вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"30" червня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/277/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.
Розглянув матеріали справи
за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, м. Київ, в особі філії “Міжгірське лісове господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, смт Міжгір'я Хустського району Закарпатської області
до відповідача Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, смт Міжгір'я Хустського району Закарпатської області
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання протиправними дій
За участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України” в особі філії “Міжгірське лісове господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення позачергової сесії VIII скликання Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області № 1026 від 5 січня 2023 “Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель”;
- визнати протиправними дії Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області щодо проведення процедури закупівлі - відкритих торгів №ИА-2023-01-11-008470-а на закупівлю послуг з розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Міжгірської селищної ради (код ДК 021:2015-71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги);
- визнати протиправними дії Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області щодо укладення договору про надання послуг №7/1-02 від 13.02.2023 року.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/277/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2023.
Ухвалою від 14.04.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначив підготовче засідання на 04.05.2023.
У підготовче засідання 04.05.2023 сторони участь уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином. Зокрема, позивачем (ДСГП “Ліси України”) отримано ухвалу про відкриття провадження від 14.04.2023 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" - 14.04.2023 18:29, про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку документа до електронного кабінету, крім того філією “Міжгірське лісове господарство” ДСГП “Ліси України” отримано вказану ухвалу - 17.04.2023 у підтвердження чого до справи долучено довідку про доставку документу до електронної скриньки.
Так, у зв'язку з неявкою представників сторін підготовче засідання відкладено на 01.06.2023.
Суд постановив відповідну ухвалу від 04.05.2023, якою повідомив учасників справи № 907/277/23 про відкладення підготовчого засідання на 01.06.2023.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання позивач у підготовче засідання 01.06.2023 вдруге не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення підготовчого засідання або про розгляд справи за його відсутності, - не заявив.
Ухвала суду про відкладення підготовчого засідання від 04.05.2023 надіслана засобами Електронного суду до електронного кабінету користувача ДСГП “Ліси України” 04.05.2023.
Підготовче засідання 01.06.2023 відкладалося судом на 30.06.2023 зважаючи на неявку учасників справи в підготовче засідання та з огляду на клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з його перебуванням на лікарняному.
Представники сторін у підготовче засідання 30.06.2023 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином.
Так, позивач (ДСГП “Ліси України”) отримав ухвалу від 01.06.2023 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" - 01.06.2023 19:38, що підтверджено довідкою про доставку документа до електронного кабінету, крім того філією “Міжгірське лісове господарство” ДСГП “Ліси України” отримано вказану ухвалу - 02.06.2023 у підтвердження чого до справи долучено довідку про доставку документу до електронної скриньки.
Водночас від представника відповідача через систему «Електронний суд» у день підготовчого засідання 30.06.2023 надійшло до суду клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України через неявку в судові засідання представника позивача.
Розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи суд зазначає таке.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України (надалі ГПК України) та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 41 Г ПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще ряд прав та обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.
Крім того положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України мають імперативний характер.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Як уже зазначалося, пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. При цьому положення статті 202 ГПК України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.
Відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України виключенням для обов'язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов'язаний надавати оцінку наявності такої можливості.
За встановленими вище обставинами позивач належним чином повідомлявся про підготовчі засідання у даній справі, які відбувалися 04.05.2023, 01.06.2023 та 30.06.2023 та жодного разу в судові засідання не з'явився, як і не повідомив про припини неявки та не подав клопотання про розгляду даної справи за відсутності Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” в особі філії “Міжгірське лісове господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що чергова (третя) неявка позивача в підготовче засідання позбавляє суд можливості виконати завдання підготовчого провадження, у зв'язку з чим наявні підстави для застосування передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у підготовче засідання у вигляді залишення позову без розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Так, за приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, встановлюються законом.
Таким спеціальним законом, що регулює підстави сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір".
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Оскільки підставою залишення позову без розгляду є неявка представника позивача у судове засідання, то з урахуванням викладеної в п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" правової норми, сплачений позивачем за розгляд цієї справи судовий збір поверненню з Державного бюджету України не підлягає.
Керуючись статтями 2, 13, 14, 73-80, 86, 129, 130, 195, ч. 4 ст. 202, п. 4 ч.1 ст. 226, 232-235, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” в особі філії “Міжгірське лісове господарство” Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України” до відповідача Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання протиправними дій - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-257 ГПК України до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено і підписано 07 липня 2023 року.
Суддя Р.М. Лучко