21 червня 2023 року Справа № 480/757/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Жучкова Т.В.,
представника позивача - Мельник І.М.,
представника відповідача - Соловей П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/757/23 за позовом Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про визнання протиправними та скасування вимоги "Про усунення виявлених перевіркою закупівель порушень чинного законодавства" та попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства,-
Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, в якій просить визнати протиправними та скасувати вимогу «Про усунення виявлених перевіркцю закупівель порушень чинного законодавства» від 31.10.2022 № 201805-11/2065-2022 та попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 31.10.2022 № 20180-11/2081-2022.
Свої вимоги мотивує тим, що, враховуючи зміст Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013р. №293, ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації», затверджених наказом Мінрегіону України від 04.06.2014р. №163, поточний ремонт не відноситься до будівництва, тому на нього не поширюються законодавчі та нормативні документи, що діють у будівництві, тому твердження відповідача про порушення Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради п. 5.4.16 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» є безпідставним, оскільки вказані норми не є обов'язковими для застосування при проведенні поточного ремонту.
Зазначає, що отримане в результаті фрезерування асфальтобетонного покриття будівельне сміття не підлягає повторному використанню. Технологічні карти виконання будівельних робіт не мають в своїх операціях матеріалів повторного застосування, тому не можливо застосовувати розрахунок вартості матеріалів, виробів та конструкцій у складі зворотних сум як за нові за поточними відпускними цінами або із застосуванням усередненого коефіцієнту зносу 0,5 згідно п.5.4.16 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», оскільки в подальшому ці відходи не можуть бути використані в прямому, для укладання бетонної суміші.
В акті перевірки жодним чином не аргументовано (у тому числі з посиланням на будівельні та галузеві норми), що будівельне сміття, яке утворене внаслідок фрезерування асфальтобетонного покриття, є асфальтобетонною сумішшю та придатне до повторного використання. Окрім цього, жодним ДСТУ не передбачено використання такого матеріалу.
Перевіркою не було встановлено, що Департаментом інфраструктури міста СМР отримано економічну вигоду, також не було встановлено, що відходи фрезерування були повторно використані КП «Шляхрембуд» при поточному ремонті вулично-дорожньої мережі та штучних споруд Сумської міської територіальної громади, що призвело до завищення вартості наданих послуг, всі доводи ґрунтуються на припущеннях перевіряючих.
Крім того, у акті перевірки відсутні обґрунтовані посилання на порушення інших законодавчих та нормативних документів, які регулюють порядок визначення вартості виконаних робіт, а також порядок (метод) обрахунку відходів асфальтної крихти та визначення її вартості.
Також в акті перевірки жодним чином не обґрунтовано матеріальну шкоду, яку завдано Департаменту інфраструктури міста СМР, в чому вона полягає, яких саме втрат Департамент інфраструктури міста СМР зазнав пов'язаних виконанням договору № 238-6 (знищення або пошкодженням речі, а також витрати, які Департамент інфраструктури міста СМР зробив або повинен зробити для відновлення свого порушеного права (реальні, або прямі збитки); доходи, які Департамент інфраструктури міста СМР міг б реально одержати за звичайних обставини), не зазначено, невиконання яких саме умов договору № 238-6 призвело до матеріальної шкоди, в цілому не вказано склад правопорушення.
Також позивач посилається на те, що Департаментом інфраструктури міста СМР не приймались та не оплачувались послуги по поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська без проведених процедур закупівель, тому висновки Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про придбання товарів, робіт і послуг без проведення процедур закупівель є необґрунтованими та такими, що суперечать дійсним обставинам справи, оскільки роботи по облаштуванню зливної каналізації, облаштуванню зупинок громадського транспорту та улаштуванню 59 468 м2 додаткової товщини шару покриття та їх оплата здійснювалась відповідно до Додаткової угоди № 2 від 22.10.2020р., яка є невід'ємною частиною Договору №238-6, укладеного між Департаментом інфраструктури міста СМР та КП «Шляхрембуд» за результатами відкритих торів відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».
Представник Департаменту інфраструктури Сумської міської ради вказує, що питання про порушення ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VІІІ із змінами (в редакції від 01.12.2019р.), відповідно до якої, зокрема, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур визначених цим Законом, було предметом розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності директора Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради ОСОБА_1 . Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.11.2022р. закрито провадження у справі № 592/8063/22 відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого 164-14 ч. 3 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, на думку представника позивача, оскаржувана вимога відповідача про усунення виявлених перевіркою закупівель порушень чинного законодавства є неправомірною, адже вона ґрунтується на висновках, які викладені в акті перевірки, що є безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству.
Крім того, попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 01.11.2022р. № 201805-11/2081-2022 містить висновок про виявлені порушення бюджетного законодавства, що зафіксовані в акті перевірки від 23.09.2022р. № 201805-20/02.
Проте, ні в акті перевірки, ні в самому попередженні відсутні посилання на норми Бюджетного кодексу України, а саме на ст.116, які, на думку головного державного аудитора, порушені, тому таке попередження теж підлягає визнанню протиправним.
Ухвалою від 03.02.2023р. позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
24.02.2023р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
02.03.2023р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву (т.1, а.с.164-177), в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що, відповідно до пунктів листа-вимоги від 31.10.2022р. № 201820-11/2065-2022, який за своїм змістом спрямований на відшкодування збитків, а тому збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність яких перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Крім того, на думку представника Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 01.11.2022р. №201805-11/2081-2022 хоча і є заходом впливу, проте у цьому випадку носить інформаційний характер та не порушує безпосередньо права, свободи та інтереси Департаменту інфраструктури Сумської міської ради.
