Провадження № 33/803/1204/23 Справа № 932/5375/20 Суддя у 1-й інстанції - Карягіна Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
29 червня 2023 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Гапонець А.А. на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років, та стягнуто судовий збір у розмірі 420 гривні 40 коп., -
Згідно із постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2020 року, 03.05.2020 року о 01:05 год. водій ОСОБА_1 , який двічі на протязі року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, у порушення п. 2.5 ПДР України, знаходячись на вул. Запорізького шосе, 15/1 у м. Дніпро, керував автомобілем «Mercedes-Benz» д/н НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обставинам). Від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Гапонець А.А. просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2020 року скасувати та провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу правопорушення.
В обгрунтування необхідності поновлення строку апеляційного оскарження вказує, що оскаржувану постанову було винесено участі її підзахисного, про її існування стало відомо лише у травні 2023 року, під час розгляду іншої справи в суді першої інстанції, а тому вважає, що строк апеляційного оскарження пропущено з поважної причини.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги по суті вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, порушення права на захист у зв'язку із тим, що її підзахисний не був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового розгляду, через що був позбавлений можливості здійснювати захист своїх прав та інтересів, що є грубим порушенням закону.
Вказує, що працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було порушено процедуру направлення ОСОБА_1 для проходження огляду, оскільки не було складено відповідного направлення до конкретного медичного закладу.
Одночасно вказує, що під час проведення процедури складення протоколу по адміністративне правопорушення було здійснено не безперервну відеозйомку, що є грубим порушення відповідної інструкції, оскільки відеозапис не відображає всіх обставин події, зокрема під час відеозапису поліцейським не вказувалися підстави за яких можливо вважати, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння.
Зазначає, що наявним протоколом ОСОБА_1 інкриміновано адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП, разом з тим до протоколу не було надано відомостей про вчинення ОСОБА_1 протягом року двічі протягом року адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП, що у свою чергу не підтверджує правильність кваліфікації дій останнього.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та захисник Гапонець А.А., будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час апеляційного розгляду, в судове засідання Дніпровського апеляційного суду не з'явилися, захисник надала заяву про розгляд справи за їх відсутності. Враховуючи, що участь останніх в апеляційному розгляді не є обов'язковою, беручи до уваги наявність вищевказаної поданої ними заяви та з метою забезпечення розгляду справи у розумні строки, вважаю за необхідне здійснити розгляд справи за їх відсутності.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Розглядаючи доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, вважаю, що вони заслуговують на увагу. Так, з наданих матеріалів видно, що судовий розгляд проведено без участі ОСОБА_1 , відомості про його завчасне належне повідомлення про день та час судового розгляду в матеріалах справи відсутні, як немає у них і даних про направлення або вручення останньому копії оскаржуваної постанови суду у межах строку апеляційного оскарження, а доводи захисника про те, що про існування оскаржуваної постанови сторона захисту дізналася під час розгляду іншої справи, та фактично ознайомлення з нею відбулося 16.05.2023 року, нічим не спростовуються. З огляду на зазначене приходжу до висновку, що причини пропуску строку є поважними, а пропущений строк підлягає поновленню.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції зважає на те, що відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти вмотивоване законне рішення.
Згідно із ч .1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, втім судом першої інстанції їх належним чином дотримано не було.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, судом першої інстанції не було забезпечено право ОСОБА_1 на участь в судовому засідання та захист своїх інтересів як безпосередньо, так і із залученням захисника, розгляд справи відбувся без його участі та без його належного повідомлення про день та час розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, що знайшла своє відображення зокрема у рішення у справах "Надточій проти України", "Енгель та інші проти Нідерландів", "Озтюрк проти Німеччини" та "Лутц проти Німеччини", частина правопорушень, що переслідуються у межах провадження у справах про адміністративні правопорушення на підставі положень КУпАП, мають ознаки та критерії, достатні для віднесення їх до проваджень кримінально-правового характеру, а отже процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності за ними підпадає під визначення «кримінальної» у розумінні ст. 4 Протоколу № 7 Конвенції та підлягає здійсненню із дотриманням відповідних гарантій, зокрема в частині забезпечення права на участь у судовому розгляді, права на захист, доведеності винуватості поза розумним сумнівом, відсутності у суду повноважень щодо виходу за межі пред'явленого особі обвинувачення тощо.
ЄСПЛ у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом як кримінально-правова санкція, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності" (рішення ЄСПЛ у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998 року).
Крім того враховується, що за правилами п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК України здійснення кримінального провадження за відсутності обвинуваченого, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою, є безумовною підставою для скасування судового рішення.
З огляду на викладене оскаржувана постанова у будь-якому випадку не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
Обговорюючи питання про остаточне рішення за наслідками апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції зважає на те, що відповідно до ч. 6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
У межах апеляційного розгляду встановлено, що згідно із протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 №413825 від 03 травня 2020 року ОСОБА_1 інкриміновано вчинення правопорушення 03 травня 2020 року, а отже строк притягнення його до адміністративної відповідальності належить відраховувати від вказаної дати. Таким чином, на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції закінчився граничний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КупАП.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з винесенням нової постанови, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 245, 251, 252, 276, 280, 294 КупАП, суддя апеляційного суду, -
Строк апеляційного оскарження - поновити.
Апеляційну скаргу захисника Гапонець А.А. - задовольнити частково.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2020 року щодо ОСОБА_2 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, - скасувати, провадження у справі - закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця