04 липня 2023 року справа № 580/2663/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О. розглянув в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, зобов'язати вчинити дії,
10.04.2023 вх. № 13572/23 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14 березня 2023 року № 232730020143 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком позивачу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи на ВАТ «Черкаське хімволокно» з 03.04.1994 по 30.04.1995, ПАТ «АЗОТ» з 31.05.2000 по 03.06.2001 та призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, з моменту виникнення права на таку пенсію, на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Ухвалою від 17.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені). Ухвалою суду від 18.05.2023 задоволено заяву представника позивача та виправлено описку в ухвалі суду від 17.04.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи на ВАТ «Черкаське хімволокно» - 1 рік 0 місяців 28 днів та ПАТ «АЗОТ» - 5 років 2 місяці 03 дні. Пільговий стаж підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 03.04.1994, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 801-58/66 від 03.03.2023, випискою з наказу-постанови № 400-К від 31.05.1995. Але чомусь безпідставно ГУ ПФУ у Львівській області до страхового стажу за Списком № 1 вибірково зарахував лише 4 роки 2 місяці 0 днів. До пільгового стажу не був зарахований період з 31.05.2000 по 03.06.2001, тобто 1 рік 0 місяців 3 дні. Дані занесені до трудової книжки, в період часу роботи на ВАТ «Черкаське Хімволокно» з 03.04.1994 по 30.04.1995, ПАТ «АЗОТ» з 31.05.2000 по 03.06.2001 відповідачами не взяті до уваги. Враховуючи те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, і трудова книжка позивача оформлена належним чином, відповідач-2 протиправно не врахував вказані періоди роботи до пільгового стажу за Списком № 1. Рішення відповідача-2 про відмову у призначенні пенсії позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
28.04.2023 вх. № 16515/23 до суду від позивача надійшла заява про долучення додаткових документів, в якій представник позивача просив суд долучити до матеріалів справи копію довідки від 18.04.2023 № 801-58/115 та копію виписки з наказу-постанови від 31.05.1995 № 400-К, від 01.06.2000 № 406-К.
Відповідач-1 позов не визнав. 02.05.2023 вх. № 17159/23 (документ сформований в системі «Електронний суд» 02.05.2023) надав суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що позивач 06.03.2023 звернулася до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності виконавцем визначено відповідача-2, яким прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, насамперед, наявність у відповідному списку виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, професії (посади), яку обіймає (обіймав) працівник, виробництв, на якому працює (працював), та роботи, яку виконує (виконував). Зайнятість на вказаних роботах протягом повного робочого дня, а також підтвердження шкідливих умов праці працівників за результатами атестації робочих місць, а до 21.08.1992 - підтвердження документами відповідних умов праці. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на таку пенсію. Позивач звернулася із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Страховий стаж позивача становить 31 рік 3 місяці 7 днів, пільговий стаж - 4 роки 2 місяці 0 днів. До страхового та пільгового стажу позивача зараховано всі періоди роботи згідно наданих документів. Позивачем для підтвердження роботи із шкідливими умовами праці у ВАТ «Черкаське хімволокно» довідки відповідно до пункту 20 Порядку № 637 не надано. Згідно із випискою з наказу-постанови ПАТ «Азот» від 31.05.1995 № 400-К «Про результати атестації робочих місць» затверджено перелік робочих місць, робота на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2, які відповідно до чинного законодавства застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів. Отже, у органів Пенсійного Фонду України відсутні будь-які підстави для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки позивач не досяг пенсійного
05.05.2023 вх. № 17491/23 (документ сформований в системі «Електронний суд» 04.05.2023) до суду від відповідача-1 надійшли заперечення на заяву позивача від 28.04.2023 про долучення додаткових документів, де зазначено, що відповідач-1 вважає вказану вище заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, позаяк документи, які позивач просить долучити до матеріалів справи були отримані ним після розгляду відповідачем-2 заяви про призначення пенсії та під час ухвалення рішення відповідач-2 не міг врахувати вищевказані документи.
Відповідач-2 позов не визнав. 15.05.2023 вх. № 18852/23 до суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що позивач звернулася до Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та пакетом документів. За принципом екстериторіальності, документи позивача про призначення пенсії за віком розглядалися і, відповідно, рішення про відмову у призначенні пенсії від 14.03.2023 № 232730020143 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. З 01.01.2004 Закон № 1058-ІV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного Фонду. Станом на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах позивачка досягла повних 47 років 03 місяці 4 дні при необхідних 50 років. Страховий стаж позивачки становить 31 рік 03 місяці 07 днів (в т.ч додаткові роки за Списком № 1) - 4 роки. Пільговий стаж роботи 04 років 02 місяці 0 днів. За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV з 03.08.2030 (після досягнення необхідного віку). Враховуючи вимоги п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам після досягнення 50 років та необхідному пільговому стажі. Станом на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах право на пенсію за віком на пільгових умовах у позивачки відсутнє.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з відомостями паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Паспорт виданий 29.07.2005 Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Із матеріалів справи встановлено, що пільговий стаж позивача за Списком № 1 включає періоди роботи на:
- ВАТ «Черкаське хімволокно» - 1 рік 0 місяців 28 днів: з 03.04.1994 прийнята в прядильно-обробний цех ученицею апаратника формування хімічного волокна; з 03.08.1994 присвоєний 5-й розряд апаратника формування хімічного волокна прядильно-обробного цеху; 30.04.1995 звільнена за власним бажанням. Пільговий стаж підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 03.04.1994 (а.с. 13-15), висновком Державної експертизи умов праці № 75 від 14.09.2000 (а.с. 21);
- ПАТ «АЗОТ» - 5 років 2 місяці 03 дні: з 12.05.1995 по 30.09.1996 та з 20.08.1997 по 31.08.1997 машиніст насосних установок; з 01.09.1997 по 03.06.2001 апаратник підготовки сировини, відпускання напівфабрикатів і продукції. Пільговий стаж підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 03.04.1994 (а.с. 13-15), довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 801-58/66 від 03.03.2023 (а.с. 16), випискою з наказу-постанови № 400-К від 31.05.1995 (а.с. 17).
06.03.2023 позивач звернувся заявою до відповідача-1, в якій просив призначити йому пенсію за віком за Списком № 1.
14.03.2023 відповідач-2 прийняв рішення № 232730020143 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу. У рішенні зазначив, що вік заявника 47 років 3 місяці 4 дні. Страховий стаж особи 31 рік 3 місяці 7 днів (в т.ч. додаткові роки за Списком № 1 - 4 роки). За доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди. Пільговий стаж особи становить 4 роки 2 місяці 0 днів. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно підтверджених документів 03.08.2030 (після досягнення необхідного віку). Тому відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на викладене вище, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Для єдності умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих 5 листопада 1991 року Верховна Рада України ухвалила Закон №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).
Статтею 2 вказаного Закону передбачено види державних пенсій: трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.
Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 1.8 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Абзаци перший-другий п. 1.9 Порядку № 22-1 встановлюють, що призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Абзацом п'ятим вказаного пункту визначено, якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон). Відповідно до п. 1.10 Порядку № 22-1 особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.9 цього розділу.
Тобто, призначення пенсії відбувається за заявочним принципом.
Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до п. 4.8 Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».
Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України № 1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов'язаний прийняти рішення. Рішення щодо розгляду заяви позивача прийняв та, відповідно, обчислення його стажу здійснював саме відповідач-2.
Згідно зі ст. 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах передбачені в ст. 13 зазначеного Закону.
Позивачка зверталася у спірних правовідносинах до відповідача-1 з метою призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах:
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Отже, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Водночас принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій регулює закон України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV). Питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників врегульоване в статті 114.
Зокрема, відповідно до частини першої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах після досягнення 45 років.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
- чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
- жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Оскільки норми вказаних законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду під час розгляду як зразкової справи № 360/3611/20 в рішенні від 03.11.2021 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»). Отже, у вказаній справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У заявлених спірних правовідносинах безпідставно не враховано територіальним органом Пенсійного фонду України зазначене вище рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 щодо порядку застосування норм Закону № 1788-XII, а саме щодо того, шо працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Зважаючи, що у спірних правовідносинах не визнано достатнім і підтвердженим пільговий стаж позивача за період її роботи з 31.05.2000 до 03.06.2001 у ПАТ «АЗОТ», суд врахував довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 03.03.2023 № 801-58/66.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п. 1 вказаного Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Отже, архівні довідки необхідні за умови доцільності підтвердити відомості про роботу особи, якщо відсутня трудова книжка або відповідні записи у ній.
Трудовою книжкою НОМЕР_1 позивача підтверджується, що вона працювала на ВАТ «Черкаське хімволокно» з 03.04.1994 (прийнята в прядильно-обробний цех ученицею апаратника формування хімічного волокна з 03.08.1994 присвоєний 5-й розряд апаратника формування хімічного волокна прядильно-обробного цеху) до 30.04.1995 (звільнена за власним бажанням) та ПАТ «АЗОТ» з 12.05.1995 до 30.09.1996 та з 20.08.1997 до 31.08.1997 машиніст насосних установок; з 01.09.1997 до 03.06.2001 апаратник підготовки сировини, відпускання напівфабрикатів і продукції. Також вказані вище періоди роботи на ПАТ «АЗОТ» підтверджуються довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 801-58/66 від 03.03.2023 (а.с. 16).
Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Довідкою ПАТ «АЗОТ» від 03.03.2023 № 801-58/66 підтверджено, що стаж роботи позивача з 12.05.1995 до 03.06.2001 складає 5 років 02 місяці 03 дні, позивач виконувала роботи за професією, посадою, що передбачено Списком № 1.
Суд відхиляє, як необгрунтоване твердження позивача про те, що відповідачем-2 до пільгового стажу протиправно не був зарахований період з 31.05.2000 до 03.06.2001 (1 рік 0 місяців 3 дні), позаяк із змісту оскаржуваного рішення відповідача-2 не можливо встановити, які саме періоди відповідач-2 зарахував до пільгового стажу, зазначивши, що пільговий стаж особи становить 4 роки 2 місяці 0 днів, із змісту рішення слідує: «за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано усі періоди».
Проаналізувавши рішення відповідача-2 від 14.03.2023 № 232730020143 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає, що підставою для прийняття такого рішення є не досягнення позивачем відповідного пенсійного віку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, а саме: «дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно підтверджених документів 03.08.2030 (після досягнення необхідного віку)».
Відповідно до абз. 3 пп. 1 ч. 2 статті 114 Закону № 1058-ІV працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
- чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
- жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Врахувавши зазначене суд дійшов висновку, що відповідач-2 при ухваленні рішення від 14.03.2023 № 232730020143 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не врахував положення абз. 3 пп. 1 ч. 2 статті 114 Закону № 1058-ІV, а отже таке рішення суб'єкта владних повноважень підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Суд оцінює критично та зазначає, що під час ухвалення рішення у справі, судом не враховано заяву позивача про долучення додаткових документів (від 28.04.2023 вх. № 16515/23), позаяк документи, які позивач просить долучити до матеріалів справи були отримані ним після розгляду відповідачем-2 заяви про призначення пенсії та під час ухвалення рішення відповідач-2 не міг врахувати вищевказані документи.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача-1 зарахувати пільговий стаж, суд зазначає, що відповідач-1 повідомляючи листами позивача про результати розгляду його заяви щодо відмови у призначення пенсії та сукупності обчисленого страхового стажу не допустив порушення заявленого права позивача на призначення пенсії та діяв відповідно до вказаної вище норми Порядку № 22-1 щодо такого інформування. Листи відповідача 1 не є актом владно-розпорядчого характеру, безпосередньо не порушують заявлене право позивача на пенсію, оскільки не містять владних приписів. Тому така позовна вимога задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Оскільки, розглядаючи звернення пенсіонера про призначення пенсії, відповідач 1 зобов'язаний виконати таке повноваження за наявності законних підстав, воно не є дискреційним.
Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст. 2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача-2, що безпосередньо порушив заявлене право, у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, повторно розглянути заяву позивача від 06.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
Отже, заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у вказаних вище частинах.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Понесені позивачем судові витрати, підтверджені квитанцією від 08.04.2023 № 32528798800006680013 в сумі 1073,60 грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2, який безпосередньо порушив заявлене право позивача, пропорційно задоволеній частині позову - половина суми, тобто 536,80 грн.
Керуючись статтями 2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, 79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрея 10) від 06.03.2023 № 232730020143 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея 10) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) від 06.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