Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" липня 2023 р. м. ХарківСправа № 922/1807/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовомАкціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"
доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім-41"
простягнення коштів
без виклику учасників справи
НАК "Нафтогаз України" звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСББ "Наш Дім-41", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 13.851,97 грн, пеню в сумі 2.378,03 грн, 3% річних у сумі 1.153,94 грн, інфляційні втрати в сумі 5.787,66 грн, а також судові витрати.
В обґрунтування позову посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу від 26.10.2020 №20/21-7148-ТЕ-32 в частині своєчасно оплати вартості спожитого природного газу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.04.2023 з урахуванням малозначності справи №922/1226/23 в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Частиною п'ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана на юридичну адресу позивача та була отримання останнім 15.05.20232 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі, яка була надіслана на юридичну адресу відповідача, повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення "Адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).
При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).
Таким чином, судом були вчинені достатні дії для належного повідомлення позивача та відповідача про відкриття провадження у цій справі. Відтак, стороні були належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).
Відповідно до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України, відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченими статтею 178 ГПК України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами справи.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
Між НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ОСББ "Наш Дім-41" (споживач) був укладений Договір постачання природного газу від 26.10.2020 №20/21-7148-ТЕ-32 (далі - Договір). Згідно з його умовами постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що ціна за 1000 куб. м природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (пункт 5.1. Договору).
На виконання умов Договору в період з грудня 2020 по лютий 2021 позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий природний газ на загальну суму 72.851,32 грн, про що свідчать Актами приймання-передачі природного газу від 31.12.2020, від 31.01.2021, від 28.02.2021, відповідні акти підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач оплату за переданий природний газ здійснив частково на суму 59.000,00 грн, про що свідчить надана виписка з рахунку. Залишок заборгованості становить 13.851,97 грн.
11.08.2021 позивач надіслав на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості від 09.08.2021 №39/8-5402-21, в якій вимагав сплатити заборгованість за Договором. Втім відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість за Договором не сплатив.
Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.
Судом встановлено настання строків виконання грошових зобов'язань відповідача. Так, Договором (пунктом 5.1.) визначено, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу. Факт поставки природного газу в період з грудня 2020 по лютий 2021 на загальну суму 72.851,32 грн, підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень.
Станом на дату звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача за Договором становить 13.851,97 грн.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 13.851,97 грн до суду не подано.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором у сумі 13.851,97 грн.
Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2.378,03 грн, 3% річних у сумі 1.153,94 грн, інфляційні втрати в сумі 5.787,66 грн.
Суд вважає, що зазначені суми нараховані позивачем відповідачеві обґрунтовано. Підставами такого висновку є наступне.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частини перша статті 216 ГК України).
Пеня за порушення строку виконання зобов'язання встановлена пунктом 7.2. Договору. Згідно з ним у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. цього Договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 14,2% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, свідчать про правомірність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що останні виконані арифметично вірно, згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. Доказів протилежного відповідачем не надано. Отже, позовні вимоги в цій частині (про стягнення пені в сумі 2.378,03 грн, 3% річних у сумі 1.153,94 грн та інфляційних втрат в сумі 5.787,66 грн) є законними та обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.684,00 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НАШ ДІМ-41" (61007, м. Харків, вул. Другої П'ятирічки, буд. 41, код ЄДРПОУ 37766117) на користь Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг у сумі 13.851,97 грн, пеню у розмірі 2.378,03 грн, 3% річних у розмірі 1.153,94 грн, інфляційні втрати у розмірі 5.787,66 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.684,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "05" липня 2023 р.
Суддя Н.С. Добреля