Справа № 461/10178/21 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.
Провадження № 22-ц/811/1010/22 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Провадження № 22-ц/811/1008/22
27 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
секретарка: Гай О.О.,
за участі в судовому засіданні позивача ОСОБА_1 , представниці відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , представника третьої особи - Любашевського В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 березня 2022 року та додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 квітня 2022 року в складі судді Волоско І.Р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ЛКП «Старий Львів» про визнання зборів співвласників недійсними, скасування протоколу зборів співвласників, визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії, -
рішенням Галицького районного суду м. Львова від 21 березня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 квітня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4050 (чотири тисячі п'ятдесят) гривень 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4050 (чотири тисячі п'ятдесят) гривень 00 коп.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 березня 2022 року та додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 квітня 2022 року оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 21.03.2022 року та додаткове рішення від 13.04.2022 року скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог та компенсацію судового збору.
Вважає рішення незаконними, винесеними з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що він є співвласником квартири АДРЕСА_4 . 27 жовтня 2021 року відбулися збори співвласників багатоквартирного будинку, на яких було обрано головою зборів ОСОБА_2 , а секретарем зборів ОСОБА_3 . Крім того, на зборах було визначено форму управління будинком (через управителя ЛКП «Старий Львів») та погоджено і укладено з управителем Договір з управління будинком. Наголошує, що жодної інформації про членів та засідання ініціативної групи, жодних повідомлень іншим співвласникам та жодних оголошень відповідачі при підготовці, проведенні зборів та належного складення протоколу зборів від 27.10.2021 року, не здійснювали, що в свою чергу унеможливило його участь у зборах, порушило його право на обговорення питань та прийнятті відповідних рішень з управління будинком, на що ним зверталась увага суду першої інстанції, проте всі ці обставини залишились без належного дослідження. Вказує, що загальні збори відбулись за відсутності кворуму.
В судове засідання відповідачки не з'явилися, однак суд вважав заможливе проводити розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та зважаючи на те, що в судовому засіданні брала учать їх представниця.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача на підтримання апеляційної скарги, представниці відповідачок та представника третьої особи - в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, відзивів на позовну заяву, відповіді на відзив, додатку до відзиву, заперечення на відповідь на відзив, заяви про уточнення позовних вимог, апеляційної скарги, відзиву на неї, а також усних та письмових пояснень учасників справи у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 12-13, 19, 141, 247, 258-259, 265, 274-279, 280-282 ЦПК України, 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_4 (а.с.70). 27 жовтня 2021 року відбулися збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 , що підтверджується протоколом (а.с.9-10). Як вбачається з протоколу від 27.10.2021 року, на зборах співвласників було обрано головою зборів ОСОБА_2 , а секретарем зборів ОСОБА_3 . Крім того, на зборах було визначено форму управління будинком - через управителя ЛКП «Старий Львів» та погоджено і укладено з ним Договір з управління будинком. Так, на підставі укладеного із співвласниками будинку договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 28.10.2021 року за № 259, ЛКП «Старий Львів» надає послуги співвласникам житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 . Тобто, вищевказаний Договір з управління багатоквартирним будинком був укладений згідно протоколу зборів співвласників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 від 27.10.2021 р. Як вбачається із протоколу зборів, за обрання управителем ЛКП «Старий Львів» та укладення і підписання з ним Договору проголосували співвласники квартир та нежитлових приміщень, площа яких становить 289, 60 кв.м, тобто 57,94 відсотків від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, яка складає - 499.76 кв.м. Як вбачається з протоколу зборів співвласників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 від 27.10.2021 року, до порядку денного зборів співвласників, окрім обрання голови і секретаря зборів і визначення форми управління будинком (ОСББ самоуправління або через управителя) та обрання ного управителя, входило також питання погодження умов договору на обслуговування та обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників для представлення їхніх інтересів в органах державної влади, інших установах та організаціях, комунальних і приватних підприємствах, а також на подання протоколу на зберігання у відповідний орган місцевого самоврядування. Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що факти, наведені ОСОБА_1 у позовній заяві, не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. Недоведеність позивачем зазначених обставин у справі є підставою для відмови у задоволенні позову.
Із змісту додаткового рішення вбачається, що суд, посилаючись на ст.270, ч.2 ст.137 , ч. 8 статті 141 , п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України та стягуючи судові витрати, виходив з того, що 03 лютого 2022 між Адвокатським об'єднанням «Дексіс Партнерс» і ОСОБА_2 , було укладено Договір № 0302-02 про надання правової допомоги. Крім того, 03 лютого 2022 року між Адвокатським об'єднанням «Дексіс Партнерс» і ОСОБА_3 було укладено Договір № 0302-01 про надання правової допомоги. Клієнти доручили, а Об'єднання зобов'язалось здійснювати правову допомогу у вигляді захисту та представництва інтересів Клієнтів в судових органах усіх рівнів та інстанцій, а також в усіх органах державної влади і місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності у справі про визнання зборів співвласників недійсними, скасування протоколу зборів співвласників, визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії за позовом ОСОБА_1 . Згідно з умовами п. 5.1 цього, порядок оплати послуг Адвокатського об'єднання визначається у письмовому Додатку до цього Договору га/або у Актах наданих послуг, підписаних Сторонами. Згідно умовами Додатку 1 до Договору сторони погодили шо вартість однієї години роботи Адвокатського об'єднання у суді першої інстанції по справі № 461/10178/21 становить 1350 (одну тисячу триста п'ятдесят) гривень. 06 квітня 2022 року Адвокатське об'єднанням «Дексіс Партнерс» та Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підписали Акт наданих послуг, в якому визначено, що Адвокатське об'єднанням «Дексіс Партнере» надало Відповідачам юридичні послуги по справі № 461/10178/21. Загальна кількість годин 6 (шість). Загальна вартість послуг - 8100 (вісім тисяч сто) гривень. 07.04.2022 p. Клієнти перерахували па рахунок Адвокатського об'єднання 8100 (вісім тисяч сто) гривень, що підтверджується Випискою з рахунку від 08.04.2022. Суд вважав, що визначена адвокатом сума гонорару є обґрунтованою, такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом, наданих адвокатом послуг (зустрічі з клієнтами, вивчення матеріалів справи, аналіз законодавства і судової практики, формування правової позиції, підготовка процесуальних документів по справі (відзив, заперечення на відзив, клопотання), у зв'язку з чим вказана сума підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають, обставини, які суд вважав встановленими не доведені, а тому рішення суду підлягають скасуванню.
15.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся в суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ЛКП «Старий Львів», в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:
- визнати недійсними збори співвласників будинку АДРЕСА_5 від 27 жовтня 2021 року;
- скасувати протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 від 27 жовтня 2021 року;
- визнати договір №259 від 23.10.2021 p., укладений між ЛКП «Старий Львів» в особі директора Білоуса О.І. та уповноваженою від буд. АДРЕСА_5 , ОСОБА_2 , недійсним;
- зобов'язати ЛКП «Старий Львів» відновити тариф на послуги з обслуговування будинку АДРЕСА_5 до розміру, що діяв станом на 01 вересня 2021 року;
Також, просив зобов'язати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 компенсувати на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 17500 (сімнадцять тисяч п'ятсот) гривень, витрачені ним згідно Договору про надання правової допомоги від 05.12.2021р, Додатків 2,3 до цього Договору, акту №1 прийому-передачі надання послуг від 07.12.2021 року.
В обґрунтування даного позову вказував на те, що він є співвласником квартири АДРЕСА_4 . 27 жовтня 2021 року відбулися збори співвласників багатоквартирного будинку, на яких було обрано головою зборів ОСОБА_2 , а секретарем зборів ОСОБА_3 . Крім того, на зборах було визначено форму управління будинком (через управителя ЛКП «Старий Львів») та погоджено і укладено з управителем Договір з управління будинком. Позивач вказує, що цей договір порушує його права, оскільки зріс тариф, який він повинен сплачувати на обслуговування будинку. Однак позивач був позбавлений права брати участь в обговоренні і вирішенні цього питання, позаяк не був повідомлений про проведення зборів співвласників. На підставі викладеного, просить задоволити позовні вимоги про визнання зборів співвласників недійсними, скасування протоколу зборів співвласників будинку АДРЕСА_5 від 27 жовтня 2021 року, визнання недійсним договору №259 від 23 жовтня 2021 року про надання послуг з управління вказаним будинком та відновлення раніше діючих тарифів на обслуговування будинку.
Як вбачається з м матеріалів справи, ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_4 (а.с.70).
27 жовтня 2021 року відбулися збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 , що підтверджується протоколом (а.с.9-10).
Як вбачається з протоколу від 27.10.2021 року, на зборах співвласників було прийнято:
-рішення про обрання голови та секретаря зборів, згідно якого обрано головою зборів ОСОБА_2 , а секретарем зборів ОСОБА_3 ;
-рішення про визначення форми управління будинком та обрання його управителя, згідно якого визначено форму управління будинком через управителя ЛКП «Старий Львів», з яким вирішено укласти договір на управління на один рік;
-рішення про погодження умов договору на обслуговування та обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників для представлення їхніх інтересів в органах державної влади, інших установах та організаціях, комунальних і приватних підприємствах, а також на подання протоколу на зберігання у відповідний орган місцевого самоврядування, згідно якого вирішено уповноважити управителя ЛКП «Старий Львів» подати цей протокол на зберігання до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради.
На підставі укладеного із співвласниками будинку договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 28.10.2021 року за № 259, ЛКП «Старий Львів» надає послуги співвласникам житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 .
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Разом з тим відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.
За змістом частин першої-третьої статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.
Отже, вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України, щодо віднесення до господарських правовідносин, зокрема правовідносин, які виникають з некомерційної діяльності, спрямованої на забезпечення матеріально-технічних умов функціонування таких суб'єктів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18, пункт 4.11) визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19, пункт 74) зроблено висновок, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб'єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.
Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Отже, спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб'єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов'язаних з управлінням такою особою, між суб'єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції).
З матеріалів справи відомо, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір в частині двох перших позовних вимог стосується захисту його прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на його думку, визначенням форми управління будинком через управителя; визначення управителя; укладення з таким договору на обслуговування будинком та погодження умов договору; обранням уповноважених осіб на представлення інтересів співвласників будинку, тощо шляхом прийняття відповідних рішень.
Отже, позовні вимоги про визнання зборів співвласників недійсними, скасування протоколу зборів співвласників є найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю юридичної особи, а тому підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 31 березня 2023 року у справі № 759/18148/20.
За таких обставин, враховуючи суб'єктний склад сторін спору та характер спірних правовідносин, спір про визнання зборів співвласників недійсними, скасування протоколу зборів співвласників слід вважати належить до юрисдикції господарських судів.
Зважаючи на вказане відкриття провадження, розгляд даної справи в частині вимог про визнання зборів співвласників недійсними, скасування протоколу зборів співвласниківв порядку цивільного судочинства та відповідно постановлене за наслідками такого розгляду оскаржуване рішення слід вважати такими що здійснені та ухвалене без дотримання вимог закону, а тому таке рішення суду залишатись в силі не може та підлягає скасуванню із закриттям провадження у даній справі в частині вимог про визнання зборів співвласників недійсними, скасування протоколу зборів співвласників(п.1 ч.1 ст. 255, ст. 377 ЦПК України).
Що стосується позовних вимог про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії то слід вказати таке.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Окрім наведеного, відповідно до ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). Разом з тим і суд зобов'язаний роз'яснити позивачу наслідки подання позову до неналежного відповідача (відповідачів) та його право подати клопотання про залучення належного, заміни неналежного належним, залучення співвідповідача, тощо. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача (чи при його (належного відповідача) відсутності) розглянуті по їх суті із встановленням преюдиційних обставин чи тим більше задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати по суті із встановленням преюдиційних обставин чи задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов'язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов'язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього. У випадку ж процесуального правонаступництва замінити неналежну особу на належну, в тому числі і відповідача, зобов'язаний сам суд.
Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції вказаних вимог закону не дотримано.
Із наведеного вище вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги про визнання договору №259 від 23.10.2021 p., укладеного між ЛКП «Старий Львів» в особі директора Білоуса О.І. та уповноваженою від буд. АДРЕСА_5 , ОСОБА_2 , недійсним та зобов'язання ЛКП «Старий Львів» відновити тариф на послуги з обслуговування будинку АДРЕСА_5 до розміру, що діяв станом на 01 вересня 2021 року лише до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Однак, позивачем не залучено до участі у розгляді справи як відповідача ЛКП «Старий Львів» за вказаними вимогами, який є стороною договору №259 від 23.10.2021 року та на права та інтереси яких прямо буде впливати рішення у даній справі.
Крім цього, судом на обговорення вказане питання (про з'ясування кола осіб, яких стосується спір та залучення співвідповідачів) не ставилось та позивачу таке його право не роз'яснювалось, відповідно і позивач такого права не реалізовував у спосіб залучення належного відповідача (співвідповідача) чи відмову у залученні таких із настанням відповідних наслідків, про що він повинен був бути поінформований судом.
Без залучення осіб, для яких таке рішення створює відповідні права та обов'язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, - суд не взмозі давати оцінку підставам та предмету позову, встановлювати преюдиційні обставини та виносити рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів) на права та обов'язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення суд вирішувати питання про задоволення позову не взмозі.
Зважаючи на вказане, неможливість залучення, зокрема, згаданої особи як учасника (співвідповідача) на стадії апеляційного розгляду чи направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для виконання таких вимог закону судом першої інстанції та істотність таких, зокрема, процесуальних порушень, що вплинуло на розгляд та вирішення спору вцілому, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ЛКП «Старий Львів» про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії залишатися в силі не може та підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії з інших підстав.
Вказане відповідає, також, і правовій позиції викладеній у Постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №183/2587/16 (провадження 61-21489св18), з подібними процесуальними правовідносинами, що повинні бути враховані, зокрема, і судом апеляційної інстанції при розгляді справи.
Вказаним апеляційну скаргу фактично слід задовольнити частково. Оскаржуване ж судове рішення слід скасувати, а провадження у справі в частині вирішення позовних вимог про визнання зборів співвласників недійсними, скасування протоколу зборів співвласників слід закрити, в іншій частині позовних вимог, а саме про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії слід ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову слід відмовити.
Зважаючи на скасування первісного рішення скасуванню підлягає і додаткове рішення від 13 квітня 2022 року як додаток, яким вирішено питання стягнення судових витрат.
Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 256 ЦПК України, слід роз'яснити позивачу, що розгляд позовних вимог про визнання зборів співвласників недійсними, скасування протоколу зборів співвласників віднесено до юрисдикції господарського суду.
Також, відповідно до ч.1 ст. 256 та ч.4 ст. 377 ЦПК України слід роз'яснити позивачу його право протягом десяти днів з дня отримання даної постанови звернутися до Львівського апеляційного суду із заявою про направлення справи в частині вимог про визнання зборів співвласників недійсними, скасування протоколу зборів співвласників за встановленою юрисдикцією із зазначенням одного суду до підсудності якого відноситься вирішення даних позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 377, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 березня 2022 року та додаткове рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 квітня 2022 року - скасувати.
Провадження у справі в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ЛКП «Старий Львів» про визнання зборів співвласників недійсними, скасування протоколу зборів співвласників - закрити.
В частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ЛКП «Старий Львів» про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії - ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову - відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд позовних вимог про визнання зборів співвласників недійсними, скасування протоколу зборів співвласників віднесено до юрисдикції господарського суду.
Роз'яснити ОСОБА_1 його право протягом десяти днів з дня отримання даної постанови звернутися до Львівського апеляційного суду із заявою про направлення справи в частині вимог про визнання зборів співвласників недійсними, скасування протоколу зборів співвласників за встановленою юрисдикцією із зазначенням одного суду до підсудності якого відноситься вирішення даних позовних вимог.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 05 липня 2023 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра