28 червня 2023 року м. Ужгород№ 260/490/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача - Гнатик Р.О., Малош А.Д.;
представник відповідача - Пензов С.В., Струк Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трансгейт" до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення митної вартості товару та картки відмови, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Д-Трансгейт" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення митної вартості товару та картки відмови, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2022/000066/1 від 02.11.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305130/2022/000255 від 02.11.2022 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару - дитячі іграшки та дитяча косметика, що надійшов на адресу нашого підприємства від словацької фірми MM Tech Trade s.r.o., за митною декларацією ІМ40ДЕ №305130/2022/039492 від 02.11.2022, який ввозився на митну територію України, було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару було надано митному органу документи, які підтверджують митну вартість товару та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товару. Представник вказує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
17 лютого 2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи проти позову вказує на те, що подані до митного оформлення документи містили розбіжності в умовах поставки. Водночас, наявність розбіжностей щодо пунктів призначення може свідчити, що умови поставки застосовані некоректно, що в свою чергу призводить до сумнівів у достовірності складових митної вартості.
17.03.2023 року представником позивача подано відповідь на відзив, з якій зокрема зазначено про те, що вартість імпортованого позивачем товару вже включає в себе вартість транспортування товару, та не виокремлено витрати на транспортування товару до місця призначення. Сторони контракту погодилися співпрацювати на умовах поставки DAP. А зауваження до помилки в рахунку, а саме: "наданий до митного оформлення рахунок-фактура" №2022/10/11/03 датований 27.09.2022 року, однак декларантом в МД зазначено дату даного контракту як 11.10.2022 року" спростовується довідкою постачальника, яка надана митному органу.
17.04.2023 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якій представником вказано про те, що на умовах DAP числове значення як фактурної так і митної вартості є однаковим, однак розрахунок такого числового значення відсутній, що унеможливило його перевірку. А відтак, митним органом використано своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-яких відомостей, поданих для цілей визначення митної вартості, з метою уможливлення виконання митним органом передбаченого ст. 54 МК України обов'язку з контрою митної вартості шляхом перевірки числового значення митної вартості, тобто, перевірки розрахунку такого числового значення, що вказує на безпідставність зауважень позивача, особливо зважаючи на те, що на запит митного органу останній відмовився надати жодні документи чи можливі пояснення.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з мотивів наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив суд задовольнити позов повністю.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з мотивів наведених у письмовому відзиві на позовну заяву, просили суд відмовити позивачеві в задоволені позову повністю.
Під час розгляду справи, судом оглянуто товар, який був предметом декларування.
Заслухавши представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 11 жовтня 2022 року між компанією «MM Tech Trade s.r.o.», зареєстрованим у Словацькій Республіці, (далі - продавець) та ТОВ «Д-Трансгейт» був укладений контракт №2022/11/10 (далі - контракт).
На дану поставку продавцем був виставлений інвойс №2022/10/11/03 від 11.10.2022р. загальна сума складала 44 377,86 євро. Товар продається на умовах DAP м. Ужгород, згідно Incoterms 2010, відповідно контракту п.3.2. ціна включає вартість товару, упаковки та доставки його до митного кордону України.
02 листопада 2022 року позивачем до Закарпатської митниці було подано митну декларацію ІМ40ДЕ UA305130/2022/039492, у графах 31 якої був зазначений товар, придбаний у продавця відповідно рахунку-фактури №2022/10/11/03 від 11.10.2022р.
Відповідно до граф 20, 22 та 42 митної декларації загальна вартість товару складає 44 377,86 євро, а його поставка відбувалася на умовах DAP м. Ужгород, тобто зобов'язання щодо поставки товару взяв на себе продавець, включивши доставку у вартість товару. Митне оформлення даного вантажу проводилося на митному посту «Ужгород-вантажний», а перетин кордону відбувалося на митному посту «Тиса» (Чоп).
На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема: (0271) пакувальний лист продавця на товар №2022/10/11/03 від 11.10.2022р.; (0380) інвойс №2022/10/11/03 від 11.10.2022р.; (0730) автотранспортна накладна 312173 від 18.10.2022; (1701) акт Закарпатської митниці Держмитслужби про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA305130/2022/039492 від 02.11.2022 року; (4100) контракт №2022/11/10; (9610) копію митної декларації країни відправника №22SI00603615108450 від 26.10.2020 року.
