Справа № 560/7212/23
іменем України
04 липня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області щодо невиплати, ОСОБА_1 , вихідної допомоги у разі звільнення у розмірі середньої місячної заробітної плати. Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області виплатити, ОСОБА_1 , вихідну допомогу у розмірі середньої місячної заробітної плати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 17.01.2023 року №32-0 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " позивачку, звільнено з посади головного державного інспектора Кам'янець-Подільського відділу податків і зборів з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб 20 січня 2023 року із займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності відповідно до пункту 7 частини 1 статті 83 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIІІ "Про державну службу" (зі змінами).
Позивачка, подала заяву щодо виплати вихідної допомоги. Однак, при отриманні неї 20 січня 2023 року трудової книжки відповідачем була надана довідка про нараховані суми. При ознайомленні із вказаною довідкою було виявлено відсутність нарахування вихідної допомоги, а тому 20 січня 2023 року позивачка написала заяву про виплату вихідної допомоги.
Листом відповідача №3419/6/22-01-11-31 від 28 березня року позивачці повідомлено, що вихідна допомога виплачена не буде, оскільки заява від 20.01.2023 року про виплату вихідної допомоги була зареєстрована відповідачем 07 березня 2023 року, а станом на 07 березня 2023 року позивачка не є вже працівником відповідача, оскільки звільнена з займаної посади, при цьому в заяві про звільнення вона не зазначила своє бажання отримати вихідну допомогу.
Позивачка із вказаною відмовою відповідача не погоджується, вважає її протиправною.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Від відповідача надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що вихідна допомога державному службовцю, який звільняється на підставі пункту 7 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII, виплачується одноразово за його бажанням. Оскільки позивачем в заяві про звільнення не було зазначено про виплату їй вихідної допомоги в зв'язку з виходом на пенсію, тому, відповідно, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області і не нараховано вихідну допомогу.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що наказом управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 17.01.2023 року №32-0 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 " позивачку звільнено з посади головного державного інспектора Кам'янець-Подільського відділу податків і зборів з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб 20 січня 2023 року із займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності відповідно до пункту 7 частини 1 статті 83 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ "Про державну службу".
Позивачка звернулась до відповідача з заявою в якій просила виплатити їй вихідну допомогу у розмірі середньої місячної заробітної плати, відповідно до частини 3 статті 83 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Відповідач, листом від 28.03.2023 №3419/6/22-01-11-31 відмовив позивачці у виплаті відповідної допомоги, оскільки в заяві на звільнення не було зазначено про виплату такої вихідної допомоги. А оскільки заява на виплату такої допомоги надійшла 07.03.2023, а позивачка вже не була державним службовцем, а тому підстав для такої виплати немає.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIIІ (далі - Закон №889).
Згідно зі статтю 1 Закону №889 державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №889, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 3 Закону №889, дія цього Закону поширюється на державних службовців, зокрема, міністерств та інших центральних органів
Частинами першою-третьою статті 5 Закону №889, встановлено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Підстави для припинення державної служби визначені у статті 83 Закону №889.
Відповідно до ч.3 ст.83 Закону №889, у разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 6 і 7 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі середньої місячної заробітної плати. Вихідна допомога державному службовцю, який звільняється на підставі пункту 7 частини першої цієї статті, виплачується одноразово за його бажанням у разі виходу на пенсію або досягнення 65-річного віку.
Згідно п.7 ч.1 ст.83 Закону №889, державна служба припиняється у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом.
Вищевказані положення Закону надають право громадянам на отримання вихідної допомоги у разі звільнення з державної служби, незважаючи на вид пенсії, на яку виходить державний службовець.
Суд зазначає, що вказана норма не встановлює жодних вимог щодо строків та способу висловлювання працівником бажання щодо отримання вихідної допомоги.
Конституційний Суд України у рішенні від 16 жовтня 2007 року №8-рп/2007 вказав, що "державна служба та служба в органах місцевого самоврядування є одним з видів трудової діяльності громадян". Тому отримання вихідної допомоги при звільненні необхідно розглядати не лише як майнове право, але також і як складову трудових прав особи.
Статтею 90 Закону №889 визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).
Відповідно до статті 9 Закону №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно статті 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Таким чином, виплата вихідної допомоги державному службовцю, який звільняється на підставі пункту 7 частини першої статті 83 Закону №889, здійснюється у разі виходу державного службовця на пенсію, незалежно від її виду, за його бажанням.
Суд вважає, що оскільки позивачка звільнилась з державної служби на підставі п.7 ч.1 ст.83 Закону №889 та не отримала від відповідача вихідну допомогу державному службовцю у разі виходу на пенсію, а отже має право на таку виплату відповідно до ч.3 ст.83 Закону №889, за її бажанням, а саме на підставі поданої нею заяви від 20.01.2023, незалежно від того, чи перебуває позивачка станом на момент розгляду заяви на посаді державної служби, чи ні.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов необхідно задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо невиплати, ОСОБА_1 , вихідної допомоги у разі звільнення у розмірі середньої місячної заробітної плати, відповідно до частини 3 статті 83 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області виплатити ОСОБА_1 , вихідну допомогу у розмірі середньої місячної заробітної плати, відповідно до частини 3 статті 83 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя О.П. Шевчук