Справа №: 398/3102/23
провадження №: 3/398/1155/23
Іменем України
"03" липня 2023 р.
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
судді - Нероди Л.М.,
за участі секретаря - Міщенко С.А.,
адвоката - Пушкарьова Д.Є.,
потерпілого - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Марганець, українець, громадянин України, проживає у буд. АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП,
До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП стосовно ОСОБА_2 .
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №328874, ОСОБА_2 , 27.05.2023 року близько 16 години 00 хвилин, перебуваючи в с. Приютівка на вул. Центральній, біля приміщення «Цукрозаводського будинку культури» вчинив дрібне хуліганство по відношенню до ОСОБА_1 , яке полягало у хапанні останнього за одяг та інших діях, чим порушив громадський порядок і спокій громадян. Дії кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_2 свою вину не визнав та вказав, що 27.05.2023 року відбувалися незаконні збори щодо релігійних конфесій, де люди майже у 300 чоловік у різний спосіб висловлювали свою позицію. ОСОБА_2 стверджує, що хуліганських дій не вчиняв та випадково зачепив комірець одягу ОСОБА_1 про що і повідомив.
Захисник ОСОБА_2 адвокат Пушкарьов Д.Є. у судовому засіданні вказав, що ОСОБА_2 не вчиняв хуліганских дій та склад правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП відсутній. 27.05.2023 року, ОСОБА_1 майже задушив людину, бо тягнув за шию та одяг, що видно на відео, яке поширено у всесвітній мережі Інтернет, але щодо нього протокол про адміністративне правопорушення не склали. Більш того, протокол стосовно ОСОБА_2 складено набагато пізніше 27.05.2023 року, так як ОСОБА_1 звернувся з заявою про події лише 06.06.2023 року о 20 годині 38 хвилин.
Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомив, що під час зборів на які його запрошено як дьякона ПЦУ, ОСОБА_2 шарпав його за одяг, зірвав натільний хрестик, що вказує на хуліганські дії.
Заслухавши учасників судового засідання та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
27.05.2023 року відбулися збори територіальної громади, де були присутні представники УПЦ та представники ПЦУ (всього майже 300 осіб), дані події викладено у всесвітню мережу Інтернет.
Згідно протоколу серії ВАВ №328874, ОСОБА_2 , 27.05.2023 року близько 16 години 00 хвилин, перебуваючи в с. Приютівка на вул. Центральній, біля приміщення «Цукрозаводського будинку культури» вчинив дрібне хуліганство по відношенню до ОСОБА_1 , яке полягало у хапанні останнього за одяг та інших діях, чим порушив громадський порядок і спокій громадян. Дії кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
Зазначені у протоколі обставини не доведені належними та допустимими доказами та не відповідають диспозиції ст. 173 КУпАП, що інкримінується ОСОБА_3 .
Як вбачається з відео запису, який знаходиться на ДВД диск, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_2 випадково зачепив комірець одягу ОСОБА_1 , який відірвався. Відео доводить факт випадковості відірваного комірця, так як сам ОСОБА_2 одразу підняв руки, що доводить відсутність умислу та бажання вчинення будь яких дій, які завдадуть шкоди як ОСОБА_1 так і іншим людям (майже 300 осіб), які були присутні на зборах.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи пояснень свідка ОСОБА_4 , так як під опитування в суді, остання вказала, що обурена діями ОСОБА_2 та ці події бачила у фесбуці.
Більш того, рапорт, який надав ПОГ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області О.О. Чередніченко та міститься в матеріалах справи вказує, що ОСОБА_4 опитати не представилося можливим, так як остання в телефонному режимі повідомила, що не бачила хто вчиняв протиправні дії відносно ОСОБА_1 та вона перебувала у Польщі.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила, що особисто вона не бачила як ОСОБА_2 щось у когось зривав 27.05.2023 року коли відбувалися збори. Свідок не поділяє думки та дії священнослужителів УПЦ.
Свідок ОСОБА_6 повідомив, що ОСОБА_7 захищав священнослужителів, бо сам ОСОБА_1 тягав батюшок за одяг та силою забороняв заходити в автобус, так як ОСОБА_1 являється представником іншої конфесії та у цих зборах надавав накази щодо вчинення різних дій. Свідок вказує, що саме ОСОБА_1 дав підніжку свідку, після чого той упав та отримав тілесні ушкодження. Свідок не звертався з заявою щодо протиправних дій ОСОБА_1 , вказуючи про Божий Суд.
Під час судового засідання свідок ОСОБА_8 зазначив, що ОСОБА_1 намагався витягнути з автобуса та відштовхнути отця ОСОБА_9 . На відео, яке поширено у всесвітній мережі Інтернет видно, як ОСОБА_1 застосовував силу до дьякона. ОСОБА_1 силоміць витягав батюшок з автобуса, а ОСОБА_7 захищав священнослужителів, що вказує на законослухняного громадянина України. ОСОБА_7 не дасть нанести шкоду чи скривдити людину.
Фабулою ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі №36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі №926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у матеріалах справи відсутні достатні дані, які б свідчили про те, що 27.05.2023 року мали місце дії ОСОБА_2 , спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян з хуліганських мотивів.
Отже, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, про яке йдеться у протоколі серії ВАВ №328874 від 06.06.2023 року.
Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 283-284, 247 КпАП України,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП закритии, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Кропивницького апеляційного суду.
СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА