Справа № 620/4919/22 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.
27 червня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Ключковича В.Ю.,
при секретарі судового засідання Зіньковській Ю.В.
за участю учасників судового процесу:
від позивача (апелянта): не прибув
від відповідача: Роєнко О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у якому просив суд: визнано протиправним та скасувати наказ Начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 13.06.2022 № 489 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнано протиправним та скасовано наказ Начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 28.06.2022 № 316 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 служби в поліції, згідно пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"; поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 28.06.2022 по дату ухвалення рішення суду; Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та виплати на його користь суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, у межах стягнення за один місяць, допустити до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що порушення службової дисципліни у вигляді невиконання посадових (функціональних) обов'язків, недотримання вимог статей 1,5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року, Присяги працівника поліції, у частині самоусунення з 24 лютого 2022 року від виконання своїх службових обов'язків як поліцейського від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, зокрема на території Чернігівської області, невиконання наказів керівництва ГУНП в Чернігівській області та Національної поліції України, а також самовільному залишенню без будь-якого погодження з керівництвом території місця дислокації підрозділу (м. Чернігів) він не допускав, оскільки вибув з місця дислокації підрозділу з дозволу керівництва, а прибути до місця дислокації підрозділу він не мав можливості у силу не залежних від нього, непереборних обставин.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що позивача повторно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, у вигляді звільнення зі служби з нацполіції, за тими ж самим порушенням, що і перший раз. Також, позивач зазначає, що ні Законом, ні жодним наказом ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, а так само ГУНП в Чернігівській області, не було визначено, що позивач, як поліцейський, має виконувати обов'язки виключно за якоюсь адресою певного населеного пункту.
В судовому за сіданні представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, з підстав наданих суду усних пояснень.
Позивач, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 13 травня 2022 року на розгляд керівництву ГУНП в Чернігівській області було подано доповідну записку начальника відділу правового забезпечення ГУНП в Чернігівській області капітана поліції Олега РОЄНКА з обґрунтуванням та пропозицією скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських та наказів по особовому складу ГУНП в Чернігівській області, які були видані в процесі реалізації висновків службових розслідувань, проведених дисциплінарними комісіями, які викладені з недотриманням процедури проведення службового розслідування, затвердженої Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, а також створення дисциплінарної комісії з метою призначення та проведення повного всебічного та об'єктивного службового розслідування за фактом відсутності на службі та невиконання службових обов'язків окремими поліцейськими структурних та територіальних підрозділів ГУНП в Чернігівській області з 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації та введенням з цього приводу воєнного стану на території України.
Зокрема, відомості у доповідній записці капітана поліції Олега РОЄНКА стосуються передчасного прийняття рішення дисциплінарними комісіями ГУНП в Чернігівській області, визначеними наказами від 16.03.2022 № 498, від 20.03.2022 № 501, від 21.03.2022 № 502, від 23.03.2022 № 507, від 25.03.2022 № 510, від 28.03.2022 № 512 та від 31.03.2022 № 513 про звільнення зі служби в поліції, наказами "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських ГУНП в Чернігівській області від 16 березня 2022 року № 381, від 21 березня 2022 року № 382, від 21 березня 2022 року № 383, від 23 березня 2022 року № 385, від 25 березня 2022 року № 386, від 29 березня 2022 року № 388 та від 31 березня 2022 року № 389, наказами ГУНП в Чернігівській області від 16.03.2022 № 113о/с, від 21.03.2022 № 120о/с, від 23.03.2022 № 122о/с, від 25.03.2022 № 126о/с, від 29.03.2022 № 129о/с та від 31.03.2022 № 131о/с "Про звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"", окремих колишніх поліцейських ГУНП в Чернігівській області, які були відсутні на службі та не виконували службових обов'язків під час воєнного стану на території України, зокрема на території дислокації підрозділів.
Серед таких колишніх поліцейських ГУНП в Чернігівській області був і позивач - поліцейський з РПП відділу поліцейської діяльності № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області сержант поліції ОСОБА_1 .
Установлено, що на підставі вказаної доповідної записки, відповідно до ч.7 ст. 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, наказом ГУНП в Чернігівській області від 13.05.2022 № 424 було скасовано накази ГУНП в Чернігівській області від 16 березня 2022 року № 381, від 21 березня 2022 року № 382, від 21 березня 2022 року № 383, від 23 березня 2022 року № 385, від 25 березня 2022 року № 386, від 29 березня 2022 року № 388 та від 31 березня 2022 року № 389 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських ГУНП в Чернігівській області", як передчасні та вказаних вище поліцейських ГУНП в Чернігівській області від 13.05.2022 № 212о/с поновлено на службі в поліції.
Також 13 травня 2022 року, з метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки відомостей, викладених у доповідній записці начальника відділу правового забезпечення ГУНП в Чернігівській області капітана поліції Олега РОЄНКА, наказом ГУНП в Чернігівській області від 13.05.2022 № 595 за фактом відсутності на службі та невиконання службових обов'язків окремими поліцейськими структурних та територіальних підрозділів ГУНП в Чернігівській області, вказаних у матеріалах службових розслідувань призначених наказами ГУНП від 16.03.2022 № 498, від 20.03.2022 № 501, від 21.03.2022 № 502, від 23.03.2022 № 507, від 25.03.2022 № 510, від 28.03.2022 № 512 та від 31.03.2022 № 513, з 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації та введенням з цього приводу воєнного стану на території України, зокрема на території Чернігівської області, було призначено проведення службового розслідування, з одночасним відстороненням, наказом ГУНП в Чернігівській області від 13.05.2022 № 425, поновлених на службі в поліції вищевказаних 128 поліцейських.
27 травня 2022 року наказом ГУНП в Чернігівській області № 651, на підставі рапорту голови дисциплінарної комісії підполковника поліції ОСОБА_39, визначеної наказом ГУНП області від 13.05.2022 № 595, термін проведення службового розслідування продовжено на 15 календарних днів.
У ході проведення службового розслідування вивчивши розпорядчі документи ГУНП в Чернігівській області, Національної поліції України та ті, що регламентують діяльність Національної поліції України вцілому, комісія з проведення службового розслідування встановила наступне: на підставі наказу НПУ від 20 лютого 2022 року № 143 "Про переведення особового складу на посилений варіант несення службової діяльності", пунктів 4, 9 та 11 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року, наказом ГУНП в Чернігівській області від 21.02.2022 № 268, особовий склад поліції Чернігівської області було переведено на посилений варіант службової діяльності, а саме:
1. з 08:00 21 лютого до 08:00 27 лютого 2022 року поліцейських структурних підрозділів ГУНП в Чернігівській області, територіальних та міжрегіональних органів поліції (УПП, УСР, УБН, ВПК, УПО, ВВБ в Чернігівській області) переведено на посилений варіант службової діяльності згідно з наказом МВС України від 10 грудня 2015 року №1560 "Про затвердження Інструкції про порядок переведення органів Національної поліції України на посилений варіант службової діяльності" зареєстрованому у Міністерстві юстиції України від 05 січня 2016 року № 12/28142.
2. На період заходів, для всього особового складу визначено 12 годинний режим робочого дня, а саме з 08:00 до 20:00 щоденно та двозмінний графік чергування для особового складу, що несе службу щодобово (відпочивають лише поліцейські після добового чергування), решта поліцейських, які вивільнились від добових чергувань несуть службу на вищезазначених підставах.
3. Поліцейським структурних підрозділів ГУНП в Чернігівській області, територіальних та міжрегіональних органів поліції (УПП, УСР, УБН, ВПК, УПО, ВВБ в Чернігівській області), заборонено всі виїзди за межі Чернігівського гарнізону без дозволу начальника ГУНП.
Наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171, на виконання Указу Президента України "Про введення надзвичайного стану в Україні", з метою нормалізації обстановки в державі, забезпечення захисту та охорони державного кордону, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки та порядку, створення умов для належного функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів громадського суспільства, запобігання спробам захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, особовий склад переведено на посилений варіант службової діяльності в надзвичайний (позаплановий) режим.
В подальшому, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 продовжений на 30 діб з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року.
З метою встановлення дійсних причин відсутності на службі та невиконання обов'язків у зв'язку з військовою агресією російської федерації з 24.02.2022 та введенням з цього приводу воєнного стану на території України, опитаний поліцейський з РПП ВПД № 1 (Городня) ЧРУП ГУНП в Чернігівській області сержант поліції ОСОБА_1 , пояснив, що станом на 24.02.2022 перебував на посаді поліцейського з реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, безпосереднім керівником є майор поліції ОСОБА_2 .
