04 липня 2023 року Чернігів Справа № 620/1953/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій щодо не здійснення перерахунку та виплати доплати до пенсії відповідно до частини 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за понаднормовий стаж роботи із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії з 01.12.2018, збільшивши пенсію на 1 відсоток заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, але не більше 75 відсотків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3, на нього розповсюджується дія статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому перерахунок пенсії повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж 20 років для призначення пенсії шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних недоліків з моменту отримання ухвали.
Ухвалою суду від 12.04.2023 позовна заява в частині вимог щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії на підставі ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.12.2018 по 13.08.2022 повернута позивачу.
Ухвалою суду від 12.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач ухвалу суду разом із позовною заявою та доданими документами отримав 14.04.2023, правом подання відзиву не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988-1990 роках категорії 3 серії НОМЕР_1 , видане 15.11.1992 (а.с. 10).
Також позивачу призначена пенсія за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та додаткову пенсію, як особі, яка віднесена до 3 категорії ЧАЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 11).
31.01.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 14).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 06.03.2020 відмовлено в такому перерахунку та роз'яснено, що частина друга статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 15).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Предметом спору у цій справі є перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років.
Так, згідно із частиною другою статті 56 Закону право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
З викладеного слідує, що з прийняттям Закону України № 2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв'язку зі змінами, Закон пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений частиною другою статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із частиною 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп ? Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Із розпорядження про призначення/перерахунок пенсії вбачається, що розмір пенсії за віком позивача обраховано як 18845,73*0,42917, що дає підстави для висновку проте, що позивач отримує пенсію за віком на умовах частини першої Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах ч. 2 ст. 27 Закону №1058-IV, а залишився на пенсії за віком на умовах ч. 1 ст. 27 Закону №1058-IV, відповідач у зв'язку із зміною правового регулювання спірних правовідносин правомірно відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії, передбаченого положеннями ч. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ.
Зазначене кореспондується із висновком Європейського Суду у справі «Великода проти України», в якому суд дійшов висновку, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому. Суд у цьому рішенні констатував, що подальша дія судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати, були внесені зміни.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 23.10.2019 у справі № 809/627/18, від 29.08.2022 у справі № 300/1390/19, від 12.12.2022 у справі № 280/656/20.
При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на постанови Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 565/1270/17, від 03.03.2018 у справі № 565/798/17, від 05.09.2018 у справі № 708/818/17, від 26.10.2018 у справі № 565/606/17, від 17.04.2019 у справі № 565/939/17, від 21.02.2019 у справі № 565/1071/17, від 20.10.2022 у справі № 694/445/14-а, оскільки у вказаних судових рішеннях надано аналіз правовідносин до внесення змін Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити задоволенню не підлягають.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.
Дата складення повного рішення суду - 04.07.2023.
Суддя Ю. О. Скалозуб