07 липня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/7146/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
02 червня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач ГУ ПФУ в Полтавській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Миколаївській області), у якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області від 26 квітня 2023 року №163950023238, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати відповідачів призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі поданих ним документів з моменту звернення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області №163950023238 від 26 квітня 2023 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, чим, на думку позивача, порушено вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вважає, що при поданні заяви про призначення пенсії ним були надані до пенсійного органу належні документи для призначення пенсії за віком, а розбіжності у зазначені прізвища особи, на яке видано документи, позивач вважає такими, що не перешкоджають призначенню йому пенсії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задоволено, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору у справі №440/7146/23. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7146/23, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року призначено до розгляду в порядку письмового провадження питання про внесення виправлення в ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі від 06 червня 2023 року у справі №440/7146/23.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року внесено виправлення у вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини ухвали Полтавського окружного адміністративного суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі від 06 червня 2023 року у справі №440/7146/23 шляхом заміни прізвища позивача з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ".
21 червня 2023 року до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Полтавській області на позовну заяву /а.с. 44-46/, у якому представник ГУ ПФУ в Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Зазначає, що відповідно до пункту 26 вказаного Порядку, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку. Пояснює, що на підставі заяви позивача та наданих документів ГУ ПФУ в Миколаївській області 26.04.2023 винесено рішення №163950023238 про відмову в призначенні пенсії за віком, страховий стаж позивача розрахований відповідно до документа про освіту та даних з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховані періоди роботи, зазначені у трудовій книжці, періоди проходження строкової військової служби, а також періоди роботи, зазначені в архівних довідках, де прізвище особи російською мовою зазначено як " ОСОБА_1 ".
26 червня 2023 року до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Миколаївській області на позовну заяву /а.с. 87-90/, у якому представник ГУ ПФУ в Миколаївській області просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що ГУ ПФУ в Миколаївській області розглянуто заяву позивача від 18.04.2023 та додані до неї документи та прийнято рішення №163950023238 про відмову у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідної кількості страхового стажу (від 20 років). До страхового стажу позивача не зараховано періоди проходження строкової військової служби з 22.05.1979 по 21.05.1981 за військовим квитком НОМЕР_1 від 07.04.1981, періоди трудової діяльності, що відображені у трудовій книжці б/н від 25.07.1978, довідках від 18.04.2016 №24-15, від 08.04.2016 №36-А-46, оскільки у зазначених документах прізвище зазначено російською " ОСОБА_1 ", тоді як у паспорті прізвище позивача російською зазначено " ОСОБА_1 ". Відповідач вважає, що зазначені вище документи не можуть підтвердити наявність у позивача страхового стажу через розбіжність прізвища особи, якій видано ці документи, з паспортними даними позивача. Загальний страховий стаж позивача склав 06 років 09 місяців 05 днів, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
18.04.2023 позивач ОСОБА_1 (прізвище позивача, зазначене у паспорті серії НОМЕР_2 російською мовою - " ОСОБА_1 "), ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 4, зворот а.с.4/, звернувся до ГУ ПФУ в м. Кременчуці із заявою за призначенням/перерахунком пенсії, у якій просив призначити пенсію /а.с. 52-53/, та з пакетом документів, перелік яких наведено у розписці-повідомленні /а.с. 54/ та копії яких містяться у матеріалах справи.
Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі - Порядок №22-1, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву ОСОБА_1 від 18.04.2023 та поданий пакет документів в електронному вигляді передано на розгляд до ГУ ПФУ в Миколаївській області.
26.04.2023 за результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 . Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділу призначення пенсій ГУ ПФУ в Миколаївській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №163950023238, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю права на призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 20 років /а.с.83-84/.
В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що пенсійний вік відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 63 роки. Вік заявника - 63 роки. Необхідний страховий стаж відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить від 20 до 30 років. Страховий стаж особи становить 06 років 09 місяців 05 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: не прийнято до уваги документи, в яких зазначено прізвище, російською " ОСОБА_1 ", що не відповідає паспортним даним заявника, російською " ОСОБА_1 ": військовий квиток НОМЕР_1 від 07.04.1981 за період проходження строкової військової служби 22.05.1979 по 21.05.1981; довідку від 18.04.2016 №24-15 за період роботи з 25.01.1982 по 02.07.1990; довідку від 08.04.2016 №36-А-46 за періоди роботи з 25.01.1982 по 30.11.1982, з 01.12.1982 по 14.10.1984, з 15.10.1984 по 31.01.1986 та з 01.04.1986 по 02.07.1990; трудову книжку від 25.07.1978 (серія та номер відсутні) за періоди роботи протягом липня 1978 року - квітня 1998 року. Страховий стаж обчислено за період навчання та за наявними даними реєстру застрахованих осіб з 01.03.1999.
Позивач не погодився з рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області від 26 квітня 2023 року №163950023238 про відмову у призначенні пенсії та звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділу призначення пенсій ГУ ПФУ в Миколаївській області від 26 квітня 2023 року №163950023238 про відмову у призначенні пенсії, суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати. зокрема, пенсія за віком.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
За приписами частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Для осіб, стосовно яких згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, період позбавлення особистої свободи зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі по тексту Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Прізвище позивача, у паспорті серії НОМЕР_2 , виданому 04 грудня 1998 року, зазначено українською мовою "ОСОБА_1" та російською мовою " ІНФОРМАЦІЯ_2 " /а.с. 4, зворот а.с.4, 57, 58/.
У доданій до позовної заяви копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 також вказано прізвище " ОСОБА_3 " /а.с. 13/.
Разом з тим, до заяви ОСОБА_1 від 18.04.2023 було додано копії таких документів:
- трудової книжки (серія та номер відсутні), дата заповнення трудової книжки 25.07.1978, виданої " ОСОБА_1 " (російською мовою) /а.с. 63-72/;
- військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 07.04.1981 на ім'я " ОСОБА_1 " (російською мовою) /а.с.74-76/;
- довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданого Публічним акціонерним товариством "ТУРБОАТОМ" №24-15 від 18.04.2016, " ОСОБА_1 " (російською мовою) /а.с.77/;
- архівної довідки №36-А-46 від 08.04.2016, виданої ПАТ "ТУРБОАТОМ" " ОСОБА_1 " (російською мовою) /а.с. 78/;
- довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №10-453 від 14.04.2016, виданої ПАТ "ТУРБОАТОМ" " ОСОБА_1 " (російською мовою) /а.с.79/;
- уточнюючої довідки ПАТ "ТУРБОАТОМ" №24 від 18.04.2016 /а.с.80/.
Таким чином, прізвище позивача українською мовою "ОСОБА_1" не тільки відрізняється від прізвища особи, зазначеної у наведених вище документах " ОСОБА_1 ", але прізвище особи, зазначене у наведених вище документах російською мовою " ОСОБА_1 ", не відповідає прізвищу позивача російською мовою " ОСОБА_1 ", зазначеному у паспорті громадянина України, а тому суд критично оцінює доводи позивача про те, що вказані вище документи підтверджують страховий стаж ОСОБА_1 .
Позивачем не надано до пенсійного органу судового рішення про встановлення факту належності зазначених документів, у яких зазначено прізвище, що не збігається з прізвищем ОСОБА_1 , яке зазначено у паспорті та свідоцтві про народження.
Так, частиною 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Натомість, у пенсійного органу та у адміністративного суду відсутні повноваження встановлення юридичних фактів.
Суд зауважує, що на підставі диплому Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по професійно-технічній освіті НОМЕР_4 , виданого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний №374 /а.с. 73/, ГУ ПФУ в Миколаївській області було зараховано до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1975 по 01.07.1978, що підтверджено розрахунком стражу позивача /а.с. 82/.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу оскаржуваним рішенням у призначенні пенсії за віком ГУ ПФУ в Миколаївській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та обґрунтовано, підстави для зобов'язання відповідачів призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на час розгляду даної справи відсутні.
При вирішенні справи судом враховано позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич