СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3793/23
ун. № 759/11822/23
03 липня 2023 року м. Київ
суддя Святошинського районного суду міста Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення у житловий будинок та усунення перешкод у користуванні (земельною ділянкою), житловим приміщенням,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про вселення у житловий будинок та усунення перешкод у користуванні (земельною ділянкою), житловим приміщенням.
Суддя, розглянувши матеріали позовної заяви вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Судом встановлено, що позивачем не вказано місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно ч.ч. 1-5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Судом встановлено, що позивачем на зворотніх аркушах копій документів зазначено "згідно з оригіналом 20.06.2023 року".
Однак, позивачу необхідно підтвердити відповідність копій наданих письмових доказів оригіналам, які знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення на лицьовому боці аркушу.
За подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» справляється судовий збір в розмірі, встановленому цим законом, який включається до складу судових витрат.
Статтею 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір»,судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 заявляє дві позовні вимоги: вселити її та ОСОБА_3 у житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням шляхом відновлення електропостачання та загопостачання та поновлення її особових рахунків, а також не чинити перешкоди у користуванні.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1073,60 грн.
При цьому, згідно п. 2 ч. 3 ст. 6 вказаного Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч.1 п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
Проте, ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви долучила квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн лише за одну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір за подачу позовної заяви не майнового характеру та надати оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору.Враховуючи те, що позивачем позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, суддя вважає необхідним залишити позов без руху та надати строк на усунення недоліків, оскільки за таких обставин справа не може бути прийнята до провадження.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково суддя роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
З огляду на викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення у житловий будинок та усунення перешкод у користуванні (заемельною ділячнкою), житловим приміщенням підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення у житловий будинок та усунення перешкод у користуванні (заемельною ділячнкою), житловим приміщенням залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, п'ять днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення вказаних недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.О. Твердохліб