Постанова
Іменем України
28 червня 2023 року
м. Київ
справа № 487/9345/19
провадження № 61-12611св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - Служба автомобільних доріг у Миколаївській області Державного агентства автомобільних доріг України (назву змінено на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління патрульної поліції в Миколаївській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «Дорсервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «СК «Автострой»,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокатеса Істоміна Катерина В'ячеславівна, на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 січня 2022 року у складі колегії суддів: Ямкової О. О., Локтіонової О. В., Колосовського С. Ю.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Служби автомобільних доріг у Миколаївській області (далі - САД у Миколаївській області), Державного агентства автомобільних доріг України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління патрульної поліції в Миколаївській області (далі - УПП в Миколаївській області), Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «Дорсервіс» (далі - ТОВ «Дорсервіс»), Товариство з обмеженою відповідальністю «СК «Автострой» (далі - ТОВ «СК «Автострой») про стягнення матеріальної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить автомобіль марки Мerсedes Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким 19 квітня 2019 року керував позивач ОСОБА_2 та рухався проїзною частиною на проспекті Героїв України, 1 по автодорозі М-14 «Одеса?Мелітополь?Новоазовськ» у межах міста Миколаєва. Рухаючись проїзною частиною, ОСОБА_2 колесами автомобіля в'їхав у вибоїну, що утворилася у дорожньому покритті, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), в результаті якої автомобіль марки Мerсedes Benz, що належить ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження. Загальний розмір завданої позивачу ОСОБА_2 майнової шкоди внаслідок пошкодження автомобіля, його транспортування та зберігання становить 108 814 грн, а позивачці ОСОБА_1 за виїзд експерта та проведення ним оцінки заподіяної шкоди належного їй автомобіля - 2 500 грн.
Посилаючись на те, що пошкодження автомобіля сталося через невідповідність стану автомобільної дороги вимогам безпеки дорожнього руху, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд стягнути зі САД у Миколаївській області: на користь ОСОБА_1 2 500 грн, сплачених за виїзд експерта та виготовлення звіту про оцінку автомобіля марки Mersedes-Benz СІ 80, державний номерний знак НОМЕР_1 ; на користь ОСОБА_2 108 814 грн, з яких: 104 624 грн, сплачених за ремонтно?відновлювальні роботи за договором про надання послуг від 01 липня 2019 року; 4 190 грн - за договором про надання послуг з транспортування та зберігання транспортного засобу від 19 квітня 2019 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
і мотиви їх ухвалення
Заводський районний суд міста Миколаєва своїм рішенням від 01 жовтня 2021 року (у складі судді Темнікової М. Г.) позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнив.
Стягнув зі САД у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 2 500 грн, сплачених за виїзд експерта та виготовлення звіту про оцінку автомобіля марки Mersedes-Benz СІ 80, державний номерний знак реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Стягнув зі САД у Миколаївській області на користь ОСОБА_2
108 814 грн, з яких: 104 624 грн, сплачених за ремонтно-відновлювальні роботи за договором про надання послуг від 01 липня 2019 року;
4 190 грн - за договором про надання послуг з транспортування та зберігання транспортного засобу від 19 квітня 2019 року.
Стягнув зі САД в Миколаївській області на користь ОСОБА_2 судові витрати з оплати судового збору в сумі 1 088,20 грн.
Стягнув зі САД в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 768,40 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ділянка автодороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» у межах міста Миколаєва, де 19 квітня 2019 року сталася ДТП, за своїми техніко-експлуатаційними показниками не відповідала вимогам регламентуючих документів та не забезпечувала безпеку руху транспортних засобів з дозволеною швидкістю по ній, тому заподіяна позивачам майнова шкода, спричинена бездіяльністю САД у Миколаївській області, яка є балансоутримувачем вказаної дороги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, САД у Миколаївській області оскаржила його в апеляційному порядку.
Миколаївський апеляційний суд своєю постановою від 10 січня 2022 року апеляційну скаргу САД у Миколаївській області задовольнив.
Рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 01 жовтня
2021 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишив без задоволення.
Стягнув на користь САД у Миколаївській області понесені судові витрати у суді апеляційної інстанції з ОСОБА_1 у розмірі 125,30 грн, та з ОСОБА_2 у розмірі 2 659,60 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при ухваленні судового рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ДТП сталась в період дії договорів з підрядниками, відповідно до умов яких ділянка автодороги, на якій сталась ДТП, перебувала на експлуатаційному утриманні ТОВ «БП «Дорсервіс» та ТОВ «СК «Автострой».
В постанові зазначено, що місцевий суд не встановив, у результаті чиїх винних дій було спричинене вказане ДТП, які полягали у невиконанні чи неналежному виконанні ними зобов'язань за договорами підряду, що свідчило б про їх вину, вказавши на відповідальність САД у Миколаївській області, не встановивши жодного факту, який міг довести, що вказана ділянка автодороги була передана від одного підрядника іншому з порушенням Державних будівельних норм і державних стандартів України (далі - ДБН і ДСТУ), та відповідно була допущена до експлуатації у такому стані, що призвело до вказаної ДТП.
Натомість апеляційним судом на підставі положень Закону України «Про дорожній рух», за яким до компетенції власників автомобільних доріг належить, зокрема, передача права на експлуатаційне утримання доріг іншим юридичним особам, встановлено, що право експлуатації дороги, в тому числі ділянки, де відбулося ДТП, САД у Миколаївській області, як замовником, передано підрядникам на підставі укладених договорів підряду у відповідності до Законів України «Про автомобільні дороги» та «Дорожній рух».
Також в постанові зазначено, що залучення до участі у справі підрядників ТОВ «БП «Дорсервіс» та ТОВ «СК «Автострой» в якості третіх осіб виключає можливість вирішення судом апеляційної інстанції справи по суті спору.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокатеса Істоміна К. В., просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга подана на підставі підпунктів «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, якими визначено, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 468/477/18 (провадження № 61-22780св19), від 21 травня 2021 року у справі № 753/10817/16 (провадження № 61-9656св19), від 02 лютого 2022 року у справі № 447/938/14-ц (провадження № 61-1705св21), від 22 червня 2022 року у справі № 755/953/19 (провадження № 61-17217св20).
Касаційна скарга мотивована тим, що САД у Миколаївській області є належним відповідачем у справі, та саме вона повинна відповідати за збитки, завдані позивачу внаслідок незадовільного стану дорожнього покриття.
Заявник посилається на положення частини другої статті 1172 ЦК України, відповідно до якої, якщо шкоду завдано підрядником, який діяв за завданням замовника, то обов'язок з відшкодування шкоди покладається саме на замовника.
Також зазначає, що саме САД у Миколаївській області зобов'язана була вчинити всі необхідні дії для забезпечення безпеки дорожнього руху автомобільними дорогами, які знаходяться на її балансі, у тому числі своєчасно здійснювати контроль за виконанням обов'язків, покладених на підрядників.
У січні 2023 року САД у Миколаївській області подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що постанова апеляційного суду є законною
і обґрунтованою, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для її скасування відсутні.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Щодо заяви про зміну найменування відповідача
У квітні 2023 року до Верховного Суду від Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області надійшла заява про зміну найменування відповідача у справі САД у Миколаївській області, що підтверджується Наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31 березня 2023 року № Н-128, відповідно до якого перейменовано САД у Миколаївській області на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області.
Рух справи у суді касаційної інстанції
У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокатеса Істоміна К. В., на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 січня 2022 року.
Верховний Суд своєю ухвалою від 22 грудня 2022 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував з Заводського районного суду міста Миколаєва матеріали цивільної справи № 487/9345/19.
У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд своєю ухвалою від 12 червня 2023 року справу призначив до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що власницею транспортного засобу марки Мerсedes Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2012 року випуску, є ОСОБА_1 , яка надала право керування автомобілем позивачу ОСОБА_2 .
Відповідно до акта обстеження ділянки від 19 квітня 2019 року, протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №409451 від 03 травня 2019 року та доданої до нього схеми ДТП, 19 квітня 2019 року в місті Миколаєві на проспекті Героїв України, 1, що є складовою автодороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» у межах міста Миколаєва, ОСОБА_2 керував належним ОСОБА_1 автомобілем марки Мerсedes Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , та потрапив колесами автомобіля у вибоїну на дорозі, розміром 2,1 м у довжину, 1,2 м у ширину та 26 см у глибину, внаслідок чого пошкодив транспортний засіб.
За схемою ДТП автомобіль отримав наступні механічні пошкодження: пошкодив переднє праве та заднє праве колесо, передній бампер, захист коліс з права попереду та позаду, захист днища, також праву та ліву передні подушки безпеки, що призвело до деформації двох знаків.
За даним фактом до місця події позивачем були викликані співробітники поліції, які оглянули місце події, відібрали пояснення, зафіксували пошкодження транспортного засобу та вибоїну, яка спричинила вказане пошкодження, внаслідок чого складений протокол про адміністративне правопорушення відносно виконуючого обов'язки начальника САД у Миколаївській області ОСОБА_3 за вчинення ним правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 140 КУпАП.
Заводський районний суд міста Миколаєва своєю постановою від 08 серпня 2019 року, яка залишена без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року, закрив провадження у справі за відсутністю у діях виконуючого обов'язки начальника САД у Миколаївській області складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 140 КУпАП, посилаючись на те, що протокол про адміністративне правопорушення БД № 409451 від 03 травня 2019 року складений із порушенням вимог статей 254, 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції.
Також суди встановили, що автодорога М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» у межах міста Миколаєва включена до переліку автомобільних доріг загального користування державного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 712 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення».
Так, згідно із Положеннями про САД у Миколаївській області, вказана служба є балансоутримувачем автомобільної дороги, на якій сталася ДТП.
Метою діяльності САД у Миколаївської області є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд, утворення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них, задоволення потреб народного господарства та населення України в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури, що обслуговується.
В той же час, 22 жовтня, 27 грудня 2018 року та 11 січня 2019 року САД у Миколаївській області, як замовник, уклала з ТОВ «БП «Дорсервіс», як виконавцем, договір № 49-Б та додаткові угоди до нього на закупівлю послуг: 45230000-8 - будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Миколаївській області), у тому числі ділянки дороги у межах міста Миколаєва, де трапилася ДТП. Строк дії цього договору сторони визначили до 29 березня 2019 року, та окремо, на підставі пунктів 1.5 та 2.8 визначили гарантійний строк експлуатації дороги, який діє, як на період дії договору, так і поза його межами.
Відповідно до пункту 1.1 договору № 49-Б від 22 жовтня 2018 року (далі - договір № 49-Б), укладеного між САД у Миколаївській області та ТОВ «БП «Дорсервіс», підрядник, зокрема, зобов'язався надати послуги з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» км 129+168 - км 139+716 в межах міста Миколаєва та Миколаївської області за рахунок коштів державного бюджету відповідно до умов договору, а замовник - прийняти і оплатити надані послуги.
За закінченням строку дії вищевказаного договору, укладеного
з ТОВ «БП «Дорсервіс», САД у Миколаївській області, як замовник,
27 березня 2019 року уклала з ТОВ «СК «Автострой», як виконавцем, договір № 3-Б аналогічного змісту.
Відповідно до пункту 1.1 договору № 3-Б від 27 березня 2019 року (далі - договір № 3-Б), укладеного між САД у Миколаївській області та ТОВ «СК «Автострой», підрядник зобов'язався надати послуги з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг державного значення Миколаївської області (ремонт дорожнього покриття струменевим методом) за рахунок коштів державного бюджету відповідно до умов договору, а замовник - прийняти і оплатити надані послуги.
Обидва підрядника, кожний окремо, за укладеним ним договором, повинен надати передбачені цим договором послуги, якість яких відповідає вимогам державних будівельних норм, стандартів та П-Г.1-218-113:2009 «Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України», затверджених наказом Служби автомобільних доріг України від 01 липня 2009 року № 320 та вимогам інших нормативних актів (пункти 1.2 договорів). При цьому підрядник приймає від замовника право на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Миколаївської області, технічних заходів організації дорожнього руху, інженерних споруд та придорожніх насаджень на них у відповідності до статті 9 Закону України «Про дорожній рух».
