ф
(про повернення позовної заяви)
04 липня 2023 року
м. Київ
справа №990/129/23
адміністративне провадження № П/990/129/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача: Васильєвої І.А., судді: Дашутін І.В., Пасічник С.С., Хохуляк В.В., Шишов О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 19 жовтня 2022 року № 727/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (в частині), -
27 червня 2023 року до Верховного Суду, як суду першої інстанції, надійшла позовна заява (передана судді 28 червня 2023 року) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 19 жовтня 2022 року № 727/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію пунктів 253, 255 додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року, у відповідності до яких застосовано санкції до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у позовній заяві визначено: Раду національної безпеки та оброни України, Апарат Ради національної безпеки і оброни України, а також Службу безпеки України.
Позовна заява підписана адвокатом Шульженко Ігорем Вікторовичем.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 статті 171 КАС України).
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження за вказаною позовною заявою, суд виходить з такого.
У відповідності до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Повноваження адвоката, як представника у відповідності до частини четвертої статті 59 КАС України підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб у суді.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Рішенням від 12 квітня 2019 року № 41 Рада адвокатів України затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Ради адвокатів № 32 від 19.05.2023) (далі - Положення)
Пунктом 4 Положення передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (пункт 5 Положення).
Згідно з пунктом 11 Положення передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Так, у відповідності до п. 12 Положення, серед реквізитів, які повинен містити ордер є прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога (пп. 12.3 п. 12) та посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа (п. 12.4 п. 12).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання підписана адвокатом Шульженко Ігорем Вікторовичем і на підтвердження своїх повноважень, до позовної заяви надано:
1. Ордер на надання правничої (правової) допомоги від 26 червня 2023 року № 1084128 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який виданий на підставі: договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 23/1204-3 від 12 квітня 2023 року; та договір про надання правової допомоги ОСОБА_2 № 23/1204-3 від 12 квітня 2023 року;
2. Ордер на надання правничої (правової) допомоги від 26 червня 2023 року № 1084126 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який виданий на підставі: договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 23/1204-4 від 12 квітня 2023 року; та договір про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 12 квітня 2023 року №23/1204-2.
Колегією суддів із поданих адвокатом Шульженко Ігорем Вікторовичем документів встановлено, що Ордер на надання ним правничої (правової) допомоги від 26 червня 2023 року № 1084126 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який виданий на підставі: договору про надання правової допомоги № 23/1204-4 від 12 квітня 2023 року не відповідає номеру поданого до позовної заяви договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 12 квітня 2023 року № 23/1204-2.
Отже, Ордер на надання Шульженком Ігорем Вікторовичем правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 від 26 червня 2023 року № 1084126 всупереч вимогам пп. 12.4 п. 12 Положення містить посилання на договір з іншими реквізитами, ніж поданий до позовної заяви договір про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 12 квітня 2023 року №23/1204-2, що свідчить про не підтвердження повноваження адвоката на представництво інтересів цієї особи в суді, у тому числі, на підписання позовної заяви.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки позов підписаний адвокатом, як представником позивача (без конкретизації саме якого) до одного відповідача із предметом оскарження Указу Президента України від 19 жовтня 2022 року № 727/2022 в частині застосування санкцій до них (в межах однієї позовної заяви), останню слід повернути на виконання вищенаведених вимог процесуального закону, особі, яка її подала як таку, що підписано особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 25.03.2020 у справі № 9901/588/19 (провадження № 11-47заі20), яка стосується застосування частини шостої статті 169 КАС України, позовна заява повертається колегіальним складом суду, визначеним за результатами автоматизованого розподілу справи.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації права на захист.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 19 жовтня 2022 року № 727/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (в частині), повернути особі, яка її подала.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Судді І.А. Васильєва
І.В. Дашутін
С.С. Пасічник
В.В. Хохуляк
О.О. Шишов