Справа № 752/8834/20
Провадження №: 2-р/752/18/23
22.06.2023 року Голосіївський районний суд міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_6 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончаренко Світлана Юріївна про визнання договорів дарування недійсними, -
В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_6 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончаренко Світлана Юріївна про визнання договорів дарування недійсними.
У червні 2023 представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, яка мотивована тим, що у вступній та описовій частині ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2023 є незрозумілими підстави участі у підготовчому засіданні ОСОБА_7 в якості представника відповідача-1.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлялись у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
У пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 р. зазначено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення не вбачається, що саме заявник фактично просить роз'яснити :мотиви чи підстави ухвалення судового рішення, що виходить за межі повноважень суду щодо роз'яснення судового рішення, передбаченого ч. 1 ст. 271 ЦПК України.
Рішення суду незалежно від його форми містить такі частини: вступну, описову, мотивувальну та резолютивну.
Дане рішення відповідає зазначеним вимогам процесуального закону. Так, воно містить вступну, описову та мотивувальну частини. Резолютивна частина викладена чітко та зрозуміло
Роз'яснення мотивувальної частини рішення, на підставі якої судом було зроблено висновки при складенні резолютивної частини рішення є підставою для відмови в наданні роз'яснення рішення.
Таку позицію, зокрема викладено в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», п. 18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення» та п.19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».
Однак слід звернути увагу, що у процесуальному законодавстві (Цивільному, Господарському процесуальному кодексах України, Кодексі адміністративного судочинства України та Кримінальному процесуальному кодексі України) відсутня чітка вказівка щодо роз'яснення саме резолютивної частини рішення та щодо вирішення проблемних питань, що виникають у зв'язку із виконанням судового рішення.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим.
Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
В заяві не вказано в чому полягає незрозумілість ухвали, які припускаються варіанти тлумачення ухвали, як це впливає на його виконання.
Заява про роз'яснення судового рішення не містить посилань на те, що певні частини постанови суду викликають труднощі в їх розумінні, суд не вбачає підстав для роз'яснення судового рішення, оскільки воно викладено зрозуміло і не потребує додаткових роз'яснень, а тому у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення необхідно відмовити.
Механізм визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення.
В ухвалі Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 800/211/16 встановлено таке: «необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Не підлягають роз'ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.
Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз'ясненню. Крім того, відповідно до ст. 221 ЦПК України роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які мають виконуватись як у добровільному порядку, так і примусово.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для такого роз'яснення ухвали.
Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, судове рішення є цілком зрозумілим та роз'ясненню не підлягає, у зв'язку з чим в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення по справі № 752/8834/20.
Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_6 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончаренко Світлана Юріївна про визнання договорів дарування недійсним - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю.Ю. Мазур