24.02.2022 керівництвом ГУНП була оголошена "бойова тривога", про яку опитуваному повідомив старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , який є старшим його наряду, в який він мав заступати цього ж дня. 24.02.2022 близько 06:00 опитуваний прибув до відділення поліцейської діяльності № 1 ЧРУП (за адресою м. Городня, вул. Шевченка 24А). Після доведення інформації стосовно чого відбулася бойова тривога, ним в черговій частині було отримано табельну вогнепальну зброю (пістолет Макарова 2 магазина та 16 набоїв). Близько 07.30 керівник відділення повідомив, що всі поліцейські відділення виїжджають до м. Чернігів. Окрім того, всіх повідомили, що окупаційні війська російської федерації рухаються з ПП "Сеньківка" по направленню м. Городня. Близько 10.00 год. опитуваний разом зі старшим лейтенантом ОСОБА_3 , капітаном поліції ОСОБА_4 , старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 та сержантом поліції ОСОБА_6 на службовому автотранспорті прибули до АДРЕСА_1 . Приблизно до 16.00 перебували за вищевказаною адресою, чекаючи вказівок керівництва. Потім поїхали додому до ОСОБА_3 , який має житло в АДРЕСА_2 . До 14.03.2022 колеги опитуваного, окрім ОСОБА_6 , проживали за вищевказаною адресою та заступали на чергування по місту. Про види нарядів та місце, куди потрібно було заступати, повідомляв безпосередній керівник ОСОБА_2 . Під час несення служби в нарядах ніхто не залишали місце несення служби. 13.03.2022 ОСОБА_2 повідомив, що начальник ЧРУП оголосив збір особового складу в приміщенні ЧРУП за адресою АДРЕСА_3 . На нараді окрім начальника ЧРУП був присутній начальник відділу реагування патрульної поліції ЧРУП ГУНП майор поліції ОСОБА_7 .. Під час наради було піднято питання про неналежне відношення керівництва до умов несення служби та побуту, так як ніхто не забезпечував належними умовами життєдіяльності (проживання, харчування). Начальник ЧРУП, як додав опитуваний, повідомив, що якщо щось не задовольняє, то можете, скласти зброю та службові посвідчення і їхати додому. Також пізніше, ОСОБА_7 повідомив, що він не рекомендує поспішати з написанням рапортів на звільнення та поверненням додому, так як м. Городня вже була окупована військами російської федерації. Начальник ЧРУП пообіцяв опитуваному та іншим поліцейським, що покращить умови несення служби та проживання. 14.03.2022 опитуваний разом з капітаном поліції ОСОБА_8 , майором поліції ОСОБА_9 заступили в автопатруль, близько 12.00 їм зателефонував ОСОБА_7 та сказав, щоб поїхали на АЗС, та коли вони стояли в черзі за пальним, то поряд пролунав вибух та почався артилерійський обстріл на що вони відразу ж повернулися на маршрут патрулювання в район залізничного вокзалу, під'їхавши, побачили, що горить привокзальний ринок. Близько 13.00, як додав ОСОБА_1 , вони зателефонували ОСОБА_2 та повідомили, що поїдемо на обід, коли під'їхали до будинку, то знову почався обстріл та вони сховалися до підвалу, де в цей час стало відомо, що частина поліцейських їх відділення виїхала з м. Чернігів до м. Городня. Цього ж дня ними ( ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ) самостійно було прийнято рішення повернутися на місце дислокації відділення, а саме до м. Городня, Чернігівської області. Перед виїздом зателефонували ОСОБА_2 та повідомили про прийняте рішення. Останній під'їхав до будинку та забрав у всіх зброю, а також попросив забрати з собою співробітників жінок та подумати над прийнятим ними рішенням про від'їзд.
14.03.2022 близько 16-ї год. виїхали з м. Чернігів через смт Куликівка, де залишились ночувати у колишнього співробітника ОСОБА_12 , 15.03.2022 переправились через р. Десна в с. Ковчин, потім пішки дійшли до ближнього села, де забрав знайомий з м. Сновськ, Корюківського району, Чернігівської області, звідти довезли до с. Ст. Боровичі, звідки пішки пішли до с. Бутівка, де залишились ночувати у знайомого ОСОБА_10 16.03.2022 за ОСОБА_10 приїхав батько привіз йому паспорт, для перетину російського блокпосту, а опитуваний з ОСОБА_8 пішли в обхід по полю, так як в нього не було документів. Цього ж дня близько 16-ї год. прийшли до м. Городня, після цього перебував вдома. Також опитуваний повідомив, що в його місті на той час перебували ворожі війська, але він їх не бачив та не спілкувався. Коли перебував вдома, то мобільного зв'язку не було, зв'язок з'явився тільки 20.03.2022, тоді передзвонивши слідчому Ашарчуку Є.Р., дізнався про те що є наказ про звільнення тих поліцейських, які 14.03.2022 покинули службу в м. Чернігові. До відділення поліції опитуваний не приходив, так як там перебували військові російської федерації, які тільки 01.04.2022 покинули місто.
Весь час з 16.03.2022 перебував в м. Городня, Чернігівського району, Чернігівської області.
Опитаний, з приводу наданих пояснень поліцейськими ВПД № 1, начальник ВПД № 1 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області майор поліції ОСОБА_2 , пояснив, що 24.02.2022 близько 05.00, перебуваючи на робочому місці, почув вибухи які доносились з півночі району і отримавши телефонний дзвінок від начальника ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ДПСУ ОСОБА_13 оголосив бойову тривогу по якій зібрався весь особовий склад ВПД №1 з урахуванням прикомандированих осіб. Не прибули на вказаний сигнал, як зазначив опитуваний, лише жінки які були у декретних відпустках, а саме, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а також ДОП ОСОБА_16 який перебував на стаціонарному лікуванні у Городнянській ЦРЛ з діагнозом: перелом ноги. Особовий склад ВПД прибув за місцем дислокації протягом години і отримавши команду від начальника ЧРУП ОСОБА_17 про евакуацію, отримали ТВЗ, протигази, бронежилети, а також склали і описали залишки невиданої ТВЗ, спецзасобів, ТВЗ пошти та УДО, добровільно здану та вилучену зброю та зброю яка була речовим доказом у кримінальних справах. Також як додав опитуваний, вилучили жорсткі диски з комп'ютерної техніки, забрали кримінальні справи, деяку іншу документацію, заправили службові автомобілі, закрили службові кабінети і близько 07.30 на службовому та особистому транспорті покинули ВПД у напрямку м. Чернігова. На місці перед виїздом залишилася слідчий ОСОБА_18 , яка вказала, що в неї двоє дітей, одна з якої маленька і вона залишиться в м. Городня. Таким чином, як зазначив ОСОБА_2 , з ВПД виїхало 36 поліцейських у тому числі 3 жінки. Евакуація сімей поліцейських керівництвом ЧРУП та ГУНП не була передбачена і не була відповідно організована, а враховуючи близькість їх міста до кордону, зробити таку евакуацію вони не встигли б, так як близько 09. 00 у місті вже була ворожа техніка, а за їх останнім автомобілем вже було підірвано міст у с. Політрудня.
Прибувши до м. Чернігів біля 08.30, здали до ЧЧ ЧРУП по вул. Старобілоуській упаковану раніше зброю та не дочекавшись будь-яких вказівок, після обіду, як зазначив опитуваний, він розпустив 3 жінок по адресам в м. Чернігові, а 33 поліцейських чоловіків поїхали на запрошення ОСОБА_3 до нього на квартиру по АДРЕСА_2 , так як їм потрібно було десь переночувати і поїсти.
Наступного дня, як додає ОСОБА_2 , 25.02.2022 о 08.00 за вказівкою ОСОБА_7 заступили 2 екіпажами ГРПП на патрулювання міста Чернігів і закінчили його близько обіду так як від ОСОБА_17 надійшла вказівка евакуюватися до м. Київ, але на питання опитуваного до останнього яким чином її виконати, куди їхати хто і де зустріне, відповіді не отримав. Зателефонувавши ОСОБА_19 та спитавши подальших вказівок, відповіді не отримав.
Зрозумівши, що керівництво ЧРУП та ГУНП відсутнє, опитуваний зібрав особовий склад на квартирі і надав вказівку, щоб хто може роз'їжджалися по різним адресам м. Чернігів, так як не було зрозуміло що з містом, де ворог і такою кількістю людей в одному місці прожити важко. Після його слів з адреси виїхало по м. Чернігів близько 19 чоловік.
