01.2023 р. за заявою позивача забезпечено позов: заборонено ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:01:709:0124, площею 0,15 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2060587212214, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонено державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі щодо нерухомого майна, а саме, земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:709:0124, площею 0,15 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2060587212214, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.02.2023 р. відкрито провадження у цивільній справі;
-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.06.2023 р. в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Ремез К.І. про закриття провадження у цивільній справі відмовлено.
Правовідносини між учасниками справи виникли із захисту права власності територіальної громади м. Дніпра та регулюються ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 30 ч. 1 ст. 26, ч. 5 ст. 60, ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 316, 317, 319, 321, 387, 388 ЦК.
Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 318 ЦК України одним з суб'єктів права власності є територіальна громада міста, яка реалізує свої повноваження власника через відповідну міську раду (ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.
Відтак, територіальна громада, як власник об'єктів права комунальної власності, делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.
Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Отже, враховуючи, що спірна земельна ділянка розташована на території Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра, то лише за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, прийнятим виключно на пленарному засіданні Дніпровської міської ради, можливе розпорядження цією земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Цивільним кодексом України передбачено як один зі способів захисту порушених прав віндикація або реституція.
Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.
Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
Відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України визначено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Відповідно до ч. 3 ст. 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі №6-2233цс16, який у подальшому підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18).
Як роз'яснено в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.
Отже, особа, яка вважає, що договором купівлі-продажу нерухомого майна порушуються її права як власника або законного користувача цього майна, має право на витребування цього майна від останнього набувача, що і є належним способом захисту її порушеного права.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (подібний за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
Отже, правова мета віндикаційного позову полягає у поверненні певного майна законному власнику як фактично, тобто у його фактичне володіння, так і у власність цієї особи, тобто шляхом відновлення відповідних записів у державних реєстрах.
Відповідно до частини п'ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною п'ятою статті 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Отже, володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності здійснює орган місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Дніпровська міська рада.
Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи, зокрема, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Отже, Дніпровська міська рада діє у межах повноважень щодо здійснення від імені Дніпровської міської територіальної громади права власності в її інтересах і виключно у спосіб, передбачений законом.
Постановою КМУ від 17.10.2012 р. затверджений Порядок ведення Державного земельного кадастру, згідно з яким кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Кадастровий номер земельної ділянки присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.
У разі поділу чи об'єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер.
Відповідно до п. 30 зазначеного вище Порядку, кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів:
НКЗ : НКК : НЗД,
де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку;
НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку;
НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999).
Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою.
Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки визначаються на підставі:
індексної кадастрової карти (плану);
даних, що містяться у Державному земельному кадастрі;
відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки, зазначених у документації із землеустрою та відповідному електронному документі.
Листом від 03.02.2022 № 18-4-0.222-798/2-22 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило, що відповідно до внесеної до Державного земельного кадастру межі індексної кадастрової карти України, земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:01:709:0124, згідно з координатами меж земельної ділянки, розташована в межах кадастрового кварталу 1210100000:01:709 м. Дніпра.
Таким чином, спірне нерухоме майно та земельна ділянка розташовані на території Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра.
Оскільки Дніпровська міська територіальна громада в особі Дніпровської міської ради не вчиняла дій щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:01:709:0124 у спосіб, передбачений законом, шляхом прийняття відповідного рішення, відчуження майна відбулось без вираження волі Дніпровської міської територіальної громади. Тому спірна земельна ділянка повинна бути витребувана з незаконного володіння відповідача ОСОБА_3 на користь Дніпровської міської територіальної громади в особі Дніпровської міської ради.
Щодо розподілу судових витрат.
Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ч. 2 ст. 133, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України: оскільки позов задоволений повністю, судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову (а.с. 11, 12) в розмірі 6 499 (шість тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 06 коп., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264, 265, 273, 280- 282 ЦПК України, суд
Позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 та Обухівська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області задовольнити повністю.
Витребувати від ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 26510514) земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:01:709:0124 площею 0,15 га реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2060587212214.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збоку, в розмірі 6 499 (шість тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 06 коп.
Дата складення повного судового рішення 10.07.2023 р.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Спаї