Розглянувши подані документи для підтвердження заявленої в митній декларації ІМ40ДЕ UA305130/2022/039492 від 02 листопада 2022 року митної вартості товару, відповідач направив позивачу електронне повідомлення, у якому зазначив, що за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом із митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та невідповідності, що не дає можливості впевнитись у достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. Посилаючись на положення частини третьої статті 53 МК України, митний орган витребував від декларанта наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару: перевізні документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (коносамент, договори на перевезення, рахунки тощо); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копія митної декларації країни відправлення; інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем до митного оформлення було задекларовано за митною декларацією № UA305130/2022/039492 (далі - МД) наступні товари китайського походження:
Товар № 1: «Іграшки дитячі (ляльки), які зображують людей, включаючи частини та приладдя до них, з комбінованих матеріалів: HORSE DOLL / ЛЯЛЬКА, артикули: 686-606, торгова марка: невідома, виробник: YG TOYS», вага нетто 126 кг;
Товар № 2: «Іграшки дитячі у вигляді тварин або інших істот, крім людей, з комбінованих матеріалів: TRANSFORMER ROBOT/РОБОТ, артикули: HF111-10, торговельна марка: невідома, виробник: YG TOYS», вага нетто - 264кг;
Товар № 3: «Іграшки та моделі дитячі з умонтованим двигуном, з комбінованих матеріалів, в асортименті, торговельна марка: для артикулу WJ950-54 - WEI JIE TOY, для решти артикулів - невідома, виробник: YG TOYS», вага нетто - 2632,5кг;
Товар № 4: «Іграшки дитячі з пластмаси, для розваг, настільна гра: - PINNBAL GAMES/ПІНБОЛ артикули: CJ882202A, торговельна марка: CHENG JUN, виробник: YG TOYS», вага нетто - 280 кг;
Товар № 5: «Косметичні препарати: дитячі косметичні набори декоративної косметики, з комбінованих матеріалів, в асортименті, торгова марка: невідома, виробник: YG TOYS», вага нетто - 1440 кг;
Товар № 6: «Косметичні препарати: дитячі косметичні засоби для макіяжу очей, в асортименті, торгова марка: невідома, виробник: YG TOYS», вага нетто - 3279 кг.
02 листопада 2022 року Закарпатська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийняла рішення про коригування заявленої митної вартості товару №UA305000/2022/000066/1.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно частин першої, третьої та четвертої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має, зокрема, право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до наданих до митного оформлення документів судом встановлено, що товари переміщувалися в межах посередницького контракту №2022/11/10 від 11 жовтня 2022 року (далі - Контракт) з фірмою MM TECH TRADE S.R.O. (Словаччина). Країною відправлення є Китай, фірма відправник - Yuanguang International Co. Limited (Китай).
Відповідно до розділу 3 Контракту, поставка товару здійснюється мультимодальним (комбінованим) перевезенням на умовах DAP-Ужгород згідно з міжнародними правилами Інкотермс 2010, якщо інше не вказано в супровідних документах .
Згідно поданого до митного оформлення інвойсу № 2022/10/27/06 умови поставки - DAP Чоп. Умови поставки DAP Чоп зазначені і в гр.20 митної декларації (а.с. 35)
Отже, всупереч доводам позивача, який вказує Виключно на умови постави DAP Ужгород, у поданих до митного оформлення документах містились розбіжності в умовах поставки.
Наявність розбіжностей щодо пунктів призначення свідчить, що умови поставки застосовані не коректно, що в свою чергу призводить до сумнівів у достовірності складових митної вартості (зокрема включення до фактурної/митної вартості витрат на перевезення).
Так як товар переміщувався від Відправника у морському контейнері (BEAU511530-8), посилання на номер якого зазначено в автотранспортній накладній CMR №312173 від 18.10.2022, то має місце морський фрахт контейнера з Китаю до порту Копер (Словенія) з перевантаженням на вантажний автомобіль, про що вказує CMR.
Задекларована країна відправлення - Китай. При цьому, з перевізних документів декларантом надано тільки автотранспортну накладну. Коносамент (документ про морське перевезення), який містить відмітки про пункт відправлення в Китаї та умови оплати морського фрахту та портових витрат, до митного оформлення не надано, хоча така можливість й передбачена пунктом 11.1 Контракту, у зв'язку з чим пункт відправлення невідомий.
Вказане унеможливлює для митного органу упевнитися в достовірності заявленої митної вартості та включення до неї всіх витрат у повному обсязі (зокрема, витрат на транспортування).
У графі 16 CMR «Перевізник» наявний відтиск штампу українського перевізника, що зважаючи на те, що продавець є іноземною фірмою, а умови поставки «DAP (поставка в місці)» передбачають обов'язок саме продавця за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення, вказує на те, що для підтвердження достовірності декларування транспортних витрат саме продавцем (а не покупцем) необхідне надання також і договору (рахунку) на перевезення укладеного між продавцем та перевізником.
Отже, митному органу були подані неповні відомості щодо умов поставки, що вказує на обґрунтованість сумнівів митного органу у достовірності як заявлених складових митної вартості так і безпосередньо ціни, що фактично сплачена чи підлягає сплаті на таких договірних умовах.
Відповідно до пункту 5.2 Контракту, «оплата за партію товару, що поставляється по цьому Контракту проводиться шляхом попередньої оплати або після отримання товару, банківським переказом грошових коштів на рахунок Продавцем протягом 30 днів з моменту перетинання товаром митного кордону України (якщо інше не передбачено додатком). Датою перетину є дата, зазначена на митному штемпелі».
Судом встановлено, що наданий до митного оформлення рахунок-фактура №2022/10/11/03 від 27 вересня 2022 року передбачає банківський переказ, однак не вказано дату коли цей переказ повинен бути здійснений. Додаток до контракту до митного оформлення не надано.
Дане може свідчити про наявність попередньої оплати за товар, та, відповідно, наявність платіжного доручення, яке до митного оформлення не надано, що може бути порушенням вимог пункту 4 частини другої статті 53 Митного кодексу України (документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару).
Позивач посилаючись на пункт 5.2 Контракту упускає можливість попередньої оплати, передбаченим цим пунктом Контракту.
Аналогічне твердження наводиться позивачем стосовно ціни Контракту. Зокрема, в позовної заяви позивач зазначив, що ціна включає вартість товару, упаковки та доставки його до митного кордону. Однак, всупереч ствердженню позивача, перелічені ним умови в тексті Контракту відсутні.
Окрім вищевикладеного, подані до митного оформлення документи містили розбіжності щодо опису товару, зокрема торговельних марок.
Так, заявлена в МД інформація про торговельні марки товарів суперечить відомостям з інвойса та пакувального листа. Зокрема, згідно з інвойсом та пакувальним листом, торговельною маркою всіх заявлених товарів є «YGTOYS», а виробником - YG TOYS. Однак, декларантом у деяких випадках за наявності зазначеної в документах торговельної марки в МД вона зазначена як невідома (і це в переважній більшості випадків), а в інших випадках вказані різні торговельні марки, які в товаросупровідних документах взагалі відсутні (зокрема, торговельні марки WEI JIE TOY в товарі № З, CHENG JUN в товарі № 4, LOVE DEER та IGOODCO в товарі №6).
Недостовірність інформації щодо виробника та торгівельної марки, яка зазначена в поданому до митного оформлення інвойсі та пакувальному листі, підтверджена під час здійснення митного огляду, про що складено акт митного огляду від 02.11.2022 року.
Отже, в результаті митного огляду ще більше поглибили обґрунтований сумнів митного органу в достовірності заявленої митної вартості та поданих до митного оформлення документів, передбачених для її підтвердження.
Викладене вище вказує на те, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар, а також відомостей щодо складових митної вартості, у зв'язку з чим, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України митним органом було здійснено запит додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: перевізні документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (коносамент, договори на перевезення, рахунки тощо); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копія митної декларації країни відправлення; інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.
Також, відповідно до частини п'ятої статті 55 Митного кодексу України декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Натомість, жодних пояснень чи запитуваних додаткових документів декларантом надано не було, право на проведення консультації з митним органом відповідно до частини п'ятої статті 55 Митного кодексу України декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було.
Таким чином, митним органом відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару № UA305000/2022/000066/1 від 02 листопада 2022 року за наступних підстав:
1) подані декларантом до митного оформлення документи, відповідно до умов, зазначених у статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар, а також відомостей щодо складових митної вартості;
2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості;
3) неподання декларантом додаткових документів на запит митного органу у відповідності з положеннями статті 53 МКУ.
При цьому метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини - другої ст.58 Митного кодексу України, оскільки в наданих до митного оформлення документах наявні розбіжності та відсутні всі відомості щодо складових митної вартості.
Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 26 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 Митного кодексу України.
Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів.
Відповідно до ст.64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю відповідної інформації.
При визначенні числового значення митної вартості товарів за основу взята раніше визнана митними органами митна вартість аналогічних товарів за наступними МД, в еквіваленті валюти контракту оцінюваних товарів та за курсом валюти станом на день подання МД на оцінювані товари:
товар № 2 - 5,59 Євро/кг (МД UA305110/2022/016635 від 26.09.2022, товар №2, умови поставки DAP);
товар № 3 - 5,59 Євро/кг (МД UA305110/2022/016635 від 26.09.2022, товар №5, умови поставки DAP);
товар № 5 - 12,12 Євро/кг (МД UA209170/2022/079249 від 07.10.2022, товар № 5, умови поставки СРТ);
товар № 6 - 12,12 Євро/кг (МД UA100100/2022/040075 від 20.10.2022, товар № 1, умови поставки CFR).
Згідно вимог статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до приписів ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно частин першої, третьої та четвертої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно частиною п'ятою ст. 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має, зокрема, право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до приписів частин першої та третьої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення; у разі якщо документи, подані декларантом, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, в даній справі витребовування додаткових документів та вжиття додаткових заходів щодо контролю задекларованої митної вартості, було обумовлено тим, що документи, подані декларантом, містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Так, подані декларантом до митного оформлення основні документи, відповідно до умов, зазначених у статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар, а також відомостей щодо складових митної вартості.
Зокрема розбіжності в умовах поставки (в контракті - DAP Ужгород, в інвойсі, МД та декларації митної вартості (ДМВ) - DAP Чоп). Якщо інше не обумовлено в контракті, наявність розбіжностей щодо пунктів призначення може свідчити, що умови поставки застосовані не коректно, що в свою чергу призводить до сумнівів у достовірності складових митної вартості (зокрема включення до фактурної/митної вартості витрат на перевезення); в автотранспортній накладній (CMR) наявний відтиск штампу українського перевізника, що може суперечити умовам поставки «DAP (поставка в місці)», відповідно до яких продавець (а не покупець) зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення. Вказане може свідчити про не включення понесених покупцем транспортних витрат до митної вартості товару, а відсутність підтверджуючих документів не дозволяє упевнитися в зворотньому; рахунок-фактура №2022/10/11/03 від 27.09.2022 передбачає банківський переказ, однак не вказано дату сплати. Водночас, Контрактом передбачено оплату за товар як передплатою так і післяплатою. Додаток до контракту (якій міг передбачати щось інше) до митного оформлення не надано. Вказане може свідчити про наявність попередньої оплати за товар, та, відповідно, наявність платіжного доручення, яке до митного оформлення не надано, що може бути порушенням вимог пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ; наданий до митного оформлення рахунок-фактура №2022/10/11/03 датований 27.09.2022, однак декларантом в МД зазначено дату даного документу як 11.10.2022. Водночас, Контракт укладено 11.10.2022, з чого випливає, що рахунок був виставлений за 14 днів до підписання контракту. Жодні підписи або штампи продавця товару у відповідних графах рахунка-фактури відсутні; заявлена в МД інформація про торговельні марки товарів суперечить відомостям з інвойса та пакувального листа. Зокрема, згідно з інвойсом та пакувальним листом, торговельною маркою всіх заявлених товарів є «YGTOYS», а виробником - YG TOYS. Однак, декларантом у деяких випадках за наявності зазначеної в документах торговельної марки в МД вона зазначена як невідома (і це в переважній більшості випадків), а в інших випадках - вказані різні торговельні марки, які в товаросупровідних документах взагалі відсутні (зокрема, торговельні марки WEI JIE TOY в товарі № З, CHENG J UN в товарі № 4, LOVE DEER та IGOODCO в товарі №6).
Отже, сумніви митного органу та підстави для запиту додаткових документів згідно з вимогами ст.53 Митного кодексу України є належним чином обґрунтованими, перелік запитуваних документів є мінімально необхідним з огляду на обставини зовнішньоекономічної операції та виявлені розбіжності. Жодних зайвих чи непередбачених статтею 53 Митного кодексу України документів від декларанта не витребовувалось.
Водночас, судом встановлено, що декларантом не було подано додаткових документів на запит митного органу у відповідності з положеннями статті 53 Митного кодексу України.
Так, декларантом не зроблено навіть спроби спростувати хоч які-небудь виявлені митним органом недоліки шляхом надання письмових роз'яснень чи документальних підтверджень. Зокрема, судом також встановлено, що запит про надання додаткових документів було направлено митним органом 02 листопада 2022 року о 13:15 і цього ж дня о 13:45 декларантом надано лист-відповідь з текстом «Повідомляємо, що всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість надані. Інших документів надати не можемо у зв'язку з їх відсутністю».