Зранку 26.02.2022, як зазначає опитуваний, у новоствореній групі у менеджері "Сигнал" він написав, що треба боротися і спитав де можливо отримати зброю, на що йому повідомили, що можна в приміщенні ГУНП, де він її і отримав та встановив, що по вул. Мазепи у новобудові ЧРУП перебуває керівництво ГУНП і значна частина особового складу. З цього дня, як додав ОСОБА_2 , вони стали нести службу в нарядах. Особисто він розподіляв наряди і разом з особовим складом заступав в автопатрулі та охорону приміщень.
У першій декаді березня 2022 року з квартири ОСОБА_3 , виїхав у смт. Куликівка, не попередивши опитуваного, ОСОБА_12 залишивши при цьому свою зброю та посвідчення ОСОБА_8 , який йому все це передав, а він відповідно здав ОСОБА_20 . Так як ОСОБА_12 був заздалегідь написаний рапорт на звільнення за власним бажанням, то його потім 30.03.2022 звільнили.
Так, як зазначає ОСОБА_2 , відбувалось до 13.03.2022, коли частина особового складу заступивши востаннє в наряди, 14.03.2022 виїхали в сторону м. Городня.
12.03.2022 в месенджері "Вотсап" опитуваному написав ОСОБА_17 про необхідність прибуття на 09.00 13.03 на нараду в підвальне приміщення ГУНП. Прибувши 13.03.2022 на вказаний час до ГУНП, опитуваний доповів керівнику про проблемні питання особового складу: житло, харчування і поганий моральний клімат в колективі, на що останній наказав зібрати особовий склад в ГУНП, але ОСОБА_17 запропонував, що він сам збере особовий склад на 12.00 у приміщенні ЧРУПу на Шевченка 13 та поговорить з особовим складом. На нараді у ЧРУПі були присутні усі крім ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , так як перші 2 відмовились їхати, а останнього, як додав опитуваний, він не знайшов за адресою ним указаною, одною з причин був відсутній зв'язок. У ході наради, як пояснює опитуваний, ОСОБА_17 обіцяв вирішити питання, які ставив йому особовий склад: житло, душ, харчування, але розмова не вийшла так як особовий склад вказував на те, що його не було з моменту початку війни, не зрозуміло де він був як і керівництво ЧРУП крім ОСОБА_7 . Також на цій нараді ставились ряд питань, чому ряд підрозділів області не виїхали у м. Чернігів, а частина поліцейських з Ріпок, Сновська виїхавши у перший день повернулись додому, при цьому в них все добре. Чому ОСОБА_24 не можна поїхати. ОСОБА_17 , як здається опитуваному, все ж таки говорив, що позиція керівництва, якщо буде виїзд до м. Городня - це звільнення і хто хоче той пише рапорт на звільнення і виїжджає. Після цього ОСОБА_17 вийшов та з ними залишився ОСОБА_7 , який повідомляв, що їх підрозділ буде заступати у 3-4 автопатрулі по місту. В ході бесіди з ОСОБА_7 із залу лунали викрики, що рапорти ніхто писати не буде просто поїдуть додому бо інші зробили так само і у них все добре. Після вказаної розмови, як додав ОСОБА_2 , він зробив графік та скинув у групу в месенджері "Телеграм" для заступання у наряди.
14.03.2022 близько обіду опитуваний побачив, як з їх групи почали виходити абоненти один з яких був ОСОБА_3 , на запитання по телефону чому, останній повідомив, що він поїхав у напрямку Городні з ОСОБА_25 та братами ОСОБА_26 та ОСОБА_27 . Після цього, близько 15.00 перевіряючи наряди, від ОСОБА_8 по телефону дізнався, що в напрямку Городні також виїхали ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 . Приїхавши до місця їх проживання на АДРЕСА_2 , побачив ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 які збирали речі і виходили на вулицю, на що опитуваний наказав останнім здати зброю, та хтось ще здав посвідчення та жетони, після цього останні виїхали в напрямку Городні про що самі повідомили. Також, як зазначив опитуваний, від ОСОБА_8 він дізнався, що Телегін та ОСОБА_37 виїхали з адреси проживання ще з обіду 13.03.2022 в пошуках нового житла і більше на зв'язок не виходили. Опитуваний також перевірив свій телефон, де побачив що востаннє вони були на зв'язку біля 07.00 14.03.2022. У квартирі ОСОБА_3 по вул. Жабинського ввечері 14.03.2022 залишились 2 поліцейських: ОСОБА_21 та ОСОБА_38 .
Таким чином, як зазначив опитуваний, із 35 поліцейських Чернігів залишили 13 та 2 зникли у невідомому напрямку, інші 20 поліцейських залишалися в м. Чернігів де несли службу.
14.03.2022 у вечері опитуваний доповідав про втечу 13 та зниклих 2 поліцейських ОСОБА_17 та ОСОБА_39 , а наступного дня подав письмовий рапорт.
Зі всіх вказаних поліцейських, які виїхали, опитуваному телефонував лише ОСОБА_40 з 16 по 18 березня, точної дати не пам'ятає, та просив дозволу повернутися так як він начебто перебував у смт. Куликівка та в Городню не їздив, але встановивши що в вже був наказ на його звільнення, передав йому що це питання потрібно вирішувати лише з керівництвом.
Опитаний начальник ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області майор поліції ОСОБА_7 , пояснив, що 13.03.2022 начальник Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області полковник поліції ОСОБА_17 проводив нараду з працівниками Городнянського та Ріпкинського ВП, які були евакуйовані з постійних місць дислокації до м. Чернігів. На вказаній нараді були присутні відповідні керівники вказаних підрозділів майор поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_41 . Також на цю нараду було запрошено опитуваного. Під час цієї наради особовий склад висловлював невдоволення відносно дій керівництва ГУНП в Чернігівській області в особі начальника та керівника Чернігівського РУП. Основне питання полягало у відсутності організації евакуації їх сімей, які лишилися в Городнянському та Ріпкинському районах. Не забезпечення особового складу, який був евакуйований в м. Чернігів визначеним місцем схову (бункеру-бомбосховищем), відсутністю харчів, води, ліків. Відсутністю забезпечення ПММ для виконання функцій поліцейських в м. Чернігів, засобами індивідуального захисту з боку керівництва ГУНП. У зв'язку з викладеним останні висловлювали намір повернутися до місця своєї постійної дислокації. Керівник ЧРУП ГУНП в Чернігівській області полковник поліції ОСОБА_17 та керівники відповідних підрозділів ОСОБА_2 та ОСОБА_42 закликали останніх цього не робити і лишитися в м. Чернігів. Також лишитися в м. Чернігів казав і опитуваний, при цьому пообіцявши і далі допомагати особовому складу Городнянського та Ріпкинського ВП з ПММ на службові автомобілі (що опитуваний робив із перших днів війни) та харчами по можливості. Поставити їх в дислокацію патрулювання м. Чернігів з відповідними графіками патрулювання. Як потім стало відомо опитуваному, через декілька днів деякі працівники не прислухалися до вказаних вказівок і повернулися до місць своє постійної дислокації.
Таким чином, аналізуючи вказані вище пояснення та беручи до уваги розпорядчі документи ГУНП в Чернігівській області, дисциплінарною комісією встановлено, що сержант поліції ОСОБА_1 , після введення на території України режиму воєнного стану перебував у м. Чернігів, попередню будучи евакуйованими з м. Городня за вказівкою керівництва, де з метою оборони та відсічі збройній агресії РФ, здійснювали заходи визначені поліцейським Законом України "Про Національну поліцію", але 14.03.2022 року ОСОБА_1 , самовільно залишив територію міста Чернігів у напрямку міста Городня, яке на той час перебувало в окупації військовими РФ.
За результатом службового розслідування Начальником Головного управління Національної поліції в Чернігівській області 13.06.2022 прийнято наказ № 489 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції;
Вважаючи вищевказаний наказ відповідача протиправними, а звільнення - незаконним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що під час прийняття оскаржуваного наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону № 580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 18 Закону № 580-VIII, встановлено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до пункту 6 частини 1статті 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
При цьому, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частини перша та друга статті 19 Закону № 580-VIII).
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до положень частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно норм частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до положень частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, у тому числі: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції в своєму рішенні, цілком чітко та правильно окреслив, що проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки, на відміну від іншої служби/професії/особи, служба в поліції вимагає від поліцейського особливої обачності та неухильного виконання вимог Конституції України та Законів, що тісно пов'язується із захистом Держави, її громадян.
Так, за вимогами статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно із статтями 14, 15, 19 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків провадиться службове розслідування. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. У висновку за результатами службового розслідування, у том числі, зазначаються: причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Судом першої інстанції встановлено, а позивачем не спростовано, що із наданих позивачем під час проведення службового розслідування пояснень вбачається, що він та його колеги були направлені керівництвом з міста Городня о 10:00 годині 24.02.2023 до Чернігова, а в подальшому з 24.02.2022 по 13.03.2022, він знаходився на території міста Чернігів. При цьому, заступав на патрулювання на території м. Чернігів та ніс службу в складі автопатруля по забезпеченню публічної безпеки та громадського порядку на території м. Чернігів під час активних бойових дій.
14.03.2022 позивач покинув територію м. Чернігів, направившись до м. Городня.
Вказане підтверджується поясненнями безпосереднього керівника позивача - начальника ВПД № 1 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_2 , а також інспектора РПП ВПД № 1 (Городня) Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області капітан поліції ОСОБА_10 та поліцейського РПП ВПД № 1 (Городня).
Дослідивши зміст пояснень начальника ВПД № 1 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 (стор. 131-134) та начальника ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 (а.с. 178-130), вбачається, що на нараді, яка відбулась 13.03.2022 в підвальному приміщенні ГУНП, зокрема, ОСОБА_2 закликав присутніх, серед яких був і позивач, залишитися в м. Чернігів та повідомив про те, що підрозділ буде заступати у 3-4 автопатрулі по місту з відповідними графіками патрулювання. Також, ОСОБА_2 зазначено, що 14.03.2022 близько обіду він побачив, як з їх групи почали виходити абоненти. Приїхавши на вул. Жабинського, побачив ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_36 , які збирали речі і виходили на вулицю, на що ОСОБА_2 наказав останнім здати зброю, та хтось ще здав посвідчення та жетони, після цього останні виїхали в напрямку Городні.
Колегія суддів критично ставиться до твердження позивача, що він не зобов'язаний був перебувати саме в м. Чернігів, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, що керівництвом було прийнято рішення та доведено і до позивача про те, що місце дислокації саме місто Чернігів, а отже апелянт самовільно покинув територію дислокації підрозділу та направився до м. Городня.
Враховуючи, що позивач, як поліцейський, мав бути обізнаним про дії особового складу під час воєнного стану в Україні, так і мав знати про необхідність отримання у встановленому порядку дозволу від керівництва для залишення місце несення служби.
За результатом проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що працівники поліції, серед яких і позивач, після введення на території України режиму воєнного стану перебував у м. Чернігів, попередньо будучи евакуйованим з м. Городня за вказівкою керівництва, де з метою оборони та відсічі збройній агресії РФ, здійснювали заходи визначені поліцейським Законом України "Про Національну поліцію", але 14.03.2022 самовільно залишили територію міста Чернігів (зокрема, ОСОБА_1 ) у напрямку міста Городня, яке на той час перебувало в окупації військовими РФ, про що повідомили свого керівника по факту від'їзду або ж за допомогою телефонного зв'язку.
Таким чином, за результатом проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що за грубе порушення службової дисципліни, невиконання посадових (функціональних) обов'язків, недотримання вимог статей 1, 5 Дисциплінарного статуту, статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги поліцейського, у частині самоусунення від виконання своїх службових обов'язків як поліцейських від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, зокрема, на території Чернігівської області, невиконання наказів керівництва ГУНП в Чернігівській області та Національної поліції України, а також самовільному залишенню 14 березня 2022 року території дислокації особового складу ВПД № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, а саме м. Чернігів та виїзд на територію м. Городня, яка у той час була окупована військами Російської Федерації, позивач підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем вчинено дисциплінарний проступок, що виразився, тобто був встановлений факт недотримання з боку позивача вимог законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, а отже підлягає звільненню.
Щодо посилання позивач, що ні Законом, ні жодним наказом ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, а так само ГУНП в Чернігівській області, не було визначено, що позивач, як поліцейський, має виконувати обов'язки виключно за якоюсь адресою певного населеного пункту, колегія суддів зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.
Відповідно до наказу Національної поліції України від 23.02.2022 № 171 "Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності", особовий склад Головного управління Національної поліції в Чернігівській області переведено на посилений варіант службової діяльності.
Статтею 24 Закону № 580, установлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості. У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Беручи до уваги наведені приписи законодавства, а також те, що поліцейські у разі оголошення воєнного стану та збройної агресії проти України, мають стати на її захист, при цьому, всі поліцейські з 24.02.2022, зобов'язані були знаходитися за місцем дислокації підрозділу, в якому проходять службу та виконувати свої безпосередні функціональні обов'язки, в тому числі і завдань щодо захисту, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України.
Проте, як встановлено судом під час розгляду даного спору, позивач покинув місце дислокації підрозділу, визначених місць для виконання завдань, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам в період, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем, як в позові так і письмових поясненнях, наданих ним під час службового розслідування та вирушив до міста, яке перебувало під окупацією.
Отже, встановлено факт відсутності позивача на робочому місці (службі) в робочий час, у період воєнного стану в Державі, а відтак, висновок відповідача про відсутність його на службі без поважних причин, є обґрунтованим, а оскаржуваний наказ правомірними.
Відтак, невихід позивача на службу (місто Чернігів), тобто до місця дислокації (несення служби), на переконання колегії суддів, дійсно, свідчить про безвідповідальне ставлення останнього до долі тих осіб, які залишались на території міста Чернігова та які опинились у безпорадному стані, потребуючи надання допомоги після обстрілів, переміщення в укриття до та під час бомбардувань території Чернігова, супроводу поранених, надання гуманітарної допомоги тощо.
Отже, на переконання колегії суддів, не є для поліцейського поважною причиною для самовільного залишення місця служби та дислокації підрозділу, де служив позивач, при цьому, що поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов'язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.
Пунктом 7 статті 19 Дисциплінарного статуту, передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень як звільнення зі служби в поліції.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580, встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З огляду на події, які мали місце у період починаючи з 24.02.2022, оцінюючи обставини, викладені у Висновку службового розслідування, зміст документів, наявних в матеріалах службового розслідування та вказані вище правові норми, суд першої інстанції правильно виснував, що в діях позивача наявні ознаки вчинення порушення, як службової дисципліни, так і Присяги поліцейського, що є порушенням пунктів 1, 2 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 4, 6 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту. Дисциплінарний проступок позивача виявився у скоєнні ним вчинку, що дискредитує звання поліцейського Національної поліції України, у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчинення дій несумісних з вимогами, що пред'являються до особи, яка перебуває на службі в поліції в частині дотримання службової дисципліни.
Таким чином, оскільки матеріалами службового розслідування встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, тому при прийнятті оскаржуваних наказів "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та "По особовому складу" (про звільнення) в частині, що стосується позивача, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом. А отже, вказані накази скасуванню не підлягають.
Тож, колегія суддів вважає правильним висновок службового розслідування, який був сформований у межах компетенції та з врахуванням реального військового стану в Державі. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, є співмірним до вчиненого проступку. За таких обставин, відсутні правові підстави для визнання протиправними та скасування наказів ГУНП в Чернігівській області, а тому, позов задоволенню не підлягає.
Водночас, матеріали справи свідчать, що позивач до начальника ГУНП в Чернігівській області з рапортом на надання дозволу про звільнення від виконання службових обов'язків поліцейського та надання дозволу на виїзд з м. Чернігів не звертався, а інші посилання позивача в цій частині не є підтвердженням отримання у встановленому для поліцейського порядку дозволу, по друге, не спростовує визначених законодавством про воєнний стан в України обов'язків для поліцейського по несенню служби.
Також, посилання позивача на те, що жодним наказом чи організаційно-розпорядчим актом не було приписано, що позивач, як поліцейський, має виконувати обов'язки виключно за якоюсь адресою певного населеного пункту та про те, що при проведенні службового розслідування та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідачем було грубо порушено встановлену процедуру, на переконання колегії суддів, є формальним намаганням вдатись до переоцінки обставинам, що мають значення для правильного вирішення даного спору, та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції за наслідком розгляду даного спору по суті. Крім того, апелянтом так і не було в апеляційній скарзі належних та обґрунтованих пояснень щодо самої суті вчиненого дисциплінарного правопорушення, як то залишення місця служби без отримання дозволу керівництва у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, тим більше до місця, яке перебувало під окупацією країни-агресора.
Щодо посилання апелянта, що його двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів критично ставиться до даних тверджень, оскільки попередній наказ було скасовано, а позивача поновлено на відповідній посаді, отже відновлено порушено право позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що відповідач належним чином довів суду правомірність звільнення позивачки відповідно, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до констатації норм законодавства, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишаються без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
В.Ю. Ключкович
Повний текст постанови складено 03 липня 2023 року.