Справа № 367/3591/23
Провадження по справі № 1-кп/367/745/2023
07 липня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з секретарем судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022116040000322 від 12.05.2022, відносно:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Кременчук, Полтавської області, громадянина України, українця, без місця реєстрації, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, суд,-
за участі: прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
08 травня 2022 року, приблизно о 01 год.00 хв., між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які перебували біля під'їзду №3 будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбувся словесний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_3 виник прямий умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень з мотивів помсти за словесні образи.
Одразу після цього, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у тому ж місці, у той же час, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, з метою нанесення тілесних ушкоджень з мотивів помсти за словесні образи, перебуваючи у положенні стоячи обличчям до обличчя відносно потерпілого ОСОБА_5 , кулаком правої руки наніс останньому удар в ділянку нижньої щелепи зліва, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи в ділянці кута зліва, які згідно висновку експерта відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров'я (таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я).
Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України, а саме умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, цивільний позов не заявляв. Будучи присутнім в підготовчому судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що на даний час він не має претензій до обвинуваченого, оскільки той відшкодував йому заподіяну шкоду. Просив не застосовувати до обвинуваченого суворе покарання.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, визнав повністю та підтвердив фактичні обставини скоєння ним злочину, викладені в обвинувальному акті. Зокрема, в своїх показах зазначив, що 08 травня 2022 року, приблизно о 01 год.00 хв. між ним та ОСОБА_5 стався конфлікт біля під'їзду №3 будинку АДРЕСА_2 . Конфлікт відбувся внаслідок того, що потерпілий вночі намагався потрапити у під'їзд, який був закритий з середини з метою безпеки жителів під'їзду. Він спустився, щоб відкрити під'їзд, але потерпілий, будучи у нетверезому виді став на нього лаятись, на що він йому також відповів лайкою та вдарив в обличчя, в ділянку нижньої щелепи зліва, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді перелому щелепи. Через деякий час після даного конфлікту, він з потерпілим помирилися та відшкодував шкоду. Також обвинувачений пояснив, що шкодує про вчинене та просить суворо не карати, врахувавши його щире каяття та наявність на утриманні дітей.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за відсутності заперечень учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують його особу, підтверджують наявність речових доказів та процесуальних витрат. При цьому, судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції. Також, судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин вчиненого, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 доведена повністю, оскільки він своїми діями вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України, а саме заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Відповідно до ч.1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий має позитивну характеристику, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та відшкодування шкоди потерпілому (дієве каяття).
Обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Тому, на підставі викладеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, обставини скоєного злочину та його суспільну небезпеку, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.122 КК України.
Разом з тим, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, враховуючи позитивну характеристику обвинуваченого, наявність на утриманні малолітніх дітей та щире і дієве каяття, обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, усвідомлення ним протизаконності своїх дій та спроможність самокритично оцінити їх і не допускати подібного в майбутньому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Таким чином, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим на підставі ст. 75 КК України звільняє останнього від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком та покладає обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Речові докази та процесуальні витрати в даному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України, а саме:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1