05 липня 2023 року
м. Київ
справа № 752/777/13-ц
провадження № 61-9217ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» - Луньо І. В. звернувся до суду з заявою, в якій просив видати дублікат виконавчого листа по справі № 752/777/13-ц від 05 серпня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» (далі - ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії») 675 819,56 грн; поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 752/777/13-ц виданого Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» 675 819,56 грн від 05 серпня 2013 року.
Вказував, що 09 грудня 2021 була зареєстрована нова редакція Статуту АТ «Сбербанк» та відповідно до внесених змін було змінено найменування банку на Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» (далі - АТ «Міжнародний резервний банк»).
Відповідно до пункту 1.3 Статуту АТ «Міжнародний резервний банк» є правонаступником всього майна, прав та обов'язків АТ «Сбербанк», ПАТ «Сбербанк», ЗАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», ЗАТ «Сбербанк Росії», ЗАТ «Банк НРБ».
Постановою Правління Національного банку України від 25 лютого 2022 року № 91-рш/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Міжнародний резервний банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 25 лютого 2022 року № 131 «Про початок процедури ліквідації АТ «Міжнародний резервний банк» та делегування повноважень ліквідатору Луньо І. В.
Також зазначав, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 травня 2013 року задоволено позов ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
05 серпня 2013 року Голосіївським районним судом м. Києва видано виконавчий лист у справі № 752/777/13-ц.
23 жовтня 2013 року державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження № 40332450.
25 травня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у відповідності до пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Зазначає, що стягувач не отримував постанову про повернення виконавчого документа та виконавчий лист.
Листом від 21 листопада 2018 року № 33389 Голосіївський ВДВС м. Києва повідомив АТ «Сбербанк» про втрату виконавчого листа та про направлення до суду подання державного виконавця про видачу дубліката виконавчого листа.
Голосіївський районний суд м. Києва ухвалою від 02 січня 2019 року задовольнив подання державного виконавця про видачу дубліката виконавчого листа та видав дублікат виконавчого листа у вказаній справі.
Листом від 17 лютого 2020 року № 40332450 Голосіївський ВДВС м. Києва повідомив банк про те, що дублікат виконавчого листа до відділу не надходив.
Листом від 24 червня 2021 року № 26535/2-21 виконуючого обов'язки заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві повідомлено банк, що дублікат виконавчого листа отримано заступником начальника відділу, але перевіркою матеріалів провадження встановлено, що дублікат виконавчого листа втрачено, у зв'язку з чим, 18 червня 2021 року державним виконавцем до суду направлено подання про видачу дубліката виконавчого листа.
Враховуючи викладене, вважає, що пропуск строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та втрата виконавчого листа відбулися за поважних, незалежних від АТ «Міжнародний резервний банк» причин, просив поновити строк пред'явлення виконавчого листа від 05 серпня 2013 року № 752/777/13-ц до виконання та видати дублікат виконавчого листа.
Голосіївський районний суд м. Києва ухвалою від 02 грудня 2022 року відмовив АТ «Міжнародний резервний банк» у задоволенні заяви.
Київський апеляційний суд постановою від 22 травня 2023 року апеляційну скаргу АТ «Міжнародний резервний банк», подану уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Міжнародний резервний банк» Луньо І. В., залишив без задоволення, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року залишив без змін.
16 червня 2023 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Міжнародний резервний банк» Луньо І. В. подав до суду касаційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року у вказаній справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки не дослідили належним чином обставини та матеріали справи.
Вивчивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Щодо оскарження судових рішень в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
З огляду на положення частини першої статті 353 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання не входить до вищевказаного переліку ухвал суду першої інстанції, які після їх перегляду судом апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин у відкритті касаційного оскарження слід відмовити, оскільки оскаржувані судові рішення в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Щодо оскарження судових рішень в частині видачі дубліката виконавчого листа слід зазначити наступне.
Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Таким чином, ключовою підставою для видачі дубліката виконавчого листа є звернення стягувача з відповідною заявою до закінчення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Оскаржуваними судовими рішеннями констатовано, що стягувач пропустив строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Ці судові рішення набрали законної сили та в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
З врахуванням того, що стягувачем пропущено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, то суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку стосовно відсутності підстав для видачі дубліката виконавчого листа.
Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують та зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, що не є безумовною підставою для відкриття касаційного провадження у справі.
За правилами частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому за таких підстав у відкритті касаційного провадження на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України слід відмовити.
Керуючись статтями 261, 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 травня 2023 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров