04 липня 2023 року Чернігів Справа № 620/7011/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 29.11.2022 у справі № 620/7011/22.
Заява мотивована тим, що незважаючи на те, що рішення суду набрало законної сили; на неодноразові звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з приводу необхідності виконання вказаного судового рішення; на відкрите виконавче провадження, боржник ухиляється від виконання рішення суду, яке є обов'язковим до виконання.
Ухвалою суду від 02.05.2023 призначено заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у порядку письмового провадження. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надати письмові пояснення щодо наведених у заяві обставин та докази на їх підтвердження у строк до 08.05.2023.
Відповідач надав пояснення на заяву про встановлення судового контролю, яку обґрунтовує тим, що позивачеві проведений перерахунок пенсії на виконання рішення суду у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Розмір пенсії з 01.06.2022 становить 17388,82 грн. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі № 620/7011/22 внесено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 має бути задоволена, враховуючи таке.
Суд вказує, що відповідно до матеріалів заяви постановою ВП № 71153415 від 28.02.2023 відкрито виконавче провадження щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 01.06.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХП «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік) /а. с. 66-67/.
Також листом Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.03.2023 № 5557 повідомлено позивача, що 24.03.2023 за невиконання рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн /а. с. 68-70/.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В частині другій статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
З огляду на викладене, суд акцентує увагу на тому, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
З набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення. При цьому слід зважати на те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком.
Суд вказує, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі № 620/7011/22 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не нарахування та невиплати з 01.06.2022 підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХП від «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 01.06.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХП «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Водночас розмір мінімальної заробітної плати встановлений законодавчо та визначений в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Слід зазначити, що у зв'язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати підлягають перерахунку й інші виплати, розмір яких визначений виходячи із розміру мінімальної заробітної плати.
Оскільки судом встановлено право позивача на підвищення до пенсії у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік), то в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати перерахунок вказаного підвищення повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної заробітної плати.
Подібна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 2а-10/2007.
Водночас доданий відповідачем до пояснення перерахунок пенсії від 31.03.2023 свідчить про застосування мінімальної заробітної плати як сталої величини у законодавчо встановленому розмірі станом на дату перерахунку пенсії - 01.06.2022, що становить 6500,00 грн. Таким чином, відповідач обраховуючи підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат встановлює таку доплату як станом на 01.06.2022 у розмірі 13000,00 грн, та у подальшому її розмір не змінюється в залежності від збільшення розміру мінімальної заробітної плати. Починаючи з 01.10.2022 до 01.03.2023 відповідачем протиправно обраховано підвищення до пенсії виходячи з 13000,00 грн, як дві мінімальні заробітні плати, встановлені станом на 01.06.2022.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області рішення суду не виконано в повному обсязі.
Враховуючи наведене та зважаючи на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, всупереч вимогам статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.11.2022, яке набрало законної сили, суд вважає за необхідне заяву про встановлення судового контролю задовольнити повністю.
Керуючись статтями 14, 241, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 620/7011/22 задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у строк до 04.08.2023 подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі № 620/7011/22.
Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складений 04.07.2023.
Суддя О.В. Заяць