05 липня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/2951-б/23
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка Віталій Володимирович, розглянувши матеріали
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Чернівці
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
03.07.2023 через систему “Електронний суд” до Господарського суду Чернівецької області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість у розмірі приблизно 558893,23 грн, керуючим реструктуризацією просить призначити арбітражного керуючого Белінську Н.О.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023, заяву передано на розгляд судді Дутці В.В.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відновлення платоспроможності фізичної особи урегульовано у Книзі четвертій Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч.1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76 - 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
У даному випадку заявник навів підстави, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначив суми грошових вимог за правочинами, копії яких частково не додані до матеріалів справи, тобто не підтвердив належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність. Наведене, в свою чергу, унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Частина 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства містить перелік документів, що додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник стверджує, що ним не надано належних доказів в частині (всіх копій договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором, через їх відсутність або втрату.
Судом не може бути прийнято до уваги посилання заявника на втрату чи відсутність первинних документів на підтвердження підстав виникнення зобов'язань та їх розміру, оскільки заявник не позбавлений права звернутися до відповідних фінансових установ з метою отримання відповідних документів, які стосуються його прав та обов'язків.
Разом з тим, суд звертає увагу, що наявність лише договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, а надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій від 09.06.2023 не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів з диференціацією його на складові частини (основний борг, штраф, пеня), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
У постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №915/36/20 висловлено позицію, за якою на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
Суд звертає увагу заявника на правову позицію Верховного Суду у справі №917/1604/21 від 16.11.2022 про недостатність подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, яким являється роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій, без додавання інших документів, зокрема для належного підтвердження розміру та структури заборгованості цього боржника.
Відсутність доказів наявності первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості позбавляє суд можливості надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку п.2 ч. 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Крім того, відповідно до ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Частиною 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 гривень.
Таким чином, станом на дату звернення заявника із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність розмір авансування винагороди керуючому становить 40260,00 гривень. Судом встановлено, що заявником сплачено на депозитний рахунок суду лише 7989,00 грн для авансування винагороди арбітражному керуючому, відповідно до квитанції від 24.03.2023; від 14.08.2022; від 09.12.2022, від 27.09.2022, від 10.12.2022, Відтак, заявнику належить доплатити 32271,00 грн (40260,00 - 7989,00).
Положеннями ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Закон містить імперативну однозначну вказівку на те, що цей доказ додається до заяви, і не містить будь-яких альтернативних варіантів поведінки заявника чи й будь-яких пільг. Відповідно до ст.19 Конституції України суд має діяти "лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Натомість, заявник, посилаючись на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20, додав до заяви про неплатоспроможність, зокрема заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. б/н б/д про участь у справі про неплатоспроможність заявника; договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 12.08.2022.
Інститут авансування винагороди арбітражному керуючому є гарантією права учасника справи про банкрутство (керуючого реструктуризацією) на отримання ним грошової винагороди за виконання наданих йому повноважень. Обов'язок здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому є безумовним, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 23.11.2020 у справі №922/1734/20, від 19.11.2020 у справі № 927/203/20, від 17.02.2021 у справі №927/166/20).
У п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/726/20 від 19.11.2020, на який посилається заявник як на підставу можливості альтернативного врегулювання питання авансування, зазначено, що боржник не позбавлений можливості укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Відтак, допускається можливість мирного врегулювання між боржником та арбітражним керуючим в питанні авансування грошової винагороди, однак така можливість ставиться у залежність від наявності у боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначив, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів. Таким чином, суду необхідно встановити наявність у боржника майна, яке може бути реалізоване у справі, та за рахунок якого можливо оплатити грошову винагороду керуючому реструктуризацією за три перших місяці.
Суд вважає, що у заявника відсутня спроможність мирного врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого шляхом укладення відповідного договору, оскільки судом встановлено, що у боржника відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, яке могло б бути реалізоване у справі про неплатоспроможність, про що боржником особисто зазначено у заяві про відкриття провадження у справі та підтверджено відповідними довідками.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, до заяви додаються відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях. До заяви додано інформацію про наявні відкриті рахунки боржника та залишок коштів на них, однак не додано відомостей про електронні гаманці боржника із зазначенням сум грошових коштів в електронних гаманцях у разі їх наявності.
Згідно ч.3 ст.37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
У відповідності до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом 5-ти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановлює спосіб і строк усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо ж позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення вказаних у ній недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Заявнику у строк протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали усунути названі недоліки, шляхом подання до Господарського суду Чернівецької області:
- доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в сумі 32271,00 грн;
- первинних документів (усі договори, квитанції, банківські виписки тощо), що підтверджують суми грошових зобов'язань (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором щодо АТ “ПУМБ”, АТ “А-Банк”, АТ “Альфа Банк”, АТ КБ “Приватбанк”, АТ “Універсал Банк”.
- відомостей про електронні гаманці боржника із зазначенням сум грошових коштів на електронних гаманцях.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 05.07.2023.
Суддя В.В.Дутка