Справа № 297/657/23
Закарпатський апеляційний суд
04.07.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/276/23, за апеляційною скаргою, яку подав адвокат ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 02 травня 2023 року, задоволено клопотання слідчої СВ Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 (далі - слідча), погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 12023071060000030, внесеному 11.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, та продовжено відносно підозрюваного,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, без освіти, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 05 червня 2023 року включно, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладені такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; без дозволу слідчого, прокурора чи суду не виїжджати за межі Берегівського району Закарпатської області; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.
З матеріалів клопотання убачається, що 28 квітня 2023 року, до слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області звернувся слідчий з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_6 . Відповідно до клопотання, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України,які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років. Слідча у клопотанні також зазначає, що досудовим розслідуванням здобуті докази у підтвердження підозри, на підставі яких 05.03.2023 ОСОБА_6 висунута підозра. Надалі 06.03.2023 ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 04 травня 2023 року з визначенням застави у розмірі 214 720 грн. У клопотанні також вказується на те, що необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 викликана метою забезпечення виконання підозрюваним належної процесуальної поведінки та покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, ризиків. Так, на переконання слідчого, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, отже існує ризик того, що з метою уникнення покарання ОСОБА_6 може покинути територію України, у тому числі поза межами пунктів пропуску через державний кордон України. Крім того, слідчий вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Так, підозрюваний ОСОБА_6 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження може вступати у поза процесуальні відносини зі свідками та схиляти їх до зміни наданих слідству показів і це створює загрозу тиску та підбурювання свідків до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких. Також існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_6 , використовуючи свої зв'язки може координувати дії інших осіб засобами, які призведуть до викривлення даних досудового розслідування, у тому числі шляхом погрози та тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню. У клопотанні також зазначається, що ризики, які встановленні слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , не зменшились, не відпали і продовжують існувати, що 28 квітня 2023 року керівником Берегівської окружної прокуратури задоволено клопотання слідчого Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме до 05 червня 2023 року. Оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою завершується 03 травня 2023 року, а завершити досудове розслідування до цього строку неможливо, та оскільки інші, більш м'які, запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідча просить задовольнити клопотання та продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
В ухвалі слідчий суддя зазначає, що при розгляді клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 взято до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому злочинів, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим, оскільки кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, у разі доведення вини ОСОБА_6 , йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років. Разом з тим, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази також дійшов висновку про доведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Приймаючи рішення слідчий суддя, враховуючи те, що ризики, які слугували підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по теперішній час не зменшились, не відпали і продовжують існувати, а також неможливість через об'єктивні причини закінчити досудове розслідування у кримінальному провадженні у раніше визначений строк, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, ухвалу слідчого судді вважає необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів вказує на те, що слідчий суддя, приймаючи рішення допустив грубе порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право на справедливий суд. Звертає увагу на те, що 28 квітня 2023 року слідча направила до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 до 05.05.2023. Вказаним клопотання орган досудового розслідування просив продовжити підозрюваному ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 04.05.2023 по 05.05.2023, тобто на один день. Відтак у судовому засіданні, - 02.05.2023, прокурор подав слідчому судді «уточнення» до клопотання, відповідно до якого просив слідчого суддю змінити резолютивну частину вимоги та продовжити строк тримання під вартою до 05 червня 2023 року. Втім, сторона захисту не отримала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05.06.2023. Адвокат ОСОБА_5 вважає, що підозра його підзахисному є необґрунтованою. Зазначає, що вказані у клопотанні слідчої ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є надуманими, оскільки не підтверджені жодними належними доказами. На переконання апелянта, слідчим суддею залишено поза увагою те, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий, і до вчинення кримінального правопорушення не причетний, окрім цього, зазначає, що органом досудового розслідування не наведено обґрунтованих обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності сторін обвинувачення та захисту, неявка яких, з огляду на положення ст. 405, 422 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності вищевказаних осіб апеляційний суд бере до уваги, що: сторони обвинувачення та захисту належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги не подавали; в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища підозрюваного і стороною захисту не заявлено клопотання про бажання підозрюваного брати участь у розгляді судового провадження, а тому його явка не визнана обов'язковою і апеляційним судом не вирішувалось питання про його доставку в судове засідання.
Із матеріалів судового провадження убачається, що копія оскаржуваної ухвали слідчого судді від 02.05.2023 направлена учасникам судового провадження 10.05.2023. При цьому, розпискою підозрюваного ОСОБА_6 підтверджено, що він отримав копію ухвали 15.05.2023, а відомості про отримання копії ухвали адвокатом ОСОБА_5 у матеріалах судового провадження відсутні, чим не спростовуються доводи про те, що з повним текстом ухвали він ознайомився 15.05.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, перешкодили адвокату ОСОБА_5 подати апеляційну скаргу в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді у передбачений кримінальним процесуальним законом п'ятиденний строк, а тому, з огляду на приписи ст. ст. 21 та 117 КПК України, з метою недопущення порушення права підозрюваного на захист та доступ до правосуддя, причини пропуску строку на апеляційне оскарження, визнаються поважними, клопотання про поновлення строку визнаються обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а пропущений строк - поновленню.
Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення задоволенню не підлягають з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і відповідає вимогам ст. ст. 177, 183, 184, 199 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Берегівською окружною прокуратурою.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання убачається, що у розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою брали участь як підозрюваний ОСОБА_6 , так і його захисник - адвокат ОСОБА_5 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог передбачених ст. 193 КПК України, зокрема забезпечення права підозрюваного на захист.
Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України кримінальних правопорушень. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), а саме протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом затримання від 04.03.2023, протоколом обшуку від 04.03.2023 та іншими зібраними у ході досудового розслідування доказами, на підставі яких 05.03.2023 слідчий виніс повідомлення ОСОБА_6 про підозру. Дослідивши додані до клопотання докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про те, що вчинені ОСОБА_6 діяння підпадають під ознаки передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України кримінальних правопорушень. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також підтверджують існування фактів та інформації, які на даний момент можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний причетний до вчинення кримінальних правопорушень.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що підозра ОСОБА_6 є необґрунтованою, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знаходять свого підтвердження та спростовуються наведеним вище. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд бере до уваги те, що сторона захисту не посилається на будь-які обставини та докази, які б свідчили про необґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме: можливого переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків з метою зміни ними показів чи відмови від дачі таких; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та фактичні обставини, за яких такі скоєно, у своїй сукупності з тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим - позбавлення волі на строк до 10 років із конфіскацією майна, та даними про особу підозрюваного - непрацюючий, неодружений, повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.
При цьому, колегія суддів вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винним, не буде виконувати покладені на нього обов'язки та може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Обґрунтованим колегія суддів вважає і висновок слідчого судді про те, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може: незаконно впливати на свідків, які володіють відомостями про обставини кримінальних правопорушень, зокрема шляхом їх залякування із застосуванням фізичної сили чи будь-яким іншим чином, задля зміни ними показів або ж відмови від вже наданих; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що прокурор під час розгляду клопотання посилався на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.
Відомостей про те, що встановлені ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, перестали існувати чи зменшилися в матеріалах судового провадження немає і на такі сторона захисту не вказує.
Апеляційний суд вважає, що продовження щодо підозрюваного ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання настанню передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, у зв'язку з чим, обґрунтованим і належним чином умотивованим вважає і висновок суду першої інстанції про те, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не будуть достатніми для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також дієвості кримінального провадження.
Тому, доводи апеляційної скарги про відмову в задоволенні клопотання про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_6 строку тримання під вартою, колегія суддів відхиляє.
Із цих підстав, як такі, що не знаходять свого підтвердження та спростовуються наведеними вище обставинами, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що вказані у клопотанні слідчої ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не підтверджені жодними належними доказами. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити що сторона захисту не посилається на те, які саме надані нею докази, безумовно свідчать про те, що визнані доведеними передбачені ст. 177 КПК України ризики відпали або істотно зменшились.
Як такі, що жодним чином не спростовують висновків слідчого судді про необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_6 строку тримання під вартою, апеляційний суд не бере до уваги і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 раніше не судимий.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд визнає їх такими, що не свідчать про те, що передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики відпали чи зменшилися.
Також апеляційний суд бере до уваги і те, що в матеріалах судового провадження відсутні і стороною захисту не надано доказів, зокрема висновків лікарів, які б свідчили про наявність у підозрюваного ОСОБА_6 таких захворювань, які унеможливлюють тримання його під вартою.
Колегія суддів також погоджується із висновком слідчого судді про існування об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, на які вказується у клопотанні слідчої, а саме у зв'язку з необхідністю встановити співучасників підозрюваного, перевірити їх причетність до вчинення кримінального правопорушення, отримати висновки судово-балістичної, судової генетично-молекулярної експертиз, експертизи наркотичних засобів, їх аналогів і прекурсорів, та здійснити інші слідчі та процесуальні дії, у тому числі і передбачені ст. ст. 290-293 КПК України.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що органом досудового розслідування не наведено обґрунтованих обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення попередньої ухвали про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - апеляційний суд відхиляє як такі, що також не знаходять свого підтвердження та є безпідставними.
З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчим суддею, з урахуванням того, що строк досудового розслідування постановою керівника Берегівської окружної прокуратури продовжено до 05.06.23, а також із урахуванням вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, обґрунтовано продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 саме у межах строку досудового розслідування - до 05.06.2023.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 обґрунтовано продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, а інші, менш суворі, запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.
Доводи апеляційної скарги про те, що 28 квітня 2023 року слідча направила до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 до 05.05.2023 , а саме з 04.05.2023 по 05.05.2023, тобто на один день, а у судовому засіданні, 02.05.2023, прокурор подав слідчому судді «уточнення» до клопотання, відповідно до якого просив слідчого суддю змінити резолютивну частину вимоги та продовжити строк тримання під вартою до 05 червня 2023 року, однак сторона захисту не отримала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05.06.2023, - апеляційний суд із урахуванням наведеного вище, визнає такими, що жодним чином не впливають на висновки слідчого судді про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 у межах строку досудового розслідування, і у свою чергу, не дають підстав для скасування ухвали слідчого судді та відмови у задоволенні клопотання про продовження підозрюваного строку тримання під вартою.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що має місце грубе порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право на справедливий суд, - апеляційний суд відхиляє як безпідставні і такі, що не знаходять свого підтвердження.
Крім того, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, тяжкість та обставини кримінальних правопорушень, характер та спосіб їх вчинення, негативні наслідки для суспільства від злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних речовин, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, і дійшов належного висновку про визначення йому розміру застави, який, у разі його внесення, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 як підозрюваного у кримінальному провадженні.
Тому, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що визначений розмір застави, передбачений ст. 182 КПК України, гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, і у свою чергу обґрунтовано визначив розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який, на переконання колегії суддів, у разі його внесення, буде достатнім для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
При цьому, апеляційний суд, окрім наведеного вище, бере до уваги й те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, у тому числі і про майновий стан підозрюваного ОСОБА_6 , які б свідчили про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, що в свою чергу свідчить про те, що підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_6 апеляційним судом не встановлено. Також, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, і, оцінивши в сукупності тяжкість кримінальних правопорушень та покарання, яке може бути призначено за їх вчинення, обставини їх скоєння, наявні в матеріалах судового провадженні відомості про особу підозрюваного, кількість та ступінь передбачених ст. 177 КПК України ризиків, - апеляційний суд вважає, що встановлений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є необхідним і достатнім, у разі його внесення, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 обґрунтовано продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, так як існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, а інший, менш суворий, запобіжний захід чи застава в меншому розмірі, не зможуть запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги і те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак, обставини, за яких ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, їх тяжкість та інші наведені вище обставини, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або визначений слідчим суддею розмір застави.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано задовольнив уточнене клопотання органу досудового розслідування, продовживши строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою у межах строку досудового розслідування із визначенням застави.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
Узагальнюючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції, не може бути задоволена, а ухвалу слідчого судді суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли істотно вплинути на висновки суду першої інстанції чи спростувати їх, і на такі в апеляційній скарзі не вказується; що строк дії оскаржуваної ухвали сплив.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд
Поновити адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 02 травня 2023 року, якою задоволено клопотання слідчої, погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 12023071060000030, внесеному 11.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, та продовжено відносно підозрюваного, ОСОБА_6 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 05 червня 2023 року включно, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: