справа № 619/3070/23
провадження № 1-кс/619/566/23
Ухвала
Іменем України
07 липня 2023 року,
м. Дергачі,
слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянула у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023226270000130 від 03.07.2023за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Суть питання, що вирішується ухвалою.
До суду надійшло клопотання прокурора про накладення арешту в рамках кримінального провадження № 12023226270000130 від 03.07.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме на газетний згорток з речовиною рослинного походження з характерним запахом схожим на коноплю, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ без номера з роз'яснювальними надписами.
У обґрунтування клопотання зазначено, що 02.07.2023 під час огляду місця події у період часу з 16 год 40 хв по 16 год 50 хв на відкритій ділянці місцевості за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Солоницівка по вул Сумський шлях, де у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено речовину схожу на наркотичну. Метою накладання арешту на зазначене майно є збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судової експертизи за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» та проведення інших слідчих дій.
Прокурор клопотання підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити, про що надано відповідну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторони обвинувачення, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшла висновку про задоволення клопотання, з огляду на таке.
Згідно даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.07.2023внесено відомості за № 12023226270000130 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 ККУкраїни.
Як передбачено ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 02.07.2023 було здійснено виїзд з метою огляду місця події відкритої ділянки місцевості за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Солоницівка по вул. Сумський шлях, де у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено газетний згорток з речовиною рослинного походження з характерним запахом схожого на коноплю, яку упаковано до паперового конверту НПУ СУ без номера з роз'яснювальними надписами.
За змістом ч. 7 ст. 236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Положеннями статті 167-169 КПК України зазначені у клопотанні предмети є тимчасово вилученим майном.
Як передбачено ч. 1-3 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна, які виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення у кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор Дергачівської окружної прокуратури Харківської області довів необхідність арешту вилученого майна як речового доказу, оскільки існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно в межах кримінального провадження № 12023226270000130 від 03.07.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме на газетний згорток з речовиною рослинного походження з характерним запахом схожим на коноплю, який упаковано до паперового конверту НПУ СУ без номера з роз'яснювальними надписами, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Зберігання арештованого майна визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19.11.2012 №1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Роз'яснити положення, які закріплені в ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1