Щодо фактів порушень, виявлених під час проведення ревізії, представник відповідача зазначає, що Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради прийнято та оплачено виконані КП «Шляхрембуд» СМР окремі роботи згідно з договором від 27.03.2020р. №238-6 на надання послуг по «Поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська» на загальну суму 6 468 919,00 грн з ПДВ, види та обсяги яких не були передбачені технічним завданням (дефектним актом) і договірною ціною (локальними кошторисами) до тендерної документації, тобто на які не проводилася відповідна процедура закупівлі, що є порушенням вимог ч. 7 ст. 2 Закону № 922-VIII (в редакції від 01.12.2019р.), відповідно до якої, зокрема, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Також під час перевірки встановлено, що при наданні КП «Шляхрембуд» СМР послуг по поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська, Замовником, який є балансоутримувачем доріг міста, внаслідок недотримання Департаментом і Підрядником галузевих норм та умов укладеного договору, не забезпечено оприбуткування та подальше використання зворотних матеріалів від фрезерування асфальтобетонного покриття.
Отже, Департаментом в порушення пункту 5.4.16 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013
«Правила визначення вартості будівництва», не забезпечено отримання та оприбуткування згідно із актом приймання наданих послуг примірної форми №КБ-2в за липень 2020 року з надання послуг по поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська, асфальтобетонної крихти в кількості 1 404,3 т на загальну суму 1 930 912,50 грн без ПДВ.
Проведеним під час перевірки розрахунком встановлено, що всього, в рамках виконання умов договору від 27.03.2020 №238-6, Департаментом в порушення вимог пункту 5.4.16 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» не забезпечено отримання та оприбуткування асфальтобетонної крихти в загальній кількості 4 060,3 т на загальну суму 5 582 912,50 грн без ПДВ (4060,3 х (2 750,00 грн х 0,5)), що в свою чергу, призвело до не відображення в актах приймання наданих послуг примірної форми №КБ-2в зворотних сум, що враховують реалізацію зазначеного матеріального ресурсу та, як наслідок, до завищення вартості наданих КП «Шляхрембуд» СМР послуг по поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська, на зазначену суму.
Внаслідок допущеного порушення Департаменту завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 5 582 912,50 грн.
Тому, на думку представника відповідача, оскаржувана вимога «Про усунення виявлених перевіркою закупівель порушень чинного законодавства» від 31.10.2022р. № 201805-11/2065-2022 та попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 31.10.2022р. № 20180-11/2081-2022 є правомірними та скасуванню не підлягають.
13.03.2023р. представником позивача подана відповідь на відзив (т.2, а.с.3-6), відповідно до якої доводи ,зазначені у відзиві про те, що лист- вимога від 31.10.2022р. № 201805-11/2065-2022 спрямований на відшкодування збитків, а тому збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність яких перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною зводяться до намагання відповідача уникнути надання правової оцінки адміністративним судом щодо законності такої вимоги та нівелювання конституційного права позивача на оскарження рішення органу державної влади до суду. При цьому саме ж Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області не звертається до суду з позовом про відшкодування збитків, що позбавляє права Департаменту спростувати висновки про наявність порушень виявлених перевіркою під час розгляду цієї справи.
Посилання відповідача у відзиві на Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 154 від 23.09.2003р., яким затверджено Порядок проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів (далі - Порядок № 154), в якому йдеться, що вартість капітального та поточного ремонтів визначається відповідно до будівельних норм та правил, на думку представника Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради, жодним чином не спростовує того факту, що сфера дії та обов'язковість вимог положень саме ДСТУ БД. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» не поширюється на поточний ремонт, оскільки в Порядку № 154 не йдеться посилання безпосередньо на ДСТУ БД. 1.1-1:2013 при здійсненні поточного ремонту.
Крім того, у акті перевірки та у вимозі Управління стверджує про отримання від розбирання асфальтобетонного покриття зворотного матеріалу (крихти), при цьому не доведено, того що будівельні відходи від розбирання є зворотнім матеріалом, тобто придатним до повторного використання.
В дефектних актах, складених Департаментом інфраструктури міста СМР, не визначалась вартість матеріалів, придатних до використання, оскільки відходи від розбирання асфальтобетону шляхом холодного фрезерування не є зворотнім матеріалом, оскільки жодним ДСТУ не передбачено використання такого матеріалу.
Твердження відповідача стосовно виконання робіт, види та обсяги яких не передбачено технічним завданням і договірною ціною, як зазначає представник позивача, не відповідають дійсності, оскільки технічним завданням тендерної документації передбачена можливість уточнювати види робіт, номенклатуру робіт та їх обсяги під час виконання робіт. КП «Шляхрембуд» на підставі Додаткової угоди №2 від 22.10.2020р., яка є невід'ємною частиною Договору № 238-6, виконало окремі роботи, а саме: облаштування зливної каналізації, облаштування зупинок громадського транспорту та улаштування 59 468 м2 додаткової товщини шару покриття, в межах суми договору, за рахунок економії коштів, чим було покращено якість предмету закупівлі.
16.03.2023р. представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив (т.2, а.с.14-21), згідно з якими перевіркою видів, обсягів і вартості виконаних Підрядником робіт, на відповідність умовам укладеного договору та технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, визначених технічним завданням (дефектним актом) і договірною ціною (локальними кошторисами) до тендерної документації на закупівлю послуг по поточному ремонту вулично - дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська, встановлено, що КП «Шляхрембуд» СМР виконано окремі роботи, види та обсяги яких не передбачені технічним завданням (дефектним
актом) і договірною ціною (локальними кошторисами) до тендерної документації, тендерною пропозицією переможця торгів та договором про закупівлю від 27.03.2020р. №238-6.
Крім того, акти щодо визначення обсягів і вартості зворотного матеріалу, отриманого від розбирання асфальтобетонного покриття зворотній матеріал (крихта), акти передачі замовнику зворотних матеріалів та акти на їх оприбуткування Департаментом до перевірки не надано.
Згідно з дефектним актом на зазначений вище об'єкт, складеним Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради, вартість матеріальних ресурсів, які будуть отримані від розбирання конструкцій, знесення будівель і споруд та придатних для подальшого використання, не визначалась.
Отже, позивачем внаслідок порушення вимог пункту 5.4.16 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 5 582 812,50грн.
Ухвалою від 20.04.2023р. підготовче провадження у справі закрито та призначено судове засідання.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву, у задоволенні позову просив відмовити.
Вислухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що Управлянням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області на підставі абз.3 п.п. 1 п.4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013р. №631, з 15.08.2022р. до 23.09.2022р., проведено перевірку закупівель в Департаменті інфраструктури міста Сумської міської ради за договором на надання послуг по поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська від 27.03.2020р. №238-б (далі - договір №238-б), під час проведення якої встановлені порушення чинного законодавства, що викладені в акті перевірки від 23.09.2022р. №201805-20/02 (т.1,а.с.9-35).
05.10.2022р. позивачем подані зауваження на цей акт до начальника Управляння Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області Шевченко Н.В. (т.1,а.с.36-11), за результатом розгляду яких складено висновок (т.1,а.с.43-54), якими заперечення не приймаються.
В подальшому, на адресу Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради (далі - Департамент) 01.11.2022р. надійшла вимога «Про усунення виявлених перевіркою закупівель порушень чинного законодавства» від 31.10.2022р. №201805-11/2065-2022 (далі - вимога) та попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 31.10.2022р. №201805-11/2081-2022 (далі-попередження) від Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області (далі-Управління) (т.1,а.с.55-58).
Не погоджуючись із вказаною вище вимогою та попередженням, Департамент звернувся до суду із відповідним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ.
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Згідно з пунктами 7, 10, 13 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов'язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Згідно з підпунктами 16, 23 пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 (далі - Порядок № 550).
Відповідно до пунктів 45, 46 Порядку № 550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 10 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень; реалізацією інвестиційних проектів; законним та ефективним використанням публічних коштів та інших активів для використання (впровадження) інформаційних технологій (систем, процесів, ресурсів).
Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
З аналізу вищевикладеного слідує, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов'язковою до виконання; що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу фінансового контролю до суду з відповідним позовом.
Тобто, орган фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов'язаних із стягненням виявлених під час проведення перевірки збитків.
Так, у вимозі зазначено, що «Департаментом в порушення вимог пункту 5.4.16 ДСТУ БД. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» не забезпечено отримання та оприбуткував асфальтобетонної крихти в загальній кількості 4060,3 т на загальну суму 5 582 291,50 грн. без ПДВ, що в свою чергу призвело до не відображення в актах приймання наданих послуг примірної форми №м КБ-2в зворотних сум, що враховують реалізацію зазначеного матеріального ресурсу та як наслідок, до завищення вартості наданих КП «Шляхрембуд» СМР послуг по поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська, на зазначену суму».
Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради прийнято та оплачено виконані КП «Шляхрембуд» СМР окремі роботи згідно з договором від 27.03.2020 № 238-б на надання послуг по «Поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська» на загальну суму 6 468 919,00 гривень з ПДВ, види та обсяги яких не були передбачені технічним завданням (дефектним актом) і договірною ціною (локальним кошторисом) до тендерної документації, тобто на які не проводилася процедура закупівлі, що є порушенням вимок частини 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015р. № 922-1411 із змінами (в редакції від 01.12.2019р.), відповідно до якої, зокрема, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур визначених цим Законом».
Суд погоджується із такими висновками представника відповідача, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, перевіркою видів, обсягів і вартості виконаних Підрядником робіт, на відповідність умовам укладеного договору та технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, визначених технічним завданням (дефектним актом) і договірною ціною (локальними кошторисами) до тендерної документації на закупівлю послуг по поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська встановлено, що КП «Шляхрембуд» СМР виконано окремі роботи, види та обсяги яких не передбачені технічним завданням (дефектним актом) і договірною ціною (локальними кошторисами) до тендерної документації, тендерною пропозицією переможця торгів та договором про закупівлю від 27.03.2020р. №238-6 (надалі - договір про закупівлю).
Зокрема, Підрядником, згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за липень 2020 року № 2 (Ділянка 2), виконані роботи з облаштування зливової каналізації на загальну суму 141 984,00 грн (з ПДВ) та згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за жовтень 2020 року № 9 (Ділянка 1) - з облаштування зупинок громадського транспорту на загальну суму 2 619 156,00 грн (з ПДВ).
Вищезазначені обсяги робіт, які виконані Підрядником під час надання
послуг по поточному ремонту вулично - дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська, не передбачені технічними, якісними та кількісними характеристиками, визначеними технічним завданням і договірною ціною (локальними кошторисами) до тендерної документації, тендерною пропозицією переможця торгів та договором про закупівлю.
Крім того, перевіркою встановлено, що до актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, Виконавцем включено вартість робіт з улаштування 59 468,3 м2 додаткової товщини шару покриття на загальну суму 3 707 779,00 грн з ПДВ, які також не передбачені технічним завданням і договірною ціною (локальними кошторисами) до тендерної документації, тендерною пропозицією переможця торгів та договором про закупівлю.
Всього, згідно із зазначеними вище актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в з урахуванням вартості робіт з улаштування додаткової товщини шару покриття, КП «Шляхрембуд» СМР виконано, а Департаментом прийнято та оплачено окремі роботи, види та обсяги яких не передбачені технічним завданням (дефектним актом) і договірною ціною (локальними кошторисами) до тендерної документації, тендерною пропозицією переможця торгів та договором про закупівлю на загальну суму
6 468 919,00 грн з ПДВ.
Під час проведення зустрічної звірки у КП «Шляхрембуд» на запит Управління від 08.09.2022р. №2 про надання інформації щодо підстав виконання зазначених видів та обсягів робіт не передбачених дефектним актом до тендерної документації, з наданням відповідних підтверджуючих первинних документів, надано інформацію в якій зазначено, що: «Під час виконання робіт по поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська були виявлені незаплановані роботи, які неможливо було урахувати при складанні кошторисної документації до початку робіт, було уточнено вартість та структуру (товщину та вид укладання) відремонтованого асфальтобетонного покриття.
Під час уточнення вартості матеріалів була виявлена економія коштів, що були направлені на збільшення обсягів ремонту покриття вул. Харківська та облаштування зливової каналізації, про що комісією за участю замовника та виконавця складалися відповідні акти».
