05 липня 2023 року Справа №160/2909/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про заміну сторони по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
21.03.2022 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов по даній справі задоволено частково.
25.04.2022 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано 2 виконавчих листа про:
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 року на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 33/24/С-3949 від 05.08.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області»;
- стягнення на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судових витрат у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
21.06.2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій заявник просить:
- замінити стягувача в адміністративній справі № 160/2909/22 з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 ;
- видати новий виконавчий лист у справі № 160/2909/22.
27.06.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині про видачу нового виконавчого листа - відмовлено, призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчих листах, виданих по даній справі на 05.07.2023 року та витребувано у ОСОБА_1 докази того, що вона є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 .
05.07.2023 року у судове засідання сторони, належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи не прибули, про причини неявки суд не повідомили, від заявника надійшло клопотання про розгляд заяви за його відсутності.
Відповідно до частин другої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши заяву про заміну стягувача у виконавчих листах, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Цивільного кодексу України).
Статтею 1219 Цивільного кодексу України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно частини першої статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
За положеннями статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Отже недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Так, заявником надано, зокрема, копії свідоцтва про смерть позивача від 06.05.2022 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.03.2023 року, відповідно до якого, заявнику видано свідоцтво про право власності на 1/2, вказаного у зазначеному свідоцтві автомобіля та грошових внесків.
При цьому, доказів того, що заявник є єдиним спадкоємцем позивача до суду не надано.
На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що питання заміни позивача заявником в якості правонаступника може бути вирішене за наявності достатніх й належних доказів того, що майнові вимоги щодо нарахованої пенсійним органом суми перерахунку пенсії, які виникли у позивача за його життя, у подальшому були включені до складу спадкового майна, і саме заявник є єдиним спадкоємцем позивача в частині таких вимог.
Надані заявником документи, на даний час, ці обставини не підтверджують, відтак не можуть бути взяті до уваги. Доказів того, що заявник є єдиним спадкоємцем позивача за законом суду також не надано.
З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись статтею 379 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
Суддя М.В. Дєєв