Справа № 639/8728/16-к
Провадження №1-КП/639/16/23
04 липня 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника, адвоката ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по об*єднаним кримінальним провадженням, зареєстрованим в ЄРДР 13.09.2016 за №12016220500002337 та 05.06.2016 за №42016220750000027 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч.3 ст.407 КК України,-
ОСОБА_7 , на підставі Указу президента України від 21.07.2014 був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 21.08.2014 до військової частини НОМЕР_1 .
21.08.2014 наказом №175 по військовій частині НОМЕР_1 було призначено на посаду радіотелефоніста у вказаній військовій частині, що дислокується в АДРЕСА_3 .
27.08.2014 на ранковому шикуванні було виявлено відсутність солдата ОСОБА_7 в розташуванні військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_3 .
Відповідно до вимог ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 2, 9, 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_7 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України. Крім цього, згідно вищевказаних положень, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Однак, ОСОБА_7 , порушуючи вищевказані вимоги чинного законодавства України 27.08.2014 став на злочинний шлях шляхом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 , без поважних причин.
ОСОБА_7 діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, 27.08.2014 в порушення ст.ст. 2, 9, 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України за відсутності поважних причин, без дозволу командирів та начальників, вчинив самовільне залишення розташування військової частини НОМЕР_1 та до 24.09.2016 без поважних причин для місця служби не повертався, а вільний час, що з'явився у зв'язку із цим, використовував на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків з військової служби.
Враховуючи викладене, військовослужбовець призваний по мобілізації до Збройних Сил України ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, 27.08.2014, в порушення ст.ст. 2, 9, 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України за відсутності поважних причин, без дозволу командирів та начальників, вчинив самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 та до 24.09.2016 до місця служби не повертався, а вільний час, що з'явився у зв'язку із цим, використовував на власний розсуд, обов'язків з військової служби не виконував.
Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у самовільному залишенні військової частини, без поважних причин, тривалістю понад один місяць, ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 407 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно нього, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.407 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Захисник, адвокат ОСОБА_6 підтримала клопотання свого підзахисного та просила його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_8 не заперечував проти задоволення вказаного вище клопотання та зазначив, що даним клопотанням ОСОБА_7 надав згоду на закриття кримінального провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України.
Колегія суддів, вислухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм наслідки закриття провадження за вказаних обставин, приходить до наступних висновків.
Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: - закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК України строків; - відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК).
Процесуально - правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: - притягнення особи як обвинуваченого; - згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 Кримінального процесуального кодексу України).
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 407 КК України - 27.08.2014.
Відповідно до ч.1 ст.12 КК України це кримінальне правопорушення віднесено до нетяжких злочинів.
Згідно п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п*ять років.
Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту - 27.08.2014.
Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь - які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання, закінчився 5-ти річний строк давності, передбачений п.3 ч.1 ст.49 КК України.
Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено пеокарання у вигляді позбавлення волі на строк не більне двох років.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст.49 КК України.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, тим самим надав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав. Така заява (згода) викладена ним в судовому засіданні.
У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 з огляду на те, що злочин, за яким обвинувачуються останній є нетяжким злочином, та з моменту скоєння кримінального правопорушення минуло більше п*яти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак слід задовольнити клопотання обвинуваченого та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження за ч.3 ст. 407 КК України.
Також колегія суддів зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
Керуючись ст.ст. 284, 288, 369-372 КПК України, п.2 ч.1 ст.49 КК України, колегія суддів, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження і звільнення останнього від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.407 КК України в зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.407 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016220750000027 від 05.02.2016 року - закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3