про забезпечення позову
05 липня 2023 рокум. Ужгород№ 260/5497/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Олійника Романа Богдановича до Ужгородської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення, -
30 червня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника - адвоката Олійника Романа Богдановича (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 33А, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Ужгородської міської ради Закарпатської області (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924), яким просить: "1. Визнати протиправним та нечинним рішення L сесії Ужгородської міської ради VII скликання № 2055 від 23 липня 2020 року "Про затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушанською, Олександра Радищева та Слов'янською набережною" в частині затвердження детального плану території, що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 за адресою: АДРЕСА_2 , що була утворена в результаті об'єднання земельної ділянки кадастровий помер 2110100000:17:001:0018 (адреса ділянки: АДРЕСА_2 (пп. 5/5)), земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0031 (адреса ділянки: АДРЕСА_2 ) та земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0039 (адреса ділянки: АДРЕСА_2 ); 2. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Цією ю ж ухвалою було залучено до участі в даній справі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
04 липня 2023 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, відповідно до якої просив: "1. Заборонити ОСОБА_2 виконувати будь-які види будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 за адресою: АДРЕСА_2 в до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі; 2. Заборонити Управлінню містобудування та архітектури Ужгородської міської ради надавати містобудівні умови і обмеження або будівельний паспорт забудови земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 за адресою: АДРЕСА_2 ; 3. Заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України га її структурним підрозділам, посадовим та службовим особам, органам державного архітектурно-будівельного контролю та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо надання та реєстрації дозвільних документів на виконання будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 за адресою: АДРЕСА_2 в до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.".
Заявлене клопотання аргументує тим, що на суміжній із позивачем земельній ділянці, а саме з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 за адресою: АДРЕСА_2 (до об'єднання це були три земельній ділянки: кадастровий номер 2110100000:17:001:0018 (адреса ділянки за даними ДЗК: АДРЕСА_2 (пп. 5/5)), кадастровий помер 2110100000:17:001:0031 (адреса ділянки за даними ДЗК: Закарпатська область, Ужгород, набережна Слов'янська), кадастровий номер 2110100000:17:001:0039 (адреса ділянки за даними ДЗК: Закарпатська область, Ужгород, набережна Слов'янська набережна, 17в) розпочались активні будівельні роботи (проводяться земельні роботи та риття котловану). В той же час, при оскаржуваного прийнятті рішення L сесії Ужгородської міської ради VII скликання № 2055 від 23 липня 2020 року процедура громадських слухань та відповідно підставою для визнання відповідного рішення протиправним. Представник зазначає, що при розробці детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушапською (Перемоги), ОСОБА_3 та Слов'янською набережною, не були враховані вимоги чинного законодавства щодо встановлення охоронних та санітарно-захисних зон вздовж водопровідних і каналізаційних мереж. Окрім того, факт здійснення будівельних робіт на відповідній земельній ділянці без наявності дозвільних документів підтверджується також кримінальним провадженням № 12023078030000427 внесеним до ЄРДР 17 травня 2023 року по статті 356 КК України (самоправство) у зв'язку із незаконними діями гр. ОСОБА_2 .. При цьому, продовження будівельних робіт на відповідній земельній ділянці і розміщення будівлі в межах охоронної зони каналізаційної та водопровідної мереж, може мати серйозні негативні наслідки, зокрема: пошкодження інженерних мереж. Розміщення будівлі на каналізаційній та водопровідній мережі може призвести до проривів, руйнування трубопроводів та витоків, що загрожує нормальному функціонуванню систем централізованого водопостачання та каналізації; відсутність послуг водопостачання; небезпека аварійних ситуацій; Екологічна та санітарно-епідеміологічна катастрофа. А тому з метою захисту прав та інтересів позивача необхідно застосувати заходи забезпечення позову до вирішення даної справи по суті.
Статтею 154 частиною 1 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження за відсутності учасників справи.
У зв'язку із наведеним, на підставі статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву, дослідивши необхідні для розгляду заяви, матеріали адміністративної справи, суд вважає, що така підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 150 частини 1 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із статтею 150 КАС України, її частиною 2, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Судом встановлено, позивач звернувся із даним позовом про визнання протиправним та нечинним рішення L сесії Ужгородської міської ради VII скликання № 2055 від 23 липня 2020 року "Про затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушанською, Олександра Радищева та Слов'янською набережною" в частині затвердження детального плану території, що стосується земельної ділянці з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 за адресою: АДРЕСА_2 , що була утворена в результаті об'єднання земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0018 (адреса ділянки: АДРЕСА_3 ), земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0031 (адреса ділянки: АДРЕСА_2 ) та земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0039 (адреса ділянки: АДРЕСА_2 ).
Позовні вимоги гуртуються на тому, що на суміжній із позивачем земельній ділянці, а саме з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 за адресою: АДРЕСА_2 (до об'єднання три земельній ділянки: кадастровий номер 2110100000:17:001:0018 (адреса ділянки за даними ДЗК: АДРЕСА_2 (пн. 5/5)), кадастровий помер 2110100000:17:001:0031 (адреса ділянки за даними ДЗК: Закарпатська область, Ужгород, набережна Слов'янська), кадастровий номер 2110100000:17:001:0039 (адреса ділянки за даними ДЗК: АДРЕСА_2 ) розпочались активні будівельні роботи.
Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру власником земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 за адресою: АДРЕСА_2 в є ОСОБА_2 .
Таким чином, оскільки спірне рішення оскаржується саме у частині затвердження детального плану території, що стосується забудови території земельної ділянці з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 то забезпечення позову у спосіб вказаний позивачем, безпосередньо пов'язаний з предметом спору.
Відповідно до статті 1 пункту 3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
Відповідно до статті 19 частини 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Відповідно до статті 1 частини 1 пункту 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно зі статтею 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" фізична або юридична особа фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні.
Таким чином, отримання забудовником містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, на підставі детального плану, наддасть можливість розпочати будівництво.
Згідно протоколу обстеження об'єкту будівництва по Слов'янській наб., 17в в м. Ужгород, робочою комісією Ужгородської міської ради встановлено, що з огляду на виконані роботи з розриття ґрунту забудовником можливо не буде дотримано охоронні зони та/або безпосередньо пошкоджено загальноміські інженерні мережі, у разі порушення яких, можливі суттєві негативні наслідки навколишнього природного середовища, порушення безпеки та нанесення збитків громаді м. Ужгород.
Враховуючи вищевказане, незалежно від того який саме об'єкт мас намір збудувати ОСОБА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490, і, відповідно, незалежно від того який дозвільний документ він буде отримувати ці документи будуть базуватися на будівельному паспорті або на містобудівних умовах і обмеженнях, які в свою чергу мають видаватися на підставі містобудівної документації на місцевому рівні, якою в даному випадку є оскаржуваний детальний план.
А це в свою чергу означає, що спосіб забезпечення як заборона щодо надання та реєстрації дозвільних документів на виконання будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490, безпосередньо пов'язаний з предметом спору, оскільки рішення про затвердження детального плану оскаржується саме у частині затвердження детального плану території, що стосується території земельної ділянці з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490.
Відповідно до статті 37 частини 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що за наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
Таким чином, дозвіл на виконання будівельних робіт надає замовнику та генеральному підряднику чи підряднику право на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на відповідних об'єктах будівництва, в тому числі і на вчинення будь-яких дій у межах будівельного майданчика, а тому суд вважає обґрунтованими посилання позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до реалізації запланованого проекту будівництва на відповідній земельній ділянці, що, в свою чергу, повністю знівелює можливість захисту прав і інтересів держави у випадку прийняття судом рішення про задоволення його позову.
Крім того, звертається увага, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Таким чином, під час дії воєнного стану, орган державного архітектурно-будівельного контролю позбавлений можливості здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного контролю та проводити позапланову перевірку на об'єкті будівництва.
Також зазначається, що в разі реалізації проекту будівництва до завершення розгляду справи, можливе проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за третіми особами (фізичними та юридичними особами), які в даних правовідносинах можуть виступатимуть добросовісними набувачами, що також може призвести до того, що ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів стане неможливим.
До того ж, вжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого становища та дозволить уникнути негативних наслідків, таких як руйнація прилеглих будинків та споруд.
Таким чином, суд вважає, що, в даному випадку, шкода від зупинення виконання будівельних робіт буде значно меншою.
При цьому, фінансові права забудовника можуть зазнати ще більших порушень у разі продовження будівництва з порушеннями будівельних норм та стандартів. Аналогічна думка міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18.
Проаналізувавши мотиви, якими представник позивача обґрунтовує подану заву, суд дійшов висновку про наявність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Судом оцінюються виключно ймовірні наслідки та ризики забезпечувальних заходів за встановлених обставин. Отже, ключовим аспектом в цьому є ймовірність спричинення невиправданої шкоди за відсутністю вагових підстав для сумнівів у неправомірній поведінці. При цьому, ризики майнових наслідків однобічно несуть усі учасники справи, в тому числі й у разі задоволення даного позову, що з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, вбачається неспівмірним з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті заборони відповідачеві та іншим особами здійснювати певні дії.
Відповідно до статті 151 частин 1 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У зв'язку із зазначеним вище виснується наявність підстав для забезпечення позову, не вжиття заходів забезпечення позову може бути заподіяна шкода правам та інтересам учасників.
При цьому, суд звертає увагу, що розгляд клопотання про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Статтею 154 частиною 4 КАС України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб про який просить позивач, не є фактичним вирішенням справи по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 150-154, 180, 243, 248 КАС України, суд -
Заяву представника позивача - Олійника Романа Богдановича про забезпечення адміністративного позову - задовольнити.
Заборонити ОСОБА_2 виконувати будь-які види будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 за адресою: АДРЕСА_2 в до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Заборонити Управлінню містобудування та архітектури Ужгородської міської ради надавати містобудівні умови і обмеження або будівельний паспорт забудови земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 за адресою: АДРЕСА_2 .
Заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України та її структурним підрозділам, посадовим та службовим особам, органам державного архітектурно-будівельного контролю та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо надання та реєстрації дозвільних документів на виконання будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 за адресою: АДРЕСА_2 в до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.Є. Гаврилко