В свою чергу, Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради укладено додаткову угоду від 22.10.2020 №2 до договору від 27.03.2020 №238-6, якою викладено Додаток №1 (Договірна ціна) до договору у новій редакції, в частині включення до договірної ціни послуг по «Поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська» окремих обсягів та вартості послуг, які не визначені та не передбачені технічним завданням (дефектним актом) до тендерної документації, тендерною пропозицією переможця торгів та договором про закупівлю, на загальну суму 6 468 919,00 грн з ПДВ, чим порушено вимоги ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 р. № 922-VІІІ, із змінами (в редакції від 01.12.2019), відповідно до якої істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім визначених цією частиною випадків, до яких не належить збільшення обсягів закупівлі.
Як наслідок, Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради прийнято та оплачено виконані КП «Шляхрембуд» СМР окремі роботи
згідно з договором від 27.03.2020 №238-6 на надання послуг по «Поточному
ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська» на загальну суму 6 468 919,00 грн з ПДВ, види та обсяги яких не були передбачені технічним завданням (дефектним актом) і договірною ціною (локальними кошторисами) до тендерної документації, тобто на які не проводилася відповідна процедура закупівлі, що є порушенням вимог ч. 7 ст. 2 Закону № 922-VІІІ (в редакції від 01.12.2019р.), відповідно до якої, зокрема, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Крім того, перевіркою встановлено, що між Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради (Замовник, в особі директора Журби О.І.) та Комунальним підприємством «Шляхрембуд» Сумської міської
ради (Виконавець, в особі директора Вегери О.О.,) укладено договір на надання послуги по поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська, від 27.03.2020 №238-6.
Пунктом 1.1 зазначеного договору визначено, що виконавець зобов'язується у 2020 році надати Замовнику послуги, зазначені в технічному
завданні тендерної документації, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Згідно з п. 1.2 договору предметом цього договору є послуги по поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська (ДК 021:2015:50230000-6 - Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов'язаного обладнання та супутні послуги).
Номенклатура, кількість, обсяги та вимоги, щодо їх якості встановлюються відповідно до технічного завдання тендерної документації (п. 1.3 договору).
Так, відповідно до технічного завдання тендерної документації передбачено проведення середнього та дрібного ремонту вулично-дорожньої
мережі та проведення середнього та дрібного ремонту штучних споруд.
Виконавець повинен надати передбачені цим договором послуги, якість яких відповідає вимогам, що встановлені Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Технічним правилам ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14 лютого 2012 р. № 54, Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, затверджених наказом Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства від 23 вересня 2003 р. № 154, Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 р. №145, інших діючих нормативних документів (пункт 2.1 договору).
Ціна цього договору (договірна ціна, Додаток №1) визначена на основі
тендерної пропозиції, становить 119 955 498,00 грн з ПДВ (п. 3.1 договору). Договірна ціна приймається динамічною (п. 3.3 договору).
Сума, визначена у договорі, може бути зменшена за повідомленням Замовника залежно від обсягу реального бюджетного фінансування, визначеного рішенням Сумської міської ради про міський бюджет на 2020 рік
(з урахуванням відповідних змін до цього рішення), про що вносяться відповідні зміни до договору у формі додаткової угоди (п. 3.5 договору).
Розрахунки за надані послуги проводяться шляхом перерахунку коштів
на розрахунковий рахунок Виконавця після підписання сторонами актів здачі-приймання наданих послуг у межах відповідних бюджетних призначень на 2020 рік, передбачених графіком фінансування (Додаток №1) (п. 4.1 договору).
Взаєморозрахунки за надані послуги проводяться на підставі акту здачі-
приймання наданих послуг по ф. №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, форма №КБ-3, підписаного та завіреного печатками Замовника та Виконавця, які готує Виконавець до 13-го числа - за першу половину місяця (при необхідності) та до 25 числа кожного місяця після надання послуг, а Замовник оплачує надані послуги (п. 4.4 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2020 року, а по
фінансовим розрахункам - до повного їх виконання (п. 10.1 договору).
До зазначеного договору додано: Договірна ціна на надання послуг - Додаток №1 та Графік фінансування - Додаток №2 до договору.
Договір від 27.03.2020 №238-6 підписано Замовником - від імені директора Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради Журби О.І., Виконавцем - від імені директора Комунального підприємства «Шляхрембуд» Сумської міської ради Вегери О.О. та скріплено печатками сторін.
В подальшому до договору від 27.03.2020 №238-6 укладено ряд додаткових угод, а саме: додаткова угода від 23.04.2020 №1 в частині зменшення ціни договору на 39 955 498,00 грн та визначення ціни договору в сумі 80 000 000,00 грн з ПДВ з відповідним визначенням Додатку №1 (Договірна ціна) у новій редакції; додаткова угода від 22.10.2020 №2 в частині викладення Додатку №1 (Договірна ціна) до договору у новій редакції.
Суцільною звіркою взаєморозрахунків між КП «Шляхрембуд» СМР та
Департаментом інфраструктури міста СМР по договору підряду від 27.03.2020р. № 238-6 встановлено, що в періоді, який підлягав зустрічній звірці, підприємством, згідно з актами приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) за липень - листопад 2020 року надано послуг по поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд по вул. Харківській в м. Суми на загальну суму 80 000 000,00 грн, які Департаментом оплачені в повному обсязі.
Аналізуючи стан взаєморозрахунків між КП «Шляхрембуд» СМР та Департаментом інфраструктури міста СМР по договору підряду від 27.03.2020р. № 238-6, встановлено, що згідно з даними бухгалтерського обліку підприємства станом на 01.01.2021р. будь-яка заборгованість між контрагентами відсутня.
Під час проведення перевірки вищезазначених взаєморозрахунків, встановлено, що при наданні КП «Шляхрембуд» СМР послуг по поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська, Замовником, який є балансоутримувачем доріг міста, внаслідок недотримання Департаментом і Підрядником галузевих норм та умов укладеного договору не забезпечено оприбуткування та подальше використання зворотних матеріалів від фрезерування асфальтобетонного покриття.
