справа № 619/1902/23
провадження № 3/619/962/23
іменем України
05 липня 2023 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Калиновська Л.В., за участю секретаря судового засідання Булах С.М., особи відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , захисника Клімова М.П., розглянувши протокол про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №034342 від 25.04.2023, 25.04.2023 о 10 годині 43 хвилин, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110267, номерний знак НОМЕР_1 на а/ш Харків-Охтирка Р-46 2 км+50м з явними ознаками алкогольного сп?яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, мова млява), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 та в медичному закладі відмовився під відео з нагрудної камери, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, суду пояснив, що 25.04.2023 керував транспортним засобом, при цьому не вживав алкогольні напої. Зазначив, що з дитинства має розлади здоров'ям в області нейрохірургії. Просить закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні представник правопорушника адвокат Клімов М.П. також просив закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Надав суду письмові пояснення.
Інспектор СРПП ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Баранік О.М. в судовому засіданні пояснив, що 25.04.2023 ним було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки останній перебував з явними ознаками алкогольного сп?яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, мова млява.
Крім того в судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом 25.04.2023 знаходився в тверезому стані. Алкогольні напої вживав в останнє 08 березня 2023 року. Також зазначили, що він з дитинства хворіє на неврологічні захворювання, внаслідок чого виникає тремтіння рук та розлади мовлення.
Суд, вислухавши пояснення правопорушника, його представника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків:
Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП надано протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №034342 від 25.04.2023, посвідчення водія, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також відеодиск.
Надавши оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до наступних висновків.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, відповідальність за ст. 130 КУпАП, зокрема, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або, які відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок) та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі Інструкція), особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу а швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, та висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп?яніння, складені з порушенням вимог Інструкції та Порядку, вважаються недійсними.
Судом встановлено, що процедуру проведення медичного огляду ОСОБА_1 проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а також відповідних Порядку та Інструкції.
Відповідно до п. 2,3 Розділу ІІ Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
В направленні на огляд водія та протоколі про адміністративне правопорушення працівником поліції зазначено, що у ОСОБА_1 маються ознаки алкогольного сп?яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, млява мова.
З переглянутого відеозапису вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції останніми було зазначено, що у ОСОБА_1 маються ознаки вживання алкогольних напоїв. При цьому до таких висновків поліцейський дійшов через те, що у ОСОБА_1 тремтіли пальці рук, а отже на його думку, це свідчить про неадекватність та наявні ознаки алкогольного сп?яніння у водія.
При цьому ОСОБА_1 вказав, що з дитинства має проблеми зі здоров?ям, а саме коли нервує то нього тремтять руки та він починає заїкатися.
Такі висновки поліцейського суперечать вимогам п. 2,3 Розділу ІІ відповідної Інструкції.
Навпаки, судом встановлено, що ознаки, які були вказані працівником поліції в направленні на огляд водія та протоколі про адміністративне правопорушення, як то різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, млява мова були зазначені поліцейським автоматично та перевіркою встановлені не були.
З відеозапису чітко видно, що у ОСОБА_1 поведінка адекватна (мова зрозуміла, чітка, нормальне формулювання своїх думок, рухи тіла теж адекватні), шкірні покрови обличчя нормального кольору, реакцію на світло зіниць очей працівники поліції не перевіряли. Під час спілкування з поліцейськими, водій поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свою позицію, його поведінка цілком відповідала обстановці.
Вказане в свою чергу свідчить про те, що вищезазначені вимоги порядку проходження огляду на стан сп'яніння щодо ОСОБА_1 працівниками поліції були порушені.
Крім того, працівники патрульної поліції жодного разу не роз'яснили водію ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що є порушенням його права на захист.
Також працівниками поліції не були роз?яснено суті правопорушення і наслідки відмови від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку.
Окрім того, застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладі регулюються Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото і кінозйомки, відеозапису,затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року.
Відповідно до п.5 Розділу ІІ вказаної Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно п.п. 1, 2 Розділу VII Інструкції під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
Пунктом 1 Розділу VIIІ передбачено, що вивантаження відеозаписів з карт пам'яті портативних відеореєстраторів та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, на сервер зберігання відеозаписів здійснюється шляхом приєднання карти пам'яті до спеціального обладнання в автоматичному режимі за допомогою спеціального програмного забезпечення або в інший спосіб, визначений виробником до такого сервера.
Пунктами 5,6,7,9 Розділу VIIІ передбачено, що контроль за використанням технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснює відповідальна особа, за інформацією, отриманою з їх допомогою,- безпосередньо керівник органу, підрозділу поліції. Дозвіл на копіювання та видачу відеозаписів надається відповідальній особі виключно за рішенням керівника цього органу, підрозділу поліції. Копіювання та видача відеозапису проводяться відповідальною особою на підставі відповідного письмового доручення керівника органу, підрозділу поліції або особи, яка виконує його обов'язки. У разі копіювання та видачі відеозапису робиться відмітка в Журналі обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи або в Журналі обліку. Відеозаписи або копії з них можуть бути надані за вмотивованими запитами органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліцейського та інших осіб у порядку, передбаченому законодавством України. Відеозаписи працівникам органу, підрозділу поліції видаються в тому вигляді, в якому вони були збережені на док-станції,- без коригування.
Переглянувши надані відеоматеріали судом було встановлено, що вони не містять безперервної фіксації події, тобто, уповноваженою особою до протоколу про адміністративне правопорушення не додано безперервний відеозапис з нагрудної камери.
Це свідчить про те, що відеозапис змінювався (коригувався) особою, яка копіювала відеозапис та DVD диск, що прямо заборонено Інструкцією.
Доданий до протоколу відеозапис на DVD диску було зроблено в приміщенні, а не на місці зупинки, у зв?язку із чим, доданий до протоколу відеозапис суд визнає неналежним та недопустимим доказом по справі.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що працівником патрульної поліції при проведенні огляду водія були грубо порушенні вимоги КУпАП, відповідних Інструкції та Порядку, а відтак саму процедуру проведення огляду ОСОБА_1 слід визнати порушеною і незаконною.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.cт.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.
Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Спираючись на положення ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Кобець проти України» від14.02.2008року, «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011року), «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016р.заява №926/08), суд доходить висновку, що направлений до суду матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, оскільки такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких іу згоджених між собою висновків чи схожих не спростовних презумпцій щодо фактів. При цьому суд немає права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом), а також не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не здобуто достатніх, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а доводи останнього, разом з доводами його представника, викладені як в письмових поясненнях, так і в судовому засіданні під час розгляду справи, не спростовані.
Отже, враховуючи викладене вище, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст. 9, ч.1 ст. 130, ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л. В. Калиновська