Ухвала
04 липня 2023 року
м. Київ
справа № 187/1387/22
провадження № 61-3732св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Садівниче товариство «Веселка»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2022 року у складі судді Іщенко І. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П.,
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до до Садівничого товариства «Веселка» (далі - СТ «Веселка») про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 05 листопада 2022 року члену садівничого товариства ОСОБА_1 головою правління СТ «Веселка» Ганською Л. А. та іншими особами за участі електрика був відрізаний кабель, що приєднаний до електричного стовпу, який розташований на території його земельної ділянки № НОМЕР_1 , що привело до відсутності електроенергії в садовому будинку позивача та його моральних страждань. На адвокатський запит головою СТ «Веселка» було надано лист витяг з рішення № 10 від 04 листопада 2022 року зборів членів правління СТ «Веселка», в якому зазначено, що було виявлено 5 порушень в сфері електропостачання на території СГ «Веселка», зокрема на земельній ділянці № НОМЕР_1 , користувач ОСОБА_1 - самовільне підключення електроприладів поза засобами обліку електроенергії, а також зазначено про вжиття наступних заходів до користувача: відключення від систем електропостачання до усунення виявленого порушення. СТ «Веселка» було надано копію акту про порушення від 05 листопада 2022 року, у якому зазначено, що о 14:30 перевіркою встановлено, що за адресою, що належить ОСОБА_1 порушено облік електричної енергії: самовільне підключення поза засобами обліку електроенергії, порушення схеми обліку цілісності вхідного кабелю. Позивач вважає незаконними дії СТ «Веселка» щодо відключення від електропостачання його будинку, оскільки жодних інших самовільних підключень не має.
Просив суд:
визнати дії СТ «Веселка» незаконними;
зобов'язати СТ «Веселка» усунути перешкоди в користування будинком шляхом відновлення постачання електричної енергії споживачу;
стягнути із відповідача моральну шкоду в розмірі 45 000,00 грн;
покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.
Судові рішення мотивовані тим, що цей спір виник із корпоративних відносин, а тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року по справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19) надала правовий висновок, за яким корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 листопада 2019 у справі № 390/1229/18 надав правовий висновок стосовно віднесення спору про відключення кооперативом його члена від споживання електроенергії до корпоративного.
Позивач предметом позовних вимог визначив дії СТ «Веселка» по відключенню садової ділянки № 103 від електроживлення, які фактично пов'язані з діяльністю товариства та правом позивача на отримання послуг від товариства. Отже ОСОБА_1 , як член обслуговуючого кооперативу, має корпоративні права щодо товариства, у тому числі стосовно його діяльності у частині надання йому послуг кооперативу (щодо користування електроенергією), у зв'язку з чим спір має характер корпоративного, а тому підвідомчий господарському суду у незалежності від того, який спосіб захисту він обрав у спорі по відношенню до товариства.
Аргументи учасників справи
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували висновки зроблені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року № 695/2665/16-ц (14-105цс20); від 24 квітня 2019 у справі № 509/577/18; від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18; від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 березня 2020 року у справі № 922/756/19; від 12 лютого 2020 року у справі № 916/1253/19, від 03 березня 2020 року у справі № 922/756/19, від 05 березня 2020 року у справі № 918/703/18, від 04 серпня 2020 року у справі № 902/495/19, від 24 червня 2020 року у справі № 361/1059/17 та інших. А саме, з набранням чинності Законом України «Про кооперацію» (далі - Закон № 1087-IV) садівничі товариства отримали можливість здійснити реєстрацію такої юридичної особи, як обслуговуючого кооперативу. Відповідно до статті 15 цього Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Можна зробити висновок, що кооперація є одним із різновидів господарської діяльності, здійснюваної у формі кооперативу, правовідносини з питань участі членів кооперативу в управлінні кооперативом та обранні органу управління належать до юрисдикції суду і не є внутрішньою діяльністю кооперативу. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 жовтня 2020 року № 695/2665/16-ц (14-105цс20) вказує, що у разі, якщо спір стосується реалізації прав членів кооперативу на управління кооперативом, тобто корпоративних за змістом правовідносин, то він підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Разом з тим, Верховним Судом в порядку цивільного судочинства розглянуті справи про визнання незаконними дій щодо відключення від електропостачання будинку, про зобов'язання відновлення постачання електричної енергії споживачу та стягнення моральної шкоди: постанова Верховного Суду від 23 лютого 2022 року по справі № 766/11669/20, постанова Верховного Суду від 06 квітня 2020 року справа № 707/883/17 та інші. У постанові Верховного Суду від 23 лютого 2022 року по справі № 766/11669/20, скасоване рішення апеляційного суду про закриття провадження у справі з посиланням на те що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, та справу направлено на новий розгляд.
З урахуванням викладеного суди у справі, яка переглядається, зробили помилковий висновок, що позовні вимоги фактично пов'язані з діяльністю товариства та це є юрисдикцією господарського суду, оскільки позивачем не ставилися вимоги щодо його участі у діяльності або в управлінні товариством.
Після винесення оскаржуваної постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року, він звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з цим позовом. Розглянувши подані матеріали, господарським судом винесена ухвала від 13 лютого 2023 року про відкриття провадження у справі №904/603/23, в якій суд зазначив, що спір відноситься до юрисдикції та підсудний господарським судам. В подальшому на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга СТ «Веселка» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області. 08 березня 2023 року ухвалою Центрального апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області справу № 904/603/23.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що СТ «Веселка» згідно статуту є неприбутковою організацією, обслуговуючим кооперативом, який має статус юридичної особи та об'єднує громадян для досягнення спільної мети та здійснення діяльності, яка передбачена цим статутом.
Позивач ОСОБА_1 прийнятий в члени СТ «Веселка», оскільки він подав заяву на вступ та отримав від правління товариства відповідну книжку, а також сплачував членські внески з моменту вступу. Відповідно до пункту 2.5. статуту товариства у редакції 1990 року, видача правлінням товариства книжки члена товариства підтверджує його членство у товаристві.
ОСОБА_1 має в користуванні земельні ділянки № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , що підтверджується копією членської книжки садовода.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб'єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб'єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, рішення ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року).
Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. ТНЕ UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, рішення ЄСПЛ від 22 листопада 1995 року).
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
У пункті першому частини 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів(пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).
Позивачоскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції. Касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами першої та апеляційної інстанції правил предметної юрисдикції, обґрунтована суперечливою судовою практикою щодо визначення предметної юрисдикції спорів при оскарженні дій садівничого товариствав організаційно-правовій формі обслуговуючого кооперативу щодо відключення від електропостачання будинку, про зобов'язання відновлення постачання електричної енергії та стягнення моральної шкоди за позовом члена цього садівничого товариства, кваліфікацією такого спору як корпоративного, пов'язаного з управлінням та діяльністю садівничого товариства.
Зокрема, суди послались на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року по справі № 509/577/18 (провадження
№ 14-170цс19), за яким члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними, таВерховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 листопада 2019 у справі № 390/1229/18 (провадження № 61-16409св19), в якій зазначено, що Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28 жовтня 2019 року про повернення справи за позовом ОСОБА_1 до садового товариства «Супутник» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вказала, що правову позицію щодо юрисдикції спорів між обслуговуючим кооперативом та його членом у відносинах, які пов'язані, зокрема, з управлінням та діяльністю такої юридичної особи висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), посилання на яку міститься в оскаржуваній ухвалі апеляційного суд, тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що провадження у зазначеній справі підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Натомість позивач посилається на постанови Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі № 766/11669/20, від 06 квітня 2020 року у справі № 707/883/17, в яких аналогічні справи розглянуто в порядку цивільного судочинства, а також на висновки щодо кваліфікації корпоративних відносин у зв'язку з управлінням та діяльністю кооперативів, які зроблені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року № 695/2665/16-ц, від 24 квітня 2019 у справі № 509/577/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18, від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 березня 2020 року у справі № 922/756/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 916/1253/19, від 03 березня 2020 року у справі № 922/756/19, від 05 березня 2020 року у справі № 918/703/18, від 04 серпня 2020 року у справі № 902/495/19, від 24 червня 2020 року у справі № 361/1059/17, до яких вважає не віднесено спори у зв'язку з наданням кооперативом послуг з електропостачання.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що позивач після закриття провадження в цій справ пред'явив позов з тих самих підстав в господарській юрисдикції (справа № 904/603/23), в якій з господарською юрисдикцією спору також не погоджувалось і СТ «Веселка».
За таких підстав особою, яка подає касаційну скаргу, обґрунтовано критерії передачі справи на Велику Палату, виключних випадків, за яких справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України, не встановлено, тому колегія суддів вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Передати справу № 187/1387/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук