61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
03.07.2023р. Справа №905/2379/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., при секретарі судового засідання Волошиній А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Департамента по роботі з активами Маріупольської міської ради (місцезнаходження: 87555, Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Миру, 70; ідентифікаційний код 42014230, електронна адреса: activy.dept@mariupolrada.gov.ua)
до відповідача: Акціонерне товариство "Укртелеком" (місцезнаходження: 01601, м. Київ, Бульвар Тараса Шевченко, будинок 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Дніпропетровська філія АТ "Укртелеком" (місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Херсонська, 26; ідентифікаційний код 25543196, електронна адреса: ukrtelecom@ukrtelecom.net)
про стягнення 239 025,17 грн та зобов'язання повернути нежитлове приміщення
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Обставини справи
Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - відповідач) про зобов'язання Акціонерне товариство "Укртелеком" повернути нежитлове приміщення за договором оренди №2496-К/12Е300-491/18 від 01.12.2017, яке розташоване за адресою м. Маріуполь, вул. Сєченова 78, загальною площею 754 кв.м за актом прийому-передачі впродовж 30 календарних днів з моменту набрання рішення законної сили та стягнути з АТ "Укртелеком" неустойку за період з листопада 2020 року по вересень 2021 року у сумі 239 025,17 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.12.2017 між позивачем та відповідачем був укладений договір №2496-К/12Е300-491/18 оренди нежитлового приміщення. Строк дії договору визначено до 31.10.2020. В подальшому, 02.11.2021 позивач направив відповідачу лист в якому було повідомлено про те, що договір оренди на новий термін дії та на тих же умовах продовжуватися не буде, та його дію припинено 31.10.2020 та запропоновано повернути нежитлове приміщення за актом прийому-передачі у 7-денний строк.
Відповідач об'єкт оренди не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про звільнення нежитлового приміщення та повернення його за актом приймання-передачі, а також стягнення неустойки за використання об'єкта оренди з листопада 2020 року по вересень 2021 року.
Ухвалою суду від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче провадження призначено на 17.01.2022. Відповідачу встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 03.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання було відкладено на 21.02.2022.
Відповідач надав відзив, в якому проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заявленого відповідач зазначив, що не отримував листів позивача про відсутність наміру продовження строку дії договору і продовжував користуватись орендованим приміщенням. Крім того, позивач продовжував направляти рахунки на оплату послуг оренди із посиланням на договір № №2496-К/12Е300-491/18 від 01.12.2017, сторони підписували акти виконаних послуг, відповідач оплачував надані рахунки. Таким чином, виходячи з умов укладеного договору оренди, договір є поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Ухвалою суду від 21.02.2022 підготовче засідання було відкладено на 14.03.2022.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Згідно наказу Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» №20 від 28.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.
14.03.2022 судове засідання у справі не відбулось у зв'язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи.
Суд наголошує, що відповідно до положень статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Розпорядженням голови Господарського суду Донецької області від 15.04.2022р. №9-р з 18.04.2022р. запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у дистанційному режимі.
Суд зазначає, що рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, в залежності від об'єктивних обставин, пов'язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності та визначена можливість проведення судових засідань у приміщенні суду за наявності об'єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення такого судового засідання у приміщенні суду (перебування суддів, працівників суду).
Ухвалою суду від 03.04.2023 сторонам запропоновано надати суду обгрунтовані пояснення щодо можливості подальшого розгляду справи та призначення підготовчого засідання.
11.04.2023 відповідачем до суду надані пояснення в яких він зазначив, що відповідач як орендар подав на офіційну електрону адресу Донецької обласної військової адміністрації заяву №1511 від 01.09.2022 про дострокове припинення договорів оренди в тому числі і договору №2496-К/12Е300-491/18 від 01.12.2017. Крім того просив відмовити у задоволенні позову щодо стягнення неустойки у сумі 239 025,17грн.
Позивач заявою від 11.05.2023 просив закрити провадження у справі щодо частини позовних вимог відносно повернення нежитлового приміщення за спірним договором оренди на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК Ураїни та стягнути з відповідача неустойку у сумі 239 025,17грн.
Ухвалою суду від 25.05.2023 призначено підготовче засідання на 05.06.2023.
Ухвалою суду від 05.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.07.2023.
20.06.2023 представником відповідача надана заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. В подальшому, 30.06.2023, відповідачем надано клопотання в якому останній просив здійснити розгляд справи 03.07.2023 без участі представника відповідача. У зв"язку з наведеними обставинами клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції суд залишає без розгляду..
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі та в судове засідання не з'явився.
Судом задовольняються клопотання сторін про здійснення розгляду справи по суті за їх відсутності.
Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров'ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об'єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв'язку та інтернету.
Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обставини встановлені судом
01.12.2017 між Департаментом міського майна Маріупольської міської ради (далі - орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди), що відноситься до комунальної власності м.Маріуполя №2496-К/12Е300-491/18 (далі Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, на підставі листа Орендаря від 11.12.2017 №839-31355 «Про подовження дії договору» орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівлю, споруду), розташоване за адресою м.Маріуполь, вул.Сєченова 78, загальною площею 1102,50 кв.м ( 646,30 кв.м - 1 поверх, 456,20 кв.м - підвал ) згідно технічного паспорту БТІ, для використання під діяльність Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком»-розміщення АТС-38.
Відповідно до п.2.1 Договору, вступ орендаря у тимчасове платне володіння та користування приміщенням (будівлею, спорудою) здійснюється на підставі договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) міської комунальної власності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення (будівлі, споруди).
Підпунктом і) пункту 3.2 Договору визначено, що орендар зобов'язаний у випадку припинення дії цього договору негайно повернути об'єкт оренди Орендодавцю, підписавши у 7-денний строк акт прийому-передачі.
Розмір орендної плати визначається на підставі рішення Маріупольської міської ради від 24.04.2012 №6/18-1851 (п.4.1 договору).
Відповідно до п. 4.2. Договору за вказане у п.1.1. Договору приміщення встановлений розмір орендної плати за базовий місяць (листопад 2017) у розмірі 16193,65 грн.
За невиконання Орендарем своїх обов'язків, передбачених п.п. і) п. 3.2. цього договору Орендар сплачує Орендодавцю неустойку у розмірі подвійної орендної плати за використання об'єкту оренди за час прострочення (п. 6.4. договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 01.12.2017 до 31.10.2020 (п.7.1 договору).
Відповідно до п.7.5 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про розірвання або зміну договору протягом місяця після закінчення його терміну, він вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах, які були передбачені цим договором. Таким чином договір продовжується і у подальшому.
Договір був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками .
Додатковим договором до договору оренди від 24.04.2018 сторони на підставі листа орендаря від 19.04.2018 та акту прийому передачі від 23.04.2018 №9137, п.1.1 Договору виклали в наступній редакції: «Загальну площу орендованого нежитлового приміщення (будівлі, споруди), розташованого за адресою м.Маріуполь, вул.Сеченова, б.78, з 24.04.2018р. вважати 754,00 кв.м. замість 1 102,50 кв.м, а саме: з Літ. А-5, перший поверх - 476,30 кв.м, у підвалі - 277,70 кв.м, згідно технічного паспорту БТІ, для використання під діяльність Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком»- розміщення АТС - 38». Пункт 4.2. Договору виклали в наступній редакції: за вказане у п.п.1.1. договору приміщення, загальною площею 754,0 кв.м. встановлений розмір орендної плати за базовий місяць (березень 2018р) у розмірі 11581,51 грн.
За Актом прийому - передачі нежитлового приміщення №9137 від 23.04.2018 відповідач передав, а позивач прийняв нежитлове приміщення загальною площею 348,50 кв.м. розташоване за адресою м.Маріуполь, вул. Сєченова б.78.
Згідно п.1.1 Положення про Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради, що затверджене рішенням Маріупольської міської ради №8/4-205 від 26.02.2021, Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради є виконавчим органом міської ради, створюється, ліквідується і реорганізується рішенням міської ради. Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та юридичних обов'язків Департаменту міського майна Маріупольської міської ради.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на підтвердження позовних вимог наданий лист від 02.11.2021 №26.4-73738-26.1, за змістом якого позивач повідомив відповідача, з посиланням на ч. 5 п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ від 03.10.2019 , що договір оренди від 01.12.2017 №2496-К нежитлового приміщення, що розташоване за адресою м.Маріуполь, вул.Сєченова 78, загальною площею 754 кв.м, на новий термін дії на тих же самих умовах продовжуватись не буде, та його дію припинено з 31.10.2020. Запропоновано відповідачу звільнити нежитлове приміщення та повернути вказане нежитлове приміщення підписавши акт у семиденний строк. У листі позивачем зазначено, що потенційний орендар, зацікавлений в одержані в оренду нерухомого майна, відповідно до ст.6 Закону, звертається до орендодавця із заявою про включення цього майна до Переліку відповідного типу згідно з Порядком передачі майна в оренду.
На підтвердження направлення зазначеного листа відповідачу, позивач надав копію фіскального чека поштового відправлення №8751201060537 від 02.11.21.
Відповідач в обгрунтування своєї позиції посилається на лист №12Е300/2448-DP21 від 28.09.2021 яким він звернувся до позивача та просив включити до Переліку першого типу (Перелік об'єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні) нежитлові приміщення міської комунальної власності, за адресою: м. Маріуполь, вул.Сєченова 78 (підвальне приміщення №65, 8,10,20, перший поверх №66,8-11, літ А-5), загальною площею 293,90 м2, для подальшого оформлення оренди зазначених приміщень відповідно до положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Листом від 11.11.2021 за №12Е300/2793-DP21 відповідач звернувся до позивача в якому зазначив, що на адресу позивача було направлено лист №12Е300/2448-DP21 від 28.09.2021 про включення до Переліку першого типу об'єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні та просив повідомити про дату проведення аукціону, зокрема по об'єкту, що розташований за адресою м.Маріуполь, вул.Сєченова,78.
Доказів проведення аукціону матеріали справи не містять.
Матеріалами справи встановлено, що сторонами складались та підписувались акти виконання послуг за спірним Договором, а саме: №4121/3 від 10.12.2020, №4121/3 від 14.01.2021, №4121/3 від 10.02.2021, №4121/3 від 10.03.2021, №4121/3 від 12.04.2021, №4121/3 від 17.05.2021, №4121/3 від 09.06.2021, №4121/3 від 22.07.2021, №4121/3 від 10.08.2021, №4121/3 від 10.09.2021, №4121/3 від 11.10.2021, №4121/3 від 09.11.2021, №4121/3 від 10.12.2021. В зазначених актах міститься найменування послуг: оренда приміщення Сеченова,78, дог.№2496-К від 01.12.17.
Також, позивачем виставлялись відповідачу відповідні рахунки для сплати орендних платежів, які наявні в матеріалах справи.
Відповідач, в свою чергу здійснював оплату орендних платежів за спірним договором оренди, про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №996 від 21.01.2022 на суму 129 503,87 грн.
Крім того, відповідач надав роздруківку з сайту Маріупольської міської ради Переліку об'єктів комунальної власності, що передані в оренду станом на 01.01.2022, згідно якої до Переліку включено об'єкт нерухомого майна за адресою вул.Сеченова,78, площею 754 кв.м., зокрема, інформація про власника - Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради, користувач - Дніпропетровська філія Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», цільове призначення - АТС, номер договору - 2496-К, дата підписання - 01.12.2017, статус договору - чинний.
Відповідач посилається на те, що мав правомірні очікування щодо законності користування орендованим майном та його використовування у своїй підприємницькій діяльності.
Позивач зазначає, що спірне приміщення відповідач всупереч умовам Договору не повернув, у зв'язку з чим останньому була нарахована неустойка за період з листопада 2020 року по вересень 2021 року у сумі 239 025,17 грн., яка заявлена до стягнення.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Маріупольська міська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) станом на 10.12.2022, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 (із змінами).
До суду надійшли письмові пояснення в яких представник відповідача зазначив, що внаслідок збройної агресії Російська Федерація здійснила тимчасову окупацію частини території України, в тому числі і міста Маріуполь, а відтак відповідач втратив можливість користуватись орендованим приміщенням. З 01.04.2022 АТ «Укртелеком» повністю зупинило свою господарську діяльність в м.Маріуполі.
01.09.2022 відповідач на електронну адресу Донецької обласної військової адміністрації направив заяву №1511 про дострокове припинення договорів оренди, зокрема спірного договору.
Виходячи з приписів п.61 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна», під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо припинення орендарем договору оренди.
Відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27.05.2022 № 634, договори оренди державного та комунального майна в період воєнного стану можуть бути достроково припинені за заявою орендаря, поданою ним орендодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в договорі оренди. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря, а її PDF-копія надіслана з електронної адреси орендаря, зазначеної в договорі оренди.
Якщо договір не містить інформації про адресу електронної пошти сторін і при цьому майно перебуває на визначеній території, заява про припинення договору подається відповідній обласній військовій адміністрації за місцезнаходженням орендованого майна засобами поштового зв'язку, електронного документообігу або на офіційну електронну адресу. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря та надіслана на адресу обласної військової адміністрації зазначеними в цьому пункті засобами зв'язку. Обласна військова адміністрація вживає заходів для подання заяви орендаря (у тому числі оригінальних примірників документів у разі їх наявності) орендодавцю відразу після появи можливості її подання.
Якщо сторони договору позбавлені можливості підписати акт повернення майна з оренди, майно вважається повернутим з моменту настання однієї з таких подій: отримання орендодавцем заяви орендаря про дострокове припинення договору; отримання обласною військовою адміністрацією за місцезнаходженням орендованого майна заяви орендаря про дострокове припинення договору, якщо майно перебуває на визначеній території і за умови, що договір оренди не містить інформації про електронну пошту сторін, а за місцезнаходженням орендодавця відсутня можливість вручення листа.
Виходячи з викладеного, відповідач зазначає, що нежитлове спірне приміщення є таким, що повернуто позивачеві 01.09.2022.
Позивач в заяві від 11.05.2023 підтвердив факт повернення приміщення у порядку, що визначений законодавчо. Крім того, на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить закрити провадження у справі щодо частини позовних вимог, а саме відносно повернення нежитлового приміщення за актом приймання-передачі, виходячи з того, що такий предмет спору фактично відсутній.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди), що відноситься до комунальної власності м.Маріуполя №2496-К/12Е300-491/18 від 01.12.2017 за своєю правовою природою є договором оренди. При укладанні даного договору сторони керувалися Законом України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 (в редакції, яка була чинноюна момент укладення договору), який є спеціальним законом, що регулює правовідносини, які склалися між сторонами та приписами Цивільного та Господарського кодексів.
За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).
Частина 1 статті 759 ЦК України, що є тотожною ст. 283 ГК України, передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 3 ст. 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
За приписами ч. 3 ст. 760 ЦК України особливості найму окремих видів майна встановлюються цим кодексом та іншим законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.
За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України закріплено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Сторонами у п. 7.1. договору встановлено строк дії договору - набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 01 грудня 2017 по 31 жовтня 2020.
За приписами ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також визначені у ст. 764 Цивільного кодексу України, якою визначено, що, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Норма ст. 764 Цивільного кодексу України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.
Наведена норма Закону визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому, для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
Відсутність такого заперечення може мати прояв у мовчазній згоді і у такому випадку орендар у силу закону може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно ч. 3 вищезазначеної статті після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Правовий аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що після закінчення строку договору оренди, він може бути продовжений на той самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору, не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
Правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №904/3415/18, від 07.02.2018 у справі №914/433/16.
Аналогічні умови щодо порядку поновлення договору містяться у п. 7.5 договору.
Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 втратив чинність з 01.02.2020 на підставі Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ від 03.10.2019.
Згідно з ч. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ від 03.10.2019 договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п'ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Позивач в обгрунтування факту припинення договору посилається на направлення на адресу відповідача листа №26.4-68015-26.1 від 30.11.2020, в якому вказано про відсутність наміру Орендодавця продовжувати дію договору оренди №2496 від 01.12.2017 на новий термін на тих самих умовах та просить звільнити нежитлове приміщення, проте до матеріалів справи вказаного листа позивачем не надано. Отже суд критично відноситься до доводів позивача щодо надсилання вищезазначеного листа на адресу відповідача, оскільки відповідних доказів до матеріалів справи не надано.
Відповідач заперечує отримання листа №26.4-68015-26.1 від 30.11.2020 з повідомленням про те, що на новий термін дії договір оренди продовжуватись не буде.
В матеріалах справи наявний лист, на який посилається позивач у якості повторного повідомлення відповідача про припинення договірних відносин від 02.11.2021 №26.4-73738-26.1, за змістом якого позивач повідомив відповідача, що договір оренди від 01.12.2017 №2496-К на новий термін дії на тих же самих умовах продовжуватись не буде, та його дію припинено з 31.10.2020. На підтвердження направлення зазначеного листа відповідачу, позивач надав копію фіскального чека поштового відправлення №8751201060537 від 02.11.21.
Виходячи з вищенаведеного, приймаючи до уваги дату направлення листа №26.4-73738-26.1 від 02.11.2021 у суду відсутні підстави вважати, що в строк, який визначений п. 7.5 договору - протягом місяця після закінчення терміну договору, тобто до 30.11.2020, позивач повідомив відповідача про припинення договору та відсутність наміру його продовжувати.
Направлення листа від 02.11.2021 №26.4-73738-26.1 поза межами встановленого строку не спричинює правових наслідків у вигляді припинення договору.
Крім того, суд приймає до уваги той факт, що спірний договір виконувався обома сторонами, зокрема, сторони підписували акти виконаних послуг оренди приміщення, позивачем виставлялись рахунки для оплати орендних платежів, орендар користувався майном і сплачував за нього грошові кошти, а орендодавець приймав платежі, то суд доходить висновку, що такий договір оренди є подовженим на той же термін і на тих же умовах, які були передбачені цим договором. Відтак підстави для стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення нежитлового приміщення відсутні.
Посилання позивача на те, що програмне забезпечення установи не має можливості виставляти рахунки саме на сплату неустойки судом не приймаються з огляду на те, що сума, яка вказана в рахунках за кожний місяць відповідає розміру орендної плати, а не неустойки, розмір якої за умовами договору повинен бути вдвічі більшим.
Також суд приймає до уваги факт розміщення інформації позивачем відносно спірного договору як діючого станом на 01.01.2022 у Переліку об'єктів комунальної власності, що передані в оренду, який розміщений у відкритому доступі на сайті Маріупольської міської ради.
Щодо направлення листів відповідачем на адресу позивача з проханням включити до Переліку першого типу (Перелік об'єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні) нежитлові приміщення міської комунальної власності за адресою: м. Маріуполь, вул.Сеченова 78, то суд розцінює ці дії відповідача як намір привести взаємовідносини сторін у відповідність до приписів Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ від 03.10.2019.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Керуючись вищенаведеним, оцінивши докази наявні в матеріалах справи, господарський суд, враховуючи приписи законодавства, дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач щодо припинення договору оренди не підтверджені належними і допустимими доказами, а отже правові підстави для стягнення неустойки - відсутні. За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення неустойки слід відмовити.
Відносно заяви позивача про закриття провадження у справі щодо вимоги про повернення нежитлового приміщення за договором оренди №2496-К/12Е300-491/18 від 01.12.2017, яке розташоване за адресою вул. Сєченова 78, загальною площею 754 кв.м за актом прийому-передачі впродовж 30 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як встановлено матеріалами справи, відповідачем було повернуто орендоване майно шляхом направлення заяви №1511 від 01.09.2022 про дострокове припинення договорів оренди, зокрема спірного договору.
Отже суд приймає заяву позивача про закриття провадження у справі щодо вимоги про повернення нежитлового приміщення за договором оренди №2496-К/12Е300-491/18 від 01.12.2017, яке розташоване за адресою вул. Сєченова 78, загальною площею 754 кв.м за актом прийому-передачі впродовж 30 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили та закриває провадження у справі в цій частині.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України внаслідок відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки в розмірі 239 025,17 грн судові витрати в цій частині покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 79, 86, 91, 123, 129, 236-238 ГПК України, господарський суд
1. Закрити провадження по справі за позовом Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради до відповідача Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії акціонерного товариства "Укртелеком" щодо вимоги про зобов'язання повернути нежитлове приміщення за договором №2496-К/12Е300-491/18 від 01.12.2017, яке розташоване за адресою вул. Сєченова 78, загальною площею 754 кв.м за актом прийому-передачі впродовж 30 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.
2. У задоволенні позовних вимог Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради до відповідача Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення неустойки за період з листопада 2020 по вересень 2021 у сумі 239 025,17 грн - відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У судовому засіданні 03.07.2023 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст судового рішення складено 05.07.2023.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ю.С. Зельман