03 липня 2023 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 755/3879/21
номер провадження 22-ц/824/9538/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
учасники справи: представник позивача ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1
на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2023 року /суддя Лебідь-Гавенко Г.М./
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Гребінківська Державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування, -
26.11.2021 до Васильківського міськрайонного суду Київської області від Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю надійшла справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Гребінківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування.
Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. /т. 1 а.с. 242-246/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, задовольнивши позовні вимоги.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції помилково посилається на припущення, що ОСОБА_5 міг би скласти заповіт на позивачку, що суперечить настановам п. 11 Постанови Пленуму ВСУ «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 р. № 14 і вимогам ст.ст. 76-81 ЦПК України. Також судом першої інстанції зроблено помилкові висновки про те, що ОСОБА_5 хворів лише на коронавірусну хворобу, оскільки у останнього був ряд захворювань - проблеми із серцем, печінкою, рак, а також бронхіт та запалення легень, про що є дані у матеріалах справи. Не відповідає обставинам справи відображення судом першої інстанції показань свідка ОСОБА_6 . Так, свідком було сказано, що відповідач цікавився лише майном ОСОБА_5 , яке вимагав на себе переоформити, а через відмову - влаштовував скандали. ОСОБА_5 був у безпорадному стані, зокрема, на побутовому рівні; відповідач хоч і проживав поруч з ОСОБА_5 , однак умисно не допомагав йому, свідомо і умисно не відповідав на його телефонні дзвінки; хоча позивач і жила далеко від ОСОБА_5 , але піклувалася про нього через безпорадний стан, возила по лікарнях, доглядала під час та після операцій.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за його відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 23468 (а.с.4).
Як вбачається із спадкової справи №6/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 відповідно до ст. 1266 ЦК України звернулися ОСОБА_3 , який є онуком, померлого та ОСОБА_2 , яка є онукою померлого (а.с.73, 81).
Також іншим спадкоємцем, передбаченим до ст. 1266 ЦК України є онука померлого ОСОБА_4 , яка відповідно до спадкової справи із заявою про прийняття спадщини не зверталась, але нотаріусом повідомлялася про відкриття спадщини після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а.с.88-89).
Позивачка ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_7 , яка є дочкою спадкодавця ОСОБА_5 , яка померла до відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копію свідоцтва про народження, свідоцтвом про укладення шлюбу та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.16, 87).
Відповідач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_8 , який є сином спадкодавця ОСОБА_5 , який помер до відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с.76, 79).
Згідно до довідки Ковалівської сільської ради виконавчого комітету Пологівської сільської ради Старостинського округу від 21.01.2021 року, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований та проживав в с. Пологи Васильківського району Київської області з 2019 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.80).
Як вбачається із направленої на запит суду медичної карти стаціонарного хворого №110573/104089/231 КНП КОР «Київської обласної клінічної лікарні», що ОСОБА_5 з 11.12.2020 року по 22.12.2020 року госпіталізований з діагнозом Коронавірусна хвороба (СOVID-19), важкий перебіг. Позагоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія. Хронічний лімфолейкоз початкова стадія (а.с.112-161).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався вимогами статей 1217, 1222 ЦК України про те, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
Статтею 1224 ЦК України встановлено підстави усунення спадкоємців від права на спадкування.
Відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи зі змісту частини п'ятої статті 1224 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, наданих судам у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», правило частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
Відповідно до частин першої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивачем не доведено факт перебування у безпорадному стані ОСОБА_5 весь 2020 рік, матеріали справи також не містять доказів ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцю, оскільки посилання позивача на покази свідків та медичну документацію перебування з діагнозом Коронавірусна хвороба, відповідно до приписів частини п'ятої статті 1224 ЦК України, не можуть бути підставою для усунення від права на спадкування.
Доводи апеляційної скарги щодо неврахування показів свідків, апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що саме спадкодавець особисто звертався до відповідача з питанням про надання будь-якої допомоги. Звернення позивача з цим питанням до відповідача не можуть бути підставою для задоволення позову в розумінні ст. 1224 ЦК України.
Посилання позивача на покази свідків для даної категорії справ, як вірно зазначено судом першої інстанції, не достатньо, зокрема, рішення суду не може ґрунтуватись лише на одних показах свідків, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Доводи апеляційної скарги щодо неврахування медичних висновків щодо безпорадності стану, апеляційним судом також відхиляються з огляду на те, що встановлення діагнозу не є висновком лікаря, що свідчить про безпорадність стану хворого.
Звернення апелянта до правоохоронних органів також не підтверджені належними доказами.
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено та на спростовано доводами апеляційної скарги, що спадкоємці знаходяться в рівних умовах спадкування, не маючи переваг.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2023 року - залишити без задоволення.
Заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2023 року - залишити без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: