Справа № 450/3801/22 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н.Б.
Провадження № 22-ц/811/887/23 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
26 червня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий - суддя Цяцяк Р.П.,
судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,
за участю: секретаря Назар Х.Б.;
адвоката Дячука В.В. - представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у міста Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 лютого 2023 року,
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів.
Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що 12.12.2007 року між сторонами було зареєстровано шлюб, який рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.10.2022 року розірвано. Перебуваючи у шлюбі, у сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
09.09.2022 року рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області присуджено стягувати з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання вищезгаданого малолітнього сина у розмірі 3 000 грн. щомісячно, починаючи з 12.05.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Розпорядженням міського голови Пустомитівської міської ради від 04.10.2022 року визначено місце проживання вищезгаданих малолітніх дітей разом із батьком (позивачем) і матір'ю (відповідачкою) за місцем їх реєстрації, а саме: в будинку АДРЕСА_1 , однак відповідачка з грудня 2021 року за згаданою адресою не проживає.
16.10.2022 року відповідачка привезла до позивача їхнього малолітнього сина, який з цього часу і проживає разом із батьком та сестрою за вищевказаною адресою. З 18.10.2022 року діти сторін навчаються у Наварійському ліцеї Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, що підтверджується довідкою. Таким чином, з 16.10.2022 року позивач разом з дітьми проживає за вищезгаданою адресою, а відповідачка з ними не проживає, що підтверджується актами обстеження житлово-побутових умов, та участі в матеріальному утриманні спільних дітей не бере. У зв'язку з тим, що позивач утримує малолітніх дітей одноосібно, просив звільнити його від сплати аліментів, присуджених рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.09.2022 року у справі № 450/4649/21 (а.с. 2-6).
Оскаржуваним рішенням позов задоволено.
Звільнено ОСОБА_1 від сплати аліментів, що стягувалися з нього за рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.09.2022 року у справі № 450/4649/21, на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3 000 грн. та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.05.2022 року і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією грошової суми відповідно до закону.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992 грн. 40 коп. судового збору (а.с. 37-40).
Дане рішення оскаржила відповідачка.
Апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вважає «безпідставним» посилання позивача та суду на розпорядження міського голови Пустомитівської міської ради від 04.10.2022 року№ 02-04/369 про визначення місця проживання дітей разом із батьком і матір'ю за місцем їх реєстрації в будинку АДРЕСА_1 , як на підставу звільнення позивача від сплати аліментів, оскільки ОСОБА_1 створив відповідачці (апелянту) «нестерпні умови проживання у (згаданому) будинку» і «з метою уникнення приниження, образ і постійного психологічного тиску (апелянт) змушена була знайти собі інше житло».
Посилається також на те, що на даний час в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області є цивільна справа за її позовом до ОСОБА_1 та зустрічним позовом останнього до неї про поділ майна.
Стверджує, що постійно бачиться з дітьми, купує їм продукти та одяг, а «син часто проживає (з відповідачкою) і перебуває на (її) утриманні» (а.с. 48-49).
Апелянт ще 30 травня 2023 року належним чином була повідомленою про апеляційний розгляд справи 26 червня 2023 року (а.с. 73, 75), однак в судове засідання не з'явилася і лише в день апеляційного розгляду справи (26.06.2023 року) електронною поштою надіслала на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи «за сімейними обставинами» (а.с. 76-77).
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1), досліджуючи при цьому докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2), а частиною 2 статті 372 цього Кодексу встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
На стадії розгляду справи судом першої інстанції відповідачка (апелянт) подала до суду свій Відзив на позовну заяву, у якому (зокрема) не заявляла клопотання про розгляд справи у судовому засіданні обов'язково з її участю (а.с. 42-43).
У відповідачки (апелянта) була можливість для наведення суду наявних у неї доводів у поданих до суду вищезгаданому Відзиві на позовну заяву та у апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні категорично заперечив можливість відкладення апеляційного розгляду справи, вважаючи заявлене апелянтом клопотання зловживанням процесуальними правами з ціллю штучного затягування розгляду справи.
За вищенаведених обставин в їх сукупності колегія суддів вважає можливим апеляційний розгляд справи за відсутності апелянта - на підставі наявних у справі даних та доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення доводів апеляційної скарги зі сторони представника позивача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
ЦПК України встановлено, що:
- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77).
За змістом статті 181 СК України, аліментами є кошти на утримання дитини, які присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина.
Частиною 4 ст. 273 ЦПК України встановлено, що у випадку, коли після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі (в даному випадку - аліменти на утримання дитини), зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі: зокрема - з одержувачем аліментів чи з їх платником.
Матеріалами справи стверджується, що розпорядженням міського голови Пустомитівської міської ради від 04.10.2022 року місце проживання малолітніх дітей сторін даного спору (в тому числі - і сина ОСОБА_5 ) визначено разом із батьком (позивачем) і матір'ю (відповідачкою) за місцем їх реєстрації, а саме: в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Відзив на позовну заяву, поданий відповідачкою до суду першої інстанції, не містить доводів стосовно того, що малолітній син ОСОБА_5 за вищезгаданою адресою не проживає (а.с. 42-43).
В той же час, у доводах апеляційної скарги відповідачка визнає, що вона сама за вищезгаданою адресою не проживає, оскільки позивач створив їй «нестерпні умови проживання у (згаданому) будинку» і «з метою уникнення приниження, образ і постійного психологічного тиску (апелянт) змушена була знайти собі інше житло» (а.с. 48-49).
Жодних доказів про те, що з жовтня 2022 року син ОСОБА_5 проживає саме з відповідачкою, останньою до суду подано не було і матеріали справи таких не містять.
Таким чином, колегія суддів вважає встановленим факт того, що малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з відповідачкою ОСОБА_2 з жовтня 2022 року не проживає, а навпаки - з цього ж часу проживає з батьком (позивачем по справі), який і утримує його.
За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що відповідачка ОСОБА_2 втратила право на аліменти на утримання сина.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування (та, відповідно, для відмови у позові) відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 лютого 2023 року- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 05 липня 2023 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.