Справа №639/2190/23
Провадження №2/639/1156/23
05 липня 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Кравченко А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, -
09.05.2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сурін С.В. звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_2 і просить суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не нижче 50% прожиткового мінімуму до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача аліменти на утримання позивача у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) починаючи від дати подання позову та до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 2 700,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.07.2021 року вона та відповідач зареєстрували шлюб. В шлюбі у сторін народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з відповідачем та перебуває на утриманні позивача. На цей час відповідач ухиляється від своїх обов'язків одо утримання дитини та дружини, добровільно матеріальної допомоги на їх утримання не надає та інтересами сім'ї не цікавиться. Оскільки позивач має дитину, яка не досягла трьох років, вона потребує матеріальної допомоги на утримання дитини від чоловіка, оскільки дитина повністю перебуває на її утриманні, а відповідач є працездатним та має можливість надавати матеріальну допомогу. Крім того, враховуючи те, що позивач у зв'язку з доглядом за малолітньою дитиною позбавлена можливості повноцінно працевлаштуватись, вона також потребує матеріальної допомоги до досягнення дитиною трьох років, відтак вважає, що стягнення аліментів на її утримання буде справедливим та відповідатиме її інтересам.
У зв'язку з викладеним позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.05.2023 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі, призначено судове засідання.
В судове засідання 05.07.2023 року сторони не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сурін С.В., подав до суду заяву, в якій просив суд проводити розгляд справи у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_2 , згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з'явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав, у зв'язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.07.2023 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 20.07.2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклав шлюб з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №2617 та підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 20.07.2021 року. Прізвища чоловіка та дружини залишені без змін (а.с.5).
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №54 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 17.02.2022 року. Батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 6).
Згідно з даними витягу з реєстру територіальної громади від 27.04.2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 90) разом з матір'ю ОСОБА_1 , яка також зареєстрована за вказаною адресою згідно з даними її паспорту (а.с.7).
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 01 січня 2023 року - 2 273,00 гривень, з 01 липня 2023 року - 2 381,00 гривень, з 01 грудня - 2 438,00 гривень.
Частиною першою ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Крім того, відповідно до статті 84 СК України, яка передбачає право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Згідно з ч. 2 зазначеної статті, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Відповідно до ч.ч.4, 6 ст. 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Отже частина 4 статті 84 СК України закріплює умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини, а саме, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
У зв'язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивач ОСОБА_1 не має змоги працювати і утримувати себе.
В добровільному порядку питання щодо утримання дружини позивач та відповідач не вирішили.
Отже, визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач має працездатний вік, і враховуючи відсутність у позивача самостійного доходу, чоловік має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, враховуючи надані позивачем докази, а також відсутність відзиву і відповідних підтверджених доказами заперечень з боку відповідача ОСОБА_2 стосовно його стану здоров'я та матеріального становища, наявності інших дітей або непрацездатних членів родини та інших обставин, які можуть вплинути на визначення розміру аліментів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення аліментів на дитину. У зв'язку з наведеним, суд вважає необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини в межах позовних вимог стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Крім того, суд вважає такими що належним чином обґрунтовані та підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дружини у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дати подання позову та до досягнення дитиною ОСОБА_3 трирічного віку.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Що стосується заявленої вимоги позивача, про стягнення сум понесених витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, 01.05.2023 року між адвокатським об'єднанням «Альфа-Експерт» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги №02-05/23 та додаткову угоду до договору від 01.05.2023 року про надання правової допомоги (а.с. 10). Представнику позивача адвокату Суріну С.В. від адвокатського об'єднанням «Альфа-Експерт» видно ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 . Згідно з копією прибуткового касового ордеру №01-05/23 від 09.05.2023 року та квитанцією від 09.05.2023 року (а.с.12) ОСОБА_1 сплачено за надання правничої допомоги згідно договору №02-05/23 про надання правової допомоги адвокатському об'єднанню 2 700,00 грн., детальний розрахунок вартості отримані позивачем послуг підтверджується актом про надання правової допомоги від 09.05.2023 року, підписаного ОСОБА_1 та головою адвокатського об'єднання «Альфа-Експерт».
З огляду на викладене, беручи до уваги положення ст.ст.133, 137 ЦПК України, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 витрат, пов'язаних з правничою допомогою на користь позивача у розмірі 2 700,00 грн.
Також, задовольняючи позов в повному обсязі на підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір, від якого позивач звільнена у розмірі 1 073, 60 грн. за вимоги майнового характеру.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 11-13, 76-81, 128, 131, 133, 141, 142, 223, 263-265, 268, 273, 280-282, 430 ЦПК України, ст. ст. 84, 85, 180-184, 191 СК України, суд, -
ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.05.2023 року та до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 09.05.2023 року та до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 2 700 (дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного судушляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 05.07.2023 року.
Суддя Н.В. Баркова