04 липня 2023 року Справа № 280/4729/23 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 6)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
29.06.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування з 17.04.2022 та невиплати ОСОБА_1 належного грошового забезпечення солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884;
зобов'язати Міністерство оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 нараховувати та виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 з 17.04.2022.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Згідно з ч.2 ст.171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч.4 ст. 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до п.2 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Згідно з пунктів 2-5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 (Положення №41), ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України.
В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1).
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Пункт 12 Положення №41 закріплює обов'язкові реквізити ордера, зокрема згідно підпункту 12.4 вказаного пункту ордер містить назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Таким чином, ордер має містити чітку назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, зокрема, конкретну назву суду.
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №9901/847/18 сформульовано висновок про те, що з огляду на підпункт 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/939/18 вказано, що на підставі підпункту 15.4 пункту 15 Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
При цьому, в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу.
Отже, якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в справі № 911/2636/19 постанова від 17 серпня 2020 року.
Судом встановлено, що позовна заява від імені ОСОБА_1 подана та підписана адвокатом Стариченко М.П.
На підтвердження повноважень адвоката до позовної заяви додано: ордер серії АР № 1110902 від 13.04.2023. При цьому, в ордері зазначено, що адвокат Стариченко М.П. надає правову допомогу ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги /доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги б/н від 18.08.2022 "у Заводський РТЦК та СП, військова частина НОМЕР_1 , органах ДРАЦС на території України, судах усіх інстанцій».
Таким чином, суд приходить до висновку, що ордер на надання правової допомоги серії АР № 1110902 від 13.04.2023 року не містить назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу.
З вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що до позову не додано документу, що підтверджує повноваження адвоката представляти інтереси позивача в Запорізькому окружному адміністративному суді, таких як довіреність або ордер, видані відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, провадження №11-44заі19, від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, провадження №11-1521заі18, в ухвалі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №620/4113/18, адміністративне провадження №К/9901/20184/19.
Відповідно до п. 3 ч. 4ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Одночасно суд зазначає, що повернення судом позовної заяви, з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені та можливість повторного звернення до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеною в ухвалі від 11.01.2019 у справі №820/3119/18 адміністративне провадження №К/9901/119/19.
Згідно з ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 6) - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її підписання.
Суддя О.В.Конишева