30.06.2023 Єдиний унікальний № 371/1174/22
провадження № 3-зв/371/7/23
Миронівський районний суд Київської області
ЄУН 371/1174/22
Провадження № 3-зв /371/7/23
30 червня 2023 року м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Поліщук А.С. розглянувши заяву особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О. від участі в розгляді справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
В провадженні судді Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О. знаходиться вищезазначена справа про вчинення адміністративного правопорушення.
Як вбачається із журналу судового засідання, 09 травня 2023 року ОСОБА_1 в судовому засідання повідомив суддю Кириленко М.О. про намір подати заяву про її відвід.
15 травня 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід головуючої судді Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О. від участі в розгляді справи ЄУН 371/1174/22 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, протокол щодо вчинення якого складено на нього.
Заява вмотивована тим, що у нього існує сумнів у неупередженості головуючої судді Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О., зважаючи на те, що вона в порушення його права, передбаченого ст. 268 КУпАП, в супереч його волі відмовила в допуску ОСОБА_2 до участі в судовому засідання у якості його захисника, який є фахівцем у галузі права.
Крім того, свою недовіру мотивував поведінкою судді Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О. у судовому засіданні, зокрема демонстрацію нею зневаги до нього як учасника судового засідання, яка проявлялася в міміці та кривляннях.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву про відвід підтримав.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши заяву про відвід та інші матеріали справи, приходжу до висновку, про необхідність задоволення заяви та відведення судді Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О. від розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ЄУН 371/1174/22, зважаючи на наступне.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).
В постанові від 06 лютого 2019 року № 761/37267/16-ц Верховний Суд України послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» та зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
09 травня 2023 року суддею Кириленко було прийнято рішення, яким ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні клопотання про залучення для його захисту фахівця у галузі права, зокрема ОСОБА_2 .
Рішення мотивовано тим, що у ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно з положеннями ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
У цьому рішенні суддя Кириленко М.О. фактично дійшла висновку, що у справі про адміністративне правопорушення здійснювати захист інтересів ОСОБА_1 може виключно адвокат, який здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Проте такий висновок не узгоджується із нормами ст. 268 та ст. 271 КУпАП, оскільки за їх змістом особі, яка притягається до адміністративної відповідальності надано право користуватися юридичною допомогою не лише адвоката, а й іншого фахівця у галузі права, і ці особи об'єднано під поняттям «захисник» (ст. 271 КУпАП).
У змісті цих норм, слова «адвоката» та «інший фахівець у галузі права» розділено таким розділовим знаком як «кома», який на письмі вживається в межах речення для відокремлення слів, а отже ототожнювати «адвоката» та «іншого фахівця у галузі права», правом на захист яких у відповідності до ст. ст. 268, 271 КУпАП наділена особа, що притягується до відповідальності неможливо.
Визнаючи такими, що не відповідають Конституції України положення ч. 1 ст. 268 КУпАП, за яким обмежувалося право на вільний вибір особою яка притягається до адміністративної відповідальності, як захисника своїх прав, крім адвоката іншого фахівця у галузі права, Конституційний Суд України дійшов висновку, що обмеження права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на вільний вибір захисниками інших юристів (не лише адвокатів), суперечить положенням ч. 1 ст. 59 та ст. 64 Конституції України, за якими конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Зокрема, не можуть бути обмежені у будь-який спосіб права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 55, 59, 63 Конституції України.
Тобто Конституційний Суд України роз'яснив, що у справі про адміністративне правопорушення, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності може бути не лише адвокат а й інший фахівець у галузі права, зокрема юрист.
Після цього рішення Конституційного Суду України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» від 5 квітня 2001 року N 2342 до ч. 1 ст. 268 та ст. 271 КУпАП були внесені зміни, якими доповнено коло суб'єктів захисту, особи яка притягується до адміністративної відповідальності, таким суб'єктом як інший фахівець у галузі права.
Тобто існує спеціальний закон, який надає право особі, яка притягується до адміністративної відповідальності реалізовувати своє право на захист через юриста, що не є адвокатом.
Після цих змін, до редакції ч. 1 ст. 268 та ст. 271 КУпАП не вносилися інші зміни, які виключали право особи, що притягується до адміністративної відповідальності, реалізувати своє право на захист через фахівця у галузі права.
Частиною 2 ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
На даний час не існує іншого закону України, який визначає інший порядок розгляду судом справи про вчинення адміністративного правопорушення, зокрема і скасовує передбачене ч. 1 ст. 268 та ст. 271 КУпАП право на захист через іншого фахівця (юриста) у галузі права.
Застосування за аналогією норм КПК України, які регулюють порядок залучення захисника обвинуваченого неможливе оскільки з цього приводу існують спеціальні норми ч. 1 ст. 268 та ст. 271 КУпАП які врегульовують ці питання, при цьому норми КПК України зобов'язують здійснювати підтримку висунутого обвинувачення в суді прокурором, а отже застосовуючи аналогію КПК України до сторони захисту необхідно застосовувати її і до сторони обвинувачення, бо в інакшому випадку створюється враження вибірковості та упередженості судді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
При цьому Єдиний державний реєстр судових рішень містить чисельну судову практику, за якою юрист ОСОБА_2 допускається до участі у якості захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 наділений виключним правом на свій розсуд обирати у якості захисника адвоката чи іншого юриста (фахівця у галузі права), при цьому суддя не вправі чинити йому в цьому перепони, в зв'язку із чим у ОСОБА_1 з об'єктивних підстав, небезпідставно сформувалося стійке внутрішнє переконання в упередженості судді Кириленко М.О., яку вона, на його думку, буде проявляти в подальшому під час розгляду справи.
Приймаючи рішення по заяві про відвід, суд не може перевірити доводи ОСОБА_1 про те, що суддя у судовому засіданні демонструвала зневагу до нього як учасника судового засідання, яка проявлялася в міміці та кривляннях, оскільки незважаючи на тривалий час перебування на розгляді заяви про відвід, в супереч абзацу 3 п. 16.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу Миронівського районного суду Київської області, затверджених рішенням зборами суддів Миронівського районного суду Київської області від 28 лютого 2020 року № 3 суддя Кириленко М.О. не передала матеріали справи, надавши лише журнал судового засідання від 09 травня 2023 року (без запису технічної фіксації цього судового засідання).
Суд не в змозі переконати учасника справи у власній неупередженості. Тому, навіть мінімальні сумніви, висловлені учасником справи відносно суб'єктивної поведінки судді, та його побоювання, що певний суддя є небезстороннім, є підставою для його відсторонення.
Таке рішення є доцільним для забезпечення умов та гарантій, за яких у ОСОБА_1 не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи справедливим, безстороннім та неупередженим судом, виключення суб'єктивних підстав для сумніву в неупередженості суду.
Керуючись ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 8, 9 129 Конституції України, ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст. 1, 2, 246 КУпАП ст. ст. 7, 28, ч. 2 ст. 113, ч. 8 ст. 135 КПК України,-
1.Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О. від участі в розгляді справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ЄУН 371/1174/22 - задовольнити.
2.Відвести суддю Миронівського районного суду Київської області Кириленко Марину Олексіївну від розгляду справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ЄУН371/1174/22.
3.Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя підпис А.С. Поліщук
Згідно з оригіналом
Суддя А.С. Поліщук