ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
14 грудня 2022 року м. Київ № 640/20031/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ в м. Києві про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому позивач просить суд:
скасувати рішення про накладення арешту від 04.05.2017 Відділом державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ в м. Києві;
зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ в м. Києві виключити з Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі ЄДР ТЗ) обмеження, а саме "арешт та/або заборона на відчуження", щодо транспортного засобу TOYOTA COROLLA, 2005 року випуску, VIN НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 28.11.2022 на підставі приписів статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку із пропущенням строку на звернення до суду для надання позивачем пояснень та обґрунтувань причин пропуску.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач покликалася на те, що вже зверталася з позовною заявою до Окружного адміністративного суду міста Києва, проте вона була повернута через невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. При цьому позивач зазначає, причина неотримання нею ухвал суду, а також відповідей на звернення щодо стану розгляду адміністративного позову по справі № 640/9764/22 є невідомою, проте є об'єктивною і не залежала від її волі.
Надаючи правову оцінку зазначеним доводам позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З'ясовуючи момент, коли у позивача виникли підстави для звернення з позовом про визнання скасування рішення та зобов"язання вчинити дії, суд виходив з такого.
З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олофінським О.В. за реєстровим № 127 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на автомобіль марка - TOYOTA, модель COROLLA, 2005 року випуску, колір - синій, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
21.02.2022 позивач звернулась до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції з метою зняття арешту з автомобілю марка - TOYOTA, модель COROLLA, 2005 року випуску, колір - синій, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладеного 04.05.2017р. Відділом державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ в м. Києві.
Листом від 23.02.2022 № 4704/2022 Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовив позивачу з тих підстав, що у Відділі не перебували та не перебувають виконавчі провадження, боржником за якими є ОСОБА_2 .
Таким чином, про відмову у знятті арешту з автомобілю марки - TOYOTA, модель COROLLA, 2005 року випуску, колір - синій, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладеного 04.05.2017р. Відділом державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ в м. Києві, який є предметом позову, позивачеві було (мало бути) відомо починаючи з 23.02.2022.
Отже, десятиденний строк звернення позивача до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування рішення про накладення арешту від 04.05.2017 та закінчився 05.03.2022.
Разом з тим, позивач звернулася до суду лише 01.07.2022, тобто після спливу строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду.
Покликання позивача на повернення позовної заяви при зверненні до суду вперше у встановлений законом строк у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд зазначає, що позивачем не дотримано порядку при первинному поданні позовної заяви, а саме не надано власного письмового підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, позивачем не зазначено жодного відповідача в позовній заяві та не надано пояснень щодо обґрунтування поважності причин пропуску строків звернення до суду.
При цьому позивачеві надавався достатній строк для усунення недоліків поданої позовної заяви, які нею своєчасно не були усунені, що стало підставою для повернення позовної заяви позивачеві.
Суд звертає увагу, що повернення позовної заяви не може бути визнано поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Жодних інших належних доказів чи переконливих пояснень щодо існування причин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до адміністративного суду з цим позовом позовна заява та заява про поновлення процесуального строку не містять.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, а саме, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.
Суд звертає увагу, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дана правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 25.10.2018 у справі №813/3950/17 (номер в ЄДРСР - 77417023).
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Беручи до уваги, що позивач не наводить доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.
Суд зазначає, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, зокрема, із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з наданням відповідних доказів.
Керуючись статтями 123, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву повернути.
Відповідно до частини сьомої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Згідно зі статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суддя М.А. Бояринцева