Зазначені обставини вказують, на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст. 58 Митного кодексу України в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Так, відповідно до частини другої ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини першої ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 57 Митного кодексу України , визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); д) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише в разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно; у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Таким чином, на підставі наведених норм Митного кодексу України, у зв'язку із наявністю розбіжностей в поданих декларантом документах та непідтвердженням використаних декларантом відомостей, неподанням запрошуваних документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, заявлена декларантом митна вартість не була визнана.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) "Оцінка товару для митних цілей" та Угода про застосування статті VII ГАТТ.
Відповідно до пункту 2(a) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.
Відповідно до пункту 2(b) статті під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.
Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.
Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (а) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на аналогічний товар.
Правомірність вищевказаних дій митниці підтверджується правовою позицією Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 по справі №809/1557/17, від 10.06.2020 по справі №1.380.2019.004752, від 28.09.2020 по справі №520/2133/19, від 10.04.2020 по справі №822/2806/15, від 18.05.2022 по справі №620/1735/20, від 13.05.2022 по справі №140/1979/21 наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для запиту додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.
Відповідно до частини другої ст. 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів у тому числі має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з нормами наказу Мінфіну від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження Форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - ЄАІС) у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу), зазначається докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Тобто, у випадку посилання на використання цінової бази ЄАІС у Рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 - за методами визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних (стаття 59 Митного кодексу України) або аналогічних (стаття 60 Митного кодексу України) товарів, необхідно навести пояснення (якщо є така необхідність, оскільки можуть бути повністю ідентичні товари та ідентичні комерційні умови) щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо. Наведення таких пояснень (за необхідності) обумовлено саме вимогами статей 59 та 60 Митного кодексу України і вимагається виключно при коригуванні митної вартості за методами відповідно до положень статей 59 та 60.
Водночас, стаття 64 Митного кодексу України не містить імперативних вимог про обов'язкове коригування на обсяг партії товарів, умови поставки, комерційні умови тощо. У зв'язку з чим, при застосуванні резервного методу зазначається тільки докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Обрана для порівняння (для оцінюваних товарів №2 та №3) МД UА305110/2022/016635 від 26.09.2022 оформлена на аналогічні товари «іграшки дитячі» китайського походження від ідентичного виробника на умовах поставки ОАР Ужгород, митна вартість товарів визначена за резервним методом. При цьому, дана МД декларувалась тим же декларантом для того ж імпортера, що й оцінювані товари.
Обрана для порівняння (для оцінюваного товару № 5) МД UА209170/2022/079249 від 07.10.2022 оформлена на аналогічні товари «набір дитячої косметики» китайського походження на умовах поставки СРТ Львів, митна вартість товарів визначена за першим (основним) методом.
Обрана для порівняння (для оцінюваного товару № 6) МД UА100100/2022/040075 від 20.10.2022 оформлена на аналогічні товари «набір тіней для повік з аплікатором дитячий» китайського походження на умовах поставки СРЯ Константа (Румунія), митна вартість товарів визначена за резервним методом, що у повній мірі нівелює дану відмінність в умовах поставки.
Зазначені вище товари (як оцінювані, так і ті, що використані для порівняння) є однаковими за своїм призначенням (дитячі іграшки та дитяча косметика), походженням з Китаю, схожого цінового рівня (недорогі китайські дитячі іграшки бюджетного сегменту), що робить їх у повній мірі комерційно взаємозамінними.
Таким чином, зазначена в рішенні інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за резервним методом, є цілком достатніми, релевантними та не потребують додаткових роз'яснень.
З урахуванням викладеного вище, численні посилання позивача у позовній заяві на недотримання митним органом вимог статей 59 та 60 Митного кодексу України є такими, що не стосуються справи, оскільки митним органом при коригуванні митної вартості застосовано резервний метод відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України з дотриманням її вимог у повній мірі.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку що відповідач діяв в межах чинного законодавства та правомірно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2022/000066/1 від 02 листопада 2022 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305130/2022/000255 від 02 листопада 2022 року, а тому підстав для їх визнання протиправними та скасування суд не вбачає.
За результатом всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Д-Трансгейт» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Трансгейт" до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення митної вартості товару та картки відмови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 05 липня 2023 року.
СуддяС.А. Гебеш