05 липня 2023 року м. Дніпросправа № 160/8143/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Прокопчук Т.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року (суддя Рянська В.В.) про повернення позовної заяви у справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та звернення стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось з позовом до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та звернення стягнення податкового боргу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було зазначено про недоліки позовної заяви, а викладено висновки щодо суті позовних вимог, надано оцінку доказам.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ч. 2 ст.312 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, зазначив, що в ухвалі від 24.04.2023 було зазначено перелік документів, які необхідно подати до суду в порядку усунення недоліків позовної заяви та вказано недоліки позовної заяви, для усунення яких позивачу було надано достатній строк, однак, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху було виконано не в повному обсязі.
Суд першої інстанції зазначив, що у позовній заяві, поданій в порядку усунення недоліків, зміст позовних вимог позивачем не конкретизовано. Позивач у змісті позовних вимог, як і в первинно поданій позовній заяві, не зазначив, у чому полягає оскаржувана бездіяльність Дніпровської міської ради.
Також судом було зазначено, що до заяви представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, яка надійшла 04.05.2023 через систему «Електронний суд» додано непридатні до читання копії документів із зазначенням у заяві про повторне надання доказів, а також, що сканування першої податкової вимоги від 14.03.2007 № 17305 та другої податкової вимоги від 20.04.2007 № 2/431 з огляду на їх стан у зв'язку з тривалим строком зберігання є досить проблематичним.
Колегія суддів зазначає наступне.
Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Такі вимоги визначені статтею 160 КАС України.
Згідно приписів цієї норми процесуального законодавства, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
За правилами, встановленими частиною 4 статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб'єктивною.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Виходячи з викладеного, підставою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі частини 4 статті 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Частинами 1 та 4 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
Частинами 4, 5 статті 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 1 статті 80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з частиною 3 статті 80 КАС України про витребування доказів з власної ініціативи або за клопотанням учасника справи, суд постановляє ухвалу.
З урахуванням зазначеного, а також з метою з'ясування всіх обставин у справі, суд може витребувати докази, які мають значення для справи. При цьому суд повинен вказувати, які саме докази необхідно надати.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суд обмежений процесуальними можливостями з'ясувати, чи дійсно у позивача відсутні докази чи має місце зловживання процесуальними правами.
Позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг доказів, що потрібно долучити до позовної заяви і якими підтверджуються позовні вимоги. Не долучення до позовної заяви окремих доказів не може бути перешкодою у судовому захисті.
Таким чином, перекладання обов'язку, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі щодо надання доказів на позивача є передчасним та необґрунтованим.
Щодо формулювання позовних вимог позивачем.
Судом першої інстанції було зазначено, що позивач у змісті позовних вимог, як і в первинно поданій позовній заяві, не зазначив, у чому полягає оскаржувана бездіяльність Дніпровської міської ради.
В уточненій позовній заяві позивачем було зазначено, що Дніпровською міською радою не повідомлено ГУ ДПС у Дніпропетровській області про прийняття будь-якого рішення, що сприятиме погашенню заборгованості, що позивач вважає проявом бездіяльності.
Таким чином, вказаний недолік позовної заяви є надто формалізованими, а тому не може бути достатньою підставою для позбавлення позивача права на звернення до суду з позовом.
Колегія суддів зазначає, що на стадії прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі суд позбавлений можливості надати оцінку тим чи іншим доказам, з'ясувати їх достатність для вирішення справи, їх належність та допустимість, а також надавати оцінку позовним вимогам, тому повернення позовної заяви з підстав ненадання тих чи інших доказів, не можна визнати обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 315, 320, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року про повернення позовної заяви у справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та звернення стягнення податкового боргу скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Постанова у повному обсязі складена 05 липня 2023 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.І. Малиш
суддя Т.С. Прокопчук