Разом з цим, замовник здійснює контроль за якістю послуг, що надаються у відповідності до умов цих договорам, згідно з вимогами діючих нормативних документів. У разі виявлення порушень проектних рішень, будівельних норм і правил, інших нормативних документів замовник має право видати підряднику припис про усунення допущених недоліків, а за необхідності - про припинення надання послуг (пункт 2.2. договору № 49-Б та пункт 4.2 договору № 3-Б).
Розділом VII договору № 49-Б та розділом 18 договору № 3-Б передбачена відповідальність сторін за договорами. Згідно з пунктом 7.1 договору
№ 49-Б та пунктом 18.1 договору № 3-Б у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договорами сторони несуть відповідальність, передбачену законом та кожним із цих договорів.
Підрядник несе відповідальність, визначену чинним законодавством за незабезпечення працівниками підрядника безпеки дорожнього руху відповідно до діючих нормативів при наданні послуг, якщо ці порушення виникли з вини підрядника та/або призвели до дорожньо-транспортної пригоди та відшкодовує завдані такими діями збитки (пункти 7.2 договору № 49-Б та пункт 18.2 договору № 3-Б).
Відповідно до пунктів 1.5, 6.3.3 договору № 49-Б та пунктів 1.4, 5.1.2 договору № 3-Б підрядник відповідає за забезпечення безпеки руху на всій закріпленій за ним мережі автомобільних доріг і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху, якщо така шкода сталася з вини підрядника, пов'язаних з незадовільним експлуатаційним утриманням доріг. Передбачена відповідальність підрядника настає виключно під час виконання робіт та протягом гарантійного строку експлуатації. При цьому підрядник несе відповідальність за: незабезпечення безпеки дорожнього руху; порядок огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг при наданні послуг, якщо ці порушення виникли з вини підрядника та призвели до дорожньо-транспортної пригоди; невиконання або неналежне виконання робіт, в межах виділених коштів, фінансування та відповідних завдань замовника.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постанова Миколаївського апеляційного суду від 10 січня 2022 року оскаржується ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокатеса Істоміна К. В., в частині вирішення його позовних вимог. В частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 постанова апеляційного суду не оскаржується, а тому, відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, судом касаційної інстанції в цій частині не переглядається.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною першою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» (тут і далі - в редакції, чинній на час вчинення ДТП)передбачено, автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.
Відповідно до частини третьої статті 14, частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» (тут і далі - в редакції, чинній на час вчинення ДТП) учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
За змістом статті 10 Закону України «Про автомобільні дороги» державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.
Основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженнями; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг; виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо?транспортних пригод на автомобільних дорогах і здійснення заходів щодо їх ліквідації; (пункти 4-6, 9, 10 статті 11 Закону України «Про автомобільні дороги»).
У Миколаївській області органом державного керування автомобільними дорогами загального користування є Служба автомобільних доріг у Миколаївській області, на балансі якої перебувають усі автомобільні дороги загального користування у межах зазначеної області.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо?транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно з пунктами 1-3 статті 13 Закону України «Про автомобільні дороги» орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за: стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.
За приписами пунктів 2, 5, 10 Розділу І «Загальні положення» Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони (тут і далі - в редакції, чинній на час вчинення ДТП), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 19, ремонт і утримання дорожніх об'єктів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо?експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор).
Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об'єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов'язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об'єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об'єктів, забрудненню навколишнього середовища.
Контроль за дотриманням цих Правил здійснюється власниками дорожніх об'єктів або уповноваженими ними органами та уповноваженим підрозділом Національної поліції.
У Розділі ІІ «Обов'язки і права власників дорожніх об'єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій» визначено обов'язки і права власників дорожніх об'єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій, зокрема, зазначено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо?експлуатаційні організації зобов'язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Відповідно до пункту 1 Положення про Укравтодор (тут і далі - в редакції, чинній на час вчинення ДТП), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 439, Укравтодор є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра інфраструктури, і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.
Основними завданнями Укравтодору є реалізація державної політики у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування, здійснення управління об'єктами державної власності (пункт 3 Положення).
Згідно із Положенням про САД у Миколаївській області (тут і далі - в редакції, чинній на час вчинення ДТП), затвердженого Наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 27 квітня 2016 № 121, САД у Миколаївської області утворена та зареєстрована в порядку визначеному законом, є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, яке відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 року № 456/2011 «Про Положення про державне агентство автомобільних доріг України» є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України (пункт 1.1. Положення).
САД у Миколаївській області є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням (пункт 1.3 Положення).
Метою діяльності САД у Миколаївській області є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них, задоволення потреб народного господарства та населення України в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури, що обслуговується (пункт 2.1 Положення).
Пунктом 2.2 Положення визначено, що предметом діяльності САД у Миколаївській області є, зокрема, організація будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, а також відповідних інженерних комунікацій і споруд. У пункті 3.2 Положення серед обов'язків цієї служби закріплено, зокрема, організовувати належне утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування, що обліковуються на її балансі, та підтримувати безпечні та безперебійні умови руху на них.
З огляду на матеріали справи, 22 жовтня, 27 грудня 2018 року та 11 січня 2019 року САД у Миколаївській області, як замовник, уклала з ТОВ «БП «Дорсервіс», як виконавцем, договір № 49-Б та додаткові угоди до нього на закупівлю послуг: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Миколаївській області), у тому числі ділянки дороги у межах міста Миколаєва, де трапилася ДТП. Строк дії цього договору сторони визначили до 29 березня 2019 року, та окремо, на підставі пунктів 1.5 та 2.8 визначили гарантійний строк експлуатації дороги, який діє, як на період дії договору, так і поза його межами.
За закінченням строку дії вищевказаного договору, укладеного
з ТОВ «БП «Дорсервіс», САД у Миколаївській області, як замовник,
27 березня 2019 року уклала з ТОВ «СК «Автострой», як виконавцем, договір № 3-Б аналогічного змісту.
Відповідно до пункту 1.1 договору № 49-Б від 22 жовтня 2018 року підрядник, зокрема, зобов'язався надати послуги з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» км 129+168 - км 139+716 в межах міста Миколаєва та Миколаївської області за рахунок коштів державного бюджету відповідно до умов договору, а замовник - прийняти і оплатити надані послуги.
Відповідно до пункту 1.1 договору № 3-Б від 27 березня 2019 року підрядник зобов'язався надати послуги з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг державного значення Миколаївської області (ремонт дорожнього покриття струменевим методом) за рахунок коштів державного бюджету відповідно до умов договору, а замовник - прийняти і оплатити надані послуги.
Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що САД у Миколаївської області є підприємством, на яке державою покладено обов'язок утримувати у належному стані та ремонтувати автомобільні дороги у Миколаївської області, у тому числі і автодорогу М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» в межах міста Миколаєва та Миколаївської області, а отже є належним відповідачем у справі.
Верховний Суд відхиляє доводи відповідача про те, що умовами договорів, укладених між САД у Миколаївській області та ТОВ «БП «Дорсервіс» і TOB «СК Автострой», останні взяли на себе відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам, виникнення яких пов'язане з незадовільними дорожніми умовами, та що саме підрядні організації несуть відповідальність за вищевказані збитки.
У частині першій статті 627 ЦК України закріплено правило, згідно з яким відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частина третя статті 6 ЦК України).
За правилом частини другої статті 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Отже, САД у Миколаївській області є належним відповідачем у справі, оскільки саме до її повноважень та обов'язків належить вибір підрядника, який на її замовлення буде здійснювати ремонт автомобільних доріг.
Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (стаття 849 ЦК України).
Аналогічні положення містяться в Розділі 13 «Контроль за якістю робіт і матеріальних ресурсів» договору підряду, укладеного 27 березня 2019 року між САД у Миколаївській області та ТОВ «СК «Автострой».
Згідно з частиною першою статті 850 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.
Відповідно до статті 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.
Гарантія якості роботи передбачена статтею 859 ЦК України. Якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 ЦК України, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 860 ЦК України).
Разом із тим, у силу закону у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 квітня 2020 року у справі № 904/5489/18 зроблено висновок про те, що у разі завдання шкоди підрядником, який діяв за завданням замовника та під його контролем за безпечним виконанням робіт, то відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України відшкодувати її повинен замовник.
При розгляді зазначеної категорії спорів підлягає з'ясуванню, чи було заподіяно таку шкоду внаслідок самостійних дій підрядника, або внаслідок виконання ним зобов'язань за договором, укладеним із відповідною службою автомобільних доріг.
Матеріали справи не містять доказів здійснення ремонтних робіт на ділянці автодороги, де сталася ДТП, зокрема, підрядником ТОВ «СК «Автострой», з яким договір підряду було укладеного 27 березня 2019 року, всього за 21 день до вчинення ДТП, доказів обстеження вказаної ділянки автодороги та доказів того, що ТОВ «СК «Автострой» приступив до виконання таких робіт. Відповідно до заявки від 27 березня 2019 року № 662/03-17 САД у Миколаївській області доручила вказаному підряднику виконання робіт з ремонту дорожнього покриття згідно з доданим актом обстеження, проте такий акт в матеріалах справи відсутній (т.1, а.с. 91).
Отже, САД у Миколаївській області зобов'язана була вчиняти всі необхідні дії задля забезпечення безпеки дорожнього руху автомобільними дорогами, які знаходяться на її балансі, у тому числі здійснювати контроль за виконанням підрядником покладених на нього обов'язків своєчасно та належним чином.
Невиконання чи неналежне виконання підрядником умов договору не звільняє замовника від відповідальності перед третіми особами, які не є стороною договору підряду.
Саме про таке застосування норм права, які регулюють спірні правовідносини, зазначив Верховний Суд у постановах від 17 лютого 2021 року у справі № 468/477/18 (провадження № 61-22780св19), від 21 травня 2021 року по справі № 753/10817/16-ц (провадження № 61?9656св19).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що у цій саме внаслідок неналежного здійснення САД у Миколаївській області контролю за станом автомобільних доріг, які знаходяться на її балансі, нездійсненням своєчасного ремонту автомобільної дороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої позивачі зазнали майнових збитків. Відповідач під час розгляду справи не довела відсутність вини у її діях (бездіяльності) та відсутність причинно-наслідкового зв'язку між неналежним станом дорожнього покриття та дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 19 квітня 2019 року на вищевказаній автодорозі.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Отже, проаналізувавши наявні в матеріалах справи завдання, видані САД у Миколаївській області підрядникам ТОВ «БП «Дорсервіс» та ТОВ «СК «Автострой» про необхідність приступити до виконання робіт, зокрема, з ремонту дорожнього покриття на км 135+656 автодороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» в межах міста Миколаєва, місцевий суд встановив, що їх наявність в матеріалах справи (без доданого до завдання замовника від 27 березня 2019 року акту обстеження) не спростовує обов'язку відповідача здійснювати контроль за якістю послуг, що надаються підрядниками, згідно вимог діючих нормативних документів. У разі виявлення порушень проектних рішень, будівельних норм і правил, інших нормативних документів замовник має право видати підряднику припис про усунення допущених недоліків, а за необхідності - про припинення надання послуг. Проте, зазначених доказів матеріали справи не містять.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення місцевого суду, переоцінив докази, які належним чином були оцінені судом першої інстанції, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачам спричиненої майнової шкоди відповідачем САД у Миколаївській області за відсутністю його вини у її заподіяні. Разом з тим, відсутність вини відповідача, як власника автодороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», у заподіянні шкоди власнику транспортного засобу у зв'язку з незадовільним станом дорожнього покриття, яка не була спростована відповідачем належними та допустимим доказами, в своїй постанові не мотивував належним чином.
Наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних робіт з експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» підрядником ТОВ «БП «Дорсервіс», зокрема, робіт з ліквідації аварійної ямковості ділянки дороги, на якій сталася ДТП за участю позивачів, а також видане 27 березня 2019 року замовником САД у Миколаївській області завдання з проведення аналогічних робіт підряднику ТОВ «СК «Автострой», оцінені судом першої інстанції належним чином та зазначено про відповідальність замовника за таких встановлених обставин справи.
Суд першої інстанції, на підставі оцінки наявних у справі доказів дійшов обґрунтованого висновку про наявність повного складу цивільного правопорушення з боку відповідача, а саме: 1) неправомірність поведінки особи (наявність вибоїн і відсутність попереджувальних знаків про перешкоду на проїзній частині дороги, які пов'язані з бездіяльністю працівників Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, на яких державою покладений обов'язок щодо утримання автомобільних доріг в належному стані); 2) наявність шкоди (механічні пошкодження внаслідок ДТП та понесені витрати на відновлення належного позивачу транспортного засобу); 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою (наявність вибоїн та відсутність попереджувальних знаків про перешкоду на проїзній частині дороги, що стало причиною ДТП та завдання шкоди майну позивача); 4) вина (утримання автомобільних доріг у неналежному стані та зволікання з ремонтом дорожнього полотна на ділянці дороги, де сталось ДТП).
Суд не бере до уваги висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, на які посилався апеляційний суд у своїй постанові, викладені у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 465/1181/13 (провадження № 61?22158св18), у якій зазначено, що за наявності укладеного підрядного договору, відшкодування шкоди, завданої у зв'язку з незадовільним станом дорожнього покриття, покладається на підрядника, оскільки у зазначеній справі, за інших фактичних обставин справи, суди встановили, що саме дії чи бездіяльність підрядника, які полягали у виконанні чи неналежному виконанні ним зобов'язань за договором підряду, призвели до неналежного утримання автомобільних доріг, що призвело до ДТП.
Верховний Суд наголошує, що виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Таким чином, суд першої інстанції, за встановлених обставин справи, враховуючи наявність прямого безпосереднього причинно наслідкового зв'язку між протиправною бездіяльністю відповідача САД у Миколаївській області та виникненням шкоди, заподіяної автомобілю, що потрапив в результаті неналежного стану дорожнього полотна у ДТП, а також враховуючи вимоги статей 10, 13 Закону України «Про автомобільні дороги», статті 9 Закону України «Про дорожній рух» та частини другої статті 1172 ЦК України, правильно виснував, що саме на САД у Миколаївській області покладається обов'язок з відшкодування такої шкоди на користь позивачів. Тому, з урахуванням меж перегляду оскаржуваної постанови апеляційного суду Верховним Судом, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з САД у Миколаївській області на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, а саме - порушення норм матеріального та процесуального права у зв'язку з неврахуванням апеляційним судом правових висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 17 лютого 2021 року у справі № 468/477/18 (провадження № 61-22780св19) та від 21 травня 2021 року у справі № 753/10817/16-ц (провадження № 61?9656св19), знайшли своє підтвердження, оскільки такі висновки є релевантними для цієї справи.
Щодо судових витрат
Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ОСОБА_2 у грудні 2019 року заявив позовну вимогу про стягнення коштів у розмірі 108 814 грн.
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року - 1 921 грн) (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Таким чином, за подання позовної вимоги про стягнення коштів у розмірі 108 814 грн підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 088,14 грн (108 814 грн х 1 %).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у редакції чинній на момент подання касаційної скарги, розмір судового збору за подання касаційної скарги встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Таким чином, за подання касаційної скарги на постанову апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 176,28 грн (1 088,14 грн х 200 %).
Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокатеса Істоміна К. В., скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 та залишення в силі рішення суду першої інстанції в цій частині.
З наведених підстав судові витрати, понесені позивачем у зв'язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції підлягають відшкодуванню відповідачем на користь ОСОБА_2 .
З урахуванням того, що заявнику суд касаційної інстанції відстрочив сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 січня 2022 року до ухвалення судового рішення у справі, судовий збір, який підлягав до сплати позивачем за розгляд справи в суді касаційної інстанції, підлягає до стягнення з відповідача в дохід держави.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
За статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині.
Керуючись статтями 141, 400, 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційної цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокатеса Істоміна Катерина В'ячеславівна, задовольнити.
Постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 січня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення зі Служби автомобільних доріг у Миколаївській області Державного агентства автомобільних доріг України (після перейменування - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області) на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 108 814 грн та в частині розподілу судових витрат скасувати, рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 01 жовтня 2021 року в цій частині залишити в силі.
Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Миколаївській області Державного агентства автомобільних доріг України (після перейменування - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області) в дохід держави судовий збір у розмірі 2 176 (дві тисячі сто сімдесят шість) гривень 28 (двадцять вісім) копійок.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
В. А. Стрільчук