29.06.2023 Справа № 363/1610/23
29 червня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря Бобрової Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення юридичного факту, -
встановив:
ОСОБА_1 , у березні 2023 року звернулася до суду з даною заявою, посилаючись на те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Красний Луч (нині м. Хрустальний) Луганської області. У м. Таганрог російської федерації вона уклала шлюб 02.07.1982 року із ОСОБА_2 , після реєстрації шлюбу отримала прізвище чоловіка ОСОБА_3 . 25 червня 1985 року даний шлюб заявника був розірваний Ленінським відділенням ЗАГСу м. Таганрог. Після розірвання шлюбу прізвище заявника залишилось ОСОБА_3 . 06 вересня 1993 року заявниця уклала шлюб з ОСОБА_4 , після реєстрації шлюбу отримала прізвище чоловіка ОСОБА_5 . Заявниця зазначає, що на даний час у неї відсутній документ, який підтверджує її дівоче прізвище « ОСОБА_6 ». Необхідність підтвердження дошлюбного прізвища виникла у зв'язку із необхідністю встановлення родинних відносин з її батьками - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Оскільки держава Україна розірвала дипломатичні відносини з російською федерацією з 24 лютого 2022 року після повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України, всі дипломатичні та консульські установи російської федерації в Україні, до яких могла звернутися заявниця із запитом про отримання інформації на підтвердження дошлюбного прізвища припинили свою діяльність.
На підставі наведеного, просить суд: встановити факт, що має юридичне значення, а саме, належності ОСОБА_1 свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого міськЗАЦС м. Красний Луч Луганської області на прізвище ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилась у м. Красний Луч Луганської області, батько- ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_8 , українка; встановити факт, що має юридичне значення, а саме, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилась у м. Красний Луч Луганської області, рнокпп - НОМЕР_2 , паспорт громадянки України НОМЕР_3 виданий 19.01.1996 року Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області мала дошлюбне (дівоче) прізвище ОСОБА_6 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого міськЗАЦС м. Красний Луч Луганської області на прізвище ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилась у м. Красний Луч Луганської області, батько- ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_8 , українка.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28.03.2023 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 та призначено судове засідання (а.с. 18).
У судове засідання 29.06.2023 року заявниця не з'явилася, до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Заінтересована особа у судове засідання свого представника не направила, була повідомлена належним чином, 23 травня 2023 року від представника заінтересованої особи до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Вишгородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 28).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, як вбачається з матеріалів справи, що в паспорті громадянина України НОМЕР_3 виданий 19.01.1996 року Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера прізвище, ім'я, по батькові заявниці вказано, як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилась у м. Красний Луч Луганської області.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого міськЗАЦС м.Красний Луч Луганської області прізвище, ім'я, по батькові заявниці вказано ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилась у м. Красний Луч Луганської області, батько- ОСОБА_7 , українець; мати- ОСОБА_8 , українка (а.с. 8).
Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_4 виданого Ленінським відділенням ЗАГС м. Таганрог прізвище заявниці після розірвання шлюбу вказано ОСОБА_10 (а.с. 9).
06 вересня 1993 року заявниця уклала шлюб з ОСОБА_4 , після реєстрації шлюбу отримала прізвище чоловіка « ОСОБА_5 ». Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 громадянка яка укладає шлюб значиться ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилась у м. Красний Луч Луганської області (а.с. 10).
Згідно листа Вишгородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 08.02.2023 року № 30.19-25/247 зазначається, що для підтвердження дошлюбного прізвища відповідно до реєстрації першого шлюбу згідно наданої копії свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 зареєстровано в Ленінському відділі ЗАГС м. Таганрог російської федерації. Архівні документи щодо першого шлюбу та розірвання шлюбу зберігаються на території російської федерації (а.с. 11).
Відповідно до копії свідоцтва про восьмирічну освіту серії НОМЕР_6 , заявниця навчалась в середній школі № 7 міста Красний Луч Ворошиловградської (нині Луганської) області, прізвище заявниці вказано як ОСОБА_9 , 1963 року народження.
Згідно копії диплому НОМЕР_7 заявниця навчалася в Таганрозькому технікумі морського приладобудування та отримала диплом про присвоєння кваліфікації радіотехніка (а.с. 14).
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, що зазначено в документі не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
При цьому суд приймає до уваги, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, а відтак суд вважає об'єктивно неможливим факт отримання документів які підтверджують дівоче прізвище заявниці від країни агресора в порядку співробітництва країн згідно Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справ від 22 січня 1993 року.
Таким чином, судом встановлено, що заявник позбавлений можливості отримати відповідні документи, які підтверджують дошлюбне (дівоче) прізвище заявниці « ОСОБА_6 », з тих підстав, що архівні документи зберігаються на території російської федерації.
Заявницею доведено, що встановлення юридичного факту, а саме належності ОСОБА_1 свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого міськЗАЦС м. Красний Луч Луганської області на прізвище ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є її безпосереднім правом як громадянина України, в іншому, окрім судового, порядку реалізувати вказане право вона не має можливості, у зв'язку із чим суд вважає за можливе задовольнити заяву частково та встановити факт належності свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого міськЗАЦС м. Красний Луч Луганської області на прізвище ОСОБА_9 , оскільки заявниця довела це належними та допустимими доказами.
Що стосується вимог заявниці про встановлення факту, а саме, що ОСОБА_1 мала дівоче прізвище « ОСОБА_6 », суд приходить до висновку, що в задоволенні необхідно відмовити, оскільки суд задовольнив вимоги заявниці про належність ОСОБА_1 свідоцтва про народження, в якому і вказується, що заявниця ОСОБА_1 мала дівоче прізвище « ОСОБА_6 » відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого міськЗАЦС м. Красний Луч Луганської області на прізвище ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З заяви ОСОБА_1 вбачається, що мета звернення до суду із відповідною заявою є необхідність підтвердження дошлюбного (дівочого) прізвища ОСОБА_6 у зв'язку з необхідністю встановлення родинних відносин з її батьками. Однак суд зазначає, що заявницею не було заявлено вимоги про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Глава 6 ЦПК України, а також постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розкриває зміст судової діяльності з розгляду справ даної категорії, при цьому факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію.
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення (для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Відповідно до ст. 258 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Згідно узагальнення Верховного Суду України від 19.06.2013 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» для порушення в судах справ про встановлення належності правовстановлюючих документів необхідно подавати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення. У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих у різних документах, неприсвоєння чи залишення одного з них.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1. Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення. 2. Встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. 3. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо). 4. Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Таким чином, згідно норм чинного процесуального законодавства, для порушення в судах справ про встановлення належності правовстановлюючих документів необхідно подавати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення.
Суд виходить з вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України за якою доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, захист порушеного права заявника має відбуватися за умови неможливості реалізувати своє право у класичний для відповідних правовідносин позасудовий спосіб.
На підставі вказаних доказів суд вважає можливим частково задовольнити заяву про встановлення факту належності документів заявнику.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 76, 89, 258, 263, 315, 319 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Заяву задовольнити частково.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Красний Луч Луганської області, свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого міськЗАЦС м. Красний Луч Луганської області на прізвище ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилась м. Красний Луч Луганська область.
В іншій частині заяви відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_1 ).
Заінтересована особа: Вишгородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 22201070, 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 6-А)
Суддя О.Д. Рудюк