16 червня 2023 року справа № 580/1374/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача по відмові у перерахунку пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плати на рівні 10253, 08 грн позивачу з 01.12.2022;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плати на рівні 10253, 08 грн позивачу з 01.12.2022;
- стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073, 60грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, при перерахунку її пенсії застосував показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки. Однак, при здійсненні перерахунку її пенсії відповідно до ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач повинен застосувати показник середньої заробітної плати за 2018-2020 роки. Позивач вважає вказані дії протиправними та такими, що порушують її право на соціальний захист.
Ухвалою суду від 01.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» передбачено перерахунок всіх раніше призначених пенсій (осучаснення пенсій) з 01.10.2017 з використанням середньої заробітної плати за останні три роки (2014, 2015, 2016) у розмірі 3764,40 грн. Із 01.11.2022 позивачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу до 10.05.2022. Після перерахунку страховий стаж позивача становить 49 років 3 місяці, заробіток для обчислення пенсії не змінився. Відповідач зазначив, що підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача відсутні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
01.12.2022 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надійшла заява позивача в якій остання просила здійснити перерахунок її пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плати на рівні 10253, 08 грн.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29.12.2022 №7820-7797/А-02/8-2300/22 позивача повідомлено, що у зв'язку із її звільненням з роботи 11.05.2022 проведено перерахунок пенсії, загальний розмір якої з 11.05.2022 становив 7884,75 грн.
З 01.07.2022 проведено перерахунок пенсії позивача у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб до 2027,00 грн, загальний розмір пенсії становив 7909,86 грн.
З 01.11.2022 проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням страхового стажу до 10.05.2022. Після перерахунку страховий стаж становить 49 років 3 місяців, заробіток для обчислення пенсії не змінився. Загальний розмір пенсії після перерахунку з 01.11.2022 становить 8208,33 грн. У зв'язку з чим, відповідач повідомив позивача про те, що згідно з чинним законодавством перерахунку її пенсія не підлягає.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо призначення позивачу пенсійного забезпечення із застосування показника середньої заробітної плати в Україні за період 2014-2016 роки, з якої сплачено страхові внески позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IVзаробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К -страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з п. 2, 16 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Водночас ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно статті 51 Закону №1788-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Статтею 7 Закону № 1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Окрім цього, на переконання суду та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону № 1788-XII.
При цьому ст. 9 Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
У зв'язку із звільненням позивача з роботи 11.05.2022 відповідач провів перерахунок пенсії з використанням середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки у розмірі 3764,40 грн.
За наведених фактичних обставин у справі позивач має право саме на призначення пенсії за віком з урахуванням показників середньої заробітної плати (доходу) за 2018, 2019, 2020 роки.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плати на рівні 10253, 08 грн суд зазначає, що обчислення розміру середньої заробітної плати ) за 2018, 2019, 2020, роки належить до дискреційних повноважень відповідача.
Відтак, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 та здійснити виплату перерахованих сум пенсії за вказаний період з урахуванням фактично виплачених сум.
З урахуванням зазначеного, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими частково, у зв'язку з чим адміністративний позов належить задовольнити частково.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачені витрати на правничу допомогу адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу.
Згідно частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач на підтвердження витрат про надання правничої допомоги надав договір про надання правової допомоги та квитанцію про сплату за надання правничої допомоги коштів у сумі 5000 грн.
Витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України проведення консультації, попереднє опрацювання матеріалів спірних правовідносин, опрацювання законодавчої бази, формування правової позиції і пошук судової практики не є окремими послугами з надання правничої допомоги, тому стягнення витрат в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу за підготовку та подання позовної заяви суд зазначає наступне.
Справа, що розглядається, відноситься до справ незначної складності, на підтвердження обставин щодо предмету доказування позивачем було надано незначну кількість письмових доказів.
Отже, заявляючи про вартість послуг з підготовки та подання позовної заяви у сумі 10000, 00 грн позивачем порушено принцип співмірності витрат на правничу допомогу за підготовку та направлення до Черкаського окружного адміністративного суду позовної заяви з об'ємом наданих послуг.
З урахуванням викладеного та підтверджених доказами понесених витрат, суд дійшов висновку, що 1500, 00 грн, є справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим розміром відшкодування витрат на правничу допомогу.
Отже, судові витрати на правничу допомогу у сумі 1500, 00 грн. підлягають стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.
Згідно частин 1,3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з викладеним судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 536,80 грн.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з з 01 грудня 2022 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки за період та здійснити виплату перерахованих сум пенсії за вказаний період з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500 гривень 00 копійок та судові витрати із сплати судового збору у сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