Справа 688/1628/23
№ 2/688/449/23
Рішення
Іменем України
05 липня 2023 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючої - судді Березюк Н.П.
за участю: секретаря судового засідання Кулеші Л.М.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача.
19 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_7 . Після її смерті спадщину, як спадкоємці першої черги в порядку ст. 1261 ЦК України прийняли: її чоловік ОСОБА_8 та діти: ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Сестра ОСОБА_9 спадщину після смерті матері не прийняла, на час відкриття спадщини була зареєстрована та проживала у м. Києві.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їх батько ОСОБА_8 . Після його смерті спадщину, як спадкоємці першої черги в порядку ст. 1261 ЦК України прийняли: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Сестра ОСОБА_10 спадщину після смерті батька не прийняла, на час відкриття спадщини була зареєстрована та проживала у м. Києві.
Його батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_11 ) одружилися 12 серпня 1980 року, у шлюбі народилося троє дітей: він - ОСОБА_1 , сестра ОСОБА_12 та брат ОСОБА_5 .
До одруження з батьком, їх мати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дівоче прізвище ОСОБА_13 , будучи неповнолітньою перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_14 , з яким у неї народилося два сини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
За діючим на той час законодавством шлюбний вік для жінок встановлювався в 17 років, тому ОСОБА_15 могла укласти шлюб не раніше ніж 03серпня 1974 р., а укласти договір купівлі-продажу будинку вона не могла, бо не набула повної дієздатності.
Зі спогадів рідних йому відомо, що його бабуся по лінії матері 04 березня 1974 року фактично придбала будинок для дочки, але договір купівлі-продажу будинку укладений між чоловіком матері ОСОБА_14 та продавцем ОСОБА_16 .
В подальшому 02 вересня 1974 року, тобто після досягнення ОСОБА_15 17 років, вона уклала шлюб із ОСОБА_14 , а 03 жовтня 1974 року, тобто через сім місяців після укладення договору купівлі-продажу будинку і через один місяць після укладення шлюбу народився ОСОБА_4 .
Вважає, що вказані обставини свідчать про те, що будинок фактично був придбаний за кошти бабусі по лінії матері і формально вважався спільним майном подружжя ОСОБА_17 та ОСОБА_14 . ІНФОРМАЦІЯ_6 у них народився син ОСОБА_6 .
Згідно договору купівлі-продажу від 04 березня 1974 року будинок був одноповерховий, дерев'яний, критий соломою, з часом руйнувався і прийшов у непридатність для проживання.
ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_14 помер.
Після смерті ОСОБА_14 - ОСОБА_17 вступила у фактичні шлюбні відносини з ОСОБА_8 , шлюб з яким зареєстровано 12 серпня 1980 року, а ІНФОРМАЦІЯ_8 у них народилася дочка ОСОБА_18 , та двоє синів: ІНФОРМАЦІЯ_9 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - ОСОБА_5 .
Оскільки будинок, придбаний у 1974 році, станом на 1980 рік не був придатний для проживання, мати створила нову сім'ю та очікувала народження дитини, то подружжя ОСОБА_8 після реєстрації шлюбу 12 серпня 1980 року і по 1982 року включно на земельній ділянці, на якій був розташований будинок, придбаний 04 березня 1974 року на ім'я ОСОБА_14 , розпочали будівництво нового будинку. Навколо зовнішнього периметра старого будинку загальною площею 47 кв. м. закладено камінний фундамент, після закладення якого площа забудови по зовнішніх обмірах стала становити 75.8 кв.м. На камінному фундаменті спорудили зовнішні стіни; зняли солом'яну покрівлю, знесли дах і розібрали зовнішні і внутрішні стіни старого будинку; спорудили внутрішньо будинкові перегородки між приміщеннями кімнат, кухні, коридору; звели дах по периметру основної частини будинку і накрили покрівлю азбоцементними листами; здійснили прибудову до основної частини будинку, площею 28.3 кв.м. Загальна площа забудови по зовнішньому периметру стала становити 104.1 кв.м. Загальна площа внутрішніх приміщень будинку стала становити 83.6 кв.м. В подальшому збудовано господарські будівлі: погріб, сарай, літню кухню.
Вище зазначені дані наведено на підставі технічного паспорта на будинок, виготовленого КП «Шепетівське районне БТІ» станом на 23 лютого 2022 року. Крім того, обставини будівництва будинку після 1980 року підтверджують свідки.
Той факт, що на місці будинку АДРЕСА_1 містився старий будинок, якого купував батько позивача ОСОБА_14 , ним не заперечується, однак старого будинку не існує, а існує будинок, споруджений після 1979 року їх матір'ю ОСОБА_7 разом з батьком ОСОБА_8 .
Згідно письмових доказів вищезазначений будинок збудовано в 1982 р. під час перебування ОСОБА_7 в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 .
З рішення Шепетівського райвиконкому від 20 жовтня 1988 року № 143 про оформлення права особистої власності ОСОБА_7 на будинок, слідує, що таке рішення прийнято під час перебування ОСОБА_7 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 , тобто будинок є спільною сумісною власністю подружжя.
Станом на 1988 рік не вимагалось реєстрації права власності на житлові будинки в сільській місцевості. Після 19 січня 1996 року реєстрація права власності на житловий будинок в сільській місцевості здійснювалася шляхом подання в бюро технічної інвентаризації технічного паспорту на жилий будинок, виписки з погосподарської книги, рішення сільської ради про оформлення права власності і свідоцтва про право власності.
Батьки за життя не виготовили технічного паспорта на будинок, не отримали свідоцтва про право власності на житловий будинок, не отримали витягу з погосподарської книги про те, коли було збудовано будинок, тип двору та членів двору, відтак реєстрація права власності на спірний будинок не здійснена.
У матері було п'ятеро дітей, під час будівництва вона не працювала, а здійснювала догляд за малолітніми дітьми, не мала жодних доходів, всіх її дітей фактично утримував її чоловік - ОСОБА_8 , а отже вона не могла самостійно добудовувати старий будинок та господарські будівлі, здійснювати перепланування.
З огляду на те, що право власності на спірний житловий будинок було набуто подружжям ОСОБА_8 за час шлюбу, а не особисто ОСОБА_7 до шлюбу з ОСОБА_8 , то це майно не може розглядатися як особисте майно ОСОБА_7 .
Виходячи з презумпції права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а саме на дату смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , частки подружжя у праві спільної сумісної власності подружжя є рівними і становили по .
Отже, після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на 1/2 частину у праві спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Згідно спадкової справи № 6/2020, заведеної після смерті ОСОБА_7 , спадщину за законом відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняли 5 спадкоємців: її чоловік ОСОБА_8 , сини: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 . Відтак кожен з них набув право на спадкування по 1/5 частці у спадщині. Спадщина після смерті матері, яку, у вказаній частці мають право спадкувати вищевказані спадкоємці складає 1/2 частини у праві спільної сумісної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Друга половина житлового будинку АДРЕСА_1 залишилась у власності ОСОБА_8 як другого з подружжя.
Отже в порядку спадкування за законом внаслідок смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 її частка 1/2 частина житлового будинку ділиться на 5 спадкоємців: чоловіка та 4 синів по 1/10 частині кожному (1/2:5=1/10).
Частка батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 становить 6/10 (1/2 (5/10)+1/10). Право на спадкування частки батька мають двоє синів: він та брат ОСОБА_5 в рівних частках, тобто по 3/10 (6/10:2) частини будинку. Отже, з урахуванням частки, яку він та його брат ОСОБА_5 успадкували після смерті матері, вони мають право на спадкування по 2/5 частки будинку кожен (1/10 частка після смерті матері+3/10 частки після смерті батька = 4/10, тобто 2/5), а брати по матері ОСОБА_4 та ОСОБА_6 мають право спадкувати по 1/10 частині будинку лише після смерті матері.
Посилаючись на те, що відсутність правовстановлюючого документу на будинковолодіння унеможливлює видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на 1/10 частину будинковолодіння по АДРЕСА_2 після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на 3/10 частини будинковолодіння по АДРЕСА_2 після смерті батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а всього: право власності на 4/10 (2/5) частини будинковолодіння по АДРЕСА_2 .
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у ньому. Також зазначили, що обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги були встановлені рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 15 травня 2023, яке набрало законної сили 20 червня 2023 року, а тому відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню у даній справі.
Позиція відповідачів.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнала повністю, не заперечила проти його задоволення.
Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, про дату час та місце судового розгляду повідомлені за місцем реєстрації місця проживання, відзиву на позов не подали.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про визнання права власності на майно в порядку спадкування залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків - визначення ціни позову та надати суду квитанцію про сплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру, з розрахунку 1% від вартості 4/10 частин спірного будинковолодіння, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 26 червня 2023 року. Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 05 липня 2023 року.
Ухвалою суду від 05 липня 2023 року (постановленою без виходу до нарадо кімнати) відмовлено у задоволені клопотання відповідача ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі, в зв'язку з перебуванням на військовій службі у військовій частині, яка дислокується у місті, з огляду на те, що права відповідача ОСОБА_4 не будуть порушені, оскільки рішенням суду у цивільній справі від 15 травня 2023 року, що набрало законної сили, встановлено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а тому такі обставини не підлягають доказуванню. Крім того, вищевказаним рішенням за відповідачем ОСОБА_4 визнано право власності у порядку спадкування на спірне будинковолодіння.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що відповідно до договору-купівлі-продажу будинку від 04 березня 1974 року ОСОБА_14 придбав одноповерховий, дерев'яний, критий соломою будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 47 кв.м.
02 вересня 1974 року ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_14 зареєстрували шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_11 у них народився син ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_6 .
В будинку проживали та були зареєстровані подружжя ОСОБА_19 та їх діти ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .
Оскільки КпШС не передбачав поняття «фактичних шлюбних відносин», спірний будинок належав на праві особистої власності ОСОБА_14 .
ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_14 помер. Після його смерті спадщину за законом прийняли шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном (спірним будинком) його дружина ОСОБА_17 та двоє дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ( в силу того, що були неповнолітніми), в рівних частинах по 1/3. Свідоцтва про право на спадщину не отримували.
12 серпня 1980 року ОСОБА_17 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на ОСОБА_20 .
ІНФОРМАЦІЯ_8 у них народилася донька ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - син ОСОБА_1 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_10 - син ОСОБА_5 .
Всього у ОСОБА_21 було п'ятеро дітей: двоє від першого шлюбу та троє від другого шлюбу.
Відповідно до технічного паспорту на будинок, виготовленого КП «Шепетівське районне БТІ» станом на 23 лютого 2022 року на замовлення ОСОБА_1 , будинок по АДРЕСА_1 має загальну площу 75.8 кв.м, прибудову площею 28.3 кв.м, господарські будівлі: сарай площею 26,2 м2, погріб площею 15,4 м2, літню кухню площею 25,3 м2. Рік будівництва - 1982 рік.
Будь-яких даних про дозвіл на знесення старого будинку та дозвіл на будівництво (реконструкцію) нового будинку, матеріали справи не місять. Отже, під час шлюбу ОСОБА_20 фактично здійснили будівництво нового об'єкту без дозвільних документів.
Рішенням Шепетівського райвиконкому від 20 жовтня 1988 року за №143 «Про оформлення права власності на жилі будинки» Городищенської сільської ради народних депутатів Шепетівського району постановлено оформити право власності і видати свідоцтва в селах Городище, Красносілка, Пашуки: а) громадянам на правах особистої власності (списки додаються) згідно додатку за № 416: ОСОБА_7 , АДРЕСА_1 .
Вказаним рішенням органи місцевої влади фактично узаконили будівництво нового об'єкту та дозволили оформити право власності на нього.
За життя ОСОБА_7 не отримала правовстановлюючого документа на новостворений об'єкт - свідоцтва про право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що старий будинок, якого придбавав ОСОБА_14 в 1974 році припинив своє існування, тому не міг бути об'єктом спадкування.
З огляду на те, що право власності на спірне будинковолодіння набуто подружжям ОСОБА_8 за час шлюбу, а не особисто ОСОБА_7 до шлюбу з ОСОБА_8 , то це майно не є особистим майном ОСОБА_7 , а є спільним майном подружжя ОСОБА_8 .
Виходячи з презумпції права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а саме на дату смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , частки подружжя у праві спільної сумісної власності подружжя були рівними і становили по .
Після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на 1/2 частину у праві спільної сумісної власності подружжя на будинковолодіння АДРЕСА_1 .
Згідно спадкової справи № 6/2020, заведеної після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину за законом прийняли її сини: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 . Вони отримали свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 лютого 2020 на 1/5 частку в спадщині на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_7 на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №019873, виданого Шепетівською райдержадміністрацією Хмельницької області 27 березня 2008 року.
Її чоловік ОСОБА_8 та син ОСОБА_6 прийняли спадщину за законом відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживали разом з ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 . Вказані обставини визнали у свої заяві до нотаріуса від 21 січня 2020 спадкоємці ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 . Також вказану обставину визнала ОСОБА_3 під час судового розгляду.
ОСОБА_3 згідно поданих заяв нотаріусу від 22 січня 2020 року відмовилася від усієї спадщини після смерті своїх батьків ОСОБА_8 , а тому згідно з ч. 2 ст. 1275 ЦК України її частка у спадщині перейшла до інших спадкоємців першої черги і розподіляється між ними порівну.
Відтак ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 набули право на спадкування по 1/5 частці у спадщині після смерті ОСОБА_7 .
Спадщина яку, у вказаній частці мають право спадкувати вище вказані спадкоємці після смерті ОСОБА_7 складається із 1/2 частини у праві спільної сумісної власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 .
Інша 1/2 частина будинковолодіння АДРЕСА_1 залишилась у власності ОСОБА_8 як того з подружжя, який його пережив.
Згідно спадкової справи № 7/2020, заведеної після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину за законом прийняли 2 спадкоємця: сини ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , які 06 лютого 2020 року отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку у спадщині, яка складається з 1/5 частки в праві спільної власності на земельну ділянку, яку успадкував ОСОБА_8 після смерті дружини ОСОБА_7 .
На будинковолодіння АДРЕСА_1 відсутній правовстановлюючий документ. 31 травня 2022 року завідувачем Другої Шепетівської державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва на право на спадщину після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок за АДРЕСА_1 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би підтверджував право власності на вказане майно.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копіями свідоцтв про народження, про шлюб, про смерть, копіями спадкових справ №6/2020, №7/2020, копіями договору-купівлі-продажу будинку від 04 березня 1974 року, рішення Шепетівського райвиконкому від 20 жовтня 1988 року за №143, технічного паспорта на будинковолодіння АДРЕСА_1 , довідкою Другої Шепетівської державної нотаріальної контори за №110/01-16 та іншими матеріалами справи.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2023 року, яке набрало законної сили 20 червня 2023 року, визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом право власності на 1/10 частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що складається з: будинку «А-1», загальною площею 75,8 м2, з прибудовою площею 28,3 м2, сараю площею 26,2 м2, погребу площею 15,4 м2, літньої кухні площею 25,3 м2, що належало на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Норми права, які застосував суд.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтею 368 ЦК України спільною сумісною власністю є не лише майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом, а й майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. Подібні за змістом положення передбачено й у ЦК УРСР.
Відповідно ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах (ч. 1 ст. 1226 ЦК України).
За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергового. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки, що передбачено ч.1 ст. 1258 та ст. 1261 ЦК України.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч. 1 ст. 1267 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За змістом ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦК України).
Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну (ч. 2 ст. 1275 ЦК України).
Оцінка суду.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_22 , його представника ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом, з метою оформлення спадщини на будинковолодіння, позивач, як спадкоємець першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_7 та батька ОСОБА_8 звернувся до нотаріуса із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказаний об'єкт спадкового майна.
Позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_13 та після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на житловий будинок за АДРЕСА_1 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ.
Позивач, як спадкоємець за законом після смерті матері та після смерті батька позбавлений можливості оформити спадщину на частину спадкового майна (будинковолодіння) через відсутність правовстановлюючого документа, а тому його право підлягає захисту в судовому порядку.
Вирішуючи спір між спадкоємцями ОСОБА_7 , суд враховує доведений обсяг спадкового майна після смерті останньої.
Так, як слідує з матеріалів справи та рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , Судилківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, на даний час не існує будинку, придбаного батьком відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у 1974 році.
На місці старого будинку побудований новий об'єкт - будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що складається з: будинку «А-1», загальною площею 75,8 м2, з прибудовою площею 28,3 м2, сараю площею 26,2 м2, погребу площею 15,4 м2, літньої кухні площею 25,3 м2 .
Цей новостворений об'єкт нерухомого майна належав подружжю ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності, оскільки був побудований ними під час зареєстрованого шлюбу.
Частки подружжя ОСОБА_8 у праві спільної сумісної власності на це будинковолодіння були рівними та складали по1/2 частині кожному.
Оскільки позивач є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , він, як спадкоємець першої черги за законом, на рівні з іншими спадкоємцями має право на спадкування частини будинковолодіння, що за життя належала його матері та складала 1/2 частину.
Враховуючи коло спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7 : її чоловік ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , частки яких у спадщині є рівними, позивач має право на 1/10 частку спірного будинковолодіння (1/2:5).
Враховуючи те, що 1/2 частина будинковолодіння по АДРЕСА_1 належала ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності та увійшла до складу спадщини, за життя останньою не була належним чином оформлена, що позбавляє позивача можливості оформити спадщину у нотаріуса, суд дійшов висновку, що за позивачем слід визнати право власності на вказане майно в порядку спадкування за законом в розмірі 1/10 частки будинковолодіння.
Крім того, дані обставини встановлені рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2023 року, яке набрало законної сили 20 червня 2023 року, та відповідно до ч.5 ст. 82 ЦПК України, має преюдиційне значення,.
Вказаним рішенням визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом право власності на 1/10 частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що складається з: будинку «А-1», загальною площею 75,8 м2, з прибудовою площею 28,3 м2, сараю площею 26,2 м2, погребу площею 15,4 м2, літньої кухні площею 25,3 м2, що належало на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд зауважує, що відповідач ОСОБА_3 спадщину після смерті матері ОСОБА_7 та батька ОСОБА_8 не приймала, вона є неналежним відповідачем у справі, а тому у задоволенні позову до неї слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволені щодо трьох відповідачів, тобто на 75%, а тому з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: судовий збір у сумі 268,40 грн з кожного.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1218 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом: право власності на 1/10 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що складається з: будинку «А-1», загальною площею 75,8 м2, з прибудовою площею 28,3 м2, сараю площею 26,2 м2, погребу площею 15,4 м2, літньої кухні площею 25,3 м2, після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та право власності на 3/10 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що складається з: будинку «А-1», загальною площею 75,8 м2, з прибудовою площею 28,3 м2, сараю площею 26,2 м2, погребу площею 15,4 м2, літньої кухні площею 25,3 м2, після смерті батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а всього право власності на 4/10 (2/5) частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що складається з: будинку «А-1», загальною площею 75,8 м2, з прибудовою площею 28,3 м2, сараю площею 26,2 м2, погребу площею 15,4 м2, літньої кухні площею 25,3 м2.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: судовий збір у сумі по 268,40 грн з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05 липня 2023 року.
Суддя Неоніла БЕРЕЗЮК