Так, перевіркою правильності визначення вартості наданих послуг по
договору від 27.03.2020р. № 238-6 встановлено, що, зокрема, до акта приймання виконаних будівельних робіт примірної форми №КБ-2в за липень 2020 року на загальну суму 9 522 876,00 грн, включено вартість виконаних робіт з холодного фрезування асфальтобетонного покриття фрезою Wirtgen 1000, при глибині фрезерування 5 см та вартість перевезення підрядником будівельного сміття.
Згідно із зазначеним вище актом форми №КБ-2в за липень 2020 року КП «Шляхрембуд» СМР виконано роботи з холодного фрезування асфальтобетонного покриття фрезою Wirtgen 1000, при глибині фрезерування
5 см, на площі 8,78 1000м2, внаслідок чого отримано від розбирання асфальтобетонного покриття зворотній матеріал (крихта), якій перевезено в кількості 1 404,3 тони.
При цьому, акти щодо визначення обсягів і вартості зазначеного зворотного матеріалу, акти передачі замовнику зворотних матеріалів та акти
на їх оприбуткування Департаментом до перевірки не надано.
Згідно з дефектним актом на зазначений вище об'єкт, складеним Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради, вартість матеріальних ресурсів, які будуть отримані від розбирання конструкцій, знесення будівель і споруд та придатних для подальшого використання, не визначалась.
Крім того, під час проведення зустрічної звірки у виконавця робіт - КП
«Шляхрембуд» СМР на запити Управління від 30.08.2022 №1 та від 08.09.2022 № 2 про надання інформації щодо кінцевого пункту перевезення крихти з наданням відповідних підтверджуючих первинних документів (зокрема підсумкових відомостей, шляхових листів та ін.), надано інформацію в якій зазначено, що: «Підсумкова відомість ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт не входить до первинних облікових документів при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи (надані послуги), їх складання та зберігання не є обов'язковим.
Виходячи з цього, підприємство дані документи не зберігає та надати їх не має можливості.
Відфрезерована асфальтобетонна крихта є відходним матеріалом, переробка якої не передбачена технологічними характеристиками асфальтозмішувальної установки. Відфрезерованою асфальтобетонною крихтою відбувалося підсипання ґрунтових доріг в приватному секторі під контролем технічного нагляду Департаменту інфраструктури міста Сумської
міської ради. Щодо відповідних підтверджуючих первинних документів можливість одержання конструкцій, виробів та матеріалів, придатних для повторного застосування, або провадиться супутнє будівництву добування окремих матеріалів (камінь, гравій, ліс тощо), за підсумком локальних кошторисів на розбирання, знесення будівель і споруд та інші роботи довідково наводяться зворотні суми, що враховують реалізацію таких матеріальних ресурсів».
Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23 вересня 2003р. №154, зі змінами, затверджено Порядок проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів (надалі - Правила проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів від 23 вересня 2003р. №154, Порядок №154).
Згідно з преамбулою цього порядку останній є нормативно-правовим актом, який встановлює правила проведення та обсяги робіт з ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів України.
Вимоги цього Порядку обов'язкові для всіх організацій незалежно від їх відомчої належності та форм власності, які займаються ремонтом та утриманням об'єктів благоустрою населених пунктів.
Згідно з п.3.2 Порядку №154 перед виконанням поточного ремонту комісією, призначеною власником об'єкта благоустрою, до складу якої включається представник балансоутримувача, складається дефектний акт.
На підставі дефектного акта розробляється кошторисна документація для проведення поточного ремонту, яка затверджується балансоутримувачем об'єкта благоустрою або його власником.
Пунктом 3.3 Порядку №154 також передбачено, що роботи з поточного ремонту об'єкта благоустрою виконуються на підставі договору підряду, укладеного відповідно до законодавства.
Вартість капітального та поточного ремонтів визначається відповідно для будівельних норм та правил.
Крім того, п.6.1 зазначеного Порядку №154 встановлено, що здавання та приймання виконаних робіт з капітального та середнього ремонтів об'єктів благоустрою проводиться відповідно до діючих державних будівельних норм.
При цьому, відповідно до п.1.1, п.1.2 та п.3.2 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013р. №293, зазначений стандарт установлює основні правила, зокрема, із визначення вартості ремонтно-будівельних робіт лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури та є обов'язковим при визначенні вартості виконаних робіт, що здійснюються за рахунок бюджетних коштів.
Пунктом п. 5.4.16 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» визначено, що у тих випадках, коли відповідно до проектних рішень здійснюється розбирання конструкцій (металевих, залізобетонних, дерев'яних, тощо), знесення будівель та споруд, внаслідок чого виникає можливість одержання конструкцій, виробів та матеріалів, придатних для повторного застосування, або провадиться супутнє будівництву добування окремих матеріалів (камінь, гравій, ліс, тощо), за підсумком локальних кошторисів на розбирання, знесення будівель і споруд та інші роботи довідково наводяться зворотні суми, що враховують реалізацію таких матеріальних ресурсів.
Також згідно з п. 5.4.16 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» вартість матеріалів, виробів та конструкцій у складі зворотних сум приймається як за нові за поточними відпускними цінами із застосуванням усередненого коефіцієнту зносу 0,5, крім тих, на які ціни реалізації можуть бути визначені.
Всього, згідно з актами форми №КБ-2в за липень-листопад 2020 року КП «Шляхрембуд» СМР виконано роботи з холодного фрезування асфальтобетонного покриття фрезою Wirtgen 1000, при глибині фрезерування
5 см, на загальній площі 40,63 1000м2, внаслідок чого отримано від розбирання асфальтобетонного покриття зворотній матеріал (крихта), якій перевезено в загальній кількості 4 063,3 тони.
Під час перевірки проведено розрахунок згідно із усередненими цінами на основні дорожньо - будівельні матеріали в Сумській області, опублікованими у збірнику офіційних документів та роз'яснень «Ціноутворення у будівництві» видавництва НВФ «Інпроект» за червень - вересень 2020 року.
Так, середня ціна асфальтобетонної суміші у зазначеному періоді була незмінною та становила 2 750,00 грн без ПДВ за 1 тонну.
Під час проведення перевірки встановлені аналогічні випадки в частині
незабезпечення отримання та оприбуткування асфальтобетонної крихти при наданні КП «Шляхрембуд» СМР послуг по поточному ремонту вулично- дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська, при виконанні робіт з холодного фрезування асфальтобетонного покриття фрезою Wirtgen 1000, при глибині фрезерування 5 см.
Проведеним під час перевірки розрахунком встановлено, що всього, в рамках виконання умов договору від 27.03.2020 №238-6, Департаментом в порушення вимог пункту 5.4.16 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», не забезпечено отримання та оприбуткування асфальтобетонної крихти в загальній кількості 4 060,3 т на загальну суму 5 582 912,50 грн без ПДВ (4060,3 х (2 750,00 грн х 0,5)), що в свою чергу призвело до не відображення в актах приймання наданих послуг примірної форми №КБ-2в зворотних сум, що враховують реалізацію зазначеного матеріального ресурсу та, як наслідок, до завищення вартості наданих КП «Шляхрембуд» СМР послуг по поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська, на зазначену суму.
Таким чином, внаслідок допущеного порушення Департаменту завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 5 582 912,50 гривень.
Отже, суд погоджується із доводами представника відповідача, що Департаментом в порушення пункту 5.4.16 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» не забезпечено отримання та оприбуткування згідно із зазначеним вище актом приймання наданих послуг примірної форми №КБ-2в за липень 2020 року з надання послуг по поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська, асфальтобетонної крихти.
Крім того, суд зазначає, що, позивач, зважаючи на його правовий статус у спірних правовідносинах, а саме на те, що він є балансоутримувачем доріг, які підлягали поточному ремонту, має обов'язок вести облік відходів, які виникли при розбиранні асфальтобетонного покриття під час виконання робіт з поточного ремонту внутрішньо квартальних доріг, та оприбутковувати їх.
Зокрема, відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи» відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;
відходи як вторинна сировина - відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні і/або економічні передумови;
власник відходів - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами.
За положеннями ст.8 цього ж Закону відходи є об'єктом права власності. Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом.
Територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи), (ч.2 ст.9 Закону України «Про відходи»).
Відповідно до п.п. «в», «г» ст.17 наведеного Закону суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані:
визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоровя людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.
З огляду на наведені правові норми в їх сукупності, суд вважає, що відповідачем доведено, що позивач є власником відходів фрезерування асфальтобетонного покриття (асфальтної крихти), які виникли під час виконання робіт з поточного ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська, відповідно, доведено факт порушення позивачем порядку їх оприбуткування, про що зазначено в акті перевірки від 23.09.2022р. №201805-20/02.
За таких обставин, оцінюючи спірну вимогу Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області на відповідність критеріям, зазначеним ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що ця вимога є правомірною та не підлягає скасуванню.
При цьому, твердження в судовому засіданні представника позивача про те, що вказані відходи не можуть бути повторно використані та складувалися на полігоні твердих відходів на території Нижньосироватської сільської ради, спростовуються матеріалами зустрічної звірки у КП «Шляхрембуд», в яких вказано, що «відфрезерованою асфальтобетонною крихтою відбувалося підсипання ґрунтових доріг в приватному секторі під контролем технічного нагляду Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради», а також наданим у відповідь на запит суду листом Нижньосироватської сільської ради №1131, згідно з яким «на території цієї ради відсутні полігони твердих відходів та у період з липня до листопада 2020 року складування відходів, отриманих від розбирання асфальтобетонного покриття (асфальтної крихти) на території Нижньосироватської сільської ради не здійснювали, відповідні договори не укладалися».
Також суд не погоджується із посиланнями представника позивача на те, що постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.11.2022р. закрито провадження у справі № 592/8063/22 відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого 164-14 ч. 3 КУпАП як на доказ неправомірності оскаржуваної вимоги та попередження, оскільки постанова у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для адміністративного суду лише в частині обставин, які стосуються безпосередньо особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності. Тому не можна вважати обов'язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її адміністративний проступок, при оцінці правомірності поведінки юридичної особи, працівником (представником) якої була ця фізична особа, якщо йдеться про відповідальність за порушення юридичною особою, законодавства, дотримання якого контролюється державним органом.
Отже, такі доводи представника Департаменту інфраструктри Сумської міської ради не можуть бути підставою для задоволення позову.
З приводу посилань представника позивача на те, що п. 5.4.16 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» не є обов'язковим для застосування при проведенні поточного ремонту, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» вулично-дорожня мережа - це призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг загального користування, внутрішньо-квартальних та інших проїздів, тротуарів, пішохідних і велосипедних доріжок, а також набережні, майдани, площі, вуличні автомобільні стоянки з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху.
Відповідно до вимог п.п.1.2.1 п.1.2 Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 23.09.2003 року №154, до об'єктів благоустрою населених пунктів належать:
Території загального користування:
а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;
б) пам'ятки культурної та історичної спадщини;
в) майдани, площі, бульвари, проспекти;
г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, майданчики для паркування транспортних засобів;
До елементів благоустрою належать: а) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і правил (підпункт "а" підпункту 1.2.5 пункту 1.2 розділу 1).
Роботи з ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів поділяють на такі види: капітальний ремонт; поточний ремонт (ремонт вулично-дорожньої мережі та штучних споруд поділяється на середній та дрібний); утримання (п.1.3 розділу 1 Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів).
До капітального ремонту об'єктів благоустрою населених пунктів належать роботи, що спрямовані на відновлення та підвищення їх експлуатаційних характеристик, у тому числі з обов'язковим урахуванням потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, збільшення міцності та несучої здатності конструктивних елементів, а також збільшення габаритів об'єктів і окремих їх частин у межах норм (абзац перший пункту 1.4 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 151 від 16.06.2017р.).
Номенклатура робіт з капітального ремонту об'єктів благоустрою населених пунктів наведена в додатку 1.
До поточного ремонту об'єктів благоустрою населених пунктів (крім вулично-дорожньої мережі та штучних споруд) належать роботи, спрямовані на запобігання дрібним деформаціям і пошкодженням об'єктів благоустрою населених пунктів, на негайну їх ліквідацію, у тому числі спрямовані на обов'язкове облаштування елементами для створення безперешкодного середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до державних будівельних норм (пункт 1.5 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 94 від 24.07.2007, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 151 від 16.06.2017).
Номенклатура робіт з поточного ремонту об'єктів благоустрою населених пунктів та штучних споруд наведена в додатку 3 (пункт 1.6 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 94 від 24.07.2007).
Відповідно до п.1.7 розділу 1 Порядку 154 до поточного ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд належать такі роботи: середній ремонт: роботи, пов'язані з періодичним відновленням шару зносу дорожнього покриття, забезпеченням достатньої його жорсткості та рівності, поліпшенням експлуатаційних якостей елементів вулично-дорожньої мережі та штучних споруд, а також роботи з відновлення елементів та конструкцій штучних споруд, які безпосередньо зазнають льодових та хвилевих впливів.
При необхідності середній ремонт може полягати в ліквідації всіх дрібних пошкоджень проїзної частини вулично-дорожньої мережі та штучних споруд, у тому числі пошкоджень, що створюють перешкоди для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Так, згідно з п.1.7, 1.13, 1.14, 1.17, 1.28, 1.34 Додатку 1 до пункту 1.4 Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів до Номенклатури робіт з капітального ремонту об'єктів благоустрою населених пунктів, серед іншого віднесено, укріплення узбіччя дороги щебенево-гранітними та в'яжучими матеріалами, улаштування або відновлення укріплювальних смуг по краях удосконалених покриттів; асфальтування проїзної частини, тротуарів, пішохідних та велосипедних доріжок з використанням на основі існуючих булижних мостових, асфальтобетонних, цементобетонних, щебеневих, гравійних та інших покриттів; перевлаштування зношеного асфальтобетонного покриття проїзної частини або заміна його новим асфальтобетоном; заміна всіх видів покриттів тротуарів, пішохідних та велосипедних доріжок досконалішим покриттям з виправленням їх основ; перекладання та нарощування цегляної кладки водоприймальних та оглядових колодязів, заміна в них пошкоджених люків, решіток та рам, а також ремонт водовипусків; становлення технічних засобів регулювання дорожнім рухом (дорожні знаки, світлофори, напрямні, сигнальні та огороджувальні пристрої тощо), прокладення ліній електромережі для їх живлення та ліній зв'язку для координації роботи світлофорних об'єктів, обладнання вулично-дорожньої мережі автоматизованими системами керування рухом.
При цьому, згідно з п. 2.12 Порядку №154 під час проведення капітального ремонту необхідно всебічно використовувати матеріали, устаткування, деревину, металевий брухт, одержані внаслідок розбирання об'єктів благоустрою, що ремонтуються.
Кошти від реалізації матеріальних цінностей, одержаних унаслідок розбирання конструкцій, як тих, що лишаються в розпорядженні балансоутримувача, так і тих, що передаються підряднику, повертаються на фінансування капітального ремонту об'єктів благоустрою (п.2.16).
Виконавець робіт (підрядник) повинен стежити за раціональним використанням одержаних від розбирання матеріалів та устаткування і вживати заходів до їх збереження (п.2.19).
Як передбачено п.3.9 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», сферою застосування яких є склад і зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури - це наземні, надземні або підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.
Пунктом 3.12 ДБН визначено, що об'єктом будівництва вважаються будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, та лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Пунктом 4 Галузевих будівельних норм Г.1-218-182:2011 Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт, які, у свою чергу, застосовуються для визначення видів ремонтів та переліку ремонтно-будівельних робіт, які повинні виконуватись на автомобільних дорогах загального користування, ремонти направлені на забезпечення споживчих властивостей автомобільних доріг - це сукупності транспортно-експлуатаційних показників, що безпосередньо відповідають інтересам користувачів та чинним нормам згідно із Законами України «Про автомобільні дороги», «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху».
Встановлюється два види ремонтів: капітальний ремонт та поточний ремонт, який поділяється на середній та дрібний (п.4.2).
Відповідно до п.3.2 ГБН Г.1-218-182:2011 капітальний ремонт - запланований обсяг робіт без підвищення категорії дороги з комплексного відновлення чи підвищення транспортноексплуатаційних характеристик автомобільних доріг і інженерних споруд або приведення геометричних параметрів і технічних характеристик окремих елементів, з врахуванням зростання інтенсивності руху та осьових навантажень, до діючих нормативних вимог з урахуванням категорій і значення доріг.
Згідно з п.3.5 ГБН Г.1-218-182:2011 поточний дрібний ремонт передбачає підтримання транспортно-експлуатаційних характеристик автомобільних доріг шляхом усунення незначних пошкоджень окремих елементів дороги, що виникли в процесі експлуатації. При цьому, поточним середнім ремонтом вважається відновлення необхідних транспортно-експлуатаційних показників проїзної частини, виправлення незначних пошкоджень окремих елементів автомобільної дороги і доведення елементів облаштування до нормативних вимог (п.3.6 ГБН Г.1-218-182:2011).
Критерієм для призначення капітального ремонту є такий транспортно-експлуатаційний стан дороги, який не задовольняє вимогам міцності дорожньої конструкції (дорожній одяг та земляне полотно) та /або безпеки дорожнього руху відповідно до чинних нормативно-технічних документі.
Капітальний ремонт виконується відповідно до розробленої і затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації (п.5.2).
До капітального ремонту автомобільних доріг і дорожніх споруд належать роботи відповідно до 5.2.1 - 5.2.7, у тому числі, виправлення земляного полотна у плані, поздовжньому і поперечному профілях; підсилення (з вирівнюванням поздовжнього та поперечного профілів) або влаштування нового дорожнього одягу окремими ділянками в місцях розширення проїзної частини, виправлення і перебудови земляного полотна; встановлення бортових каменів і влаштування укріплених смуг по крайках покриттів; ліквідація колій глибиною більш 40 мм із заміною нестабільних шарів дорожнього одягу методами фрезерування і ресайклінгу (регенерації) на ширину однієї або кількох смуг руху або на всю ширину покриття з укладанням одного чи декількох шарів асфальтобетону та вирівнюванням поперечного і поздовжнього профілів; укріплення узбіч; влаштування надземних та підземних пішохідних переходів; заміна, відбудова та підсилення опор, торкретування поверхні, відновлення облицювання масивних опор, цементація кам'яної кладки, заміна дренажу, ліквідація місцевих розмивів біля опор; поновлення, підсилення, заміна елементів прогонових будов і опорних частин (заміна пошкоджених елементів поясів і ферм металевих прогонів, заміна балок прогонових будов, заміна опорних частин тощо), встановлення їх в проектне положення; влаштування нових і ремонт існуючих засобів організації і регулювання руху; систем диспетчерського й автоматизованого керування рухом із застосуванням дистанційно керованих знаків і табло зі змінною інформацією, світлофорів, систем автоматики і телемеханіки.
Хоча згідно з пунктом 1.2 договору №2385 від 27.03.2020 року предметом цього договору є послуги по поточному ремонту вулично-дорожньої мережі та штучних споруд м. Суми, вул. Харківська, проте із локальних кошторисів на будівельні роботи та актів приймання виконаних будівельних робіт вбачається виконання підрядником робіт, які у розумінні 1.7, 1.13, 1.14, 1.17 Додатку 1 до пункту 1.4 Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів та відповідно до 5.2.1 - 5.2.7 ГБН Г.1-218-182:2011 відносяться до номенклатури робіт із капітального ремонту об'єктів благоустрою населених пунктів, оскільки вони включають: улаштування підстильного шару піщано-гравійного, улаштування підстильного шару щебеневого, установлення бортових каменів бетонних і залізобетонних при інших видах покриттів, установлення бортових каменів природних при всіх інших видах покриттів, розбирання асфальтобетонного покриття механізованим способом, улаштування дорожніх корит «коритного» профілю із застосуванням екскаваторів, установлення бетонних поребриків на бетонну основу, улаштування одношарових асфальтобетонних покриттів доріжок та тротуарів із дрібнозернистої асфальтобетонної суміші, улаштування покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів мощення (тактильна плитка), улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи з щебеню, піщано-гравійної суміші, жорстви, з асфальтобетонної суміші із застосуванням укладання асфальтобетону, розливання в'яжучих матеріалів, улаштування покриттів із щебенево-мастичної асфальтобетонної суміші, розбирання асфальтобетонних покриттів вручну, розбирання цементно-бетонних покриттів, розбирання чорних щебеневих покриттів та основ, улаштування бетонних фундаментів, монтаж перекриттів із залізобетонних плит, перекладання горловин цегляних колодязів, люк чавунний для колодязів великий, виготовлення гратчастих конструкцій (стояки, опори, форми та інше), установлення дорожніх знаків на металевих стоянках, нанесення горизонтальної дорожньої розмітки на покриття автомобільної дороги двокомпонентним холодним пластиком, облаштування пішохідного переходу з LED-бруківкою, встановлення пристроїв звукового супроводу, заміна світлофорів дорожніх транспортних та світлофорів пішохідних.
Отже, виконані за договором роботи фактичного відносяться не до поточного, а до капітального ремонту, оскільки стосуються відновлення та підвищення транспортноексплуатаційних характеристик автомобільних доріг і інженерних споруд внаслідок їх не відповідності вимогам міцності дорожньої конструкції (дорожній одяг та земляне полотно), тому доводи представника позивача щодо відсутності обов'язку виживати заходи щодо відображення в актах приймання наданих послуг примірної форми №КБ-2в зворотних сум, що враховують реалізацію асфальтобетонної крихти як матеріального ресурсу, спростовуються матеріалами справи.
При цьому, суд звертає увагу, що в пояснювальних записках до договірної ціни на будівництво та договірній ціні на послуги по ремонту визначено, що кошторисна документація складена із застосуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».
Крім того, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування попередження «Про неналежне виконання бюджетного законодавства» від 01.11.2022р. № 201805-11/2081-2022.
Так, Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 113 Бюджетного кодексу України до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю, зокрема, за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита).
Згідно з пунктом 1 та 2 частини першої статті 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів.
За порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1 - 3, 10, 11, 14 - 29, 32 - 36, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 120 цього Кодексу.
За правилами частини першої статті 118 Бюджетного кодексу України попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства може застосовуватися учасниками бюджетного процесу, уповноваженими цим Кодексом на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Державна аудиторська служба України як учасник бюджетного процесу уповноважена Бюджетним кодексом України на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства (у частині цільового і ефективного використання бюджетних коштів), наділена правомочностями з накладення санкції у вигляді попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства.
У цьому випадку, саме Бюджетний кодекс України регламентує, зокрема, питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а відтак є спеціальним нормативним актом щодо регулювання правовідносин в частині способів і форм притягнення осіб до відповідальності за порушення бюджетного законодавства. І саме вказаним спеціальним законом передбачено повноваження органів державного фінансового контролю накладати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства.
При цьому, суд звертає увагу, що у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
Згідно з частиною першою статті 4 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.
Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб'єктів відповідних правовідносин двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об'єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб'єктами, що беруть на себе права чи обов'язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу
Предметом ненормативних актів є вплив на чітко визначеного суб'єкта права, якому надаються певні права або на якого покладаються певні обов'язки, а об'єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб'єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. З огляду на викладене, адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений; ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що хоча оскаржуване попередження є заходом впливу, проте носить виключно інформаційний характер та не впливає на права, обов'язки або законні інтереси позивача, що свідчить про необґрунтованість вимог і в цій частині.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №821/3929/14.
Таким чином, відсутні підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у цій справі.
Інші доводи позивача не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в судовому рішенні.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для відшкодування на користь позивача понесених ним судових витрат у вигляді сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про визнання протиправними та скасування вимоги "Про усунення виявлених перевіркою закупівель порушень чинного законодавства" та попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06.07.2023 р.
Суддя О.О. Осіпова