03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 369/9691/22 Головуючий у суді першої інстанції - Гришко О.М.
Номер провадження № 33/824/2134/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
03 липня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Владімірової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2022 року, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №318630, 06 вересня 2022 року о 23 год. 20 хв. в м. Вишневе по вул. В. Чорновола,38, водій ОСОБА_1 керував електричним мопедом «MYBRO MONK», без номерних знаків, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, почервоніння очей, зіниці не реагують на світло, загальна млявість, заторможеність. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі одної тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496, 20 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що факти, встановлені судом, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки 06 вересня 2022 року він вів в руках свій електромопед марки «MYBRO MONK» з потужністю двигуна 2 кВт, оскільки останній повністю розрядився. ОСОБА_1 зазначає, що він зустрів працівників патрульної поліції, які почали запитувати щодо наявності документ на транспортний засіб - мопед, а в подальшому й вимагали пройти огляд в медичному закладі. Вказано, що зазначені працівниками патрульної поліції ознаки наркотичного сп'яніння були названі автоматично, без проведення будь-якої перевірки. В апеляційній скарзі зазначено, що працівники поліції продовжували переконувати ОСОБА_1 в тому, що складений протокол про адміністративне правопорушення не є притягненням до відповідальності й він зможе довести свою невинуватість в суді, таким чином спонукали погодитись на складення протоколу про адміністративне правопорушення та відмовитись від проходження огляду. Апелянт звертає увагу, що вказаний фрагмент спілкування з працівниками патрульної поліції не фіксувався на відеокамеру у зв'язку із тим, що відеофіксація була не безперервна.
Апелянт вважає, що після того, як знеструмився його електричний мопед він набув статусу пішохода, а тому вимога працівників патрульної поліції про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння є незаконною, оскільки має стосуватися виключно водіїв транспортних засобів.
Доводами апеляційної скарги також є те, що на вказаний мопед не потрібно мати посвідчення водія, оскільки потужність його двигуна не перевищує 2 кВт, а тому ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки таку відповідальність можуть нести виключно водії механічних транспортних засобів.
Апелянт також звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про те, що працівники поліції долучають до нього відеозапис із нагрудних відеокамер, не зазначено також технічний засіб, яким здійснено відеофіксацію події. Враховуючи зазначене, апелянт вважає, що відсутність даних про технічні характеристики засобу фіксації за допомогою якого здійснено фото або відео зйомку, свідчить про те, що результат такої фіксації є недопустимим доказом по справі.
Також в апеляційній скарзі зазначено, що апелянту не було роз'яснено його прав працівниками патрульної поліції, що свідчить про порушення його права на захист, а письмові пояснення свідків не можна вважати належними доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки являють собою стандартні бланки, які заповнені працівниками поліції, в яких навіть не конкретизовано всіх обставин справи. Також зазначено, що суд першої інстанції не викликав, не допитував даних свідків та їх не було попереджено про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, апелянт заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, відповідно до якого вказує, що постанова суду першої інстанції була винесена за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності. Так, ОСОБА_1 зазначає, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції, оскільки протягом двох місяців у нього взагалі не було телефону у зв'язку із його конфіскацією в рамках кримінального провадження. Вказаного, що зазначений телефон до теперішнього часу зберігається в камері зберігання речових доказів. Апелянтом також зазначено, що копію оскаржуваної постанови він також не отримував засобами поштового зв'язку. Враховуючи зазначені обставини, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Литвишко Ю.А., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, доводи ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2022 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що 24 жовтня 2022 року було ухвалено оскаржувану постанову й апелянт не був присутнім у судовому засіданні (а.с.11-12).
Разом з тим, належних доказів повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи в суді першої інстанції матеріали справи не містять.
Відповідно до супровідного листа без дати, наявного в матеріалах справи, копію оскаржуваної постанови було направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку (а.с.14).
Проте, належних та допустимих доказів вручення або не вручення копії оскаржуваної постанови апелянту матеріали справи не містять.
В подальшому, 20 березня 2023 року захисник ОСОБА_1 - Литвишко Ю.А. ознайомився із матеріалами справи (а.с.19-20).
Апеляційну скаргу було подано 30 березня 2023 року.
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2022 року як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, за змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Окрім того відповідно до правової позиції викладеної в постанові Касаційного Адміністративного Суду в складі Верховного суду у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року, зазначено, що « відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України».
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №318630 від 06 вересня 2022 року, 06 вересня 2022 року о 23 год. 20 хв. в м. Вишневе по вул. В. Чорновола,38, водій ОСОБА_1 керував електричним мопедом «MYBRO MONK», без номерних знаків, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, саме: неприродна блідість обличчя, почервоніння очей, зіниці не реагують на світло, загальна млявість, заторможеність. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1).
У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 зазначив, що «більше так не буде».
Крім того, в матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06 вересня 2022 року. Огляд не проводився (а.с.4).
Також в матеріалах справи містяться письмові пояснення свідка ОСОБА_3 від 06 вересня 2022 року, відповідно до яких зазначено, що 06 вересня 2022 року о 23 год. 20 хв. за адресою м. Вишневе, вул. В. Чорновола,38, її було запрошено в якості свідка працівниками патрульної поліції, де в її присутності та присутності ще одного свідка водій електроскутера «MYBRO MONK», без номерного знаку, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився (а.с.2).
Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_2 від 06 вересня 2022 року зазначено, що 06 вересня 2022 року о 23 год. 20 хв. за адресою м. Вишневе, вул. В. Чорновола,38, його було запрошено в якості свідка працівниками патрульної поліції, де в його присутності та присутності ще одного свідка водій електроскутера «MYBRO MONK», без номерного знаку, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився (а.с.3).
Крім того, в матеріалах справи міститься відеозапис із нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, які оформлювали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , на якому зафіксовано, що на запитання працівника поліції чи буде ОСОБА_1 проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога, ОСОБА_1 відповів відмовою. Працівники поліції також роз'яснили ОСОБА_1 , що він відсторонений від керування транспортними засобами до витверезіння. Крім того, на відео зафіксовано як працівники поліції свідкам пояснюють, що ними було зупинено мопед під керуванням ОСОБА_1 й останній не заперечує факту керування транспортним засобом (а.с.5).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала, а також самим ОСОБА_1 . Будь-яких зауважень чи заперечень ОСОБА_1 у вказаному протоколі щодо його складення, зокрема, за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку із відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не зазначив.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння - неприродна блідість обличчя, почервоніння очей, зіниці не реагують на світло, загальна млявість, заторможеність, виявлені працівниками поліції 06 вересня 2022 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п.1,2,3,4 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився. Вказане зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери працівника патрульної поліції.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині того, що на вказаний мопед не потрібно мати посвідчення водія, оскільки потужність його двигуна не перевищує 2 кВт, а тому ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки таку відповідальність можуть нести виключно водії механічних транспортних засобів, то апеляційний суд керується наступним.
Так, відповідно до положень п.1.10 Правил дорожнього руху України:
механічний транспортний засіб- транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
транспортний засіб -пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є, зокрема, особа, яка керує саме транспортним засобом, а не тільки механічним транспортним засобом, тобто пристроєм, призначеним для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Вказана норма не має прив'язки щодо об'єму двигуна. Тобто поняття транспортний засіб є ширшим поняттям від механічного транспортного засобу.
Щодо доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 й не повинен мати посвідчення водія відповідної категорії на мопед, яким він керував, оскільки останній не є механічним транспортним засобом, то апеляційний суд керується наступним.
Відповідно до положень п.2.13 Правил дорожнього руху України, зокрема, передбачено, що транспортні засоби належать до таких категорій, зокрема, :
А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт;
А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.
Відповідно до положень п.3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 р. № 340, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:
А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт;
А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електричним мопедом «MYBRO MONK», без номерних знаків, який має потужність двигуна 2 кВт, що підпадає під категорію А1.
Таким чином, вказані доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими також доводи апелянта з приводу того, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які посилання на дії водія ОСОБА_1 щодо ухилення від огляду на стан сп'яніння, оскільки як вбачається зі складеного протоколу працівниками поліції було прямо вказано, що ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі відмовився. Вказане зафіксовано не відео з нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Щодо доводів апеляційної скарги з приводу того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а вів мопед в руках, то апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 в складеному протоколі про адміністративне правопорушення не зазначив жодних зауважень щодо його змісту, а навпаки вказав, що більше так не буде.
Крім того, з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівники поліції чітко роз'яснюють свідкам в присутності ОСОБА_1 , що вони останнього зупинили й вбачають у нього ознаки наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 жодних зауважень щодо тверджень працівників патрульної поліції з приводу керування ним транспортним засобом не висловлював.
У зв'язку із вищевикладеним апеляційний суд відхиляє вказані доводи апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги, зокрема щодо не роз'яснення прав та обов'язків, не спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, місцевим судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2022 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись положеннями статті 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.А.Яворський