Справа № 710/498/23 Провадження № 3/710/380/23
05.07.2023 м. Шпола
Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Сивокінь С.С., розглянувши матеріали, які надійшли 18.04.2023 від відділку поліцейської діяльності №2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , інші відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, за ч.1 ст.160 КУпАП, суду не відомі,
ОСОБА_1 10.04.2023 близько 16 години 00 хвилин в м. Шпола по вул. Лозуватській, біля магазину «АТБ», здійснював торгівлю рибою у не встановленому місці з рук.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене, ч.1 ст.160 КУпАП.
У суд ОСОБА_1 не з'явився. Направлена судова повістка за дресою вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, ст.ст. 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, ч. 3 ст. 178, ст.ст. 185, 185-1, ст.ст. 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Враховуючи положення ст. 268 КУпАП та прецедентну практику ЄСПЛ, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний, що відносно нього складено протокол, який направлений до суду, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляв та не цікавився про стан відомого йому провадження, а тому така поведінка учасника процесу направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, та суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.
Розглянувши адміністративні матеріали, суд встановив наступне.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення стверджується матеріалами справи зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ №803674 від 10.04.2023 (а.с.1), письмовим поясненням ОСОБА_1 відповідно до яких провини останній визнав (а.с.3).
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 22 КУпАП України, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
З урахуванням вищевикладеного, особи правопорушника, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, за вчинене адміністративне правопорушення, обставин вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ступінь його вини, те, що будь-яких негативних наслідків від його дій не настало, мету призначення адміністративного стягнення та співмірність можливого стягнення вчиненому правопорушенню, виходячи з принципу розумності, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Керуючись, ст.ст. 22, 33-35, 401, 160, 247, 252, 280, 283, 288 ст. 294, 307, 308 КУпАП, суддя -
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 160 КУпАП України, на підставі ст.22 КУпАП України, у зв'язку із малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення даної постанови.
Суддя С.С. Сивокінь