06 липня 2023 року
м. Київ
справа №480/2926/20
адміністративне провадження №К/990/22320/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі №480/2926/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень, вимоги, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ №198 від 26.09.2019 Головного управління ДПС в Сумській області;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.12.2019: №0002733303, №0002743303, №0002753303, №0002803303, №0002763303, №0002783303, №0002723303, №0002703303, №0002713303;
- визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу від 05.12.2019 №0002793303, вимоги про сплату боргу від 13.02.2020 NФ-2082-50 У;
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області щодо призначення і проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу про проведення такої перевірки від 26.09.2019 №198, за результатами якої складено акт перевірки від 12.11.2019 №224/18-28-33-03/2386212219/229;
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області щодо анулювання реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Головного управління ДПС у Сумській області як платника єдиного податку другої групи в Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2016.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 19.06.2023, звернувся з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021 була ухвалена в судовому засіданні та набрала законної сили з моменту її прийняття. Повний текст постанови складений 12.07.2021.
Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 11.08.2021, в той час, як касаційну скаргу позивачем подано до Верховного Суду 19.06.2023, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги позивач вказує на те, що вже звертався до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі №480/2926/20.
Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2021 касаційну скаргу позивача було повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв'язку з тим, що заявником не усунуто недоліки, які слати підставою для залишення касаційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом).
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 19.06.2023 вдруге звернувся з касаційною скаргою у справі №480/2926/20 з пропуском встановленого КАС України строку касаційного оскарження судових рішень.
Доводи позивача про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що звернення з касаційною скаргою вперше в межах тридцятиденного строку з моменту отримання копії постанови є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційної провадження.
Крім того, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зазначає, що при первинному зверненні з касаційною скаргою був позбавлений можливості сплатити судовий збір з причин відсутності коштів.
Також позивач зазначив, що введений Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України правовий режим воєнного стану став об'єктивною та непереборною обставиною, яка позбавила скаржника можливості належно користуватися своїми процесуальними правами, у тому числі й реалізувати право на повторне звернення з касаційною скаргою.
На підтвердження вказаних обставин позивач надає довідку Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 17.06.2023 №1/1541 згідно якої, старший лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 з 08.06.2022 по теперішній час.
Щодо періоду з 21.10.2021 по 24.02.2022 скаржник зазначає, що у зв'язку з Постановою КМУ від11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в Україні були запроваджені протиепідеміологічні заходи, що поставили позивача у край складне матеріальне становище.
На думку позивача, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що дані доводи є неналежними для задоволення клопотання скаржника виходячи з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Повернення касаційної скарги (з причин неналежного її оформлення) не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Щодо посилання скаржника на обставину запровадження з 24.02.2022 на території України воєнного стану, Суд зазначає, що дійсно Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.
Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України обов'язково враховується судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з повторною (черговою) скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об'єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Окрім того, надаючи оцінку доводам скаржника, Суд вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Поряд з цим, як встановив Суд, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та посилаючись на введений в Україні правовий режим воєнного стану, позивач не наводить доводів та не надає суду жодних доказів, яким чином запровадження воєнного стану в країні вплинуло на дотримання ним встановленого КАС України строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі №480/2926/20 у період з 21.10.2021 по 19.06.2023 (початок перебування позивачем на військовій службі).
Маючи намір добросовісної реалізації належного права на касаційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Щодо посилань скаржника на Постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», суд зазначає, що складне матеріальне становище, яке зазначає позивач, не може бути визнано обґрунтованою причиною пропуску строку на реалізацію процесуального права щодо повторного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі №480/2926/20 в суді касаційної інстанції.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених позивачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб.
При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позовна заява у даній справі подана фізичної особою у 2020 році, а спір у справі носить майновий та немайновий характер.
Згідно з пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в тій же редакції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 6 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Статтею 7 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 2102,00грн.
У справі подано позовну заяву, в якій заявлено вимоги про скасування: податкових повідомлень-рішень від 05.12.2019 №0002733303, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 431973,84грн, №90002743303, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 35997,83грн, №0002753303, яким збільшено суму грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води на суму 13,86грн, №0002803303, яким застосовано штрафну санкцію з єдиного соціального внеску на суму 34015,61грн, №00027633033, яким застосовано штрафну санкцію з орендної плати з фізичних осіб на суму 325,75грн, №0002783303, яким застосовано штраф за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску на суму 50,49грн та нараховано пеню у сумі 0,77грн, №0002723303 на суму 510,00грн, №0002703303, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 170,00грн, №0002713303, яким застосовано штрафну санкцію за не ведення обліку доходів та витрат на суму 510,00грн, вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму 238879,08грн від 05.12.2019 №Ф-0002793303, вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 13.02.2020 №Ф-2082-20 на суму 273712,14грн, скасування наказу №198 від 26.09.2019 Головного управління ДПС в Сумській області, визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області щодо призначення і проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу про проведення такої перевірки №198 від 26.09.2019, за результатами якої складено акт перевірки від 12.11.2019 №224/18-28-33-03/2386212219/229, визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Сумській області щодо анулювання реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Головного управління ДПС у Сумській області як платника єдиного податку другої групи в Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2016.
Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду цієї касаційної скарги складає 25367,98грн (1016159,37грн х 1 %, але не більше 10 розмірів прожитковий мінімум для працездатних осіб) + (840,80грн х 3 немайнова вимога) х200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Призначення платежу - *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого відповідач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та документ про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 та постанову Другогоет апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі №480/2926/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень, вимоги, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді В.В. Хохуляк
С.С. Пасічник
Р.Ф. Ханова